УКРАЇНСЬКА МОВА - Конспекти уроків 7 клас Посібник для вчителя - 2015 рік

ЛІТЕРАТУРНА НОРМА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Мета: повторити знання учнів про норми української мови; закріпити в усному й писемному мовленні літературне слововживання; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати старанність, любов до рідної мови.

Тип уроку: повторення вивченого.

Все, що тільки є на світі вільного,

вишуканого, сміливого,

гармонійного і майстерно-закінченого,

у сфері або мислення, або управління,

у словах і переконаннях, у мистецтві

чи або в моралі і звичаях, все це розвинулося

виключно завдяки «тиранії» жорстких правил.

Фрідріх Ніцше

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Вступне слово вчителя.

У школі ми спілкуємося літературною мовою, оскільки вона унормована і найбільш придатна для сприймання наукових знань. Тому нам слід чітко розмежовувати поняття «загальнонародна мова» та «літературна мова».

Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, фольклорні елементи, жаргонізми. Одним зі складників загальнонародної мови є літературна мова — відшліфована форма національної мови, що має певні норми в граматиці, лексиці, вимові, наголошуванні. Вона виникає на підставі писемної, художньо закріпленої форми загальнонародної мови і в своєму усному й писемному різновидах обслуговує культурне життя нації.

Літературна мова нерозривно пов’язана з мовною нормою.

Мовні норми — це прийняті в сучасно-мовленнєвій практиці освічених людей правила вимови, наголошування, словозміни, слововживання, орфографічні правила для писемного мовлення. Норми тісно пов’язані з системою конкретної мови, залежать від рівня розвитку культури й інших суспільних умов.

Норма — це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному етапі. Опанування норм сприяє підвищенню культури мови, а висока культура мови є свідченням культури думки.

Розрізнюють такі структурно-стильові типи норм:

1) норми вимови регулюють вибір звукових (акустичних) варіантів фонеми або фонем, які чергуються (напр., можна [лéкц'ijа] — не можна [л’екц’ijа]. Можна [час] — не можна [ч’ас]);

2) норми наголошування регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених (напр., можна адже й адже, завжди і завжди, не можна довільно атлас або атлас, бо перше означає зібрання карт, а друге — назву тканини);

3) норми словотворення регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі нового слова (напр., можна материн, материнський, але не можна матеряний, можна спостерігач — не можна спостерігальник, спостережувані

4) морфологічні норми коригують вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами (напр., можна матерів, не можна доповідав (треба доповідей), можна по-українськи, не можна по-нашинськи (по-нашому);

5) синтаксичні норми регулюють вибір варіантів побудови речень (простих і складних) (напр., можна: «Коли читаєш Шевченка, серце сповнюється болем за долю кріпака» — не можна: «Читаючи Шевченка, серце...», не можна: «Іхтіандр врятував дівчину від акули, з якою потім познайомився», треба: «Іхтіандр врятував від акули дівчину, з якою потім познайомився»);

6) лексичні норми — регулюють вибір слова відповідно до змісту й мети висловлення (напр.: можна декораційний і не можна декоративний, якщо йдеться про лаштунки на сцені; можна рятувальник і не можна рятівник, якщо мовиться про вид діяльності; можна мета і ціль, якщо слово в контексті вживається в однині, але тільки ціль, якщо контекст вимагає форми множини (цілі);

7) стилістичні норми коригують вибір слова або синтаксичної конструкції відповідно до умов спілкування і стилю викладу (напр.: розрізняти, а не диференціювати — у розмовному стилі; море дуже глибоке, а не глибоченне море — в науковому стилі; у зв’язку з тим, що..., а не бо... — в офіційно-діловому стилі).

Кожен із названих структурно-мовних типів норм більшою або меншою мірою знайшов своє відображення у правилах слововживання, орфоепії (вимови), наголошування (зафіксовані у словниках), орфографії та пунктуації (зафіксовані у правописних кодексах літературної мови, орфографічних словниках).

Запитання для бесіди.

1. Які норми визначають правила наголошення і вимови слів?

2. Які норми визначають правила написання орфограм?

3. Які норми визначають правила розстановки розділових знаків?

4. Які норми визначають правила сполучуваності різних граматичних форм?

5. Які норми визначають правила вживання слів, різних за значенням, походженням, сферою вживання?

6. Які норми визначають правила дотримання єдиного стилю у висловлюванні?

II. Оголошення теми й мети уроку.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з епіграфом (підкресліть важливість знання правил, усталених норм задля взаєморозуміння і розвитку суспільства).

IV. Повторення вивченого.

Спишіть слова, утворіть від кожного форму множини, поставте наголос і прокоментуйте його вживання в обох формах.

Педагог, край, вік, вітер, книжка, стовбур, лиман, поле, море, весло, коромисло, столяр, вапняр, гніздо, шофер, лікар, професор.

Мовне спостереження. Поясніть наголос у словах. Виразно прочитайте і запам’ятайте цю орфоепічну норму.

Читáти — читáння; тесáти — тесáння; писáти — писáння; пізнáти — пізнáння; питáти — питáння; завдáти — завдáння; надбáти — надбáння.

Діалóг, каталóг, монолóг, мілімéтр, сантимéтр, кіломéтр, демокрáтія, бюрокрáтія, аристокрáтія.

Слово вчителя

Наголос в українській мові може змінювати лексичне значення: дорогá — дорóга, замóк — зáмок, кредúт (позика) — крéдит (рахунок). Одне й те саме слово в різних наголошених позиціях означає різне поняття. Такі слова називаються омографами. Вкажіть, яке граматичне значення виражає наголос у поданих словах.

Книжкú (мн.) — кнúжки (одн.), сестрú (одн.) — сéстри (мн.), вікнá (одн.) — вíкна (мн.).

Картка № 1. Поставте наголос. Складіть 10 речень з поданими словами.

Діалог, загадка, випадок, дефіс, низький, експерт, сантиметр, показ, виразний, завдання, загадка, кроїти, мережа, глядач, одинадцять, кілометр.

Картка № 2. Підкресліть слова, які правильно наголошені.

Каталóг чи катáлог, обíцянка чи обіцянка, óлень чи олéнь, підтвéрдити чи підтвердúти, пóдруга чи подрýга, легкúй чи лéгкий, новúй чи нóвий, кóрисний чи корúсний, віршí чи вíрші, читáння чи чúтання.

На місці крапок, де треба, поставте знак м'якшення чи апостроф. Поясніть правила їх написання.

1. По дорозі, здіймаючи хмари куряви, безконечним потоком мчат.. до поля переповнені бійцями п..ятитонки (О. Довженко). 2. Насадження на берегах Дніпра з..єднуються у безперервний лан..цюг (З газети). 3. Коли вони від..їхали, опускаючись в ту саму кам..яну вулич..ку, за ними знов зазвучав велич..ний мотив (О. Гончар) 4. Окремі росинки т..м..яно поблискуют.. с..рібними пухир..чиками (О. Донченко). 5. І я дивлюс.. любовно в очі — щасливі, п..яні без вина — в очі хлоп..ячі і дівочі, де сяє радіст..ю весна (М. Вороний). 6. Глян.., як хвилі від срібла блищат..ся! Глян.., як небо синіє вгорі (Леся Українка). 7. Не дуже весело, а здебільшого т..м..яно пройшли мої дитячії літа. Кохану нен..ку потерявши рано, росла я в бат..ка сирота (М. Вороний). Глядіт.. же, патріоти, не баріт..ся, щоб вам у пазурах котів не опинит..ся (М. Вороний).

Замість крапок поставте, де треба, апостроф. Поясніть його вживання.

Грав..юра, п..ятирічка, брукв..яний, від..ємний, безправ..я, розм..якнути, мавп..ячий, п..юре, п..єса, бл..еф, бя..зь, ф..юзеляж, солов..ї, м..ята, арф..ярка, п..є, торф..яний, подвір..я, бур..ян, повітр..я, тр..юк, Лук..ян, суб..єктивний, без..ідейний, без..ядерний, об..їждчик, бур..ячиння, повір..я, сер..йозний, вітр..як, кур..йозний, роз..юшити, над..їхати, з..єднати, Лук..янець, фотоз..йомка, моркв..яний, запам..ятати, обов.. язок, Св..ятослав, підрум..янений, зм..якшити, В..ячеслав, дво..ярусний, підгір..я, р..ясно.

Самостійна робота за варіантами. Вставте е або и.

1. Хлоп..чик, страши..нький, лелеч..ня, щебетуні..чка, серд..нько, бр..ніти, р..ж..сер, д..р..гент, ат..стат, ст..хати, десят..ро, водич..нька, харків’ян..н, в..л..тень, пр..стол, в..дм..дик, пр..бережний, гл..тати, ш..рочінь, кл..новий.

2. Т..хнічний, вж..вати, гл..бинний, в..селковий, мар..во, мороз..во, з..мельний, пр..сісти, пр..в’язати, пал..во, пр..мудрий, пр..стижний, п..ріг, пр..зирство, пр..м’єра, пр..парат, цуц..ня, міл..на, лип..нь.

3. Вогн..ще, кур..во, пр..тензія, віч..ньки, глиб..на, плет..во, десят..ро, кринич.нька, зайч..ня, пр..добритися, пр..бігти, пр..браний, пр..гірок, лич..нько, мереж..во, татар..н, яр..на, товст..лезний, рідн..нький, л..йт..нант, д..ржати, ос..литися, сп..нити, пр..цендент.

Утворіть від поданих слів вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.

Високий, вузький, легкий, рідкий, тонкий, низький, багатий, тяжкий, глибокий, широкий, близький, товстий, гарний, поганий, молодий, стрункий.

Від назв областей України за допомогою суфікса -ин- (а) утворіть іменники та поясніть їх правопис.

Київська, Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Житомирська, Рівненська, Запорізька, Вінницька, Хмельницька, Кіровоградська, Луганська, Івано-Франківська, Херсонська, Миколаївська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Чернівецька, Донецька, Львівська, Волинська.

V. Підсумок уроку.

Перекладіть кліше українською мовою. Використавши одне зі словосполучень, складіть просте речення, ускладнене звертанням або однорідними членами.

Приходиться по вкусу, внедрять в производство, производить впечатление, в целях предотвращения, годный к употреблению, идти на убыль, стечение обстоятельств, приглашать к столу.

Уявіть, що ви шеф-кухар / власник ресторану й особисто запрошуєте гостей на його відкриття. Складіть у парах діалог (8 реплік) із використанням кліше (сталих висловів) мовного етикету (робота в парах за ролями).

Довідка: «Доброго дня», «якщо Ваша ласка», «ласкаво просимо», «щиро дякую», «на все добре», «до побачення», «шановний // шановна».

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VI. Пояснення домашнього завдання.

Скласти міні-розповідь на тему «Як я провів (провела літо)». Прокоментувати дотримання орфоепічних, орфографічних і пунктуаційних норм.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.