РІДНА МОВА 5 КЛАС
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

Фонетика. Орфоепія. Орфографія


Урок № 66

Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків


Мета:

·       навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови;

·       розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам'ять, увагу;

·       виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги.

Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення.

Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість, культура.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання (вибірково)

► Відтворіть підготовлену скоромовку:

Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.

Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.

► Поясніть, чим відрізняється вимова початкових приголосних звуків у виділених словах.

Підготовча вправа

► Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок.

Текст 1

Вдихати повітря через ніс слід вільно, безшумно.

Починати говорити можна тоді, коли в легені взято достатньо повітря (з незначним надлишком), що необхідне для виголошення частини речення. Це позбавить від «позачергового» вдиху, який порушує плавність і ритм мовлення, спричиняє його уривчастість.

Текст 2

Не допускати повного звільнення легенів від повітря. Це призведе до фальцетів.

Текст 3

Витрачати повітря економно й рівномірно, використовуючи кожну природну зупинку в мовленні для дозбирування запасу повітря в легені.

Текст 4

Пам’ятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже і сила звучання голосу.

Текст 5

Вдихати й видихати повітря слід безшумно, непомітно для слухача, оскільки якісний звук утворюється спокійним струменем повітря.

Умови, за яких дихання під час мовлення буде правильним, забезпечуються систематичним тренуванням (За Н. Д. Бабич).

► У виділених словах назвіть голосні звуки. Поясніть правила їх вимови. Чи є в цих словах букви, що позначають два звуки? Якщо два голосні звуки знаходяться поряд, чи впливають вони один на одного, змінюючи вимову? Знайдіть приклад серед виділених слів.

► З’ясуйте за тлумачним словником значення слова фальцет.

► Поміркуйте, чи дотримуєте ви зазначених вимог у власному мовленні.

Бесіда

► Як поділяються приголосні звуки?

► Які знаки письма використовують для позначення м’яких і твердих приголосних?

► Як у фонетичній транскрипції позначають напівпом’якшення приголосних?

► За допомогою якого знака передають довготу звука?

► Чим відрізняється позначення одного звука, що передається двома літерами, від позначення двох окремих звуків, які передаються цими ж літерами?


III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з таблицею

► Уважно роздивіться таблицю. Прочитайте правила, прокоментуйте приклади до них.


Орфоепічні норми сучасної української мови


Вимова приголосних звуків

Приклади

1) Дзвінкі звуки не втрачають дзвінкості в кінці складу й слова. Але: у словах перед глухим [к], [т] дзвінкі оглушуються

Стежка [стедка], хліб [хліб], кігті [кіхті], нігті [ніхті], вогко [вохко], дьогтю [д’охтю], легко [лехко];

2) Звуки [д'ж], [дз], [дз'] вимовляються злито

бджола [бджола]

3) Характерним для української мови є звук [г]

газета [газета]

4) [ґ] вживається в деяких запозичених словах і українських, давніх за походженням

ґрунт [ґрунт]

5) [ґ] і [г] — два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова

гніт (утиск) — ґніт (у лампі, свічці); грати (на скрипці) — ґрати (залізні);

6) Звук [ф] вимовляється відповідно до свого зображення і не змішується з звукосполученням [ві]

телефон [телефон]

7) Звук [в] не оглушується і не переходить у [ф]. Цей звук вимовляється як [у]:

а) після голосних у кінці складів перед приголосним;

б) у кінці слова

давно [дауно], правда [прауда] зробив [зробиу]

8) Усі приголосні перед [і] вимовляються або м’яко (ті, що можуть бути м’якими), або напівм’яко (шиплячі, губні, задньоязикові). Але: не пом’якшується перед [і] приголосний на межі слів, на межі складових частин слова

лід [л'ід], вітер [вітер]

син і дочка, педінститут

9) Шиплячі ([ж], [ч], [ш]) у кінці слова й складу вимовляються твердо, а також перед усіма голосними, крім [і]

ніч [ніч], чудо [чудо], жито [жито]

Але: [шіст']

10) Звук [ц] вимовляється м’яко в словах, що закінчуються на -ець; звук [ц] вимовляється твердо в кінці іншомовних слів та звуконаслідувальних словах

хлопець [хлопец'] палац [палац]

11) Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу

буквар [буквар] Виняток: Горький [гор'кий]

Уподібнення приголосних

12) У закінченнях дієслів унаслідок уподібнення звукосполучення [ться], [шся] вимовляється як [ц':а'], [с':а]

усміхаються

[усміхайуц':а]

повертаєшся

[повертайес':а]

13) Уподібнення за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний одзвінчує попередній глухий приголосний. Увага! Це впливає на визначення кількості звуків і букв. Наприклад, у слові «отже» — [одже] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові — 4, а звуків — 3

Футбол [фудбол]

14) Уподібнення за глухістю: наступнийглухий приголосний оглушує попередній дзвінкий приголосний. Префікс з- перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі. У префіксах роз-, без-, через- [з] перед глухими переходить в [с]

зсушити [с:ушити] з+кинути = скинути безперечно — [беиспеиречно]

15) Уподібнення за м’якістю:

ніжність [н'іжн'іс'т]

16) Складні випадки уподібнення:

-жся — [зса] (свистячий [с] впливає на шиплячий [ж])

-чся — [цса]

-шці — [сці]

-жці — [зці]

-чці; -тці — [ц:і]

-зж — [ж:]

-зч — [шч]

-здж — [ждж]

-зш; — сш — [ш:]

-тч; — тш — [ч:]


розважся — [розвазса]

не скалічся — [не скаліцса]

ромашці — [ромасці]

мережці — [меирезці]

квочці — [кво ц:і]

зжати — [ж:ати]

з чим — [ві]

з джурою — [жджуройу]

зарісши — [заріш:и]

братчик — [брач:ик]


V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитайте виразно скоромовки.

► Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова, скориставшись правилами уподібнення і таблицею «Складні випадки уподібнення».


Вимова шиплячих [ж], [ч], [ш]

 

ЖУК

Жук гуде для їжака:

— Же-жі-жа, же-жі-жа.

— Ти, їжаче, не тужи,

Жо-жу-жи, жо-жу-жи

БИЧОК

Наш малесенький бичок

Б’ється ріжками:чок-чок.

Ти не бийся, чорний бичку,

Ча-чу-чу, ча-чо-чу.

Це погана дуже звичка,

Чі-че-чу, чі-че-чу

ЩЕНЯ

В ящик Женя ще зрання

Посадив мале щеня.

Ти, щенятко, не пищи:

Ща-щі-щи, ща-щі-щи.

Принесу тобі борщу,

Ще-що-щу, ще-що-щу,

І сховаю від дощу


Вимова свистячих [з], [ц], [с]

Дзвонить дзвонар, дзичить комар, гудуть джмелі старі й малі

Як на сцену на цеглину

Сів цвіркунчик біля тину.

Цвірінчить і вірінчить,

Не на мить не замовчить!

Босий хлопець сіно косить,

босі ноги роса росить


Творчий діалог

► Прочитайте текст за ролями, дотримуючи правил вимови звуків. Уявіть учасників цієї ситуації, опишіть їх.

ПРОСТО БАБУСЯ

Вулицею йшли хлопчик і дівчинка. А попереду йшла бабуся. Було дуже слизько. Бабуся посковзнулася і впала.

— Потримай мої книжки! — крикнув хлопчик, віддав дівчинці свій портфель і кинувся допомагати бабусі підвестися.

Коли за декілька хвилин хлопчик повернувся, дівчинка запитала його:

— Це твоя бабуся?

— Ні,— відповів хлопчик.

— Мама? — здивувалася подружка.

— Ні!

— Хто ж, тітка? Чи знайома?

— Та ні ж бо, ні! — усміхаючись сказав хлопчик. — Це просто бабуся (За В. Осєєвою).

► Як би ви поводилися в схожій ситуації? Як можна пояснити дівчинці вчинок хлопчика?

► Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Чи відбувається в них уподібнення приголосних?

Скоромовки

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:

«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».


На полиці в коробиці

Півкороваю і паляниця.


На річці Лука спіймав рака в рукави.

Загадки

У вимові завжди чисті             

Звуки ми ще й голосисті.        

Небагато нас, а все ж             

Без нас слова не складеш.     

(Голосні звуки)                                                              


Це усі повинні знати:

Відрізняємось ми чим?

- Нас не можна роз’єднати.

Літер дві, а звук — один.

(Дж, дз)


Я один в сім’ї такий.

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак.

В слові я — не зайвий знак.

(Знак м’якшення)


VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Пошуково-дослідна робота

► Поясніть, на яке правило української орфоепії дібрані приклади:

1. Сніг. 2. Вогко. 3. Просьба. 4. Помиляєшся. 5. Київ. 6. (На) дошці. 7. Розповісти. 8. Перевір. 9. Дзеркало. 10. Родзинка. 11. Борщ. 12. Сіллю. 13. Ґрунт. 14. Гроно.

► На які правила вимови приголосних звуків відсутні слова-приклади?

► Якщо впишете в клітинки слова, у яких відбувається уподібнення приголосних, з’ясуєте, за допомогою чого можуть творитися звуки.



Творча робота

► Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, утворіть асоціативні пари за зразком.

Зразок: екзамен — Костя на екзамені, футбол — турнір з футболу. Навчається, смієшся, на річці.


VII. ПІДСУМОК УРОКУ


VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виконайте вправу з підручника.

► Творче завдання: цими звуками позначене одне з понять фонетики: [а], [р], [п], [ц], [і], [й], [т], [н], [с], [к], [и], спробуйте його відновити (транскрипція). Складіть із цих звуків якомога більше інших слів. Звуки в словах можна повторювати.

► Вивчіть скоромовку На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити