УКРАЇНСЬКА МОВА - Конспекти уроків 7 клас Посібник для вчителя - 2015 рік

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ВИВЧЕНИХ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ

Мета: повторити й узагальнити вивчене про вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами, а також у реченнях із прямою мовою; удосконалювати вміння визначати відповідні пунктограми та обґрунтовувати вживання розділових знаків відповідними правилами; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять; виховувати повагу до художнього слова.

Тип уроку: повторення вивченого.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.

Перевірка виконання домашнього завдання.

II. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності.

III. Повторення вивченого.

Запитання для бесіди:

1. Які розділи науки про мову вам відомі?

2. Який із розділів вивчає словосполучення й речення?

3. Який розділ вивчає правила вживання розділових знаків?

4. Які члени речення називають однорідними?

5. Які члени речення можуть бути однорідними?

6. Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

7. Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення?

8. Що таке звертання? Які розділові знаки ставлять при звертанні?

9. Яка роль вставних слів? На що вони можуть вказувати?

10. Які розділові знаки ставлять при вставних словах?

11. Чому звертання та вставні слова не є членами речення?

12. Що таке складне речення?

Запишіть речення, поясніть вживання розділових знаків. Підкресліть однорідні члени речення.

I. Старання, труд до праці ведуть. Терпіння та сумління ведуть до вміння. Борися з труднощами працею й розумом. Соромся не працювати, а байдикувати. Джерела життя такі: турбота, охота, робота (Нар. тв.).

II. Стали трави й стежки золотистими (Я. Купала.). Світить, та не гріє сонце золоте (Я. Щоголів). Червонясте, золотисте опадає з кленів листя (І. Блажкевич). В парках і садочках на доріжки й трави падають листочки буро-золотаві (К. Перелісна).

Спишіть, вставляючи пропущені літери. Поясніть уживання розділових знаків. Підкресліть однорідні члени речення, вкажіть звертання та вставні слова. Чи є звертання і вставні слова членами речення?

Люблю всім серцем і душею я землю прадідів моїх (В. Сосюра). Шануй, юначе, батьківські шляхи (Д. Луценко). Добра віра, праця щ..ра нам наблизять слушний час! (М. Вороний). Уже кущі калини зодягай, мабу..ь, в дівчат позичені коралі (Є. Гуцало).

Запишіть речення. Прочитайте, правильно інтонуючи їх. Поясніть уживання розділових знаків.

I. Ми цілому світу бажаєм братання, поради, освіти й свободи! (М. Старицький). Люби, українцю, свободу, люби! Покажемо світу, що ми не раби (В. Сосюра). Новий і давній зміст, бува, вміщає наша голова (М. Рильський). Хай добро йде в нашу хату, щастя, сила і здоров’я! (П. Тичина). Огида до неправд, насильства, кривди й зла огнем у грудях заіскриться (В. Самійленко).

II. Духмянить осінь пшеницями, житом (П. Воронько). Осінь їде на коні. Не спіткнися, кінь багряний! (В. Сосюра). Якщо ви з осені купці, то навесні, вибачте, старці (Нар. тв.). Принеси мені, вітре, сизий холод ожини (Б. Олійник).

Прочитайте. У кожному з речень визначте однорідні члени та узагальнювальне слово. Поясніть уживання розділових знаків.

I. По полях, садах і городах іде золота осінь. Її урочиста хода відчувається всюди: на селі й у місті. Яблука, груші, сливи, виноград, кавуни, помідори — все це з’явилося в достатку. І ми з подякою згадуємо тих, хто взяв у землі ці блага природи: садоводів, городників, бригадирів, ланкових (За В. Минком).

II. Усе навкіл оранжево-лілове: обрій, поле, річка, сіножать (І. Гнатюк). Діти влітку складають гербарій: пелюстка ромашки, цвіт ведмежого вушка, зозулині черевички й сині лісові дзвоники (Є. Гуцало). І ось нарешті вся сім’я зібралась: три доньки, син, зяті, невістки, внук (І. Доценко).

Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Підкресліть однорідні члени речення.

I. Красивий, щедрий рідний край (І. Січовик). Од пепінок, шафранів і ренетів духмяність ллється по усій планеті (О. Довгий). Згадався свіжий, але ніжний ранок, спокійні верби край села (М. Рильський). Розкажи мені про землю, про сади, про хліб, про волю (В. Коротич).

II. Неси до людей всі думки, почуття і слова. І серце твоє не згорить, не замовкне, не згасне (М. Рильський). Душа і трудиться, і мріє (М. Сингаївський). Життя таїть трагедію й красу (Д. Луценко). Чимало бід минуло і мине. Біда організовує й гуртує. А це в житті народу — головне (І. Гнатюк).

III. Течуть до нас здалека ріки: Дніпро і лагідна Десна (М. Нагнибіда). Лісове джерельце має добре серце, всім дає водиці: звірятку і птиці, дереву, травині, квітці і людині (М. Чепурна). Уся зелена степова скатерть була ніби заткана квітками: смілкою, синіми дзвониками, жовтими тюльпанами (І. Нечуй-Левицький). Усе червоне: листя й небеса, сухе бадилля і рясна роса (А. Малишко). У поле вийшла вся сім’я: юнак і сивий дід, і батько, й мати, і хлоп’я (В. Швець).

Опрацювання правил.

ЗВЕРТАННЯ

ВСТАВНІ СЛОВА, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ)

називає того, до кого звертаються

виражають ставлення мовця до повідомлення

Що з тобою, любий хлопче? (І. Драч)

Доле, дай мені пам’ять! (В. Коротич)

Мабуть, десь лютують океани (М. Нагнибіда)

Щоправда, там, де берег звівсь, шматочок хмари зачепивсь (П. Тичина)

Пояснювальний диктант (усно, на слух). У кожному з речень укажіть звертання, поясніть уживання розділових знаків. Чи є звертання членом речення? У вказаному вчителем реченні підкресліть члени речення.

І. Цвітіть, сади! Лани, ростіть! Рости, барвінку мій хрещатий! (М. Рильський). Мій хрещатий барвінку! Найнебесніші в тебе очі! (І. Драч). В віках прославтеся, шуміть, ліси мої, ліси! (В. Швець). Дай мені, світанок, пісню і пташиний спів чудовий! (М. Нагнибіда). Небо, небонько, мерщій посилай до нас дощі! Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! (О. Орач). На крилечках, вітрику, полети, колосочки золотом обмети (О. Олесь). Я не напився тієї солодкої, Дніпре, мій Дніпре, твоєї води! (А. Малишко). Я твій навіки, рідна Україно, від пісні до останньої кровинки. Ти в моїх мріях, ти в моїй пісні, батьківська земле моя! (Д. Луценко).

Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

Мели, Іване, доки вітру стане. Мусій, гречку сій, якщо хочеш кашу їсти! Спіши, Денисе, бо погода тисне. Вставай, Архипе, вже всі півні захрипли. Сиди, Уляно, ще до хати рано. Гуляй, вітре, по полю, а я буду з тобою. Хвали мене, ротику, бо я тебе роздеру. їж сама, мила, як таке наварила (Нар тв.)

Опрацювання таблиці «Роль вставних слів у реченні».

Вставні слова можуть виражати або вказувати на:

Невпевненість

Може, може бути, мабуть, можливо, здається, очевидно

Упевненість

Звичайно, певно, безперечно, без сумніву, щоправда, дійсно, безумовно, справді, певна річ

Джерело повідомлення

По-моєму, здається, кажуть, на думку..., за теорією..., за свідченням, як відомо, як зазначено, за повідомленням ...

Оцінку висловленого

На щастя, на жаль, на диво, на сором, як навмисне, дивна річ

Оцінку повідомлюваного як звичайного

Було, бувало, як завжди, як водиться

Порядок викладу думок

по-перше, по-друге, нарешті, отже, таким чином, значить, насамперед, виявляється, виходить, проте, однак

Ввічливість

Будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте

Привернення уваги

Уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу, вірите, знаєте, між нами кажучи

Вибірковий диктант. Випишіть вставні слова (або назвіть). Поясніть роль кожного в реченні. Чи є вставні слова членами речення?

Здається, це було зі мною вчора (В. Сосюра). А зміст, щоправда, таємниць людина знає до дрібниць (М. Рильський). Кажуть, легше повалити, ніж звести будівлі стіни (П. Воронько). Буває, словом таким обізвешся, що клопоту потім не оберешся (П. Усенко). Щось, напевно, змінилося дуже, коли ти став до дружби байдужим (В. Коротич). І, справді, довкола нікого немає, лиш плюскіт живої води (П. Воронько). На жаль, ніяк ще не світалось (П. Тичина). Може, справді, іноді й природі треба всеочисної грози? (І. Тнатюк). Відверто йшов на чесний поєдинок, хоча й не скрізь, зізнаюся, везло (Д. Луценко). Отак живу. Здається, без сум’ять. А варто б озирнутись, далебі. Здається, все гаразд. Чому ж, однак, якийсь невпокій дихає у спину? (Б. Олійник)

Словник. Далебі — уживається у значенні вставних слів: правду кажучи, справді, дійсно, бігме.

Прочитайте спроектовані (заздалегідь записані) на дошці речення. Поясніть, у яких реченнях виділене слово виступає вставним, у яких — членом речення. Визначте, яким саме.

Може, десь здалека землетруси нам наслали вітру і дощів? (М. Нагнибіда.) За мить упасти може світ, який творився сотні літ (Д. Павличко). Чого б, здавалося, журитись, коли правда на твоєму боці? (М. Стельмах). Чорнобиль, бузина — все те здавалося цілим лісом (І. Нечуй-Левицький). Обдумане діло вдасться напевно (Нар. тв.) Я не кращий за інших, напевно (В. Забаштанський).

Диктант з коментуванням. Укажіть вставні слова. Чи є вони членами речення? Укажіть речення з однорідними членами.

І. Виглядаю лебедину зграю, може, десь у небі прошумить (І. Тнатюк). А на пюпітрі степових просторів відкрила ноти сонячна рілля, але, на жаль, немає скрипаля (О. Башкирова). Щось, мабуть, у житті не те роблю. Напевне, заважає зайва впертість (М. Руденко). Кажуть, пізнаються у житті люди по дрібницях і по вчинках (Д. Луценко). Я не зустрів тебе учора й сьогодні, мабуть, не зустріну. Сюди прибуду вже не скоро чи, може, й зовсім не прибуду (П. Воронько). Пробачте, вернуся не скоро (Б. Дегтярьов).

II. Із озера того, на диво, дзвінкий струмок тече грайливо, він називається Дніпром (В. Швець). І, здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч (Д. Луценко). Звичайно, тут старий Дніпро і синя ніч були у змові (М. Рильський). На гори, долини, Дніпра береги розкинула ніч покривало. Чудова ніч! Але краса цієї ночі, либонь, нікого не живить (М. Вороний). Дніпро не всохне, поки є струмки, а буде він, то бути й нам, нівроку! (В. Самійленко). І я не скаржусь, що на білий світ я народивсь, як кажуть, без сорочки (Д. Павличко). Справді, сонця тут немає, то й не припіка (В. Самійленко).

Опрацювання таблиці «Інтонація та розділові знаки в реченнях з прямою мовою».

Інтонація

Пунктуація

Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне, спонукальне чи окличне речення.

Слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією.

А: «П!(?)».

«П», — а.

«П?» — а. «П!» — а.

«П, — а. — П».

«П, — а, — п».

Прочитайте спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення, правильно інтонуючи їх. Поясніть уживання розділових знаків.

I. Ворон шепче воронятку: «Мій біленький!» Слон говорить слоненятку: «Мій маленький!» Заєць каже зайченяті: «Мій хвостатий!» Гуска каже гусеняті: «Мій крилатий!» Лев говорить левеняті: «Мій ласкавий!» Лис говорить лисеняті: «Мій лукавий!» (М. Сингаївський). Повісив сірий павучок між двох гіллячок гамачок і мушок зазиває: «Сідайте, погойдаю!» (Л. Біленька). Ворон ворону хрипко каркає, аж спосоння здригне сова: «Дятел в одуда був друкаркою, день при дні карбував слова» (В. Юхимович). Курчаток Квочка висиділа в ситі. Тепер воно оповіщає всіх: «Курей би зовсім не було на світі, коли б я не родило їх!» (В. Симоненко). «Пить підем!» — перепелиця підпадьомкує в пшениці (Є. Гуцало).

II. Віти листям шелестять: «Сонце раді ми вітать!» (М. Демидов.) Дасть досхочу нам меду дідок, скаже: «Жалійте, діти, бджілок! Носять вони нам гарний медок» (В. Бурбела). Дідусь таємницю повідав мені, що літечко любе зимує в сосні (В. Струтинський). Впіймав дядько на яблуні хлопчика малого. «Що ти, шибенику, робиш?» — запитався строго. «А хіба зробив я шкоду? — голос хлопчик стишив. — Ваше яблуко упало, я на місце вішав» (Л. Куліш-Зіньків).

Спишіть, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Накресліть схему вказаного вчителем речення.

I. Осінь каже: «Я все розфарбую». Весна говорить: «А я ще поміркую». Казав їжак: «Хай буде так!» «Якось та буде», — сказала миша у котячих зубах. Попалася лисиця в пастку та й каже: «Хоч іще рано, а доведеться заночувати». Дід он диба, піймав жабу, та й каже: «Хіба не риба?» «Відпочинь, сошко, — сказав дід Тимошка, — тепер не той час, є трактор у нас» (Нар. тв.)

II. Забрела у гай пила, загарчала, загула. Дика грушка від розпуки заламала віти-руки: «Ти не руш мене, не руш, на мені півтонни груш! А іще в моїм дуплі в білки вивелись малі!» Засоромилась пила: «Не в мені причина зла. Я в руках у лісоруба, от хто в гаї перша згуба!» (О. Пархоменко). Одна насінина з кленової крони довірливо сіла мені на долоню і каже: «Я довго блукала над містом, але на асфальт не наважилась сісти. Благаю, мій друже, якщо це не важко, візьми й посади мене в землю, будь ласка!» (А.Качан). Прислів’я каже: «Більше роби, та менше говори». (Л. Боровиковський).

IV. Пояснення домашнього завдання.

Написати твір-мініатюру, використовуючи звертання, пряму мову, складні речення.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.