МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИСЛІВНИК

УРОК № 53 СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ. ПРАВИЛА НАГОЛОШУВАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Мета:

□ навчальна: пояснити способи творення прислівників, надати загальні відомості про норми наголошування прислівників;

□ розвивальна: розвивати мислення, увагу, аналітичні здібності, пам'ять;

□ виховна: виховувати почуття любові до своєї Батьківщини, сім'ї, роду; виховувати повагу до цих почуттів у представників інших народів.

Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення.

Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Бліцопитування

ü  Які способи творення слів ви знаєте?

ü  Наведіть приклади до кожного способу (опитування за ланцюжком).

ü  Від яких частин мови походять прислівники? Наведіть приклади.

Акцентуаційна хвилинка (слова записані на дошці)

► Вимовте хором слова, правильно їх наголошуючи. Перепишіть слова в зошит, поставивши правильний наголос.

Легкий, черствий, новий, дерзкий, високий, веселий, глибокий, давній, давніший, бадьорий, бадьоріший, бадьорішати.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ і ЗАВДАНЬ УРОКУ

Проблемне запитання

ü  Як ви розумієте це українське прислів’я?

ü  Що означає слово «вдома»?

ü  Чи можуть те саме відчувати представники інших народів?

ü  Назвіть прислівники. З’ясуйте, чи є між ними щось спільне або відмінне.

Висновок: Засвоївши тему уроку, ми зможемо дати відповідь на це запитання.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

► За походженням і способом творення прислівники поділяються на: первинні та вторинні.

До первинних належить незначна кількість прислівників, які утворилися давно і важко встановити їх первісну форму. Поділяються на:

□ місця: де, куди, звідки, там, тут, туди, звідти, всюди;

□ часу: коли, тоді, відколи, доти, доки, поки, іноді, завжди, тепер, потім;

□ причини: чому, тому;

□ способу дії: так, як, інакше, ніяк, усяк, якось, ледве.

Основну частину прислівникового складу становлять вторинні прислівники, які походять від повнозначних частин мови і творяться різними способами — префіксальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним, злиттям основ, переходом різних частин мови у прислівники, повтором однакових або близьких за смислом слів.

Робота з таблицею

► Розгляньте таблицю, виділіть засоби словотвору і визначте, від якої частини мови утворено прислівник.

Спосіб творення прислівника	Приклади
префіксальний	завчасно → вчасно недавно → давно позавчора → вчора надвоє → двоє по-друге → друге уп'ятьох → п'ятьох нащо → що зовсім → всім удвічі → двічі
суфіксальний	дбайливо → дбайливий важче → важчий десь → де; тричі → три; чистісінько → чисто
префіксально-суфіксальний	по-батьківському → батьківський по-батьківськи → батьківський по-давньому → давній по-моєму → мій, моє заодно → одне замолоду → молодий начисто → чистий востаннє → останній віддавна → давній завбільшки ^ більший звисока → високий усупереч → суперечити наперекір → корити
злиття основ слів	мабуть → може бути обіруч → обома руками водночас → в один час
Спосіб творення прислівника	Приклади
перехід інших частин мови	весною, галопом, сором — іменники,
в прислівник	весною, шкода, сором — прислівник
	тихо-тихо
повторення слів, однакових чи	часто-густо
близьких за смислом	ось-ось
	де-не-де

Комунікативний практикум

► Зі словом весною складіть речення, в одному з яких воно буде іменником, а в другому — прислівником.

Слово вчителя

Особливість наголошування прислівників у тому, що частина з них зберігає наголос слова, від якого походить: перший — по-перше, щоденний — щоденно, голос — уголос.

Перенесення наголосу відбувається у прислівниках, утворених префіксальним способом від іменників (рука — поруч, раз — зараз, бік — побіч, знак — навзнак), займенників (зовсім — назовсім, надто — занадто) та інших частин мови.

Відприкметникові без префіксальні прислівники наголошуються так:

□   двоскладові — на першому складі (легко — легкий, мілко — мілкий, струнко — стрункий);

□ трискладові — на другому складі (рішуче — рішучий, таємно — таємний).

Окремі прислівники мають подвійний (дублетний) наголос: завжди і завжди, надвоє і надвоє, нашвидкуруч і нашвидкуруч, також і також, високо і високо, глибоко і глибоко.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Класифікація мовних одиниць

► Розподіліть прислівники відповідно до способу творення, визначте їх вид за походженням.

Раптом, по-вовчи, навпомацки, зранку, утридорога, по-моєму, колись, поодинці, весело, важче, надвоє, заодно, по-доброму, руба, забагато, зовсім, білесенько, жартома, по-їхньому, украй, багато-багато.

Робота з текстом

►  Прочитайте уривок з поезії Василя Симоненка.

►  Визначте основну думку цього вірша.

Коли не вмів ще й букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любить людей мене навчила мати

І рідну землю, щоб там не було.

Чужих країв ніколи я не бачив,

Принад не знаю їхніх і окрас,

Та вірю серцем щирим і гарячим:

Нема землі такої, як у нас.

В. Симоненко

► Випишіть прислівники, характеризуючи їх розряд, вид і спосіб творення.

► Знайдіть у тексті фразеологізм. Що він означає?

► Які слова чи вирази в тексті допомагають зрозуміти його значення?

► Доберіть синонім до фразеологізму.

Аналіз мовних одиниць

► Запишіть речення, вставляючи фразеологізми відповідно до змісту речень.

1. Добре тому, хто одразу піде правильною стежці, а не ... 2. Птахів злетілося .... 3. Він ...., тому його й не поважають. 4. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи ...? 5. Завтра, як то кажуть, ...!

Довідка: високо нестися, баба надвоє ворожила, ходити манівцями, мілко плавати, видимо-невидимо.

► Підкресліть прислівники. Яка їхня синтаксична роль?

► Поясніть значення фразеологізмів.

Наприклад: Ходити манівцями — погано поводитися, робити помилки в житті, піти поганим шляхом.

МАНІВЦІ, ім, мн. (одн. манівець, чол.). Кружний, обхідний шлях. Хто ходить на манівці, той падає в рівці (прислів’я). З’ясуйте, які фразеологізми є антонімами.

Лексичний практикум «Так буде українською»

Прочитайте текст мовчки, перекажіть його.

РОДИНА, СІМ’Я, СІМЕЙСТВО

Слово сімейство в сучасній українській літературній мові є рідковживаним синонімом слів родина, сім’я. Інколи вживається з урочистим або з жартівливо-іронічним відтінком. Як біологічний та геологічний термін маємо лексему родина. Тому речення з газетного тексту «Пшениця у сімействі Зернових основна культура» помилкове з погляду лексичних норм. Зернові не родина, а лише група культур з родини Злакових. Правильна форма цитованого газетного речення така: «Пшениця серед зернових є основною культурою» або «Пшениця серед зернових — основна культура». Пор.: «Уранці й надвечір невелика родина сідала навкруг вогнища. Віста наливала в миски страви, клала дерев’яні ложки» (С. Скляренко); «Білки й ховрашки утворюють родину Білячих» (Підр.); «Тут ось біля хати — уся моя сім’я: бабуся, мама й тато, два братики та я» (Н. Забіла); «Завести хазяйство і сімейство, жити люб’язно і дружно» (І. Котляревський).

Робота з текстом

► Випишіть із тексту «Родина, сім’я, сімейство» прислівники. Поставте в них наголос і визначте їх розряд, вид і спосіб творення.

► Складіть речення з одним зі слів родина, сім’я, сімейство.

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Конструювання мовних одиниць

► Запишіть спільнокореневі прислівники до наведених слів і утворіть з ними словосполучення.

Зразок: святковий — по-святковому одягнені.

Перший, весна, батьківський, тихенько, наш, ледве, таїти.

Проблемне запитання

► Прочитайте ще раз наш епіграф. Чи можемо ми зараз визначити спільне й відмінне в прислівниках епіграфа?

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

► Дайте відповіді на питання.

ü  Які завдання викликали у вас труднощі?

ü  Яке завдання сподобалося найбільше?

Оцінювання знань, умінь і навичок учнів

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)

► Виконайте вправу з підручника.

► Запишіть імена, імена по батькові своїх родичів у кличному відмінку.

► Напишіть одному з них листа.