Українська мова - Книжка для вчителя календарне планування та розробки уроків 4 клас - 2015 рік

II СЕМЕСТР

ДІЄСЛОВО

УРОК 93 Теперішній час. Змінювання дієслів теперішнього часу за особами й числами

Тема уроку. Теперішній час. Змінювання дієслів теперішнього часу за особами й числами

Мета: ознайомити учнів з особливостями визначення теперішнього часу дієслів; учити змінювати дієслова теперішнього часу за особами й числами; удосконалювати вміння визначати дію, рід і час дієслів; розвивати усне й писемне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття любові до рідного краю.

Обладнання: презентація із зображеннями визначних місць міста Києва.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

I. На етапі актуалізації опорних знань і вмінь учнів.

Каліграфічна хвилинка

• Написання з’єднань Укр, ра, на, їн.

— Яке слово можна утворити з поданих складів? (Україна). Що ви можете сказати про цю країну? Чим вона для вас особлива?

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Під час виконання вправи 336, ви прочитаєте вірш А. Камінчука про столицю України — місто Київ.

• Презентація про місто Київ.

III. Сприймання та засвоєння матеріалу уроку.

• Виконання вправи 336 (с. 147-148 підручника).

Словникова робота

Круча — крутий спуск, урвище.

Каштан — дерево, що є рослиною-символом міста Києва.

Золоті ворота — головна брама стародавнього Києва, пам’ятка оборонної архітектури Київської держави, одна з найдавніших датованих споруд Східної Європи, символ Києва.

— Прочитайте вірш А. Камінчука.

Мовний аналіз тексту: • Який за стилем написання цей твір? • Знайдіть і прочитайте речення з одним присудком. (1 речення).

• Поясніть написання слів з великої букви. • Скільки речень у цьому тексті-поезії? (З речення). • Назвіть слова, що римуються в тексті.

• Назвіть слово, у назві якого є числівник. (Столиця). • Назвіть прийменники з тими словами, з якими вони вживаються. Поясніть їх написання. • Прочитайте речення, у якому є порівняння. • Зачитайте словосполучення, яке вжито в переносному 'значенні. (Сивий Дніпро).

• У якому значенні вжито слово грає? Чи є воно багатозначним?

• Виконання завдань вправи.

Додаткові завдання до вправи: • Зробіть звуко-буквений аналіз слів стоїть, квітує, сяють. • Розберіть за будовою слова позолота, хмарка. • Складіть і запишіть речення про Київ.

IV. Застосування набутих знань і вмінь учнів.

1. Виконання вправи 337 (с. 148 підручника).

• Робота з таблицею змінювання дієслів теперішнього часу в однині та множині за особами.

• Виконання завдань вправи.

• Робота з правилом (с. 148 підручника).

Фізкультхвилинка

• Вправи для профілактики порушень зору.

«Намалювати» очима пружинки.

«Намалювати» очима 6 горизонтальних вісімок і 6 вертикальних. «Намалювати» очима 6 трикутників за годинниковою стрілкою, потім 6 трикутників — проти.

Замруживши ліве око, правим «написати» непарні числа від 1 до 9. Замруживши праве око, лівим «написати» парні числа від 2 до 10. «Намалювати» очима пружинку з 12 витків ліворуч і праворуч. «Намалювати» очима геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник) спочатку за годинниковою стрілкою, а потім — проти.

2. Виконання вправи 338 (с. 148 підручника).

•    Зачитування вчителем уривка з вірша А. Білоуса про дієслово.

Ну а візьмімо назву — дієслово,

само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!(...) —

Прочитайте текст вправи.

А дієслово ні хвилини,

повір, без дії не живе:

працює, вчить, співає, лине,

читає, грається, пливе.

Мовний аналіз тексту: • Відшукайте й назвіть слова, у яких звуків більше, ніж букв (дієслово, діє, сіє, радіє, мріє, жаліє, зоріє); слова, у яких букв більше, ніж звуків (ходить, робить, носить, вірить, любить, ближнього, народилось, не лукавить).

— Поясніть написання не з дієсловами.

• Виконання завдань вправи.

Додаткове завдання до вправи: Складіть речення з виділеними словами: 1 варіант — вірить; 2 варіант — любить; 3 варіант — жаліє.

Визначте головні члени речення та надпишіть над ними, якими частинами мови вони виступають.

V. Підсумок уроку.

Розподільний диктант

— Запишіть слова в три стовпчики: 1 — назви архітектурних пам’яток, 2 — назви міст України, 3 — назви річок України.

Софіївський собор, Миколаїв, Львів, Дністер, Золоті ворота, Ворскла, Рось, Рівне, Тернопіль, Случ, Андріївська церква, Михайлівський собор, Дніпропетровськ, Десна, Вінниця.

Вправа «Добавлянка»

— Доберіть до поданих слів-іменників дієслова, які називатимуть дію цього предмета.

Коса (косять); гребінець (розчісуються); пилка (пиляють); сокира (рубають); пісня (співають); лопата (копають); велосипед (їздять); ножиці (ріжуть); ручка (пишуть); танець (танцюють).

VI. Домашнє завдання.

• Виконання вправи 339 (с. 149 підручника).

Додатковий матеріал для вчителя

Київ — столиця України. Одне з найбільших і найдавніших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у Північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств і громадських об’єднань, що працюють в Україні.

Заснований наприкінці V — на початку VI ст. Був столицею полян, Київського князівства, Української Народної Республіки, Української держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки, а також адміністративним центром однойменного князівства, литовсько- польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Один із найдавніших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор та Києво-Печерська лавра внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Легенда про заснування Києва

Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми...

І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їхня — Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив — на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицєю.

І збудували вони городок в честь свого старшого брата й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них у Києві є поляни й до сьогодні. Деякі ж, не знаючи, кажуть,

що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: «На перевіз на Київ». Проте, коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив.

Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай і уподобав місце, і збудував малий городок і хотів осісти в ньому з родом своїм, та не дали йому навколишні мешканці. Отож і донині називають придунайці те городище Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ, тут і скончався. І брати його Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут померли.

Богдан Хмельницький

Український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату (1648-1657), керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло в загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший із козацьких ватажків, якому офіційно було надано титул гетьмана.

Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів.

Жовтий (золотий) і синій кольори використовувалися на гербі Руського королівства XIV ст. Вони також були на гербах руських земель, князів, шляхти та міст середньовіччя й раннього нового часу. У XVIII ст козацькі прапори Війська Запорозького часто виготовлялися із синього полотнища з лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 р. українці Галичини використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор. У 1917-1921 рр., під час Української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української держави. 1991 року, після розпаду СРСР, прапор використовували як державний стяг незалежної України. 18 вересня 1991 р. Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим прапором статус офіційного прапора країни. 23 серпня в Україні щорічно відзначають День Державного Прапора.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити