Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОК № 13 Розвиток зв'язного мовлення. Усний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

Розвиток зв'язного мовлення.

Тема. Усний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі.

Мета: удосконалити вміння учнів визначати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення; розвивати комунікативні навички, формувати вміння здійснювати типологічний, композиційний і змістовий аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості, сприймати текст, розуміти його зміст, стисло відтворювати, розвивати у школярів увагу, спостережливість; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні вміють стисло переказувати текст розповідного характеру з елементами опису місцевості за самостійно складеним планом, визначають тему й основну думку, тип і стиль мовлення тексту.

Обладнання: текст для переказу.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Бесіда.

— Який тип мовлення слід вибрати, розповідаючи про певну місцевість?

— На чому насамперед спиняється погляд людини, яка вперше опинилася в незнайомій місцевості?

— Чи завжди між описом місцевості та описом природи є різниця? Свою відповідь аргументуйте.

III. ОСНОВНИЙ ЗМІСТУРОКУ

ü Робота з текстом.

Прочитайте тексти мовчки. З'ясуйте значення невідомих слів за тлумачним словником. Поміркуйте, що в них є спільного, чим вони схожі? З'ясуйте стильову приналежність текстів. Визначте тему й основну думку. Доведіть своє твердження, навівши приклади з текстів. За допомогою чого автори спромоглися досягти мети висловлювання?

ТЕКСТ 1

Над містом котився важкий, тисячоголосий гомін. Він народжувався десь там, по темних вузьких завулках, на запилюжених дорогах за міськими ворітьми. Короткі перемовки, сонні вітання, скрип коліс, брязкіт металу, старече покашлювання сотнями маленьких струмінців плинули, вбирали в себе інші й врешті вихлюпували на гору. Часто, з похлипом калатав рибний дзвін, тугі м’ячі ударів або злітали вгору й падали на плоскі покрівлі будинків, або скочувались униз, тут їх чавили, утоптували в ще холодний брук сотні черевиків вершників- і рабів, різьбярів і виноробів, софістів і гончарів, архонтів і селян.

Агора* клекотіла, й вирувала, й дихала одними велетенськими грудьми. Агора вбирала всіх. Агора — це життя, а ще й провість на врожай, чутки про війну, мудра бесіда філософа, придбана корисна річ і корисні знайомства.

Ось і рибний ряд. Риба з моря — не тільки користь, улюблена їжа, а й утіха для ока, й кожного разу диво, і якась несподіванка.

(За Ю. Му шкетиком)

ТЕКСТ 2

Хоч убога наша хатина, та в цей вечір вона покращала, побагатшала. Її бідність скрасили вишиті рушники і кетяги калини, запашне сіно на покуті й святвечірній стіл. На ньому зараз лежать три хлібини, грудка солі, височіє стос гречаних млинців і стоять із різними пісними стравами ті святошні мальовані полумиски, що бажають добрим людям і здоров’я, і щастя, і червоного цвіту.

От батько поглянув у засніжену далечінь і тричі покликав Мороза: «Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти!»

Але й після цього ні на вулиці, ні на городах не обізвалися кроки дідугана. Він, мабуть, забарився на якійсь лісовій чи степовій дорозі.

Потім тато навстіж відчиняє наші скрипливі ворота. Може, приб’ється яка добра людина з дороги, то й погріє душу теплою стравою. І тільки після цього ми йдемо вечеряти.

Тепер за столом я й не писну, прислухаючись до мови-сподівання батьків. Оті великі надії на хліб новий, на рік золотий, на щастя у дворі сходяться в нашій хатині.

(За М. Стельмахом)

Довідка:

Агора — велика міська площа в Стародавній Греції, що виконувала суспільно-політичні, торгові, культурні функції.

Архонти — у Стародавній Греції вищі службові особи, які обиралися на певний строк.

Брук — дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням.

Вершники — тут: один із привілейованих станів у Стародавніх Аджлах.

Софіст — представник давньогрецьких філософів V-IV ст. до н. е., у центрі уваги яких було мистецтво красномовства.

Стос — велика кількість чого-небудь, складена один на один; кучугура.

ü Робота у групах.

Підготуйтесь до стислого переказу текстів (випишіть ключові слова, складіть план).

ü Усний переказ текстів.

ü Сприймання тексту на слух.

Прослухайте текст. Визначте тип мовлення. Доведіть належність тексту до художнього стилю. Доведіть заголовок.

Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Діди йшли попереду з сітками і хропачами дуже повільно, ніби на звичайну нічну рибну ловлю, і, здавалося, не звертали жодної уваги ні на гарматну стрілянину, ні на рев німецьких нахабних літаків,— одним словом, увесь німецький феєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого відступу, для них ніби не існував зовсім.

— Слухай, батьку! Ти не можеш іти трохи швидше? — звернувся до Платона Троянда.

Платон не од повів.

— Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше? — стримуючи дрижаки, спитав Троянда ще раз.

— Ні, не можу,— одповів Платон.— Чого ви отакий швидкий стали, хто вас знає? Старий я вже швидко ходити. Одходив уже своє.

— Скажіть, а де ж річка? Далеко річка?

— А ось і річка.

Дійсно, лоза зразу кінчалась, а ми вийшли на чистий піщаний висип. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.

Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися із заходу на все небо. Хмара була важка, темно-синя, унизу зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами, було написано шаленими крученими криваво-червоними і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося у воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а між- хмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.

Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині. Десь за нами і ліворуч попід хмарою носилися ракети, мов змії. Було видно. Світило жовтуватим відблиском жовтої корони хмар. Гриміли гармати. Ми стояли нерухомі. Було щось надзвичайне, урочисте і грізне. Усі примовкли і розгубилися, немов перед якоюсь виключною подією.

— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом.— Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уже повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.

Ми розсілися у човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку.

— У тебе готово, Савко?

— Можна.

— А хмар наперло... Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, починається? — дід Платон подивився на небо і плюнув у долоню. Потім він узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега.

Савка з онуком гребонули опачинами.

Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмолений смолою і покарбований часом.

Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху чарівну річку, і на берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді мною на фоні урочистого неба.

(460 сл.) (О. Довженко)

Запитання та завдання до тексту.

— Визначте, про що розповідається в тексті.

— З’ясуйте його тему й основну думку.

— Назвіть стилістичні особливості тексту.

— Яка картина постала у вашій уяві після читання тексту? Чи доводилося вам коли-небудь бувати у подібній ситуації та обставинах?

— Виділіть структурні частини прослуханого тексту. Назвіть ключові слова і словосполучення, що розкривають його тему.

— Чи вдалося авторові описати місцевість?

— Поміркуйте, яку роль відіграє в тексті діалог.

— Поділіть текст на смислові частини і визначте мікротеми.

— Самостійно складіть складний план.

ü Мовностилістичний аналіз тексту.

Проведіть мовностилістичний аналіз тексту за наступним планом.

— Знайдіть у тексті власні назви і поясніть їхній правопис.

— З’ясуйте лексичне значення слів хропачі, дрижаки, опачини, вінець.

— Доберіть синоніми до слів кормчий, нагромадження, велетенський, шалений.

— Назвіть художні засоби, використані письменником для розкриття теми, основної думки тексту та опису місцевості.

— Визначте типи мовлення, що є в тексті. Доведіть свою думку.

ü Повторне прослуховування тексту.

ü Усний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості.

(Восьмикласники стисло переказують художній текст за самостійно складеним планом.)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати стислий переказ тексту, опрацьованого на уроці.

2. Індивідуальне завдання. Пригадати ситуацію, коли ви були на відпочинку, у подорожі чи на екскурсії та вас вразила побачена місцевість. Скласти й записати план майбутнього тексту й підготувати оповідь з елементами опису місцевості (усно).

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

ü Заключна бесіда.

— Чи впоралися ви з роботою?

— У чому відчували труднощі?

— Як ви їх подолали?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити