Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОК № 29 Називні речення. Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях

Тема. Називні речення. Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях.

Мета: ознайомити учнів з особливостями називних речень, головним членом — підметом; з повними та неповними реченнями; формувати у школярів уміння розрізняти називні речення, визначати в них головний та другорядні члени речення; навчити учнів розрізняти повні й неповні речення, уживати тире в неповних реченнях, вчити обгрунтовувати вживання неповних простих речень у складних конструкціях та в діалогах, удосконалювати вміння правильно інтонувати неповні речення; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять, спостережливість учнів; навчати утворювати з двоскладних речень синонімічні односкладні; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять, мислення учнів; виховувати любов до рідного слова.

Очікувані результати: учні вміють виділяти називні речення з-поміж інших видів односкладних речень; утворюють із двоскладних речень синонімічні односкладні; визначають називні речення в текстах; вміють розрізняти повні й неповні речення; відновлюють опущений у неповному реченні головний член; правильно ставлять тире в неповних реченнях; обґрунтовують уживання неповних простих речень у складних та в діалогах; правильно інтонують неповні речення, використовують у побудові власних усних і письмових висловлювань.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, картки.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Самостійна робота.

Спишіть речення. Підкресліть граматичну основу. З'ясуйте вид односкладних речень.

Буду сонцем у серце дивитись і випалювать глину творцем. Завершуй задуми і справи, не залишай на кращі дні. (М. Сингаївський) Водою воду не загатиш. (Нар. творч.) Раптом повіяло прохолодою. (В. Бичко) Чистим зерном сійте поле, вродить хліб як море. (Нар. творч.) Спокійно стало в лісі. Не чути широкого шуму сосни. (О. Кобилянська)

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Практична робота.

Порівняйте двоскладні речення з односкладними. Визначте вид односкладних речень. У формі присудка чи підмета виражено в цих реченнях головний член? Свою думку обґрунтуйте.

Як діамантова сяйлива грань, яріє сніг на булаві Богдана. (Д. Павличко) Бронзові очі Богдана. Радісний лет булави. (В. Сосюра)

ü Завдання учням.

У правому і лівому стовпчиках — прості речення, які входять до складного. Спочатку прочитайте їх так, як тут подано. Чи всі речення вам зрозумілі? За допомогою стрілок об'єднайте частини з лівого та з правого стовпчиків таким чином, щоб утворились прислів'я. Чи все тепер вам зрозуміло? Чому саме?

Люди орють землю, ...

Гарна мати сім’ю на ноги по

ставить, ...

Ластівка день починає, ...

Пташка красна своїм пір’ям,

...

а соловей кінчає.

а людина — своїми

знаннями.

а літа — душу.

а погана — родину споганить.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Слово вчителя.

У називному реченні вказується предмет, але нічого не говориться про дію. Головний член (підмет) у ньому виражений іменником у називному відмінку.

За структурою розрізняють називні речення поширені й непоширень Непоширені складаються тільки з іменника в називному відмінку: Ліс і вітер. (В. Сосюра) Поширені речення включають головний член і залежні від нього означення і додатки: Сині трави. Даль кармінна. (В. Сосюра)

Якщо в реченні є будь-яка обставина, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком: Серед лісу ставок, очеретом з одного боку прикрашений. (Остап Вишня) — обставина серед лісу вказує, що тут пропущено присудок (лежить, розкинувся, видніється).

Називне речення може починатися вказівними частками ось, он: Ось місяць, зорі, солов’ї. (П. Тичина)

Називні речення, здебільшого, вживаються у художньому стилі: описах природи, дії, обстановки в художній літературі, у роздумах, спогадах. Рідше називні речення використовуються в публіцистичному стилі: газетних і журнальних нарисах, статтях; як назви книг, газет, журналів, установ тощо.

ü Завдання учням.

Запишіть речення. Визначте тип односкладних речень, підкресліть у них граматичні основи.

Ніч. На небі гуляє повний місяць, мерехтять зорі. (В. Минко) О тиша, тиша! Мінлива тиша. (П. Скунць) Осінній вітер. Птиця покричить і замовкне... (І. Жиленко) Каменем падаю до землі, не розкриваючи парашута. Кілометр. (А. Дімаров) На майдані пил спадає, замовкає річ. Вечір. Ніч. (П. Тичина)

ü Робота з підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

2. Виконання вправ і завдань.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Тренувальні вправи.

1. Запишіть речення, визначте типи односкладних речень. Укажіть непоширені та поширені речення. Виконайте синтаксичний розбір називних речень.

Широкий степ. (В. Підпалий) Дощ і вечір. (Л. Скирда) Липи. Лави. Квітники. Школа. (І. Жиленко) Шум акацій... Холодне хмуре небо. (В. Сосюра) Гарячий степ і вечір. (В. Базилевський) День оранки. (1. Цюпа) Ніч і мороз. (У. Самчук)

2. Перебудуйте подані двоскладні речення в називні. Поясніть, як впливає така зміна речення на його зміст.

Задумливе осіннє небо важко придавило до берегів воду. Десь озивається веселий перепел. Війнув легкий холодний вітерець. Настав чудовий осінній ранок. Уже далеко позаду стих спокійний перепад Сурського порога. Десь далеко назустріч коневі виходив далекий праправнук. (Із тв. Ю. Каплан)

ü Творче завдання.

Поширте подані називні речення за допомогою означень. Підкресліть граматичну основу. Виконайте синтаксичний розбір одного з речень.

Сніг і вітер, ніч.

Осінь.

Ліс. Галявина. Пахощі.

Жнива.

Хліб.

ü Попереджувальний диктант.

Укажіть речення двоскладні й односкладні. Визначте види односкладних речень.

Вітри. Вони шаленіли вже кілька днів. (О. Гончар) Старенькі хати. Коло них росли розлогі яблуні, груші, сливи. (І. Цюпа) Високий, рівний степ... Зелений ряд могил і мрійна далечінь. (М. Зеров) І немов здригнулась моря глибина. Мріють кипариси. Місяць. Тишина. (В. Сосюра) Мовчання. Шляхи. Волосожар пливе за обрій урочисто. (В. Швець) Імлиста ніч. Тьмяно мерехтять ліхтарі. (Із журналу) Осінь. Безсоння. Знервований крок курантів. Хмар нашорошеність. (Ю. Каплан) Ніч безока над містом стоїть. Візники. Пішоходи... Майдан... (М. Вороний) Мрії, мрії! Які вони далекі од реальної дійсності! (А. Дімаров)

ü Вибірковий диктант.

Серед поданих речень виберіть неповні. Запишіть їх, визначте їхній тип. Укажіть, які члени речення пропущено. Поясніть розділові знаки.

До весла невільники були приковані по троє: скраю від проходу — Арсен Звенигора, посередині — Спихальський, а Роман Воїнов сидів третім. Проплив ще трохи і зітхнув з полегкістю. Під ногами — галька і зернистий пісок. Перебігши бурхливу Луду-Камчію, вступили в густий буковий ліс. Безлистий, чорний, похмурий, він навівав смуток. Роман, Спихальський і Грива вдавали з себе невільників, а Арсен — яничара, котрий їх супроводжує. На столі стояла велика череп’яна миска, вщерть наповнена паруючою стравою. Біля миски — дві дерев’яні ложки, хліб. У кутку — лежанка з дикого каменю. (За В. Маликом)

ü Творче завдання.

Напишіть твір-мініатюру на тему «Народні традиції українців», використовуючи неповні речення.

ü Лінгвістична гра.

У наведених прислів'ях і приказках опустіть слова, що повторюються. Перебудовані речення запишіть. Поставте, де треба, тире.

Держи хліб на обід, а слово держи на одвіт. Пташка радіє весні, а дитина радіє матері. Повний колос до землі гнеться, а порожній колос догори пнеться. Один розум добре, а два розуми краще. Порожня бочка гучить, а повна бочка мовчить. Зима багата снігами, а осінь багата снопами. Не місце красить людину, а людина красить місце. Зимою роблять сани, а взимку роблять віз. Готуй сани влітку, а воза готуй взимку. (Нар. творч.)

ü Пояснювальний диктант.

Запишіть речення. Прочитайте їх, правильно інтонуючи. Поясніть уживання тире в неповних реченнях.

Ти будеш тягти лівою корбою, я — правою. (Гр. Тютюнник) Бережи і шануй честь змолоду, а здоров’я — під старість. (Нар. творч.) Тільки болотом треба пробиратись. Бійці проберуться. Коні теж. А гармати? (М. Стельмах) Увійшов гетьман. За ним — полковник. (Н. Рибак) Вечоріло. По хатах запалювали світло. По вулицях — ліхтарі. (Панас Мирний) А жита шелестіли тихо-тихо. Хотіли заколисати землю, натомлених бійців. (М. Стельмах) У небі — золотий Чумацький Віз. (М. Рильський) А оті поля аж за Пслом орав колись і я. Першим трактором артільним. (М. Нагнибіда).

ü Творче реконструювання.

Із поданих двоскладних речень утворіть синонімічні односкладні. Визначте їх типи. Підкресліть головні члени.

Снігова пороша покривала чорну, натруджену від роботи і клопотів землю. (І. Цюпа) Восьмикласники відвідали літературний музей міста Харкова. (З газети) Призахідне сонце пронизувало ліс... (О. Гончар) Увесь день Оксана працювала. (З газети) Червона заграва освітлювала далеко навкруг принишкле поле. (І. Цюпа)

ü Відновлення речень.

Відновіть поетичні уривки: вставте на місці крапок називні речення з довідки. Виразно прочитайте відновлені уривки.

На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. ... (П. Тичина) ... Я в своїм селі. Аж сам не вірю, що вернувся знову. ...! І все довкола власний має голос. ... Дзвенить до тебе він, очеретини нап’ялись — як струни. ... В тишині росте гудіння бджіл різноголосе. (І. Качуровський)... Зелено. Горіхи тужавіють на виду. (В. Гетьман)... Хмариться. Горіхи вітер трусить на ходу. (В. Гетьман)

Довідка: літо; рік сорок другий; ніч; осінь; це очерет; які різноманітні голоси; розквітлі білі липи.

ü Робота з картками.

КАРТКА № 1

Визначте вид односкладних речень. Встановіть, які члени речення пропущено в неповних реченнях.

А сніг іде. Він стежку замітає. (С. Пушик) Горбатого виправить могила, а упертого — дубина. (Нар. творч.) Не маю сили. Згинула. Пропала. (Леся Українка) Квітку метелик цілує, обрії — сонце ясне, вітер — берізку німую. (В. Сосюра) День... Зоря... (М. Побелян) Ранок проснувся першим, а за ним — солов’ї. (М. Сингаївський) Бездонної бочки не наллєш. Не місце красить людину, а людина — місце. (Нар. творч.)

КАРТКА № 2

Виразно прочитайте текст. Укажіть повні й неповні речення. Поясніть уживання розділових знаків у діалозі.

СТРУМОК

Запитав мене синок:

— Це ж куди біжить струмок?

— Через поле у ярок.

— І зупиниться в ярку?

— Ні, звідтіль — в Десну-ріку.

— А з Десни-ріки куди?

— До Дніпрової води.

Попливе з Дніпром у море,

В море синє неозоре.

(В. Гринько)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Виконати вправи.

3. Індивідуальні завдання. 1) Виписати з художньої літератури 6-7 односкладних називних речень і визначити їхні типи та спосіб вираження в них головного члена. 2) Скласти діалог на тему «Охорона природи», використовуючи неповні речення.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

ü Гра «Назви казку».

Запишіть назви кількох українських народних казок (у формі називних речень).

ü Завдання учням.

Заповніть таблицю.

Знаю

Умію

Треба попрацювати





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити