Розробки уроків - Українська мова 7 клас ІІ семестр - 2015 рік

Урок № 79. РОЗРЯДИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ. ЧАСТКИ У СПОНУКАЛЬНИХ І ОКЛИЧНИХ РЕЧЕННЯХ

Мета:

•   навчальна: поглибити знання учнів про особливості частки як частини мови; ознайомити з розрядами часток за значенням; удосконалювати вміння знаходити частки в реченнях, визначати розряд та роль у спонукальних і окличних реченнях;

•   розвивальна: розвивати логічне мислення, дослідницькі й аналітичні вміння;

•   виховна: виховувати розуміння учнями прекрасного, бажання єдності з природою.

Соціокультурна лінія: у світі прекрасного.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Внутрішньопредметні зв'язки: роль часток в оформленні різних видів речень; виразне читання речень із частками.

Міжпредметні зв'язки: використання часток як виражального засобу в художніх та наукових текстах.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Експрес-опитування

♦  Яку частину мови називають часткою?

♦  Довести, що частка є службовою частиною мови.

♦  Навести приклади відтінків, які частка надає словам і реченням.

Вибірковий диктант

► Виписати з наведених слів тільки частки. Усно визначити, до яких частин мови належать інші слова.

Зі, щоб, а, ось, не, зате, понад, таки, майже, під, навіть, хай, заради, чи, хіба, до, навколо, би, атож, але, якщо, начебто, лишень, однак.

ІІІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з текстом

► Прочитати текст, дібрати заголовок. Яку картину ви уявили, читаючи цей текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати свою думку. За допомогою яких мовних засобів авторові вдалося розкрити основну думку тексту? Коли лежиш у полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.

Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки. Ниви шумлять навколо і заважають. жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлося від плачу.

Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі колючі звуки, дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам’яті — і не виходить. От-от, здається... Тью-і, тью-і. Ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх... І це не подібно.

Як вони оце роблять, цікаво знати? Б’ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля? (За М. Коцюбинським)

Післятекстові завдання

► Пояснити лексичне значення слова шріт (шріт — дрібні свинцеві кульки, які використовують для стрільби з мисливської рушниці; дріб, картеч).

► Знайти частки і з’ясувати, яких відтінків значення вони надають реченню або для творення яких граматичних форм слугують.

► З якою метою автор використовує питальні речення в тексті?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розподільний диктант

► Записати частки, розподіливши їх у три колонки: а) модальні; б) заперечні, в) формотворчі. Схарактеризувати частки як частину мови.

Хай, нехай, би, не, ні, ані, хіба, чи, невже, що за, що то, ось, от, це, оце, ото, он, ген, саме, якраз, справді, точно, власне, хоча б, аж, же, таки, уже, мов, ніби, мовби, годі, бодай, бо, давай.

Лінгвістична гра «зайве слово»

► Серед записаних у рядок слів знайти зайве слово. Пояснити свій вибір.

1. Будь, небудь, аби, ось.

2. Егеж, ото, оце, ген.

3. Майже, ані, приблизно, саме.

4. Не, ні, хіба, ані.

Розмова

Пекла мати вергуни до Нового року, а синок Івась біля неї крутився. Далі Івась і каже:

— Чом ви, мамо, зо мною не говорите?

— Та бачиш же, що ніколи! — одказує мама.— Та й що ж там я буду тобі говорити?

    —  Та що-небудь! От сказали б: «Ось на тобі, Івасику, вергунця!» (Д. Білоус)

Післятекстові завдання

► Назвати частки і з’ясувати їх розряд за значенням.

► Яких відтінків вони надають спонукальним та окличним реченням?

► Пояснити розділові знаки в останньому реченні.

Майстерня дослідника

► Списати речення, підкреслити частки. Розібрати їх як частину мови у вказаній послідовності.

1. Чи я не знівечив чужого слова? Чи не забув, як гомонить діброва? (М. Сингаївський) 2. Нехай не падає прокляття на наше прізвище родинне, нехай же, сину, довіряє твоєму підпису людина (П. Перебийніс). 3. Лише у рідній пісні ми живі, живі у слові рідного народу (П. Перебийніс). 4. І, на жаль, людської доброти часом у житті таки замало (Д. Луценко).

Морфологічний розбір частки

1. Назвати або записати частку.

2. Визначити розряд (словотворча, формотворча, модальна).

3. З’ясувати правопис (разом, окремо, через дефіс).

4. З’ясувати роль у реченні.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

VIІ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Скласти й записати твір-мініатюру на тему «Прекрасний відпочинок — спілкування з природою», використовуючи різні за значенням частки, спонукальні та окличні речення.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.