РІДНА МОВА 5 КЛАС
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

Фонетика. Орфоепія. Орфографія


Урок № 86

Тема. Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова


Мета:

·       навчальна: пояснити особливості слова зі стилістичного погляду; навчити знаходити в мовленні стилістично забарвлені слова;

·       розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;

·       виховна: виховувати шанобливе ставлення до своїх батьків, рідної мови, природи.

Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, орфографія, пунктуація, культура мовлення.

Міжпредметні зв'язки: мова, література, усна народна творчість, ботаніка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Підготовча вправа (увесь клас)

► Прочитайте вірш Г. Шаєрової. Придумайте йому назву. Порівняйте з авторською.

► Випишіть багатозначні слова. За тлумачним словником з’ясуйте їхнє пряме й переносне значення.

ГАРНИЙ СИН

От би відкрить зоопарк у квартирі!

Мамі тоді помагатимуть звірі.

Вчена плямиста жирафа

Витре пилюку на шафах.


А кенгуру, ледь зажевріє ранок,

Прийде з базару, зготує сніданок.

Всіх нагодує, посуд помиє,

Дірку мені на штанятах зашиє.


Не треба до пральні білизну здавати —

Мамі білизну єнот буде прати.

Знаю: охочі єноти

До отакої роботи.


Вивчу папугу я — слово тверде, —

Щоб замість мами цілісінький день

Мені зауваги робила,

Бо в мами немає вже сили.


Мамі зі мною роботи багато...

Ех! Кенгуру я не буду чекати,

Не буду просити жирафу –

 Сам витру пилюку на шафах.


Бо від сьогодні в нашій квартирі

Я помагатиму мамі — не звірі.


III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Спостереження над мовним матеріалом

► Поясніть різницю між словами. У чому вона полягає: у лексичному значенні слова, чи у відтінках цього значення, у різних часових характеристиках, у стильовій приналежності?

Свічадо — дзеркало, гуманність — людяність, рать — битва, чоло — лоб, перст — палець, знатний — відомий, іде — плентається, говорити — ректи, хотіти — бажати.


V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Розподільна робота

► Прочитайте виразно українську народну пісеньку. Яке відчуття у вас виникло? Як ви гадаєте, чому? Знайдіть у тексті стилістично забарвлені й стилістично нейтральні слова. Запишіть їх відповідно у дві колонки.

ЖАЙВОРОНОК

— Ой чому ти, жайворононьку,

Рано з вирію вилітав?

Ще по горах сніженьки лежать,

По долинах криженьки стоять...


— А я тіїсніженьки

Крильцями розмету,

А я тіїкриженьки

Ніжками потопчу!

► Поясніть розділові знаки.


VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Дослідження-аналіз

► Прочитайте виразно текст.

ТАЄМНИЦЯ

— І чого це інші цвітуть, а я ніяк не можу розцвісти? — журився Луговий Васильок.

Він бачив, що під деревами вже біліють ніжні квіти анемони, на узліссі товпляться на низеньких стеблинках хвостаті квіти рясту, а з води підводяться цілі букети золотих квітів курячої сліпоти.

А сам Луговий Васильок ледве набирався сил, щоб розгорнути перші листочки! Як прикро!.. І він вирішив дізнатися, що допомогло весняним квітам розквітнути так рано, і попрохав знайому Муху вивідати у квітів їхню таємницю.

Муха погодилася, але повернулася ні з чим.

— Квіти кажуть: що таємниця, те є таємниця. Вона закопана в землі.

— У землі? — здивувався Луговий Васильок. — Ну, тоді я знаю, кого просити: Крота. Він у землі господар, хіба йому важко дізнатися?

Кріт вислухав Василька й поліз під землю. А на другий день виліз із нори такий поважний, такий урочистий, що стало відразу ясно: він про все дізнався.

— Ну що?

— Почекай, дай віддихатись,— сказав Кріт, розлігся на горбочку викопаної землі й нічого більше не промовив.

Але квіти теж уміють мовчати, та ще й як уміють! І Васильок не квапив Крота, а терпляче чекав.

— Дізнався,— сказав нарешті Кріт. Усі ці весняні квіти запасають собі їжу ще влітку та восени і зберігають свої запаси в підземних коморах. Кожна з них має комору на свій лад: та бульбу, та цибулину, а та грубе кореневище. Звідти вони й беруть їжу зараз, навесні. Ось тому вони й мають стільки сили й можуть цвісти так рано.

— Які хитрі! — сказав Луговий Васильок. — А я от запасів робити не вмію. Що ж, розцвіту, коли зможеться.

І він розцвів у середині літа. Але тоді вже на луках не було нічого кращого за його яскраві пурпурові пахучі квіти (Н. Павлова).

Бесіда

·       Чи варто було Васильку шкодувати, що пізно цвіте?

·       Дайте назву тексту. Що вона відбиває: тему чи ідею? Порівняйте з авторською назвою,

·       Проаналізуйте лексику з погляду стилістичної забарвленості і переносного значення,

·       Поясніть орфограми.


VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

Оцінювання знань, умінь і навичок учнів


VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виконайте вправу з підручника.

► Творче завдання: запишіть у зошит ваш улюблений вірш. Проаналізуйте, які слова в ньому стилістично забарвлені. Вивчіть вірш напам’ять.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити