УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

УРОК № 87 УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

Мета:

□   навчальна: повторити вивчене про частини мови, їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні, функції в мовленні; вчити застосовувати теоретичні знання практично, удосконалювати вміння визначати в реченні всі частини мови, називаючи їх граматичні ознаки; формувати ключові компетентності: комунікативну, інформаційну, творчу, пізнавальну;

□   розвивальна: розвивати спостережливість, увагу, творче і логічне мислення, пізнавальний інтерес до вивчення рідної мови, уміння узагальнювати й систематизувати вивчений матеріал;

□   виховна: виховувати бажання глибоко пізнавати мовні закономірності, інтерес до пізнання й пошуку.

Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.

Міжпредметні зв'язки: література.

Тип уроку: урок повторення (урок-звіт).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок.

В країну прекрасну, країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

У край самостійних і службових частин

Рушаймо швиденько, не гаймо хвилин!

ІІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Мозковий штурм

ü  До якої країни ми вирушаємо?

ü  Що вивчає морфологія? Чому розділ має таку назву?

ü  Назвіть частини мови. Скільки їх? На які групи вони поділяються?

ü  Як можна довести, що частини мови мають багато спільних ознак?

ü  Як розрізнити однакові слова, що належать до різних частин мови?

III. ПОВТОРЕННЯ ВУЗЛОВИХ ПИТАНЬ ТЕМИ, РОЗДІЛУ

Незакінчені речення

ü  В українській мові ...

ü  Частини мови поділяються на...

ü  Існує поділ частин мови за такими ознаками...

ü  Самостійні частини мови — це...

ü  Службові частини мови — це...

ü  Незмінні частини мови — це.

«Прихована помилка»

► Проаналізуйте схему та знайдіть помилку. Відповідь проілюструйте прикладами.

Казковий конкурс (командний)

► Прослухайте підготовлені командами лінгвістичні казки. Про які ознаки частин мови йдеться в текстах?

Текст 1

КАЗКА ПРО КРАЇНУ МОРФОЛОГІЮ

За синіми морями, за темними лісами, за високими горами пролягли межі країни Морфології, у якій правила королева. Країна була невеличка за розмірами — усього 10 князівств: Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник, Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук. Але багата була Морфологія.

Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі і неживі предмети і називав їх. Прикметник вказував на їх ознаки. Числівник міг швидко і чітко порахувати все населення країни. Дієслова захоплювали всіх своєю працьовитістю, енергійно і з готовністю завжди виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, Займенник його замінював. Через те, що він був дуже тактовний, то не називав тих, кому була потрібна допомога. Прислівник же завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці.

Проте мешканці князівств Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук були ледарями, працювати самі не хотіли, ніякої дії не виконували.

Королева країни Морфології розсердилася — вона не любила ледарів — і зробила їх слугами, примусила допомагати жителям усіх інших князівств.

Текст 2

ЛІНГВІСТИЧНА КАЗКА «ВИГУК»

В одному королівстві жили собі частини мови, які поділялись на самостійні та службові. Серед частин мови був Вигук, якого ніхто не хотів прийняти до себе. Він гірко плакав у вишневому садочку біля ставка. Одного ранку до Вигука підійшла Частка і сказала:

— Любий друже, не плач. Незабаром приїде королева Морфологія, вона тобі допоможе.

Через два дні приїхала королева. Вигук прийшов до неї і сказав:

— Поважна королево! Я Вас хочу попросити, щоб Ви мені сказали, до якої — астини мови я належу: до самостійної чи до службової?

— Ти, мій друже Вигуку, належиш до особливих частин мови, бо ти мій вірний підданий! — відповіла королева Морфологія.

Після цих слів всі частини мови почали поважати Вигук.

►  За що почали поважати вигук?

IV. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ВПРАВИ НА МАТЕРІАЛІ ПОВТОРЕННЯ

«Поетичний трамплін»

►  Прослухайте вірш Д. Білоуса. Про які особливості прийменника в ньому розповідається?

Прийменник — це частина мови,

Що має значення службове.

Це добре знаємо ми з вами.

Поєднує іменники, числівники, займенники

І здійснює у реченні зв’язки поміж словами.

Д. Білоус

Групова робота «Розсипанка»

► Утворіть від наведених слів якомога більше прийменників.

І ряд утворює прийменники зі слова «оповідання», ІІ ряд — зі слова «роздратований», а ІІІ — зі слова «безвідповідальний» (слова вивішують на дошці). На це завдання відведено одну хвилину. (оповідання — по, від, на, в, до, понад, під, над, о; роздратований — з, за, в, на, до, над, о, з-над; безвідповідальний — без, від, по, з, за, поза, на, в, до, над, понад, з-над, о). Один представник з ряду записує на дошці під словом утворені прийменники, інші можуть доповнювати.

Диктант інформаційної дії

► Напишіть диктант. Знайдіть у тексті й підпишіть усі службові частини мови, з’ясуйте їхню роль у тексті. Що нового ви дізналися з тексту? Що означає частота вживання?

ЦІКАВЕ ПРО ПРИЙМЕННИК

Прийменників у нашій мові не так вже й багато — близько 200 слів. Проте свою невелику кількість прийменники компенсують частотою вживання, адже за нею прийменник посідає четверте місце (після іменника, дієслова і займенника). Дев’ять прийменників (в (у), на, з, до, по, за, біля, із, про) входять до тридцятки найчастотніших слів, причому два з них стоять у списку на лідируючих позиціях: в (у) — на першому місці та прийменник на посідає четверте місце за частотою вживання.

Лінгвістична загадка

► Прослухайте вірш Д. Білоуса і відгадайте частину мови. Про які її особливості розповідається в тексті?

Частина мови це службова,

Вона — контактності зразок,

Бо нею може здійснить мова

Між членів речення зв’язок.

А ще єднає, окрім того,

Частини речення складного. (Сполучник)

Д. Білоус

Гра «Будь уважний»

► Послухайте вірш. З пам’яті запишіть сполучники, згадані в тексті, визначте їх розряд.

У королівському палаці

У тяжкій щоденній праці

Дивні мешканці живуть.

Їх Сполучниками звуть.

Слова й речення єднають,

Майже не відпочивають.

Ось наймення цих служак:

А, АЛЕ, АБО, ОДНАК,

ЩО, ТОМУ ЩО, І, ПРОТЕ,

ЧИ, ОСКІЛЬКИ, БО, ЗАТЕ,

ЯК, НЕМОВ, НЕХАЙ,НЕНАЧЕ,

БУЦІМ, ТА, КОЛИ, ОДНАЧЕ.

Інсценування лінгвістичної казки «Пригоди Сполучника»

Одного разу йшов лісовою стежкою Сполучник і сумував: «Що це за несправедливість? Всі частини мови дружать між собою, ще й пишаються, що їх називають повнозначними. Навіть Прийменник з ними подружився, хоч і не належить до службових. А я нікому не потрібен. Подумаєш, слова інколи сполучаю».

Аж ось назустріч йому біжить Просте речення, а за ним ще одне, наздоганяє втікача. Добігли вони до Сполучника, зупинились.

—  Ти хто такий? — питають його.

— Я — службова частина мови, а звати мене — Сполучник. А ви хто такі?

— Ми — Прості речення. Цар Синтаксис наказав нам поєднатись у складне речення і знайти засіб зв’язку. От ми й шукаємо.

— Ой,— зрадів Сполучник,— я можу поєднати. Станьмо друзями.

—  Згода.

Відтоді сполучник з’єднує прості речення в складне.

Синтаксичне конструювання (робота в парах)

► Поєднайте прості речення у складні за допомогою сполучників

сурядності або підрядності.
І ряд
	1. Був тихий літній вечір. Я не могла заспокоїтись.	(але)
	2. Я не можу жити без пісні. Вона надає мені крила.	(бо)
ІІ ряд
	1. Прийшла тепла весна. Все навкруги прокинулось.	(і)
	2. Я слухаю. Співає радісно жайворонок.	(як)
ІІІ ряд
	1. Ти станеш дорослим. Прийде час.	(коли)
	2. Додому я просилася. Ти мене все не пускав.	(а)

«Відгадай»

► Відгадайте, про яку частину мови розповідається.

Вона знана серед слів службових,

А що нам знайома — й поготів;

Надає відтінків додаткових

Значенню окремих слів,

А також словосполучень,

Цілих речень. (Частка)

Д. Білоус

«Хто швидше» (командне змагання)

► Серед службових частин мови віднайдіть частку та вкажіть її розряд.

І. На, в, з-поміж, б, через, а, але, щоб.

ІІ. Про, хай, що, коли, по, над, в, а.

ІІІ. На, не, щоб, до, при, понад, з, і.

ІV. Ані, до, без, і, та, а, що, про.

V. Ж, від, але, і, на, за, до, із-за.

VІ. Від, та, по, з, коли, але, таки.

Довідка: б — формотворча; хай — формотворча; не — заперечна; ані — заперечна; ж — модальна; таки — модальна.

Гра «коректор»

► Спишіть уривок, розкриваючи дужки та вставляючи пропущені букви. Підкресліть дієслова. Як ви розумієте слова А. Малишка? (Не) живе л..дачий — де кипит.. робота, (не) куєт..ся слово — там, де твань болота, (не) ростуть з граніту — пагінці б..гаті, (не) вживет..ся зрада — там, де правда в хаті, (не) снуєт..ся тиша — в серці молодому, (не) спадают.. сл..зи — з в..сняного грому, (не) бажає мати зла своїй дитині, (не) всихає річка, де трава в долині.

«Перекладач»

► Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Перекладіть текст українською мовою, замінивши за наведеним зразком там, де це потрібно, дієприкметникові звороти описовими конструкціями із займенниками який або що. Знайдіть у тексті вивчені за рік частини мови, підпишіть їх. Поясніть орфограми. От опушки бора к старому пню бежала молодая поросль яркозеленого сосняка. Какое это было поколение сосны, оставившее после себя старый пень, я не знаю. На толстом карне, протянувшемся по мшистой земле, росла сосенка. Она была еще совсем малютка, но весело смотрела в зелений мир, окружающий её. Это было поистине маленькое чудо, сотворенное природой на вырубне (А. Куликов).

Словничок до тексту: опушка — узлісся; оставившей — що залишила або яка залишила; мшистий — моховитий; малютка — малятко; поистине — справді.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ. ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК

► Підрахувати фішки, які видавали протягом уроку. Виставити бали.

Метод «SMS-повідомлення»

► На невеликих аркушах написати SMS-повідомлення, У якому зазначити, що запам’яталося з уроку, що найбільше сподобалося тощо. Потім прикріпити на намальованому мобільному телефоні свої SMS-повідомлення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Вправа за підручником.

► Підготуйте опорний конспект «Морфологія».

► Запропонуйте власну вправу на одне з вивчених орфографічних правил.