СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ.

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ (14 ГОД)

Урок 11. Простий і складений присудок.

Мета: пояснити учням види присудків, ознайомити їх зі способами вираження простих і складених присудків, розвивати вміння знаходити їх у реченні; виховувати любов до мови, повагу до слова.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü  Перевірка домашнього завдання.

ü  Бесіда.

— Який головний член речення називається підметом?

— Якими бувають підмети за будовою?

— Чи залежить підмет від присудка?

— Який головний член речення називається присудком?

— Якими частинами мови можуть виражатися присудки?

ü  Робота з текстом.

Ознайомлювальне читання тексту; з'ясування значення невідомих слів за словником, переказ тексту; визначення головних членів речення (вправа 65).

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü  Завдання учням.

Визначте підмет і присудок у кожному реченні.

Дурний язик голові не приятель. Добрий чоловік надійніший кам’яного мосту. Брехати — не ціпом махати. Голова без розуму, як ліхтар без свічки. Вік звікувати — не в гостях побувати. (Нар. творч.) Буду я навчатись мови золотої у роси-веснянки, у гори крутої. (А. Малишко) Тоді Іван Половець наказав приготувати кулемети. (Ю. Яновський) Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра. (О. Десняк)

— Яких знань вам не вистачає?

Завдання можна роздрукувати з електронного додатка.

ü  Повідомлення на лінгвістичну тему з використанням схеми (с.46).

ü  Опрацювання теоретичного матеріалу про підмет (с. 47).

ü  Граматичний практикум.

Запис речень відповідно до поставленого завдання, визначення граматичної основи (вправа 67).

ü  Лексична робота.

Установлення відповідності між фразеологізмами та синонімічними їм дієсловами (вправа 69).

ü  Аналіз схем (с. 49).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬТА НАВИЧОК

ü  Мовознавче дослідження.

Перебудування речення за зразком (вправа 71).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати теоретичний матеріал § 8, виконати вправу 73.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

ü  Бесіда.

— Який присудок називається простим дієслівним?

— Який присудок називається складеним дієслівним?

— На які два різновиди поділяється складені присудки?

— Що ви можете розказати про складений іменний присудок?

— Яке визначення дамо складеному дієслівному присудку?

— Що таке інфінітив?