МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК № 79 РОЗРЯДИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Мета:

□   навчальна: поглибити знання учнів про частку, ознайомити з розрядами часток за значенням, вчити знаходити частки в реченні; відрізняти їх від інших службових частин мови; визначати частки за їх роллю в реченні, аналізувати тексти щодо використання в них часток як виражального засобу; складати речення з модальними частками; редагувати тексти щодо правильності використання модальних часток;

□   розвивальна: розвивати комунікативну компетентність, логічне й критичне мислення, пам'ять, увагу, навички самостійної роботи, збагачувати словниковий запас учнів;

□   виховна: виховувати самостійність.

Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія й фразеологія (частки синоніми й антоніми. Фразеологізми й крилаті вислови з частками); синтаксис (частка у спонукальних і окличних реченнях); культура мовлення й стилістика (виразне читання речень із частками); текст (риторичний аспект) (використання часток для підсилення виразності мовлення).

Міжпредметні зв'язки: використання часток як виражального засобу в художніх творах (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Орієнтація. Емоційна готовність учнів до уроку.

Вправа «До успіху»

► Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день..

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Що називають часткою?

ü  Доведіть, що частка є службовою частиною мови.

ü  Яких відтінків частка надає реченню? Наведіть приклади.

ü  Які дві частки літають? (Чиж)

ü  Які дві частки завжди над нами? (Небо)

ü  Які дві частки ріжуть хліб? (Ніж)

ü  Яка частка, повторена двічі, стає настирливою мухою? (Це)

У назві якого дерева заховалася вказівна частка, прийменник і нота? (Тополя)

Коника хочеш? Будь ласка! З тебе прийменник і частка. (Поні)

Заперечну частку взяти

І прийменник приєднати,

А до них вже наостанку

Ще й для пса маленьку хатку,

Вийде квітка голубенька,

Символічна, хоч маленька. (Незабудка)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ і ЗАВДАНЬ УРОКУ

Мовознавча гра «Стрілка»

► За рухом стрілки прочитайте назву теми уроку, сформулюйте завдання уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Спостереження над мовним явищем

► Порівняйте речення. Яку роль виконують виділені слова? Якою частиною мови вони є? Чим відрізняються подані частки? На які групи їх можна поділити?

Читання книжок приносило б людині задоволення.— Читання книг не приносить людині задоволення. Чи приносить читання людині насолоду? Тільки читання книг приносить людині задоволення. Читання книг приносить — таки людині задоволення.

Метод «прес» (у парах)

► Згрупуйте наведені частки за розрядами. Заповніть таблицю. За потреби скористайтесь підручником. Чому розряди мають такі назви? Відповідь обґрунтуйте.

Модальні (фразові)	Заперечні	Словотворчі, формотворчі

Чи, ні, хіба, хай, невже, що за, би, аж, же, ж, би, б, то, ж, таки, і; еге, отож, а також, так, авжеж, це, оце, будь-, то, ось, он, ото, тільки, лише, же, хоч (а), таки, мов, де-, немов, -ся, наче, -сь, як, майже, приблизно, мало, ледве не, ледве, якраз, саме, просто, майже, бодай, ну-бо, ну-но, годі, не, нехай, ані, неначе, най-.

Диктант-вікторина

► Назвіть літературні твори та їхніх авторів. Знайдіть частки, визначте їх розряд за значенням

1. Коли забули, бодай заснули, про мою доленьку щоб і не чули. 2. Лину я, лину, думку гадаю, і ніби серце відпочиває. 3. «Бодай ту панщину дідько забрав собі до пекла!» — промовив син зі злістю. 4. Чи не ми живемо в тій щасливій добі відродження, про яку говорив Захар? 5. Ну, безперечно, знає цілий світ про роль почесну трактора й комбайна.

Відповіді: 1. Т. Шевченко «Зоре моя вечірняя». 2. Т. Шевченко «Зоре моя вечірняя». 3. І. Нечуй-Левицький «Микола Джеря». 4. І. Франко «Захар Беркут». 5. М. Рильський «Спасибі».

Гра «Хто швидше?» (у групах)

►  За 2-3 хвилини знайдіть у тексті частки, визначте їх розряд.

Хто такий Остап Вишня? Хто ця Людина, яка не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість — радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили.

Він — лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У чому ж полягає його ліричність? Та, мабуть, у його світосприйманні. Вишня не просто милувався українською природою, він зачаровувався нею. Коли я читаю його твори, мені здається, що він навіть розумів її. Його прикраси, душевно-ніжні ліричні відступи присутні майже в кожному його творі, в кожній усмішці. Це невеличкі за розміром уривочки, як промінчики весняного сонечка, зігрівають читача, а сам текст роблять світлішим та теплішим. Остап Вишня — сатирик. На жаль, про Вишню-сатирика відомо не так багато, як хотілося б.

Але саме гумор Остапа Вишні є найцікавішою частиною творчості. Його гумор справді безсмертний, адже він примусив нас посміхнутися через стільки років. Більш за все мені сподобались ті усмішки Остапа Вишні, в яких описується життя та побут українського селянства. Цей гумор не злий, а добрий, теж сонячний. Герої усмішок не соромляться своїх вад, але бажають стати кращими.

Звичайно ж, найголовнішою заслугою Остапа Вишні є те, що він започаткував в українській літературі жанр усмішки. Він змушував людей посміхатися, почуватися щасливими, незважаючи на все те, що коїться навкруги. А чи не є це найголовнішою заслугою будь-якого письменника?

Вправа «Моє завдання — для тебе» (в парах)

► Самостійно складіть завдання з теми «Частка як частина мови. Розряди часток за значенням». Обміняйтесь один з одним завданнями, виконайте їх, а потім віддайте на перевірку тому, хто складав завдання. Оцініть виконану роботу

Вправа «прокоментуй вислів»

► Оберіть один із запропонованих висловів, прокоментуйте його. Знайдіть у вислові частку, визначте її розряд.

1. Смішного боятися — правди не любити. 2. Сміятися не гріх над тим, що видається смішним. 3. Усміхатися — це завжди трішки показувати зуби. 4. Та нехай люди сміються — аби не плакали.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Творче конструювання

► За допомогою часток утворіть форми умовного та наказового способів дієслів, уведіть їх у речення. Обґрунтуйте, частки якого розряду за значенням необхідно використати.

Дякувати, думати, прикрасити, зустріти. Творча робота

► Складіть 4-5 речень за фотоілюстрацією, використовуючи заперечні, питальні, окличні та підсилювально-видільні частки.

Комунікативне завдання (у парах)

► Складіть діалог на одну з тем: «Розмова після перегляду фільму» або «Ранок у сім’ї», «У друга на іменинах», вживаючи модальні частки. Усно з’ясуйте, які смислові відтінки вони вносять у речення.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Бліцопитування

ü  Назвіть розряди часток за значенням. Наведіть приклади.

ü  Яку роль виконують частки у словосполученнях, реченнях?

ü  Коли вживаються модальні частки?

ü  З’ясуйте вживання частки ні. Наведіть приклади.

Рефлексія

Продовжте речення: «На уроці я навчився (лась)...

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Вправа за підручником.

► Підготуйте кросворд з теми.

► Складіть невеликий усний роздум «Від ласкавих слів затихає гнів», використовуючи частки.