РІДНА МОВА 6 КЛАС
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

І СЕМЕСТР


ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО


Урок № 4

Тема: Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання


Мета: повторити  вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту й милосердя; розвивати логічне й образне  мислення, уяву, слухову та зорову пам’ять, з,агачувати та уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.

Обладнання: підручник, текст для аудіювання.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.


ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

Бесіда.

·       Як пов’язані мова та мовлення?

·       Що таке мовлення? Яка мета усного мовлення? Писемного?

·       Що вам відомо про таку форму мовлення, як діалог? Монолог?

·       Які існують види мовленнєвої діяльності?

·       До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі виконання домашнього завдання? Під час бесіди в класі?


ІІІ. Виконання вправ на застосувавання  узагальнених знань.

Пояснювальний диктант.

Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з прислів’їв.  До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися в процесі роботи над диктантом?

Більше слухай, а менше говори. Страшне перо не в гусака, а в дурака. Він свій язик припинати не звик. Написав писака, не прочита читака. Мудрий уміє читати і рядки, і між рядками.


ІV. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність включає такі види: аудіювання (одночасне слухання й розуміння), читання, говоріння, письмо. За науковими даними, час, що його людина витрачає на мовленнєву діяльність, розподіляється так:

·              аудіювання – 45%

·              говоріння – 30%

·              читання – 6%

·              письмо – 9%

Як бачимо, основою спілкування є аудіювання. Саме воно забезпечує сприймання та розуміння усного мовлення.

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім  акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання  - це сприймання й розуміння людського мовлення.

Успішність смислового сприймання усного мовлення залежить від підготовленості слухачів, від того, як вони вміють слухати.


V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Проведення навчального аудіювання.

Текст для аудіювання

У лісі

Діти йшли вузькою стежкою. Де не взялася трясогузка. Киваючи довгим хвостом, вона пробігла стежкою хутко, як миша.

Навколо росли густі кущі. Вони були круглі і здавалися схожими на величезні зелені макітри.

З одного куща випурхнув дрізд. Ігор підбіг до куща, нагнувся і розсунув гілля. Там чорніло щось кругле, схоже на горнятко.

Ніколи не доводилося хлопцям бачити гніздо чорного дрозда.  Кожну билинку, кожну гілочку було по-хазяйськи обмазано глиною, і все кубло зскидалося  на зліплену з глини й землі чорну чашку.

Але що могло бути красивішим за п’ятеро яєчок, які лежали в гнізді! Були вони небесного, ясно-блакитного кольору, і по ньому, як зірочки, де-не-де розбігалися цятки. Василько обережно доторкнувся до до гнізда пальцем і відсмикнув рук. Не змовляючись, хлопці мовчки пішли геть.

Непомітно для себе діти заходии в ліс усе далі. Василько розповідав другові страшні випадки, про які коли-небудт чув. Найбільше сподобалася Ігореві  історія  з бовкалом на вовчому хвості. Того вовка ще малим вовченям узяв у лігві  дядько Панас і прив»язав йому бовкало до хвоста. Вовченя ж візьми та й утечи -  шукай вітра в полі!  Такий лютий вовцюган виріс! І все шукає людей, щоб помститися…

Тут трапилося несподіване. Діти почули сухий стукіт бовкала… Ігор мовчки вчепився другові в рукав. Дерев’яний стукіт  наближався. Це навіть не стукіт – це клацання.  Якась велика звірина клацала зубами…

Коли кущі напроти затріщали й заворушилися, діти. Покидавши кошики, кинулися геть. Незабаром Василько зупинився.

- Стій, Ігоре, - сказав він. – Я піду та зніму з вовчого хвоста бовкало і віддам дядькові Панасу.

Хлопець підійшов  до куща ліщини і виламав гілляку. Бовкало застукало  зовсім близько. Василько кинувся вперед, крізь кущі.

- Ігоре! – пролунав його крик. – Іди сюди! Ось він!

У кущах, здивовано витріщившись на дітей, стояло теля. Дерев»яне бовкало теліпалося в нього на шиї.  Злякавшись, теля крутнулося і, ламаючи кущі, метнулося геть.

Ломаку, з якою Василько кинувся на «вовка», Ігор узяв із собою. Він покаже її всім. Василько ж не знав, що то не звір!

Діти пішли навпростець. Щось руде промайнуло над головами. Це була білка. Певно, в дупло вскочила. А в дуплі в неї завжди повно горіхів.

Василько підійшов до дерева, охопив руками стовбур. Ігор підсадив друга. Василькові пощастило вхопитися за гілку. Він підтягнувся вгору, тоді засунув у дупло руку. Тієї ж миті  його обличчя скривилося від болю й переляку.

- Тікай! – гукнув він. – Шершнюки!

Відчувши болючий укус у руку, Ігор кинувся тікати. Шершнів він одганяв кошиком. Відбігши далеко від небезпечного місця, хлопець спинився. Де ж Василько? Товариш не з’являвся.

Повертатися назад було боязко. У вухах досі стояло ост огидливе дзижчання, а перед очима не зникало видіння? Страшні, з палець завдовжки, жовто-смугасті шершні…

Ігор відчуває, що не може більше чекати. Тривога за Василька охоплює його. Стискаючи в руці держальце кошика, він хутко йде туди, де залишив товариша.

Васлько лежав під деревом, увесь зіщулившись. Ігореві стало страшно. Василько поворухнувся й гукнув:

- Не підходь! Закусають!

Рій літав над Васильком. Огидливі жовті комахи не давали йому підвестися.

Щось немов штовхнуло Ігоря. Він надів на голову кошика і з відчайдушною рішучістю побіг до Василька. Просто з розгону впав на товариша, затуливши його від шершнів. Розлючені комахи з шелестом билися об кошик.

-  Дурний, закусають! Попадеш! – глухо обізвався Василько.

-  Я гнакрився кршиком, Василечку. Ти лежи смирно. Тобі дуже болить?

-  Не ворушись, Ігоре. Вони відстануть. А ти не сердишся на мене? Я ж знав, що то не вовк…

- Ти знав?

- Еге ж. Як ми ото тікали, я озирнувся і побачив теля…

Минула ще добра година, доки віддлетів останній шершень. Затихло дзижчання  і шелест слюдяних крилець. Хлопчики поповзли, щоб знову не привернути уваги комах.

На стежці вони глянули один на одного: у кожного обличчя розухло, замість очей світилися щілини.

Обнявшись, хлоп’ята пішли стежкою. Ліс ставав рідший, попереду чистою синявою блиснуло небо.

За О. Донченком; 605 сл.


На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

1. Перед дітьми стежкою пробігала:

   А перепілка

ü Б трясогузка

   В малинівка

   Г ворона

2. Кущі були схожі на:

   А круглі м’ячі

   Б дитячі голови

   В зелені снопи

ü Г зелені макітри

3. Хлопці, не змовляючись, пішли від гнізда геть, тому що

   А вони поспішали

   Б гніздо їх не зацікавило

ü В боялися зашкодити пташці

   Г хотіли уникнути спокуси зруйнувати гніздо

4. Вовченя у лігві знайшов

   А дід Іван

   Б дядько Себастьян

   В дядько Петро

ü Г дядько Панас

5. Василько виламав гілляку з куща

   А калини

   Б малини

ü В ліщини

   Г ожини

6. Ігор узяв ломаку з собою, щоб

   А похизуватися перед хлопцями

ü Б підтвердити сміливість товариша

   В переконати у зустрічі з вовком

   Г на згадку про подію

7. Василько поліз у дупло, щоб

   А спіймати білку

   Б  видрати білченят

   В  покуштувати бджолиного меду

ü Г  дістати горіхи

8. Василько гукну Ігореві:

   А «Рятуй мене!»

   Б  «Тримай мене!»

   В  «Стривай!»

ü Г  «Тікай!»

9. Ігор повернувся до дерева з дуплом, щоб

   А дізнатися, що трапилося з Васильком

ü Б рятувати Василька

   В забрати кинутий кошик

   Г спитати дорогу

10. Накривши собою товариша, Ігор переживав, щоб

   А шершні не закусали його до смерті

ü Б не боліло товаришу

   В шершні не залізли під кошив

   Г шершні не зіпсували кошик

11. Василько зізнався, що бачив теля, тому що

   А із вдячності за допомогу

ü Б через докори сумління

   В  було дуже страшно

   Г треба ж про щось говорити

12. Випадок із шершнями

   А покладе край дружбі хлопчиків

ü Б ще більше зміцнить їхню дружбу

   В не вплине на їхні стосунки

   Г викличе в них взаємну відразу


VІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).


VІІ. Підбиття підсумків уроку.


VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 11.






Help with assignments by Writix

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити