МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ДІЄСЛОВО

УРОК № 8 ФОРМИ ДІЄСЛОВА. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА (ІНФІНІТИВ) ТА ОСОБОВІ ФОРМИ

Мета:

□   навчальна: дати поняття та закріпити знання і навички про інфінітив та особові форми дієслова;

□  розвивальна: розвивати аналітико-синтетичні лінгвістичні навички;

□  виховна: виховувати кращі якості співрозмовника.

Внутрішньопредметні зв'язки: морфологія, орфографія, синтаксис, пунктуація, стилістика.

Міжпредметні зв'язки: мова, література.

Тип уроку: комбінований (повторення, закріплення та збагачення знань, умінь і навичок).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Роздуми

► Послухайте речення. Запишіть. Яка його основна думка? Наведіть приклади саме такого вміння володіти словом.

Краса і сила рідної мови таїться не в її фонетичних перевагах і, поготів, не в її привілейованому, зверхньому становищі супроти інших мов, якщо це десь трапляється, а у здатності впливати на почуття людини, будити в ній хороші благородні почуття, змушувати бриніти найтонші струни людської душі (Б. Антоненко- Давидович).

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання

Виразне читання

► Виразно прочитайте уривок вірша В. Симоненка. Визначте неозначену форму дієслова та особові його форми.

МОЯ МОВА

Ти даєш поету дужі крила,

Що підносять правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в’януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу

Ніжна і замріяна душа.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Рефлексія

► Прочитайте текст. Яка його основна думка? Які мови ви вивчаєте? Що ви найбільше цінуєте у своїй рідній мові?

Живемо в країні багатонаціональній, а отже, й багатомовній. Це зобов’язує нас до високої культури міжнаціонального спілкування. А вона починається з поваги до мови кожного народу, яка, в свою чергу, неможлива без свідомого ставлення до рідної мови. Адже не може поважати інших той, хто не шанує людину в собі (І. Дзюба).

IV. ПОВТОРЕННЯ, ЗАКРІПЛЕННЯ І ЗБАГАЧЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Робота з текстом

► Перепишіть текст. Визначте особу особових дієслів. Підкресліть інфінітив як член речення.

Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. В народу немає скарбу більшого, як його мова... Слова — це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні (Ю. Мушкетик).

►  Продієвідмінюйте дієслова за особами в однині і множині. Чи у формах усіх часів дієслова вони змінюються за особами? Летіти, думати, полоскати, берегти, гриміти, точити, цікавитися, користуватися, працюватиму, допомагатиму.

► Як змінюються дієслова у формі минулого часу? Наведіть приклади.

Діалог

► Прочитайте оповідання Ф. Кривіна «Інфінітив» за ролями. Зробіть висновок щодо змінювання неозначеної форми дієслова. Дивиться Інфінітив, як дієслова відмінюються, і каже:

— Ех ви, хіба ж так треба?

— А як же? — запитують дієслова.— Ти навчи, покажи.

— Я б показав,— бідкається Інфінітив,— та мені часу бракує.

— Час ми знайдемо,— обіцяють дієслова.— Який тобі — теперішній, минулий чи майбутній?

— Давайте майбутній,— каже Інфінітив, щоб хоч трохи згаяти час.— Тільки ж про Допоміжне слово не забувайте.

Дали йому Допоміжне дієслово. Відмінюється Допоміжне дієслово — тільки закінчення миготять, а Інфінітив і літерою не ворухне. І навіщо йому самому відмінюватись? Він — Інфінітив, у нього часу нема.

Диктант з граматичним завданням

► Визначте особові дієслова і інфінітив. Поясність розділові знаки в кінці речень і в середині їх. Назвіть орфограми у виділених словах.

ЖИВІ ЛІХТАРИКИ

Того дня засидівся я на лісовому озері допізна. Вирішив тут і заночувати.

Ніч стояла тепла, погожа. Обіперся я об стовбур осики і начебто задрімав, але щось раптом ніби штовхнуло мене. Підняв я голову і занімів. З темряви дивилися на мене дві жовтуваті зіниці.

Якийсь звір втупився просто в очі. А подалік, за кущами шипшини, зачаївся іще один, а далі ще...

Що за халепа? Звідки вони звалилися на мою голову?

Стукнув я палицею по дереву, а ті звірі анітелень. Не бояться мене та й годі! Набрався я сміливості, підійшов обережно ближче і ... ледве не розреготався. Виявляється, то засвітили свої ліхтарики жуки-світлячки. Взяв я одного світлячка у руки, щоб роздивитися краще, а він горить на долоні жовто-зеленим вогником. Здається, ось-ось руку обпече. А поряд, на кущі торішнього листу, сидять не ворушаться ще зо два десятки таких самих ліхтариків (В. Приходько).

Культура мовлення

► Прочитайте текст. Що нового ви дізналися про культуру мовлення? Випишіть шляхи підвищення особистої культури мовлення. Якими з них ви скористаєтесь найперше? З допомогою якої форми дієслова перераховано названі шляхи підвищення культури мовлення особистості?

Культура мовлення — це система вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Культура мовлення має велике значення. Вона забезпечує ефективність спілкування, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства.

Шляхи підвищення особистої культури мовлення різноманітні. Для початку слід:

□   виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу;

□   не говорити квапливо — без пауз, «ковтаючи» слова;

□   частіше «заглядати у словник» (М. Рильський), правопис, посібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова;

□   читати вголос (особливо прозові тексти), із дотриманням усіх аспектів нормативності;

□   заучувати напам’ять художні твори, причому не тільки віршовані;

□   оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення;

□   привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо;

□   виробити звичку читати з «олівцем у руках» — жоден цікавий і вартісний вираз не повинен бути страчений для вас.

Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються

з любові до рідної мови, з бажання майстерно володіти нею. З відчуття власної відповідальності за рідну мову (За В. Іванишиним і Я. Радевичем-Вінницьким).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

► Назвіть дві основні форми дієслова (неозначена та особові). Наведіть приклади.

Практична робота

► Запишіть речення. Яким членом речення виступає в них інфінітив?

1. Учні прийшли допомагати старенькій бабусі. 2. У нього було велике бажання вчитися. 3. Жити — Вітчизні служити.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Робота за підручником.

► Підберіть текст. Перепишіть його, відкресліть неозначену форму дієслова як член речення, а в особових формах визначте особу та число.