УСІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ в 6 класі І семестр - 2014 рік

Лексикологія фразеологія уроки

УРОК № 17. УЖИВАННЯ ЗАСТАРІЛИХ СЛІВ І НЕОЛОГІЗМІВ У МОВЛЕННІ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇХНЬОЇ РОЛІ В ТЕКСТАХ РІЗНИХ СТИЛІВ

Мета:

  • навчальна: формувати вміння і навички визначати роль уживання застарілих слів і неологізмів у мовленні;
  • розвивальна: розвивати стилістичні смаки;
  • виховна: виховувати почуття гордості за багатство і красу української мови.

Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, стилістика.

Міжпредметні зв'язки: мова, література, історія.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  3. Перевірка домашнього завдання
  4. Виразне читання

Виразно прочитайте. Назвіть слова загальновживані (активна лексика) і ті, що відносяться до пасивної лексики. Яку групу вони представляють?

Не дивися так привітно

Яблуневоцвітно,

Не милуй мене шовково,

Ясносоколово.

П. Тичина

  1. Повторення

► Прочитайте текст. На які дві групи ділиться активна лексика? А пасивна?

До активної лексики належать слова, що на даному етапі розвитку мови позначають актуальні поняття і не мають відтінку застарілості або новизни. Активна лексика поділяється на дві групи:

1) загальновживані слова (хліб, осінь, школа);

2) терміни й професіоналізми (морфологія, агротехніка, приладобудування).

До пасивної лексики належать рідковживані слова, які або застарілі (архаїзми, історизми), або ще не закріпилися в мові (неологізми).

► Користуючись підручником, наведіть приклади за такою схемою:

Активна лексика: 1) загальновживані слова...; 2) терміни і професіоналізми: ...;

Пасивна лексика: 1) архаїзми: ...; 2) історизми...; 3) неологізми: ....

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

  1. ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК
  2. Робота на класній дошці та в зошитах

► Запишіть речення. З якою метою використовують пасивну лексику? У яких стилях мовлення?

  1. Архаїзми — застарілі назви предметів та явищ, витіснені новими, сучасними назвами, вживаються в художніх текстах найчастіше для надання урочистості, піднесеності або, навпаки, іронічного звучання (піїт — поет, рать — військо, зело — дуже, чадо — дитя, живіт — життя).
  2. Історизми — слова, що означають предмети, які нині вийшли з ужитку, поняття, які стали неактуальними (князь, холоп, осавул, кріпак, лицар), але можливий процес їх повернення до активного словникового складу (гривня, козак, губернатор, староста (класу, гуртка), старі назви міст, вулиць замість нових).
  3. Неологізми — нові слова, які ще не встигли стати звичними для мовців (брокер, холдинг), бувають загальномовні й авторські (цілинник, атомохід, вечорові, вітровіння).
  4. Вправи за підручником
  5. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
  6. Спостереження за мовним матеріалом

► Прочитайте слова. До якої групи пасивної лексики вони належать? З якою метою вони можуть бути використані в сучасній українській літературній мові?

Назви одягу: плахта, жупан; знарядь праці: рало, ціп, серп; стародавньої зброї: лук, спис, щит; грошей: золотий; соціально- політичної сфери: раб, боярин, волость, панщина; професій: ремісник, купець, кожум’яка, човняр; звичаїв і обрядів: досвідки.

  1. Словникова робота

► До наведених архаїзмів підберіть синоніми зі складу загальновживаних слів. Використайте довідку. Запишіть.

Студій, зелейник, глагол, благоденствіє, злато, зримий, рече. Слова для довідок: лікар, слово, достаток, видимий, золото, студент, каже.

  1. Творча робота

► Порівняйте дві групи слів. Що їх об’єднує, а чим вони відрізняються? З неологізмами, що стали загальновживаними, складіть 3-4 речення і запишіть.

  1. Винахідник, дослідник, демократизація, доленосний, експериментатор.
  2. Незриданні сльози, яблуневоцвітно, вісніти (П. Тичина); селозатори міста, місто замайданилось, крайсвітній (Ю. Яновський); підхмар’я цвіт (А. Малишко).
  3. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Переказ

► Прочитайте текст. Перекажіть його, вживаючи застарілі слова.

Чим пояснюється їх використання в цьому тексті?

І були три брати: одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра в них була Либідь... І збудували вони місто в ім’я старшого брата свого і нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, називалися вони полянами. Від них поляни і понині в Києві (З літопису «Повість минулих літ»).

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

  1. Підсумкова розповідь про стилістичну роль застарілих слів і неологізмів
  2. Рефлексія (Які групи пасивної лексики засвоїли краще?)

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Теоретичний матеріал та практичні завдання опрацювати за підручником.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити