Розробки уроків - усі уроки української мови 7 клас II семестр - 2015 рік
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИСЛІВНИК
УРОК № 53 СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ. ПРАВИЛА НАГОЛОШУВАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
Мета:
□ навчальна: пояснити способи творення прислівників, надати загальні відомості про норми наголошування прислівників;
□ розвивальна: розвивати мислення, увагу, аналітичні здібності, пам'ять;
□ виховна: виховувати почуття любові до своєї Батьківщини, сім'ї, роду; виховувати повагу до цих почуттів у представників інших народів.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
Бліцопитування
ü Які способи творення слів ви знаєте?
ü Наведіть приклади до кожного способу (опитування за ланцюжком).
ü Від яких частин мови походять прислівники? Наведіть приклади.
Акцентуаційна хвилинка (слова записані на дошці)
► Вимовте хором слова, правильно їх наголошуючи. Перепишіть слова в зошит, поставивши правильний наголос.
Легкий, черствий, новий, дерзкий, високий, веселий, глибокий, давній, давніший, бадьорий, бадьоріший, бадьорішати.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ і ЗАВДАНЬ УРОКУ
Проблемне запитання
ü Як ви розумієте це українське прислів’я?
ü Що означає слово «вдома»?
ü Чи можуть те саме відчувати представники інших народів?
ü Назвіть прислівники. З’ясуйте, чи є між ними щось спільне або відмінне.
Висновок: Засвоївши тему уроку, ми зможемо дати відповідь на це запитання.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
► За походженням і способом творення прислівники поділяються на: первинні та вторинні.
До первинних належить незначна кількість прислівників, які утворилися давно і важко встановити їх первісну форму. Поділяються на:
□ місця: де, куди, звідки, там, тут, туди, звідти, всюди;
□ часу: коли, тоді, відколи, доти, доки, поки, іноді, завжди, тепер, потім;
□ причини: чому, тому;
□ способу дії: так, як, інакше, ніяк, усяк, якось, ледве.
Основну частину прислівникового складу становлять вторинні прислівники, які походять від повнозначних частин мови і творяться різними способами — префіксальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним, злиттям основ, переходом різних частин мови у прислівники, повтором однакових або близьких за смислом слів.
Робота з таблицею
► Розгляньте таблицю, виділіть засоби словотвору і визначте, від якої частини мови утворено прислівник.
|
Спосіб творення прислівника |
Приклади |
|
префіксальний |
завчасно → вчасно недавно → давно позавчора → вчора надвоє → двоє по-друге → друге уп'ятьох → п'ятьох нащо → що зовсім → всім удвічі → двічі |
|
суфіксальний |
дбайливо → дбайливий важче → важчий десь → де; тричі → три; чистісінько → чисто |
|
префіксально-суфіксальний |
по-батьківському → батьківський по-батьківськи → батьківський по-давньому → давній по-моєму → мій, моє заодно → одне замолоду → молодий начисто → чистий востаннє → останній віддавна → давній завбільшки ^ більший звисока → високий усупереч → суперечити наперекір → корити |
|
злиття основ слів |
мабуть → може бути обіруч → обома руками водночас → в один час |
|
Спосіб творення прислівника |
Приклади |
|
перехід інших частин мови |
весною, галопом, сором — іменники, |
|
в прислівник |
весною, шкода, сором — прислівник |
|
тихо-тихо |
|
|
повторення слів, однакових чи |
часто-густо |
|
близьких за смислом |
ось-ось |
|
де-не-де |
Комунікативний практикум
► Зі словом весною складіть речення, в одному з яких воно буде іменником, а в другому — прислівником.
Слово вчителя
Особливість наголошування прислівників у тому, що частина з них зберігає наголос слова, від якого походить: перший — по-перше, щоденний — щоденно, голос — уголос.
Перенесення наголосу відбувається у прислівниках, утворених префіксальним способом від іменників (рука — поруч, раз — зараз, бік — побіч, знак — навзнак), займенників (зовсім — назовсім, надто — занадто) та інших частин мови.
Відприкметникові без префіксальні прислівники наголошуються так:
□ двоскладові — на першому складі (легко — легкий, мілко — мілкий, струнко — стрункий);
□ трискладові — на другому складі (рішуче — рішучий, таємно — таємний).
Окремі прислівники мають подвійний (дублетний) наголос: завжди і завжди, надвоє і надвоє, нашвидкуруч і нашвидкуруч, також і також, високо і високо, глибоко і глибоко.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Класифікація мовних одиниць
► Розподіліть прислівники відповідно до способу творення, визначте їх вид за походженням.
Раптом, по-вовчи, навпомацки, зранку, утридорога, по-моєму, колись, поодинці, весело, важче, надвоє, заодно, по-доброму, руба, забагато, зовсім, білесенько, жартома, по-їхньому, украй, багато-багато.
Робота з текстом
► Прочитайте уривок з поезії Василя Симоненка.
► Визначте основну думку цього вірша.
Коли не вмів ще й букваря читати,
Ходив, як кажуть, пішки під столом,
Любить людей мене навчила мати
І рідну землю, щоб там не було.
Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас,
Та вірю серцем щирим і гарячим:
Нема землі такої, як у нас.
В. Симоненко
► Випишіть прислівники, характеризуючи їх розряд, вид і спосіб творення.
► Знайдіть у тексті фразеологізм. Що він означає?
► Які слова чи вирази в тексті допомагають зрозуміти його значення?
► Доберіть синонім до фразеологізму.
Аналіз мовних одиниць
► Запишіть речення, вставляючи фразеологізми відповідно до змісту речень.
1. Добре тому, хто одразу піде правильною стежці, а не ... 2. Птахів злетілося .... 3. Він ...., тому його й не поважають. 4. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи ...? 5. Завтра, як то кажуть, ...!
Довідка: високо нестися, баба надвоє ворожила, ходити манівцями, мілко плавати, видимо-невидимо.
► Підкресліть прислівники. Яка їхня синтаксична роль?
► Поясніть значення фразеологізмів.
Наприклад: Ходити манівцями — погано поводитися, робити помилки в житті, піти поганим шляхом.
МАНІВЦІ, ім, мн. (одн. манівець, чол.). Кружний, обхідний шлях. Хто ходить на манівці, той падає в рівці (прислів’я). З’ясуйте, які фразеологізми є антонімами.
Лексичний практикум «Так буде українською»
Прочитайте текст мовчки, перекажіть його.
РОДИНА, СІМ’Я, СІМЕЙСТВО
Слово сімейство в сучасній українській літературній мові є рідковживаним синонімом слів родина, сім’я. Інколи вживається з урочистим або з жартівливо-іронічним відтінком. Як біологічний та геологічний термін маємо лексему родина. Тому речення з газетного тексту «Пшениця у сімействі Зернових основна культура» помилкове з погляду лексичних норм. Зернові не родина, а лише група культур з родини Злакових. Правильна форма цитованого газетного речення така: «Пшениця серед зернових є основною культурою» або «Пшениця серед зернових — основна культура». Пор.: «Уранці й надвечір невелика родина сідала навкруг вогнища. Віста наливала в миски страви, клала дерев’яні ложки» (С. Скляренко); «Білки й ховрашки утворюють родину Білячих» (Підр.); «Тут ось біля хати — уся моя сім’я: бабуся, мама й тато, два братики та я» (Н. Забіла); «Завести хазяйство і сімейство, жити люб’язно і дружно» (І. Котляревський).
Робота з текстом
► Випишіть із тексту «Родина, сім’я, сімейство» прислівники. Поставте в них наголос і визначте їх розряд, вид і спосіб творення.
► Складіть речення з одним зі слів родина, сім’я, сімейство.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Конструювання мовних одиниць
► Запишіть спільнокореневі прислівники до наведених слів і утворіть з ними словосполучення.
Зразок: святковий — по-святковому одягнені.
Перший, весна, батьківський, тихенько, наш, ледве, таїти.
Проблемне запитання
► Прочитайте ще раз наш епіграф. Чи можемо ми зараз визначити спільне й відмінне в прислівниках епіграфа?
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
► Дайте відповіді на питання.
ü Які завдання викликали у вас труднощі?
ü Яке завдання сподобалося найбільше?
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Виконайте вправу з підручника.
► Запишіть імена, імена по батькові своїх родичів у кличному відмінку.
► Напишіть одному з них листа.