Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Розробки уроків - Українська мова 7 клас ІІ семестр - 2015 рік

Урок № 80. РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 20. УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

Мета:

•   навчальна: ознайомити учнів з будовою та вимогами до створення творів-роздумів дискусійного характеру в публіцистичному стилі; удосконалювати вміння визначати тезу, аргументувати її переконливими фактами;

•   розвивальна: розвивати навички ведення дискусії;

•   виховна: виховувати толерантність, культуру спілкування.

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

Соціокультурна лінія: національна культура українців.

Міжпредметні зв'язки: народознавство, етика, художня культура.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. РОБОТА НАД МОВЛЕННЄВИМ ЗРАЗКОМ ТЕКСТУ-РОЗДУМУ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

Аналіз тексту

► Прочитати текст. У чому полягає різниця між дискусією й полемікою? До якого типу мовлення належить цей текст? Визначити його стиль. Замислімось, що таке суперечка і з якими її видами нам доводиться мати справу.

У тлумачному словнику зафіксоване таке значення цього слова: «Суперечка — словесне змагання між двома або кількома особами, які не погоджуються в якомусь питанні». У науковій літературі це слово означає процес обміну протилежними думками.

У нашій мові існують такі слова, як диспут, дебати, дискусія, полеміка. Подекуди вони вживаються як синоніми. Проте насправді ці слова позначають різні види суперечки.

Слово диспут колись означало публічний захист наукового твору, написаного для здобуття наукового ступеня. Нині в цьому значенні слово не вживається. Диспутом називають публічну суперечку на наукову або суспільну тему.

Слово дебати означає обмін думками з приводу якихось питань. Так здебільшого називають суперечку, яка виникла під час обговорення доповіді, повідомлення на зборах, засіданнях, конференціях.

Дискусією називають публічну суперечку, метою якої є з’ясування й протиставлення різних точок зору на спірне питання, пошук та вияв істини. Дискусія є ефективним способом переконання, адже її учасники самі доходять до того чи іншого висновку.

Інший характер має полеміка. Це не просто суперечка, це протистояння, протиборство сторін, думок та ідей. Полеміку можна визначити як боротьбу принципово протилежних думок з приводу того чи іншого питання, публічну суперечку з метою відстояти власну точку зору й спростовувати думку супротивника.

Якщо учасники дискусії прагнуть прийти до єдиної думки, знайти спільне вирішення, то мета полеміки інша — отримати перемогу, ствердити власну позицію (За Л. Павловою).

 Післятекстові завдання

► Виписати лексичне значення слів полеміка, дискусія, дебати, диспут.

► До іншомовних слів дискутувати, полеміст, опонент, аргумент, позиція дібрати українські відповідники, за потреби скориставшись словником. Утворені пари слів записати.

► Скориставшись опорною схемою і пам’яткою, пригадати будову тексту-роздуму і визначити його частини в тексті.

Опорна схема

I.  Зачин (підведення до обговорення: що спонукало автора взяти участь у дискусії, можливо, він став свідком якоїсь події, з кимось познайомився, щось прочитав...).

II. Основна частина. Теза, яку обстоюватиме або спростовуватиме автор твору.

Аргументи й докази:

ІІІ. Висновки.

Пам'ятка

Щоб твір-роздум був переконливим та завершеним, важливо, щоб:

•   основна теза відповідала темі;

•   докази, аргументи були переконливими;

•   частини роздуму логічно пов’язані;

•   висновки чітко сформульовані.

V. ПІДГОТОВКА ДО УСНОГО ТВОРУ-РОЗДУМУ

► Прочитати написаний семикласником твір-роздум. Що дає підстави вважати

його твором дискусійного характеру? Визначити тезу, вказати аргументи, зачин та кінцівку (висновки). З’ясувати стиль твору.

Чи потрібне нам українознавство

Як часто доводиться чути від однокласників таке: «Навіщо нам уроки українознавства? Нащо розповіді про далеке минуле, про прадавні традиції та забуті обряди? Ми ж такі сучасні, такі ерудовані й заклопотані! І вступаючи до вузу, доведеться складати не колядки й щедрівки, а математику й іноземну мову.»

То чи ж повинен сучасний школяр вивчати українознавство? На мою думку, повинен.

Адже українознавство — це зовсім не шароварщина, не вареники в макітрі й не гопак на самодіяльній сцені. Це система знань про наш народ, це пізнання історії й культури наших предків та сучасників, це усвідомлення єдності з попередніми поколіннями українців, їхнім духовним світом. Українознавство — це поєднання знань історії України, українського фольклору, літератури, мистецтва.

Зневажаючи свій народ і знання про свій народ, нехтуючи його традиціями, не можемо почуватися українцем. Створити справді горду й незалежну державу, заслужити повагу в світі зможуть лише ті її громадяни, кожен з яких відчуватиме в собі справді українську душу.

VI. КОНСТРУЮВАННЯ УЧНЯМИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Написати твір-роздум дискусійного характеру в публіцистичному стилі.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.