Розробки уроків - усі уроки української мови 7 клас II семестр - 2015 рік
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
УРОК № 87 УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ
Мета:
□ навчальна: повторити вивчене про частини мови, їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні, функції в мовленні; вчити застосовувати теоретичні знання практично, удосконалювати вміння визначати в реченні всі частини мови, називаючи їх граматичні ознаки; формувати ключові компетентності: комунікативну, інформаційну, творчу, пізнавальну;
□ розвивальна: розвивати спостережливість, увагу, творче і логічне мислення, пізнавальний інтерес до вивчення рідної мови, уміння узагальнювати й систематизувати вивчений матеріал;
□ виховна: виховувати бажання глибоко пізнавати мовні закономірності, інтерес до пізнання й пошуку.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: література.
Тип уроку: урок повторення (урок-звіт).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Сьогодні у нас незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок.
В країну прекрасну, країну чудову,
Що нас так чекає й збагачує мову.
У край самостійних і службових частин
Рушаймо швиденько, не гаймо хвилин!
ІІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мозковий штурм
ü До якої країни ми вирушаємо?
ü Що вивчає морфологія? Чому розділ має таку назву?
ü Назвіть частини мови. Скільки їх? На які групи вони поділяються?
ü Як можна довести, що частини мови мають багато спільних ознак?
ü Як розрізнити однакові слова, що належать до різних частин мови?
III. ПОВТОРЕННЯ ВУЗЛОВИХ ПИТАНЬ ТЕМИ, РОЗДІЛУ
Незакінчені речення
ü В українській мові ...
ü Частини мови поділяються на...
ü Існує поділ частин мови за такими ознаками...
ü Самостійні частини мови — це...
ü Службові частини мови — це...
ü Незмінні частини мови — це.
«Прихована помилка»
► Проаналізуйте схему та знайдіть помилку. Відповідь проілюструйте прикладами.
Казковий конкурс (командний)
► Прослухайте підготовлені командами лінгвістичні казки. Про які ознаки частин мови йдеться в текстах?
Текст 1
КАЗКА ПРО КРАЇНУ МОРФОЛОГІЮ
За синіми морями, за темними лісами, за високими горами пролягли межі країни Морфології, у якій правила королева. Країна була невеличка за розмірами — усього 10 князівств: Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник, Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук. Але багата була Морфологія.
Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі і неживі предмети і називав їх. Прикметник вказував на їх ознаки. Числівник міг швидко і чітко порахувати все населення країни. Дієслова захоплювали всіх своєю працьовитістю, енергійно і з готовністю завжди виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, Займенник його замінював. Через те, що він був дуже тактовний, то не називав тих, кому була потрібна допомога. Прислівник же завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці.
Проте мешканці князівств Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук були ледарями, працювати самі не хотіли, ніякої дії не виконували.
Королева країни Морфології розсердилася — вона не любила ледарів — і зробила їх слугами, примусила допомагати жителям усіх інших князівств.
Текст 2
ЛІНГВІСТИЧНА КАЗКА «ВИГУК»
В одному королівстві жили собі частини мови, які поділялись на самостійні та службові. Серед частин мови був Вигук, якого ніхто не хотів прийняти до себе. Він гірко плакав у вишневому садочку біля ставка. Одного ранку до Вигука підійшла Частка і сказала:
— Любий друже, не плач. Незабаром приїде королева Морфологія, вона тобі допоможе.
Через два дні приїхала королева. Вигук прийшов до неї і сказав:
— Поважна королево! Я Вас хочу попросити, щоб Ви мені сказали, до якої — астини мови я належу: до самостійної чи до службової?
— Ти, мій друже Вигуку, належиш до особливих частин мови, бо ти мій вірний підданий! — відповіла королева Морфологія.
Після цих слів всі частини мови почали поважати Вигук.
► За що почали поважати вигук?
IV. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ВПРАВИ НА МАТЕРІАЛІ ПОВТОРЕННЯ
«Поетичний трамплін»
► Прослухайте вірш Д. Білоуса. Про які особливості прийменника в ньому розповідається?
Прийменник — це частина мови,
Що має значення службове.
Це добре знаємо ми з вами.
Поєднує іменники, числівники, займенники
І здійснює у реченні зв’язки поміж словами.
Д. Білоус
Групова робота «Розсипанка»
► Утворіть від наведених слів якомога більше прийменників.
І ряд утворює прийменники зі слова «оповідання», ІІ ряд — зі слова «роздратований», а ІІІ — зі слова «безвідповідальний» (слова вивішують на дошці). На це завдання відведено одну хвилину. (оповідання — по, від, на, в, до, понад, під, над, о; роздратований — з, за, в, на, до, над, о, з-над; безвідповідальний — без, від, по, з, за, поза, на, в, до, над, понад, з-над, о). Один представник з ряду записує на дошці під словом утворені прийменники, інші можуть доповнювати.
Диктант інформаційної дії
► Напишіть диктант. Знайдіть у тексті й підпишіть усі службові частини мови, з’ясуйте їхню роль у тексті. Що нового ви дізналися з тексту? Що означає частота вживання?
ЦІКАВЕ ПРО ПРИЙМЕННИК
Прийменників у нашій мові не так вже й багато — близько 200 слів. Проте свою невелику кількість прийменники компенсують частотою вживання, адже за нею прийменник посідає четверте місце (після іменника, дієслова і займенника). Дев’ять прийменників (в (у), на, з, до, по, за, біля, із, про) входять до тридцятки найчастотніших слів, причому два з них стоять у списку на лідируючих позиціях: в (у) — на першому місці та прийменник на посідає четверте місце за частотою вживання.
Лінгвістична загадка
► Прослухайте вірш Д. Білоуса і відгадайте частину мови. Про які її особливості розповідається в тексті?
Частина мови це службова,
Вона — контактності зразок,
Бо нею може здійснить мова
Між членів речення зв’язок.
А ще єднає, окрім того,
Частини речення складного. (Сполучник)
Д. Білоус
Гра «Будь уважний»
► Послухайте вірш. З пам’яті запишіть сполучники, згадані в тексті, визначте їх розряд.
У королівському палаці
У тяжкій щоденній праці
Дивні мешканці живуть.
Їх Сполучниками звуть.
Слова й речення єднають,
Майже не відпочивають.
Ось наймення цих служак:
А, АЛЕ, АБО, ОДНАК,
ЩО, ТОМУ ЩО, І, ПРОТЕ,
ЧИ, ОСКІЛЬКИ, БО, ЗАТЕ,
ЯК, НЕМОВ, НЕХАЙ,НЕНАЧЕ,
БУЦІМ, ТА, КОЛИ, ОДНАЧЕ.
Інсценування лінгвістичної казки «Пригоди Сполучника»
Одного разу йшов лісовою стежкою Сполучник і сумував: «Що це за несправедливість? Всі частини мови дружать між собою, ще й пишаються, що їх називають повнозначними. Навіть Прийменник з ними подружився, хоч і не належить до службових. А я нікому не потрібен. Подумаєш, слова інколи сполучаю».
Аж ось назустріч йому біжить Просте речення, а за ним ще одне, наздоганяє втікача. Добігли вони до Сполучника, зупинились.
— Ти хто такий? — питають його.
— Я — службова частина мови, а звати мене — Сполучник. А ви хто такі?
— Ми — Прості речення. Цар Синтаксис наказав нам поєднатись у складне речення і знайти засіб зв’язку. От ми й шукаємо.
— Ой,— зрадів Сполучник,— я можу поєднати. Станьмо друзями.
— Згода.
Відтоді сполучник з’єднує прості речення в складне.
Синтаксичне конструювання (робота в парах)
► Поєднайте прості речення у складні за допомогою сполучників
|
сурядності або підрядності. |
||
|
І ряд |
||
|
1. Був тихий літній вечір. Я не могла заспокоїтись. |
(але) |
|
|
2. Я не можу жити без пісні. Вона надає мені крила. |
(бо) |
|
|
ІІ ряд |
||
|
1. Прийшла тепла весна. Все навкруги прокинулось. |
(і) |
|
|
2. Я слухаю. Співає радісно жайворонок. |
(як) |
|
|
ІІІ ряд |
||
|
1. Ти станеш дорослим. Прийде час. |
(коли) |
|
|
2. Додому я просилася. Ти мене все не пускав. |
(а) |
|
«Відгадай»
► Відгадайте, про яку частину мови розповідається.
Вона знана серед слів службових,
А що нам знайома — й поготів;
Надає відтінків додаткових
Значенню окремих слів,
А також словосполучень,
Цілих речень. (Частка)
Д. Білоус
«Хто швидше» (командне змагання)
► Серед службових частин мови віднайдіть частку та вкажіть її розряд.
І. На, в, з-поміж, б, через, а, але, щоб.
ІІ. Про, хай, що, коли, по, над, в, а.
ІІІ. На, не, щоб, до, при, понад, з, і.
ІV. Ані, до, без, і, та, а, що, про.
V. Ж, від, але, і, на, за, до, із-за.
VІ. Від, та, по, з, коли, але, таки.
Довідка: б — формотворча; хай — формотворча; не — заперечна; ані — заперечна; ж — модальна; таки — модальна.
Гра «коректор»
► Спишіть уривок, розкриваючи дужки та вставляючи пропущені букви. Підкресліть дієслова. Як ви розумієте слова А. Малишка? (Не) живе л..дачий — де кипит.. робота, (не) куєт..ся слово — там, де твань болота, (не) ростуть з граніту — пагінці б..гаті, (не) вживет..ся зрада — там, де правда в хаті, (не) снуєт..ся тиша — в серці молодому, (не) спадают.. сл..зи — з в..сняного грому, (не) бажає мати зла своїй дитині, (не) всихає річка, де трава в долині.
«Перекладач»
► Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Перекладіть текст українською мовою, замінивши за наведеним зразком там, де це потрібно, дієприкметникові звороти описовими конструкціями із займенниками який або що. Знайдіть у тексті вивчені за рік частини мови, підпишіть їх. Поясніть орфограми. От опушки бора к старому пню бежала молодая поросль яркозеленого сосняка. Какое это было поколение сосны, оставившее после себя старый пень, я не знаю. На толстом карне, протянувшемся по мшистой земле, росла сосенка. Она была еще совсем малютка, но весело смотрела в зелений мир, окружающий её. Это было поистине маленькое чудо, сотворенное природой на вырубне (А. Куликов).
Словничок до тексту: опушка — узлісся; оставившей — що залишила або яка залишила; мшистий — моховитий; малютка — малятко; поистине — справді.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ. ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК
► Підрахувати фішки, які видавали протягом уроку. Виставити бали.
Метод «SMS-повідомлення»
► На невеликих аркушах написати SMS-повідомлення, У якому зазначити, що запам’яталося з уроку, що найбільше сподобалося тощо. Потім прикріпити на намальованому мобільному телефоні свої SMS-повідомлення.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)
► Вправа за підручником.
► Підготуйте опорний конспект «Морфологія».
► Запропонуйте власну вправу на одне з вивчених орфографічних правил.