Усі уроки української мови. 5 клас. II семестр - 2014 рік
Фонетика. Орфоепія. Орфографія
УРОК № 66 ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Мета:
□ навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови;
□ розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам'ять, увагу;
□ виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість, культура.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Перевірка домашнього завдання (вибірково)
► Відтворіть підготовлену скоромовку:
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
► Поясніть, чим відрізняється вимова початкових приголосних звуків у виділених словах.
Підготовча вправа
► Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок.
Текст 1
Вдихати повітря через ніс слід вільно, безшумно.
Починати говорити можна тоді, коли в легені взято достатньо повітря (з незначним надлишком), що необхідне для виголошення частини речення. Це позбавить від «позачергового» вдиху, який порушує плавність і ритм мовлення, спричиняє його уривчастість.
Текст 2
Не допускати повного звільнення легенів від повітря. Це призведе до фальцетів.
Текст 3
Витрачати повітря економно й рівномірно, використовуючи кожну природну зупинку в мовленні для дозбирування запасу повітря в легені.
Текст 4
Памятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже і сила звучання голосу.
Текст 5
Вдихати й видихати повітря слід безшумно, непомітно для слухача, оскільки якісний звук утворюється спокійним струменем повітря.
Умови, за яких дихання під час мовлення буде правильним, забезпечуються систематичним тренуванням (За Н.Д. Бабич).
► У виділених словах назвіть голосні звуки. Поясніть правила їх вимови. Чи є в цих словах букви, що позначають два звуки? Якщо два голосні звуки знаходяться поряд, чи впливають вони один на одного, змінюючи вимову? Знайдіть приклад серед виділених слів.
► З’ясуйте за тлумачним словником значення слова фальцет.
► Поміркуйте, чи дотримуєте ви зазначених вимог у власному мовленні.
Бесіда
▼ Як поділяються приголосні звуки?
▼ Які знаки письма використовують для позначення м’яких і твердих приголосних?
▼ Як у фонетичній транскрипції позначають напівпом’якшення приголосних?
▼ За допомогою якого знака передають довготу звука?
▼ Чим відрізняється позначення одного звука, що передається двома літерами, від позначення двох окремих звуків, які передаються цими ж літерами?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з таблицею
► Уважно роздивіться таблицю. Прочитайте правила, прокоментуйте приклади до них.
Орфоепічні норми сучасної української мови
|
Вимова приголосних звуків |
Приклади |
|
1) Дзвінкі звуки не втрачають дзвінкості в кінці складу й слова. Але: у словах перед глухим [к], [т] дзвінкі оглушуються |
Стежка [стедка], хліб [хліб], кігті [кіхті], нігті [ніхті], вогко [вохко], дьогтю [д’охтю], легко [лехко]; |
|
2) Звуки [д'ж], [дз], [дз’] вимовляються злито |
бджола [бджола] |
|
3) Характерним для української мови є звук [г] |
газета [газета] |
|
4) [ґ] вживається в деяких запозичених словах і українських, давніх за походженням |
ґрунт [ґрунт] |
|
5) [ґ] і [г] — два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова |
гніт (утиск) — ґніт (у лампі, свічці); грати (на скрипці) — ґрати (залізні); |
|
6) Звук [ф] вимовляється відповідно до свого зображення і не змішується з звукосполученням [ві] |
телефон [телефон] |
|
7) Звук [в] не оглушується і не переходить у [ф]. Цей звук вимовляється як [у]: а) після голосних у кінці складів перед приголосним; б) у кінці слова |
давно [дауно'], правда [пра'уда] зробив [зробиу] |
|
8) Усі приголосні перед [і] вимовляються або м’яко (ті, що можуть бути м’якими), або напівм’яко (шиплячі, губні, задньоязикові). Але: не пом’якшується перед [і] приголосний на межі слів, на межі складових частин слова |
лід [лід], вітер [вітер] син і дочка, педінститут |
|
9) Шиплячі ([ж], [ч], [ш]) у кінці слова й складу вимовляються твердо, а також перед усіма голосними, крім [і] |
ніч [ніч], чудо [чудо], жито [жито] Але: [шіст'] |
|
10) Звук [ц'] вимовляється м’яко в словах, що закінчуються на -ець; звук [ц] вимовляється твердо в кінці іншомовних слів та звуконаслідувальних словах |
хлопець [хлопец'] палац [палац] |
|
11) Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу |
буквар [буквар] Виняток: Горький [гор'кий] |
|
Уподібнення приголосних |
|
|
12) У закінченнях дієслів унаслідок уподібнення звукосполучення [ться], [шся] вимовляється як [ц':а'], [с':а] |
усміхаються [усміхайуц':а] повертаєшся [повертайес':а] |
|
13) Уподібнення за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний одзвінчує попередній глухий приголосний. Увага! Це впливає на визначення кількості звуків і букв. Наприклад, у слові «отже» — [о'дже] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові — 4, а звуків — 3 |
Футбол [фудбол] |
|
14) Уподібнення за глухістю: наступний глухий приголосний оглушує попередній дзвінкий приголосний. Префікс з- перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі. У префіксах роз-, без-, через- [з] перед глухими переходить в [с] |
зсушити [с:ушити] з+кинути = скинути безперечно — [беиспеире'чно] |
|
15) Уподібнення за м’якістю: |
ніжність [н'іжн'іс'т'] |
|
16) Складні випадки уподібнення: -жся — [зса] (свистячий [с] впливає на шиплячий [ж]) -чся — [цса] -шці — [сці] -жці — [зці] -чці; -тці — [ц:і] -зж — [ж:] -зч — [ніч] -здж — [ждж] -зш; — сш — [ні:] -тч; — тш — [ч:] |
розважся — [розвазса] не скалічся — [не скаліцса] ромашці — [ромасці] мережці — [меире'зці] квочці — [кво ц:і] зжати — [ж:ати] з чим — [ві] з джурою — [жджу'ройу] зарісши— [заріш:и] братчик — [брач:ик] |
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Спостереження над мовним матеріалом
► Прочитайте виразно скоромовки.
► Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова, скориставшись правилами уподібнення і таблицею «Складні випадки уподібнення».
Вимова шиплячих [ж], [ч], [ш]
|
ЖУК |
БИЧОК |
ЩЕНЯ |
|
Жук гуде для їжака: — Же-жі-жа, же-жі-жа. — Ти, їжаче, не тужи, Жо-жу-жи, жо-жу-жи |
Наш малесенький бичок Б’ється ріжками: чок-чок. Ти не бийся, чорний бичку, Ча-чу-чу, ча-чо-чу. Це погана дуже звичка, Чі-че-чу, чі-че-чу |
В ящик Женя ще зрання Посадив мале щеня. Ти, щенятко, не пищи: Ща-щі-щи, ща-щі-щи. Принесу тобі борщу, Ще-що-щу, ще-що-щу, І сховаю від дощу |
|
Вимова свистячих [з], [ц], [с] |
|
Дзвонить дзвонар, дзичить комар, гудуть джмелі старі й малі |
Як на сцену на цеглину Сів цвіркунчик біля тину. Цвірінчить і вірінчить, Не на мить не замовчить! |
Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить |
Творчий діалог
► Прочитайте текст за ролями, дотримуючи правил вимови звуків. Уявіть учасників цієї ситуації, опишіть їх.
ПРОСТО БАБУСЯ
Вулицею йшли хлопчик і дівчинка. А попереду йшла бабуся. Було дуже слизько. Бабуся посковзнулася і впала.
— Потримай мої книжки! — крикнув хлопчик, віддав дівчинці свій портфель і кинувся допомагати бабусі підвестися.
Коли за декілька хвилин хлопчик повернувся, дівчинка запитала його:
— Це твоя бабуся?
— Ні,— відповів хлопчик.
— Мама? — здивувалася подружка.
— Ні!
— Хто ж, тітка? Чи знайома?
— Та ні ж бо, ні! — усміхаючись сказав хлопчик.— Це просто бабуся (За В. Осєєвою).
► Як би ви поводилися в схожій ситуації? Як можна пояснити дівчинці вчинок хлопчика?
► Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Чи відбувається в них уподібнення приголосних?
Скоромовки
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».
***
На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.
***
На річці Лука спіймав рака в рукави.
Загадки
У вимові завжди чисті
Звуки ми ще й голосисті.
Небагато нас, а все ж
Без нас слова не складеш.
(Голосні звуки)
Це усі повинні знати:
Нас не можна роз’єднати.
Відрізняємось ми чим? -
Літер дві, а звук — один.
(Дж, дз)
Я один в сім’ї такий.
Кажуть, надто вже м’який.
Хоч мовчун, та не дивак.
В слові я — не зайвий знак.
(Знак м’якшення)
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Пошуково-дослідна робота
► Поясніть, на яке правило української орфоепії дібрані приклади:
1. Сніг. 2. Вогко. 3. Просьба. 4. Помиляєшся. 5. Київ. 6. (На) дошці. 7. Розповісти. 8. Перевір. 9. Дзеркало. 10. Родзинка. 11. Борщ. 12. Сіллю. 13. Ґрунт. 14. Гроно.
► На які правила вимови приголосних звуків відсутні слова-приклади?
► Якщо впишете в клітинки слова, у яких відбувається уподібнення приголосних, з’ясуєте, за допомогою чого можуть творитися звуки.
Творча робота
► Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, утворіть асоціативні пари за зразком.
Зразок: екзамен — Костя на екзамені, футбол — турнір з футболу. Навчається, смієшся, на річці.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: цими звуками позначене одне з понять фонетики: [а], [р], [п], [ц], [і], [й], [т], [н], [с], [к], [и], спробуйте його відновити (транскрипція). Складіть із цих звуків якомога більше інших слів. Звуки в словах можна повторювати.
► Вивчіть скоромовку На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.