Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОК № 12 Простий і складений дієслівний присудок. Складений іменний присудок

Тема. Простий і складений дієслівний присудок. Складений іменний присудок.

Мета: поглибити знання учнів про види присудків, ознайомити школярів зі способами вираження простих та складених присудків; розвивати у дітей вміння знаходити їх у реченні; виховувати любов до української мови, шанобливе ставлення до природи.

Очікувані результати: учні вміють визначати види присудків; розрізняють простий, складений дієслівний і складений іменний присудки; знаходять їх у реченнях.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи присудків».

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Бесіда.

— Який головний член речення називається підметом?

— Які підмети бувають за будовою?

— Чи залежить підмет від присудка?

— Який головний член речення називається присудком?

— Якими частинами мови можуть виражатися присудки?

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Завдання учням.

Перепишіть речення, підкресліть граматичні основи. Чи завжди це легко зробити?

Дурний язик голові не приятель. Добрий чоловік надійніший кам’яного мосту. Брехати — не ціпом махати. Голова без розуму, як ліхтар без свічки. Вік звікувати — не в гостях побувати. (Нар. творч.)

Буду я навчатись мови золотої у роси-веснянки, у гори крутої. (А. Малишко) Тоді Іван Половець наказав приготувати кулемети. (Ю. Яновський) Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра. (О. Десняк)

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Опрацювання таблиці.

ТИПИ ПРИСУДКІВ

Пропий присудок

Складений присудок ;

Дієслівний

Іменний

ДІЄСЛІВНИЙ

— особові форми дієслова;

— інфінітив: Мовчати.;

— звуконаслідувальні слова: Гілка хрясь навпіл!;

— фразеологічне сполучення: Давно мені припала до душі ця пісня.

Іменнику прикм., займ., числ., нерозкладне синтаксичне словосполучення (або Ор. в.) + дієслово-зв'язка у будь-якій особовій формі. Так, була моя пісня палка. (Леся Українка)

Інфінітив+допоміжне дієслово у будь-якій особовій формі. Я так люблю сіяти. (О. Довженко)

ü Завдання учням.

Визначте граматичні основи речень. Укажіть види присудків. Якою частиною мови вони виражені?

Женя повертався додому ранком. (Є. Гуцало) Достигають яблука ранети. Рання осінь віти золотить. (Л. Костенко) Один кінь у нас звався Мурай. (О. Довженко) Цієї ночі Черниш не міг заснути. (О. Гончар)

ü Практична робота.

Прочитайте текст. Підкресліть головні члени речення і дайте їх повну характеристику.

МЛИНИ ТА ВІТРЯКИ В УКРАЇНІ

Через століття пройшла ця давня, як і сама історія, оповідка: домашнє осідло тримається на двох хатніх кутах: печі і жорнах. Адже піч і жорна не тільки годували, обігрівали. Вони і гуртували людей у родинну спілку. З появою землеробства наш далекий предок утрадиційнив найпростіші знаряддя обробки зерна. Такою первинною формою були жорна. Потім з’явилися млини, а згодом і вітряки.

Жорна — це ручний млин, пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно. Млин — це споруда, обладнана спеціальними машинами для розмелювання зерна чи крупи.

Вітряк — вітряний млин. Млинарство в Україні відоме з давніх-давен. Про нього згадує перший звід законів — «Руська правда». Млини будувалися і водяні, і земляні.

Історія вітряка — це історія нашого традиційного побуту. Адже біля млинів часто збиралися люди гуртом, ділили радість і смуток.

(В. Крамар)

ü Робота з підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

2. Виконання вправ і завдань.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Робота з текстом.

Прочитайте уривки тексту. Визначте їхню стилістичну приналежність.

Знайдіть двоскладні речення, підкресліть граматичні основи і з'ясуйте будову присудків.

У глуху ніч Насті приснився лихий сон. Він щось скаламутив у ній. Хотілося самій глянути й пересвідчитися, що справді нема тієї страшної ріки. Вона посеред ночі на очах у Насті почала перетворюватися на невблаганне море.

<...>

Ми з кумом хотіли прорватися «Жигулями», та коло ж першого поста нас не пустили.

<...>

Неподалік радісно й велично літали журавлі над молодими травами.

<...>

Настя знала, що ніхто ті трави не буде толочити цього літа, не толочитиме багато літ. Вони засіватимуться, зеленітимуть і вмиратимуть без людей коло Прип’яті, в лісах, по шляхах. (Я. Мотрин)

ü Пояснювальний диктант.

Запишіть текст. Підкресліть прості дієслівні присудки.

ЛЕСИНА СТЕЖКА

Улітку 1902 року Леся Українка відпочивала в мальовничому куточку Карпат — селищі Буркут.

Тут вона написала низку творів, зустрілася з Іваном Франком, проводила просвітницьку роботу серед гуцулів-бідняків. На березі посадила деревце на спогад. Горобина росте й дотепер, дбайливо оберігається. Поблизу неї зведено затишну альтанку.

Недавно в селищі лісорубів відбулося свято. До місця, де колись була садиба, у якій зупинялася поетеса, зійшлися жителі селища, гості. В урочистій обстановці було відкрито меморіальну дошку з барельєфом Лесі Українки.

(За В. Якуб'яком )

ü Творче завдання.

Замініть прості дієслівні присудки на складені іменні. Дослідіть, чи зміниться значення речень при їх перебудові.

Лежить великий шлях. Після дощу поле зазеленіло. Навесні довші дні. У видолинку густа трава. Мій дід і прадід чумакували. Моя мама вчителювала.

ü Гра «Хто швидше?».

Якомога швидше знайдіть і підкресліть головні члени.

Мовчання — не завжди згода. (Нар. творч.) Праця — багатство людини. (Нар. творч.) Вік прожити — не поле перейти. (Нар. творч.)

ü Інтонаційний практикум.

Виразно прочитайте уривки з поетичних творів. З'ясуйте, до простих чи складених належать виділені присудки.

Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі... (В. Сосюра) Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені. (В. Симоненко) Усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу. (М. Руденко) Будуть крани водою шуміти. Будуть клумби широкі цвісти. (Г. Чубач)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Виконати вправи.

3. Індивідуальне завдання. Записати 5-6 народних висловів про роль людини в суспільстві. Виділити граматичні основи, схарактеризувати підмети і присудки.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

ü Гра «Мікрофон».

— Що вам вдалося зробити на уроці, а що ні?



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити