Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОК № 25 Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета. Означено-особові речення

Тема. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета. Означено-особові речення.

Мета: закріпити й поглибити знання учнів про просте речення; формувати вміння відрізняти односкладні речення від двоскладних; використовувати різні за будовою речення у власному мовленні, визначати в односкладних реченнях граматичну основу, сформувати у школярів поняття про означено-особові речення, поглиблювати вміння аналізувати ці речення; розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення; виховувати любов до рідної мови.

Очікувані результати: учні вміють відрізняти односкладні речення від двоскладних; визначають типи односкладних речень (означено-особових); використовують різні за будовою речення у власному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи односкладних речень». Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Фронтальне опитування.

— Який зв’язок між синтаксисом і пунктуацією?

— Як словосполучення використовують у мовленні?

— Що таке речення?

— Які види речень ви знаєте? Наведіть приклади.

— За якими ознаками розрізняють речення?

— Які члени речення називають головними і чому?

— Які другорядні члени речення ви знаєте?

ü Робота біля дошки.

Запишіть речення. У кожному з них підкресліть граматичну основу. Йдучи, міркую сам-таки з собою. (Т. Шевченко) По росах крапелястих ніч дзвони на коромислі несе. (А. Кащенко) Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах. Надворі смеркало й сутеніло. (І. Нечуй-Левицький) Ось наша школа. (Ю. Збанацький) Веселі очі дивляться по-дитячому свіжо й безтурботно. (Є. Гуцало)

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Вступне слово вчителя.

Для того щоб схарактеризувати односкладні речення, уміти правильно й доцільно вживати їх в усному й писемному мовленні, щоб збагатити наше мовлення, зробити його яскравішим, виразнішим, ми повинні знати відомості про односкладне речення.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Опрацювання таблиці.

ТИПИ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

Типи речень

Засоби вираження головного члена

Значення головного члена

Приклади

Означено-особові

Дієслово в 1 -й та 2-й особі однини чи множини дійсного або наказового способу

Повідомляє про дію конкретної особи, на яку вказує особове закінчення дієслова (діяч — я, ти, ми, ви)

П'ю життя моє спрагнено-радо. І (Є. Маланюк)

Неозначено-особові

Дієслово у 3-й особі множини теперішнього чи майбутнього часу або у формах множини минулого часу

Повідомляє про дію, виконувану невизначеною або умисне не названою особою

Продають фіалки, сині, наче очі. (В. Сосюра)

Узагальнено-особові

Дієслово у 2-й особі однини дійсного або наказового способу, рідше у 1-й та 2-й особі множини, 3-й особі однини теперішнього або майбутнього часу

Повідомляє про дію, виконувану особою, яка мислиться узагальнено

3 вогнем не жартуй! (Нар. творч.)

Безособові

Безособове дієслово, особове дієслово в безособовому значенні, безособові форми на -но, -то в поєднанні зі зв'язкою бути (яка може бути пропущена); слова нема (немає), не було, не буде, при яких є додаток у Р. в.

Передає дію, стан незалежно від будь-якої особи

Нам наказано йти. (В. Сосюра)

Називні

Іменнику Н. в.

Стверджує наявність предметів, явищ

Пороги, вежі, мури, брами... (В. Сосюра)

ü Слово вчителя.

Означено-особовим називається речення, у якому головний член означає дію, яку виконує певна особа. Головний член у формі дієслова-присудка виражається формою 1-ї або 2-ї особи однини чи множини наказового способу та дійсного способу теперішнього і майбутнього часу.

ü Практична робота.

1. У кожному з речень підкресліть граматичну основу. Укажіть спосіб, час, особу дієслова-присудка.

Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту. (Леся Українка) Відшукаю найдужчих і з ними завтра піду. (Л. Забашта) Матері забуть не можу. Оживляєш гори, води, вибудовуєш заводи. (П. Тичина) Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. (В. Сосюра) Розвивайся й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси. (О. Підсуха) Зеленійте, доли і лужечки. (А Малишко)

2. Прочитайте речення. Визначте, які з них односкладні, а які двоскладні, підкреслив граматичні основи. Визначте тип кожного односкладного речення.

Чесне діло роби сміло. Як дбаємо, так і маємо. (Нар. творч.) На другий день тільки про де й говорили. (О. Довженко) Гуляє вітер-шелестій із батьківського лугу. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала. (А. Малишко) Весна. Теплінь. Жайворонки в небі. (І. Цюпа) Я чую смутку пальці крижані. (Л. Костенко) Вітерцем дихнуло з далини. (П. Дорошко) Попід льодом геть загуркотіло. (Т. Шевченко)

ü Слово вчителя (продовження).

На відміну від двоскладних речень, у яких обов’язково повинні бути два головні члени — і підмет, і присудок,— в односкладних є лише один головний член.

Залежно від того, чим виражений головний член і наскільки виразно він указує на діяча, односкладні речення поділяють на два типи: з головним членом — присудком (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові); з головним членом — підметом (називні). Суть цих речень великою мірою розкривається в їхніх назвах.

Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними й поширеними. Тобто в поширеному односкладному реченні головний член поширюється другорядними членами.

Односкладні прості речення можуть бути частинами складного речення: Хоч була рання весна, але надворі вже було гаряче. (І. Нечуй-Левицький) Друга частина цієї складної конструкції — односкладне, безособове речення.

ü Робота з підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

2. Виконання вправ і завдань.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Тренувальні вправи.

1. Із поданих речень випишіть тільки односкладні.

Я не хочу нудно скніти. (Б. Грінченко) Наливайся земними силами! Вдосталь радощів зачерпни! (В. Симоненко) Підіймаюсь на зоряні схили і рукою торкаюся неба. (Л. Забашта) І хочеться всю землю обійняти. (Б. Симоненко) В мені любові наче більше стало. (Д. Павличко) Ходім! Я напою тебе Дніпром. Я нагодую очі твої степом. (Л. Костенко) Зоря любистком пахне над Дніпром. (Б. Олійник)

2. Спишіть. Підкресліть у кожному реченні граматичну основу. Укажіть односкладні речення, визначте їхній тип.

Підклавши руки під голову, до ранку дивлюся в склепіння своєї душі. Там сходить сонце, слово і люди. Мене куплять і спродувать не раджу. А мені ж, може, просто хочеться щастя. А темрява! Іду, не спотикаюсь. Мене спалить у вас немає змоги. Тепер Жар-птиці не буває. Жар-птицю будень убиває. (Із тв. Л. Костенко)

3. Спишіть. Підкресліть у реченнях граматичні основи. Визначте вид односкладних речень, що є частинами складних.

Духу народу незборима сила, коли не ждуть манни з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють. (Ю. Японський) Природу можна ошукати, коли ти маєш душу ката. (П. Перебийніс) Вогню не погасить вогнем, дощем не налякати зілля. (Л. Полтава) Плаче хмаринка мала, що більше не буде тепла. (Б. Сторожук) Людину тоді помічають, як знаходить вона себе. (Р. Кудлик) Куди не гляну — літо спом’яну. (І. Гнатюк) Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! (Леся Українка)

ü Розподільний диктант.

Розподіліть у стовпчики типи односкладних речень: 1) означено-особові; 2) неозначено-особові; 3) узагальнено-особові; 4) безособові; 5) називні.

Люби життя у боротьбі щоденній. (Л. Забашта) Ведуть коня вороного. (Т. Шевченко) Пахне терпкою ожиною в лісі. Знай ціну і дружбі, й ворожнечі. (Д. Луценко) Поживемо — побачимо. Вище себе не скочиш. Козацькому роду нема переводу. (Нар. творч.) Холодний день. Обвітрена блакить. (М. Луків) У нашій сім’ї дуже шанували лелек. (Ю. Збанацький) Тиша. Озеро. Туман. Зілля приклади до ран. (А. Ковальчук)

ü Робота з текстом.

Прочитайте текст. Знайдіть і випишіть означено-особові речення. Визначте, якою формою дієслова виражений головний член односкладних речень.

Одного разу стою на човні з вудками на Дніпрі. Тягаю лящі, язі, краснопери. Добре тоді клювало. Коли бачу — серединою Дніпра мчить проти води човен. Швидко мчить, а мотора не чути. Думаю собі: і мотора на човні нема, і вітрил нема, і веслами ніхто не махає, а човен, мов той глісер, мчить... Коли одчайдушний крик: «Рятуйте!» З’ясувалося, що сом був завбільшки з човен.

(Остап Вишня)

ü Творче завдання.

Складіть із поданими дієсловами означено-особові речення з присудком, вираженим дієсловом дійсного способу в різних формах. Запишіть їх. Укажіть особу і дієвідміну дієслів-присудків.

Любити, шанувати, розказати, виконати, поспішати, летіти, приймати, вивчати, вчитися.

ü Коментоване письмо.

Запишіть текст. Знайдіть і поясніть вивчені орфограми і пунктограми.

Визначте означено-особові речення, підкресліть у них головний член.

Укажіть спосіб його вираження.

ЧУДОВІ ВЕЧОРИ

Навколо нас фантастичний степ. Бабуся без кінця поганяє коника. Ось бачу старосвітських поміщиків і гоголівських старичків. Унизу духмяна річка, вдалечині піски. Коли ясна погода, гоголівський край як на долоні.

Уже проїхали версти три. Тепер прошу бабусю зупинити коня. Вона зупиняє, і ми з Нелі йдемо вбік. Йдемо праворуч, на підплесне озеро, що його вже тепер нема. Як і багато степових озер, воно навіки зникло з мого мисливського горизонту.

Дуже любив у затишку зустрічати вечірні перельоти на цьому озері. Це були чудові вечори, довіку їх не забуду.

(За М. Хвильовим)

ü Лінгвістичне реконструювання.

Прочитайте речення. Визначте, які з них можна перебудувати на означено-особові. Запишіть їх. З'ясуйте, чому інші речення не підлягають такому перетворенню.

Навесні, тільки сонце пригріло, тільки закурликало в небі, ми вже босі вискакуємо з хати, галасуємо, кидаємо в небо шапки, солому, паліччя: «Гуси, гуси, нате вам на гніздо!...» Бо птахи — наші найперші друзі. Жайвір тоді не боявся людини. Під ноги жниварям кинеться, рятуючись від кібця.

Сьогодні я намагаюся відтворити той настрій, що охоплював нас, малих, коли після спеки хмара заходить. Збившись гуртком, ми стояли і дивилися, а вона вставала десь із-за Білогрудових хуторів, сонце закривала, насувалася, грізна, волохата, з білуватими пасмами. Одначе все починалося з балок, де ми гралися, билися, плакали, мирилися. (За О. Гончаром)

ü Творче завдання.

Складіть 5-6 гасел за темою «Збережи природу», формулюючи їх у формі односкладних речень.

Зразок. Шануйте й оберігайте рідну природу!

ü Гра «Хто швидше».

Прослухайте речення. Якомога швидше і правильно дайте їх характеристику: односкладне чи двоскладне речення; тип односкладного речення і форма вираження головного члена.

Любімо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею. (О. Підсуха) Вітчизну сонячну свою люблю високою любов’ю. (В. Сосюра) Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі — сапфірові квіти сон-трави. (Б. Заверуха) Високо в захмар’я навколо нас здіймалися гостроверхі млини, срібнокорі осики, похмурі дуби. (Б. Харчук)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Виконати вправи.

3. Індивідуальне завдання. Скласти усний твір-опис осіннього ранку, вживаючи односкладні речення.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

ü Тестове завдання.

Установіть відповідність між односкладними реченнями та їхніми типами.

А

Б

В

Г

Д

Е

Бережіть честь змолоду.

Хати хитало течією.

Село. Обійстя. Мальва край воріт.

Кличуть обідати.

Ударили у дзвін, народу сповістивши

перемогу.

Зеленіють по садочку черешні та вишні...

1

2

3

4

5

безособове

неозначено-особове

узагальнено-особове

означено-особове

називне

Відповідь: 1Б, 2Г, ЗА, 4Д, 5В.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити