УРОК № 20 Означення узгоджене й неузгоджене

Тема Означення узгоджене й неузгоджене.

Мета: поглибити знання учнів про означення як другорядний член речення; ознайомити з матеріалом про узгоджене й неузгоджене означення; розвивати у школярів уміння визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та навпаки, удосконалити навички доречного вживання означення як в усному, так і в писемному мовленні; виховувати любов до рідного слова.

Очікувані результати: учні вміють розрізняти головні й другорядні члени; розрізняють узгоджені й неузгоджені означення; правильно ставлять розділові знаки при узгоджених означеннях; обґрунтовують їх постановку за допомогою вивчених правил; доречно використовують означення як в усному, так і в писемному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Бесіда.

— Які члени речення називаються другорядними?

— Що таке додаток?

— На які питання він відповідає?

— Якими частинами мови виражений додаток? Наведіть приклади.

— Наведіть приклад речення з додатком, вираженим неозначеною формою дієслова.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Завдання учням.

Виразно прочитайте речення. Від яких членів речення і яке питання треба поставити до виділених слів, щоб не спотворювати змісту речень? Підкресліть означення.

Тут розгорнулися санітарні взводи двох батальйонів. (О. Гончар) Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі. (О. Довженко) Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває. (М. Рильський)

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Слово вчителя з елементами бесіди.

Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки?Розкований народ розправив (які?) дужі крила. (В. Сосюра)

— Якими частинами мови найчастіше виражається означення?

Означення бувають узгодженими й неузгодженими. Узгодженим називається означення, яке має такий самий рід (в однині), число та відмінок, що й означуване слово. Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, порядковими числівниками, займенниками: Відцвівся сонячний степ. (О. Гончар) Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів. (Т. Шевченко)

У ролі узгоджених означень можуть виступати дієприкметникові звороти: Хліба, змиті дощем, яскраво зазеленіли. (О. Гончар)

Неузгоджені означення виражаються іменниками, особовими займенниками, неозначеною формою дієслова, прислівниками, сполученнями слів: Ми знаємо героїчних юнаків та дівчат (яких?) з Одеси. Його (чиї?) поради допомогли мені знайти місце в житті. Подали команду (яку?) рушати. (О. Гончар) Дорога (яка?) ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами. (О. Гончар) 3 будиночка виходить чоловік (який?) у формі залізничника. (І. Шиян)

— Як ви вважаєте, чи бувають узгоджені та неузгоджені означення поширеними? (Узгоджені та неузгоджені означення можуть мати при собі залежні слова, тобто бути поширеними: Степом лунало іржання (чиє?) табуна коней.)

ü Робота з підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

2. Виконання вправ і завдань.

ü Практична робота.

Виразно прочитайте речення. Знайдіть узгоджені та неузгоджені означення. Укажіть, чим вони виражені. Спишіть речення, підкресливши означення.

Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик. (Є. Гуцало) Шопена вальс... Ну хто не грав його і хто не слухав? (М. Рильський) Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. (В. Земляк) Кошовий подав команду рушати. (А. Чайковський) Рідна мати моя! Ти ночей не доспала. (А. Малишко) Ще світиться вікно у хаті скраю. (Т. Шевченко) Вечірня вулиця — в берегах вишневого цвіту. (Є. Гуцало)

ü Гра «Добери антонім».

Допишіть пропущені в другій частині прислів'їв антонімічні означення.

З рівних дерев будують хати, а ... — у печі палять. З малої хмари ... дощ буває. Білі ручки ... роботи не люблять. Щире слово — теплий промінь, ... слово — гострий ніж у серце. Порожня бочка гучить, а ... мовчить. Передні колеса кінь везе, а ... — самі котяться.

Довідка: криві, великий, чорної, зле, повна, задні.

ü Розподільний диктант.

Запишіть словосполучення, розподіляючи їх у два стовпчики залежно від того, яке в них означення: 1) узгоджене; 2) неузгоджене.

Інший випадок, п’ятий день, шафа для книг, зелений масив, марна спроба, написаний лист, хлопець в окулярах, статечна поведінка, сніг з дощем, одяг захисного кольору, гілка дерева, щира правда, шапка набакир, сила вітру, тихий звук, червоний олівець, гарний хлопець, наказ вийти.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Лінгвістичне конструювання.

У поданих реченнях за зразком замініть неузгоджені означення узгодженими. Чи зміниться зміст речень після трансформації?

Зразок. Моральні цінності людства дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах. (О. Ханкевич) — Моральні людські цінності дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах.

Майстри села змальовували квіти, ягоди й плоди такими, якими бачили їх у природі. (Д. Степовик) Українська вишивка — це своєрідний літопис життя. (Т. Островська) У вишиванці закодовано потужний дух народу. (М. Чорна) На тлі налитої свинцем хмари відбився тьмяний диск сонця. Поруділа, припала до землі трава лісу. (В. Гей) Заворожений красою, мовби вбираю в себе всі чари природи. (В. Гей)

ü Редагування.

Відредагуйте подані речення.

Новий учень виявився відмінник. Деякі вулиці виявилися вузькі. Уночі небо здається безмежне. Вона була певна в собі.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Виконати вправи.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

ü Заключна бесіда.

— Що таке означення?

— На які види поділяються означення за способом вираження? Наведіть приклади.

— Яку стилістичну роль відіграють означення в художньому тексті?