Усі уроки української мови. 5 клас. II семестр - 2014 рік

Фонетика. Орфоепія. Орфографія

УРОК № 66 ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Мета:

□   навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови;

□   розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам'ять, увагу;

□   виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги.

Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення.

Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість, культура.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання (вибірково)

   Відтворіть підготовлену скоромовку:

Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.

Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.

 Поясніть, чим відрізняється вимова початкових приголосних звуків у виділених словах.

Підготовча вправа

   Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок.

Текст 1

Вдихати повітря через ніс слід вільно, безшумно.

Починати говорити можна тоді, коли в легені взято достатньо повітря (з незначним надлишком), що необхідне для виголошення частини речення. Це позбавить від «позачергового» вдиху, який порушує плавність і ритм мовлення, спричиняє його уривчастість.

Текст 2

Не допускати повного звільнення легенів від повітря. Це призведе до фальцетів.

Текст 3

Витрачати повітря економно й рівномірно, використовуючи кожну природну зупинку в мовленні для дозбирування запасу повітря в легені.

Текст 4

Памятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже і сила звучання голосу.

Текст 5

Вдихати й видихати повітря слід безшумно, непомітно для слухача, оскільки якісний звук утворюється спокійним струменем повітря.

Умови, за яких дихання під час мовлення буде правильним, забезпечуються систематичним тренуванням (За Н.Д. Бабич).

 У виділених словах назвіть голосні звуки. Поясніть правила їх вимови. Чи є в цих словах букви, що позначають два звуки? Якщо два голосні звуки знаходяться поряд, чи впливають вони один на одного, змінюючи вимову? Знайдіть приклад серед виділених слів.

 З’ясуйте за тлумачним словником значення слова фальцет.

 Поміркуйте, чи дотримуєте ви зазначених вимог у власному мовленні.

Бесіда

 Як поділяються приголосні звуки?

 Які знаки письма використовують для позначення м’яких і твердих приголосних?

 Як у фонетичній транскрипції позначають напівпом’якшення приголосних?

 За допомогою якого знака передають довготу звука?

 Чим відрізняється позначення одного звука, що передається двома літерами, від позначення двох окремих звуків, які передаються цими ж літерами?

IIIПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з таблицею

 Уважно роздивіться таблицю. Прочитайте правила, прокоментуйте приклади до них.

Орфоепічні норми сучасної української мови

Вимова приголосних звуків

Приклади

1) Дзвінкі звуки не втрачають дзвінкості в кінці складу й слова. Але: у словах перед глухим [к], [т] дзвінкі оглушуються

Стежка [стедка], хліб [хліб], кігті [кіхті], нігті [ніхті], вогко [вохко], дьогтю [д’охтю], легко [лехко];

2) Звуки [д'ж], [дз], [дз’] вимовляються злито

бджола [бджола]

3) Характерним для української мови є звук [г]

газета [газета]

4) [ґ] вживається в деяких запозичених словах і українських, давніх за походженням

ґрунт [ґрунт]

5) [ґ] і [г] — два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова

гніт (утиск) — ґніт (у лампі, свічці); грати (на скрипці) — ґрати (залізні);

6) Звук [ф] вимовляється відповідно до свого зображення і не змішується з звукосполученням [ві]

телефон [телефон]

7) Звук [в] не оглушується і не переходить у [ф]. Цей звук вимовляється як [у]:

а) після голосних у кінці складів перед приголосним;

б) у кінці слова

давно [дауно'],

правда [пра'уда]

зробив [зробиу]

8) Усі приголосні перед [і] вимовляються або м’яко (ті, що можуть бути м’якими), або напівм’яко (шиплячі, губні, задньоязикові). Але: не пом’якшується перед [і] приголосний на межі слів, на межі складових частин слова

лід [лід], вітер [вітер]

син і дочка, педінститут

9) Шиплячі ([ж], [ч], [ш]) у кінці слова й складу вимовляються твердо, а також перед усіма голосними, крім [і]

ніч [ніч], чудо [чудо],

жито [жито]

Але: [шіст']

10) Звук [ц'] вимовляється м’яко в словах, що закінчуються на -ець; звук [ц] вимовляється твердо в кінці іншомовних слів та звуконаслідувальних словах

хлопець [хлопец']

палац [палац]

11) Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу

буквар [буквар] Виняток: Горький [гор'кий]

Уподібнення приголосних

 

12) У закінченнях дієслів унаслідок уподібнення звукосполучення [ться], [шся] вимовляється як [ц':а'], [с':а]

усміхаються

[усміхайуц':а]

повертаєшся

[повертайес':а]

13) Уподібнення за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний одзвінчує попередній глухий приголосний. Увага! Це впливає на визначення кількості звуків і букв. Наприклад, у слові «отже» — [о'дже] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові — 4, а звуків — 3

Футбол [фудбол]

14) Уподібнення за глухістю: наступний

глухий приголосний оглушує попередній дзвінкий приголосний. Префікс з- перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі. У префіксах роз-, без-, через- [з] перед глухими переходить в [с]

зсушити [с:ушити] з+кинути = скинути безперечно — [беиспеире'чно]

15) Уподібнення за м’якістю:

ніжність [н'іжн'іс'т']

16) Складні випадки уподібнення:

-жся — [зса] (свистячий [с] впливає на шиплячий [ж])

-чся — [цса]

-шці — [сці]

-жці — [зці]

-чці; -тці — [ц:і]

-зж — [ж:]

-зч — [ніч]

-здж — [ждж]

-зш; — сш — [ні:]

-тч; — тш — [ч:]

розважся — [розвазса]

не скалічся — [не скаліцса]

ромашці — [ромасці]

мережці — [меире'зці]

квочці — [кво ц:і]

зжати — [ж:ати]

з чим — [ві]

з джурою — [жджу'ройу]

зарісши— [заріш:и]

братчик — [брач:ик]

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Спостереження над мовним матеріалом

 Прочитайте виразно скоромовки.

 Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова, скориставшись правилами уподібнення і таблицею «Складні випадки уподібнення».

Вимова шиплячих [ж], [ч], [ш]

ЖУК

БИЧОК

ЩЕНЯ

Жук гуде для їжака:

— Же-жі-жа, же-жі-жа.

— Ти, їжаче, не тужи,

Жо-жу-жи, жо-жу-жи

Наш малесенький бичок

Б’ється ріжками: чок-чок.

Ти не бийся, чорний бичку,

Ча-чу-чу, ча-чо-чу.

Це погана дуже звичка,

Чі-че-чу, чі-че-чу

В ящик Женя ще зрання

Посадив мале щеня.

Ти, щенятко, не пищи:

Ща-щі-щи, ща-щі-щи.

Принесу тобі борщу,

Ще-що-щу, ще-що-щу,

І сховаю від дощу

Вимова свистячих [з], [ц], [с]

Дзвонить дзвонар,

дзичить комар,

гудуть джмелі

старі й малі

Як на сцену на цеглину

Сів цвіркунчик біля тину.

Цвірінчить і вірінчить,

Не на мить не замовчить!

Босий хлопець сіно косить,

босі ноги роса росить

Творчий діалог

 Прочитайте текст за ролями, дотримуючи правил вимови звуків. Уявіть учасників цієї ситуації, опишіть їх.

ПРОСТО БАБУСЯ

Вулицею йшли хлопчик і дівчинка. А попереду йшла бабуся. Було дуже слизько. Бабуся посковзнулася і впала.

— Потримай мої книжки! — крикнув хлопчик, віддав дівчинці свій портфель і кинувся допомагати бабусі підвестися.

Коли за декілька хвилин хлопчик повернувся, дівчинка запитала його:

— Це твоя бабуся?

— Ні,— відповів хлопчик.

— Мама? — здивувалася подружка.

— Ні!

— Хто ж, тітка? Чи знайома?

— Та ні ж бо, ні! — усміхаючись сказав хлопчик.— Це просто бабуся (За В. Осєєвою).

 Як би ви поводилися в схожій ситуації? Як можна пояснити дівчинці вчинок хлопчика?

 Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Чи відбувається в них уподібнення приголосних?

Скоромовки

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:

«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».

***

На полиці в коробиці

Півкороваю і паляниця.

***

На річці Лука спіймав рака в рукави.

Загадки

У вимові завжди чисті

Звуки ми ще й голосисті.

Небагато нас, а все ж

Без нас слова не складеш.

(Голосні звуки)

Це усі повинні знати:

Нас не можна роз’єднати.

Відрізняємось ми чим? -

Літер дві, а звук — один.

(Дж, дз)

Я один в сім’ї такий.

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак.

В слові я — не зайвий знак.

(Знак м’якшення)

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Пошуково-дослідна робота

 Поясніть, на яке правило української орфоепії дібрані приклади:

1. Сніг. 2. Вогко. 3. Просьба. 4. Помиляєшся. 5. Київ. 6. (На) дошці. 7. Розповісти. 8. Перевір. 9. Дзеркало. 10. Родзинка. 11. Борщ. 12. Сіллю. 13. Ґрунт. 14. Гроно.

 На які правила вимови приголосних звуків відсутні слова-приклади?

 Якщо впишете в клітинки слова, у яких відбувається уподібнення приголосних, з’ясуєте, за допомогою чого можуть творитися звуки.

Творча робота

 Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, утворіть асоціативні пари за зразком.

Зразок: екзамен — Костя на екзамені, футбол — турнір з футболу. Навчається, смієшся, на річці.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Виконайте вправу з підручника.

 Творче завдання: цими звуками позначене одне з понять фонетики: [а], [р], [п], [ц], [і], [й], [т], [н], [с], [к], [и], спробуйте його відновити (транскрипція). Складіть із цих звуків якомога більше інших слів. Звуки в словах можна повторювати.

 Вивчіть скоромовку На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити