УКРАЇНСЬКА МОВА - Конспекти уроків 7 клас Посібник для вчителя - 2015 рік
СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ. ВИДИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА БУДОВОЮ, ПОХОДЖЕННЯМ І ЗНАЧЕННЯМ
Мета: поглиблення знань учнів про сполучник як службову частину мови; навчити розрізняти різні за будовою і походженням сполучники; вдосконалювати вміння знаходити сполучники в реченні та відрізняти їх від інших службових частин мови; формувати вміння самостійно будувати висловлювання з використанням сполучників; збагачувати словниковий запас, розвивати усне мовлення; виховувати бачення і розуміння краси в природі.
Тип уроку: сприймання і засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань.
Перевірка виконання домашнього завдання.
Гра «Четвертий зайвий». Як називається частина мови, до якої належить четверте зайве?
1. Та, чи, бо, на.
2. Про, або, але, щоб.
3. У, аби, і, якби.
4. Тому що, однак, зате, для.
5. Поза, поміж, над, й.
II. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. З'ясуйте роль сполучника та його види, відгадавши загадку.
Я важливий, що й казати,
Можу вміло пов’язати
Однорідні члени чинно
І складних речень теж частини.
А, але, і, я — сурядний,
Що, немов, як, щоб — підрядний.
Скрізь впишусь я досить влучно,
Називаюсь я...
III. Сприймання і засвоєння нових знань.
Обговорення таблиць із теми.
Групи сполучників за значенням
Сурядні (з’єднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення) |
Підрядні (поєднують головну та залежну частини складнопідрядного речення) |
|
єднальні: і, й, та (і), і..я, ні...ні, ані...ані, не тільки ... а й |
причинові: бо, тому що, через те що, оскільки, у зв’язку 3 тим що |
часові: коли, тільки, як, щойно, ледве, як тільки, після того як |
|
|
протиставні: а, але, та (але), зате, проте, однак |
умовні: якщо, якби, як, аби, коли, коли б, якщо...то |
мети: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб |
|
|
розділові: або, чи, хоч, або...або, чи...чи, хоч...хоч, то...то, чи то...чи то, не то...не то |
допустові: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай |
порівняльні: як, мов, наче, неначе, немов, ніби, немовбито |
|
з’ясувальні: що, щоб, як |
|
міри та ступеня: аж, що аж, що й |
|
наслідкові: так що |
Групи сполучників за будовою
Прості |
Складні (пишуться завжди разом) |
Складені (пишуться завжди окремо) |
і, й, а, але, та, чи, би, як, коли, хоч |
якби (як + би), щоб (що + б), зате (за + те), немов (не + мов) |
тому що, дарма що, для того щоб, так що |
Групи сполучників за вживанням
Одиничні |
Повторювані |
Парні |
а, але, зате, проте, однак, бо, коли (Караюсь, мучуся, але не каюсь) |
і...і, ні..ні, або...або, то... то, не то...не то (Місяць... то виринав, то потопав) |
хоч...але, не тільки.., а й, як.., так і, якби...то й (Як дбаєш, так і маєш) |
Диктант-пошук (робота біля дошки). Зробіть висновок про вживання сполучників. Де стоїть сполучник найчастіше?
Верба — символ у багатьох віруваннях. Тиждень перед Великоднем в українців називають Вербним, Вербичем. Нерідко під цю пору ще й холоди бувають, а тому казали в народі: «Прийшов Вербич, два кожухи тер- бич». На Вербній неділі вербу освячують у церкві, а потім додому несуть і б’ють нею рідних, в першу чергу тих, котрі ще сплять, і примовляють:
Не я б’ю, верба б’є.
За тиждень Великдень;
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля.
Вибірковий усний диктант-дослідження. Виберіть з тексту сполучники-синоніми. Виразно прочитайте текст, укажіть стиль. Обґрунтуйте думку. Назвіть сполучники, визначте розряди за походженням і будовою.
1. Верба — дерево або кущ із гнучким гіллям, цілісними листками й зібраними у суцвіття одностатевими квітками. Верба звичайна росте в різних кліматичних і географічних зонах, здебільшого біля води. Серед цих дерев є велетні та карлики. Родина вербових налічує понад 600 видів.
2. Посеред села Раставиця входить у широкий ставок. Біля нього знов осокори та верби: то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, неначе вирізаною зверху в зубчики оборкою. Поряд з греблею знов у два рядки вдивляються у воду дуже старі, товсті, дуплинасті верби. Неподалік ставка Раставиця повилася поміж зеленими левадами та вербами.
Творче реконструювання. Подані пари речень поєднайте в одне за допомогою сполучників, поданих у довідці. Запишіть, визначте вид речень за будовою. Виділіть головні члени речення.
1) Маріїнський палац розташований у мальовничому куточку Києва. Його оточує чудовий парк.
2) Авторство Царського палацу приписують Растреллі. Проект споруди розробив архітектор Іван Мічурін.
3) Архітектура палацу вражає багатством орнаментів, картушів, ваз на балюстраді, сандриків вікон. Ще більшої виразності надає йому колірна композиція.
4) У XVIII ст. палац складався з головного двоповерхового корпусу. Був прикрашений чудовим ліпленням.
5) Другий поверх, виконаний із дерева, призначався для житлових кімнат. Перший кам’яний поверх належав челяді.
6) У 80-х рр. XX ст. було проведено великі реставраційні роботи. У палаці проводяться урядові прийоми (За О. Ламоновою).
Довідка: проте, бо, а, оскільки, і, хоча.
За допомогою тлумачного словника з’ясуйте лексичне значення слів картуш, балюстрада, сандрик.
Матеріал для вчителя:
1. Картуш — ліпна або графічна прикраса у вигляді облямованого завитками щита або сувою з загорнутими краями, на якій роблять написи, емблеми тощо.
2) Балюстрада — поручні балконів, галерей і т. ін., утворені з ряду фігурних стовпчиків або колонок, з’єднаних зверху перекладиною.
3) Сандрик — архітектурна прикраса, карниз над вікнами на фасаді будинку.
Лінгвостилістичний аналіз поетичного твору. Виразно прочитайте вірш. Визначте основну думку висловлювання. Проекспериментуйте: замініть сполучники синонімічними. Дослідіть, чи доцільно здійснювати синонімічну заміну сполучників у поетичних творах. На що це впливає?
ЧУЮ
Чую, земле, твоє дихання,
Розумію твій тихий сум,
Як на тебе холодні світання
Ронять пригорщами росу.
Знаю — зливи, та буйні грози,
І роса в шумовинні віт —
То сирітські, вдовині сльози,
То замучених предків піт.
Назбирала ти їх без ліку
На роздоллі полів, дібров,
Щоб живили тебе довіку
Людські сльози і людська любов.
(В. Симоненко)
V. Підсумок уроку.
Тестові завдання з теми «Сполучник як службова частина мови».
1. Сполучник — це:
а) самостійна частина мови;
б) службова частина мови;
в) форма дієслова.
2. Сполучники поділяють на групи:
а) за походженням, будовою, значенням;
б) за походженням, ступенем порівняння, будовою;
в) за морфологічними ознаками, будовою, формою.
3. У якому рядку правильно вказано морфологічні ознаки сполучника:
а) рід, число, відмінок;
б) час, вид, особа;
в) незмінне слово.
4. Сполучники за значенням бувають:
а) сурядності й підрядності;
б) похідні та непохідні;
в) повні й короткі.
5. Яка роль сполучника в реченні?
а) додаток;
б) обставина;
в) членом речення не буває.
6. У якому рядку всі сполучники прості?
а) а, і, але, бо;
б) проте, де, якби, у, ніби,
в) то-то, чи-чи, якби, й.
Оцінювання рівня навчальних досягнень.
V. Пояснення домашнього завдання.
Написати твір-мініатюру на тему «Верба як символ України», використовуючи різні за будовою та походженням прийменники.