II СЕМЕСТР

УРОК 68 Побудова сполучень слів і речень із прикметниками, уведення їх у текст. Роль прикметника в усному та писемному мовленні

Тема уроку. Побудова сполучень слів і речень із прикметниками, уведення їх у текст. Роль прикметника в усному та писемному мовленні

Мета: поглиблювати знання учнів про прикметник; формувати навички встановлювати граматичний зв’язок між іменниками та прикметниками; розвивати усне та писемне мовлення школярів; збагачувати словниковий запас; виховувати повагу та шану до народних традицій і необхідність висловлювати слова вдячності в повсякденному житті.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

I. На етапі актуалізації опорних знань і вмінь учнів.

Каліграфічна хвилинка

• Засвоєння написання слова спасибі.

— Уведіть це слово в речення та запишіть його. (Учні зачитують утворені речення).

• Фронтальна перевірка домашнього завдання.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

«Мозковий штурм»

— Назвіть свято за вказаною вчителем датою.

7 грудня Катерини, 13 грудня — Андрія, 19 грудня — Святого Миколая, 19 січня — Водохреща, 6 січня — Святвечір, 7 січня — Різдво Христове, 13 січня — Щедрий вечір (Маланки).

Учитель. Ми пригадали назви зимових свят, а про особливості їх святкування ми дізнаємося під час уроку.

III. Сприймання та засвоєння матеріалу уроку.

1. Виконання вправи 245 (с. 106-107 підручника).

Додаткові завдання до тексту: • Доберіть синоніми до слова кружляє. • Поясніть написання слів землею, озера, широких. • Визначте, які за метою висловлювання речення. • Установіть зв’язок слів у реченні (на вибір).

2. Виконання вправи 246 (с. 107 підручника).

Словникова робота

Ненька — мама.

Ватага — гурт, компанія.

Кутя — обрядова каша з ячмінних чи пшеничних зерен, яку готують напередодні Різдва.

• Бесіда за змістом тексту.

— Від чийого імені ведеться розповідь? Що робили діти на Різдво? Як діти допомагали батькам у приготуванні до свята?

Мовний аналіз тексту: • Про які канікули йдеться в тексті? (Різдвяні свята ми відзначаємо взимку, тому й канікули в тексті описуються зимові). • За яким словом із тексту можна дізнатися, що розповідь у тексті ведеться від імені дівчинки? (Ліпила — дієслово, яке вказує на жіночий рід). • Зі скількох частин складається текст? (З трьох, про що свідчить поділ тексту на абзаци). • Назвіть слова, які пишуться з великої букви, і поясніть їх написання. (Святвечір, Різдвяні свята). • Знайдіть у тексті синоніми. (Мама, ненька). • Укажіть речення з однорідними присудками. • Знайдіть у тексті речення, де перераховуються назви гостинців — іменники. (5). • Якою частиною мови виражені назви страв? • Назвіть слова, які мають більше букв, ніж звуків (ненька, зходжувалася); слова, у яких більше звуків, ніж букв (я, приєднувалися, щедрувати, особливою, вишнею). • Яке слово утворюється поєднанням двох основ? (Святвечір — Святий вечір). • Прокоментуйте вживання розділових знаків у реченні Усі ходили посівати, колядувати й щедрувати. (Кома при однорідних присудках, між словами колядувати й щедрувати кому не ставимо, бо вони сполучаються з’єднувальним сполучником й). • Зробіть звуко-буквений аналіз слів щедрувати, люблю (на вибір). • Розберіть слова приєднувалася, заходжувалася, пиріжки за будовою (на вибір).

Фізкультхвилинка

• Виконання вправ для розвитку м’язів руки.

1. Коливайте ручкою, утримуючи її вказівним і великим пальцями; указівним і середнім та ін.

2. Обертайте ручку пальцями правої руки.

3. Поставте ручку кулькою на парту, тримаючи за протилежний кінець, потім спустіться пальцями до кульки.

4. Підніміть й поверніть у повітрі ручку так, щоб кулька опинилася вгорі (при цьому пальці будуть біля кульки).

5. Не випускаючи ручку, поставте на парту протилежним від кульки кінцем і спускайтеся пальцями від кульки вниз. (Повторіть вправу декілька разів).

6. Підніміть указівний палець, тримаючи ручку великим і середнім пальцями.

7. Зробіть кругові рухи кистю.

IV. Застосування набутих знань і вмінь учнів.

Вправа «Шифрувальники»

Слова записані на дошці, на картках, розкладених на партах, або зображені на екрані. З кожного слова потрібно взяти по першій букві й утворити нове.

Покуть, Святвечір, Андрій, ич, ігри, Савка, бабуся. (Спасибі).

— Що вам відомо про це слово? (Відповіді учнів). У яких випадках ми промовляємо слова вдячності? Які слова подяки ви знаєте? Що ви почуваєте, коли вам дякують? У яких випадках дякуєте ви? Кому ми повинні щомиті приносити подяку?

• Виконання вправи 247 (с. 107 підручника).

V. Підсумок уроку.

— Прочитайте текст, записаний на дошці чи зображений на екрані. Коли забіліли сніги, а мороз тоненько розмалював вікна, рипнули двері в дідовій хаті. Колядники з Малайкою прийшли веселі та гамірні, червонощокі.

Лунає величальна пісня з побажаннями щастя, здоров’я, статку, добра. Так український народ не забуває про свої традиції.

Додаткові завдання до тексту: • Визначте, до якого виду належить текст. • Знайдіть у ньому прикметники та назвіть, з якими словами вони поєднуються. (Прикметники поєднуються з іменниками). • Перебудуйте останнє речення в спонукальне та запишіть його.

VI. Домашнє завдання.

• Виконання вправи 248 (с. 107 підручника).

Додатковий матеріал для вчителя Інформація про кутю

Голодна кутя — переддень Водохреща.

Багата кутя — переддень Різдва.

Передати куті меду — перевищити міру в чому-небудь; перебільшити. Дідух був символічним божеством нового врожаю, оберегом. Тому господар, ставлячи його на покуті, промовляв такі слова:

Наситив єси, напоїв, нагодував, нагрів нас і нашу худібку, оберіг нашу ниву — подай це ще краще цього року.

Окрім того, обрядова регіональна назва цього житнього, пшеничного або збірного снопа (Дідух - Дід-Дух) указує, що це був ще й символ ушанування предків, і місце зосередження душ (духів) померлих родичів, які приходять у Святвечір до свого роду.

Хліб на святковому столі символізував заклинання на новий урожай. Яскравим свідченням цього є обрядові тексти колядок, щедрівок, примовлянь, віршівок, засівалок і театралізованих дій.