Українська мова 4 клас - конспекти уроків (за підручником М. С. Вашуленка) - 2015 рік

УРОК 69 Займенник як частина мови, його основні ознаки. (Вправи 231-234)

Тема. Займенник як частина мови, його основні ознаки. (Вправи 231—234).

Мета. Ознайомити учнів з особливостями займенників, їх роллю в мовленні; вчити добирати потрібні займенники для передачі зв’язків між реченнями тексту.

Обладнання: мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Цікава інформація .дія вчителя.

Наша мова була б нудна і довга, коли б у ній не було займенників. Адже займенники з успіхом заміняють іменники, прикметники, числівники (це видно і з самої назви «займенник» — замість імені, тобто замість іменних частин мови), а іноді й цілі частини речень чи інші довгі найменування. Російський лінгвіст Олександр Реформаторський про займенники писав так: «Вони, як запасні гравці на футбольному полі чи «дублери» в театрі, виходять на поле, коли вимушено «звільняють гру» повнозначні слова».

За частотою вживання займенники посідають третє місце (після іменника і дієслова). До займенників належать не так уже й багато слів, але з-поміж інших найчастіше у повсякденному мовленні використовуються я, ти, ми, ви, він, вона, вони, що, це, цей, весь, все, свій, який.

За часів Київської Русі «погнанного» звертання на «Ви» ще не було. Підлеглий до свого володаря звертався на «ти», як і володар до підлеглого. Згодом займенник Ти став нормативним у звертанні до Бога. А займенник Ви в Україні набув поширення у звертанні дітей до батьків, молодших за віком до старших та до незнайомих людей. Таке звертання засвідчує етичні норми нашого народу, що виробилися протягом віків. (ОдинцоваГалина, Кодлюк Ярослава. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник для вчителя початкових класів. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. — 128 с.)

2. Повторення вивченого про частини мови.

— Скільки частин мови є в українській мові?

— Назвіть частини мови, які ви вже вивчили. (Іменник, прикметник, дієслово, прийменник, сполучник, числівник.)

— Наведіть приклади вивчених частин мови. Доведіть свій вибір. (Смерека, відповідає на питання що?, називає предмет — це іменник і т. д.)

3. Гра «Відгадай і доведи» (з елементом проблемної ситуації).

Вчитель називає слова: Галинка, лісник, сумує, солодкий, одинадцять, солом'яний, стрибає, регоче, він, ми, те. Учні повинні назвати, яка це частина мови, і довести свій вибір. Останні три слова (він, ми, те) є для учнів проблемними і тут допомагає вчитель.

III. Повідомлення теми і завдань уроку.

1. Розв'язання проблемної ситуації з попередньої гри.

— Діти, на які питання відповідають ці слова: він (хто?), ми (хто?), те (яке?), стільки (скільки?)!

— Які частини мови відповідають на такі питання? (Іменник, прикметник, числівник.)

— То, може, слова він, ми — це іменники, те — прикметник, стільки числівник?

Варто дітям дати час подумати і самостійно прийти до висновку, що ці слова не називають предметів, їх ознак чи кількості.

2. Висновок.

— Згадані вище слова — не іменники, хоч і відповідають на питання іменника, не прикметники, хоч і відповідають на питання прикметника, і на числівники, хоч і відповідають на питання скільки?.

Діти, слова він, ми, те, стільки та інші можуть вживатись замість іменників, прикметників і числівників. Сьогодні ми починаємо вивчати ще одну частину мови — займенник.

IV. Сприймання і осмислення учнями нового матеріалу.

1. Колективне виконання вправи 231 (усно).

2. Вивчення правила про займенник (с. 119).

3. Складання тексту-розповіді (вправа 232).

а) Читання тексту і з’ясування значень невідомих слів.

б) Бесіда за змістом прочитаного.

— Скільки займенників у нашій мові? (Кілька десятків.)

— Яке місце вони посідають за частотою використання? (Третє місце серед інших частин мови.)

в) Рубрика «Слово про слово».

Пре́дки — попередники сучасних поколінь; люди, що жили задовго до теперішніх часів.

г) Слухання учнівських розповідей про займенник як частину мови.

Фізкультхвилинка.

— Виконуйте за мною вправи і постарайтесь впізнати у віршику займенники.

Хлопчики й дівчатка!

Колони порівняйте

й розминку-веселинку

зі мною починайте.

Раз — підняти руки вгору,

два нагнутися додолу.

Три, чотири — прямо стати.

Будем знову починати.

Руки в боки, руки так,

руки вгору, як вітряк.

Вище руки підніміть

і голівки нахиліть.

Нахил вліво — раз, два, три.

Нахил вправо — раз, два, три.

Нахилились, розігнулись.

Навкруг себе повернулись.

Раз присядьте.

Два присядьте.

І за парти тихо сядьте.

4. Робота в парах з акровіршем (вправа 233).

а) Читання вірша і зашифрованого слова.

— Як ви розумієте останні рядки вірша?

б) Визначення займенників, ужитих у вірші.

в) Складання і запис речень про рідне слово з використанням займенників ми, ти, тобі.

5. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).

V.  Підсумок уроку.

— З якою новою частиною мови ви ознайомились?

— Назвіть займенники, які ви запам’ятали протягом уроку.

— А тепер впізнайте і запам’ятайте якомога більше займенників із вірша.

А займенник — що таке?

За іменником іде,

він ніщо не називає,

бо імен цілком не знає,

лише вказує на все:

і на те або на це,

і на тебе, і на нього,

і на цього, і на того.

Він показує на всіх!

Щось присвоює собі,

комусь може і віддати,

коли гарно попрохати,

заперечить, коли треба,

скаже щось і сам про себе,

зацікавиться, спитає,

хто є він і хто що знає.

Ще багато запитань

він в запасі має

і частенько без вагань

сам собі й відповідає:

— Хто такий? — Я той самий.

— А ти чий? — Його і твій.

На особу певну вкаже,

але імені не скаже.

(Мельничайко О. І. Рідна мова. Добірка нетрадиційного дидактичного матеріалу. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003. — с. 33.)

VI. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.

С. 119 — правило, с. 121 — вправа 234.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити