Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОК № 30 Контрольний диктант або тестування* за темою «Односкладні речення. Неповні речення». Контрольне читання тексту публіцистичного стилю мовчки

Тема. Контрольний диктант або тестування* за темою «Односкладні речення. Неповні речення». Контрольне читання тексту публіцистичного стилю мовчки.

Мета: перевірити рівень засвоєння школярами набутих знань та умінь; перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів; розвивати логічне мислення, уміння аналізувати мовний матеріал; перевірити у восьмикласників уміння сприймати на слух незнайомий текст; розвивати вміння аналізувати, співставлять узагальнювати матеріал; виховувати любов до історичного минулого нашого народу та рідного слова.

Очікувані результати: учні правильно пишуть і пояснюють орфограми; знаходять і виправляють допущені помилки; розставляють розділові знаки; вміють читати незнайомий текст, розуміють його; запам'ятовують найголовніше, виділяють тему, ідею, причинно-наслідкові зв'язки.

Обладнання: тексти диктантів (на вибір учителя), текст для читання мовчки.

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Проведення інструктажу щодо виконання контрольних робіт.

Учитель знайомить восьмикласників із критеріями оцінювання контрольного диктанту й читанням мовчки, пояснює, що, читаючи мовчки, необхідно глибоко проникати в зміст тексту, щоб зрозуміти взаємозв’язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті, з’ясувати особливості композиції твору, причинно-наслідкові зв’язки в ньому.

* Учитель обирає між диктантом і тестуванням з урахуванням Критеріїв оцінювання досягнень учнів.

II. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

ü Написання учнями контрольного диктанту.

1. Перше читання тесту контрольного диктанту вчителем.

ТЕКСТ 1

ПИСАНИЙ КАМІНЬ

На Гуцульщині кожна полонина, плай, потічок, печера, звір мають свою назву, а з нею — історію, легенду. Отож і скелю над Чорним Черемошом віддалік гірського села Криворівні величають Писаний Камінь. Чудова тут місцина! Можна годинами милуватися горами і особливо в час, коли полонини вкриваються червоно-білими полотнами. То зацвітають маки і ромен. А ще слухати невтомну мелодію Чорного Черемошу. Цей чарівний куточок був улюбленим місцем відпочинку Івана Франка. Поет частенько приходив сюди з дітьми і сам. Тоді клав на коліна зошит і щось писав. Або, підперши рукою підборіддя, довго дивився у мрійну далину. Цей камінь і залишився свідком народження багатьох дум поета.

На цій скелі, як і всі, хто побував тут, залишив свій автограф Великий Каменяр. Саме напис Івана Франка був безмежно дорогий селянам Криворівні.

(127 сл.) (За В. Вільним)

ТЕКСТ 2

ЮНІСТЬ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Недалеко від міста Чигирина, над річкою Тясмином, під великим лісом притулився хутір Хмельницьких, на ймення Суботів. Заснував його Богданів батько, Михайло. Ходили там табуни диких коней, сайгаків, турів. Далі, ближче до моря, випасали свої отари овець і табуни коней волохи, турки, татари.

Гарно було тут господарювати, але небезпечно. Михайло Хмельниченко поставив двір міцний, завів господарство, жив заможно, у достатках. З дітей один тільки син Богдан Зиновій виріс. Меткий хлопець удався, сильний, як вогонь, скорий, розумний і дотепний, сміливий і завзятий.

Підучивши вдома, батько послав Богданка в Галичину, в колегію. Там учив він, окрім різних предметів, найбільше латинської мови, бо нею тоді всяке діловодство велося по судах, по урядах.

Тягло його на Дніпро, у безкраї, сповнені свободою степи. Пішов на Запорожжя, на Січ, бо там найліпше можна було навчитися воєнного ремесла, стати досвідченим вояком, нещадним до своїх ворогів.

(137 сл.) (За М. Грушевським)

ТЕКСТ З

СВЯТЕ СЛОВО

Сьогодні мати почала діставати з комори, зі скрині, з сипанки, з-під сволока і навіть із-за божниці свої вузлики. У них лежало все те, що далі зійде, зацвіте, закрасується й перев’ється по всьому городі: огірки, квасоля біла, ряба й фіалкова, безлуский горох, турецький біб, чорне просо на розвод, кукурудза жовта й червона, капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник, кручені паничі, чорнобривці, гвоздика і ще всяка всячина.

В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками: нестатками й злиднями,— проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила, що земля все знає, що вона може гніватись і бути доброю. На самоті вона тихенько розмовляла із землею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого.

(138 сл.) (За М. Стельмахом)

2. Написання диктанту.

3. Заключне читання тексту вчителем, самоперевірка учнями написаного.

ü Виконання учнями тестових завдань.

ВАРІАНТ І

1. Укажіть односкладне речення.

А На полі одразу зчинився галас.

Б Я йшов все далі й далі в глибину лісів.

В У тихій радості-журбі вклонявся вечір дневі.

Г Не люблю осінньої ночі.

2. Односкладне речення з головним членом-підметом — це:

А безособове речення;

Б називне речення;

В узагальнено-особове;

Г означено-особове.

3. Укажіть означено-особове речення.

А А моє Полісся не любить не можна.

Б Вже не журно мені.

В Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина.

Г Над обрієм сонце звелося.

4. Укажіть неповне речення, у якому ставиться тире (окремі розділові знаки пропущено).

А Гарний соловей голосом, а нива колосом.

Б Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.

В Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

Г Поле бачить, а ліс чує.

5. Визначте тип односкладного речення.

Пахло прив’ялим полином.

А неозначено-особове;

Б означено-особове;

В узагальнено-особове;

Г безособове.

6. Укажіть рядок, який містить неозначено-особове речення.

А Слався, наша Україно.

Б Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою.

В Вітер. Глибока осінь.

Г Не вчи орла літати.

7. Установіть відповідність між односкладним простим реченням і його видом.

1

означено-особове

А

Стану в житті малою хвилиною, чорною гілкою на тополі.

2

узагальнено-особове

Б

В зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого чаю?

3

безособове

В

За добро добром платять.

Г

Взимку та повесні курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч.

8. Установіть відповідність між виділеними словами в односкладному реченні та їхньою синтаксичною функцією.

1

додаток

А

Учителя і дерево пізнають з плодів.

2

обставина

Б

Знання без помилок ніде не купиш.

3

означення

В

Прагну сонце бачити в золотому капелюшку.

Г

Вже буряки завезли до цукроварні.

9. Виконайте синтаксичний розбір кожного з речень.

Великий Віз...

Природа одному мати, другому — мачуха.

Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву.

Відповіді: 1Г, 2Б, ЗВ, 4А, 5Г, 6Б, 7: 1А, 2В, ЗГ; 8: 1А, 2Г, ЗВ.

ВАРІАНТ ІІ

1. Укажіть односкладне речення.

А Надвечір дивізія увійшла в місто.

Б Просто на південь ледь помітно миготіли вогники.

В Одноманітно вистукували колеса на стиках рейок.

Г Оживи, козацька славо, у бандурних струнах.

2. Дійова особа граматично не виражається

А в узагальнено-особовому реченні;

Б у безособовому реченні;

В в означено-особовому реченні;

Г у неозначено-особовому реченні.

3. Укажіть безособове речення.

А Бери мене в свої блаженні сни.

Б Добрій пораді ціни немає.

В За добро віддячують добром, а не злом.

Г Степ і ніч.

4. Укажіть неповне речення, у якому ставиться тире (окремі розділові знаки пропущено).

А За що ти караєш її, сироту?

Б Вся душа моя з протиріч.

В Нас тягло до лісу.

Г Не милуй мене шовково.

5. Визначте тип односкладного речення.

Руїни, попіл, згарища, пустка, розбомблені міста і села, сироти, вдови, втрачені надії і марні сподівання.

А називне;

Б безособове;

В означено-особове;

Г неозначено-особове.

6. Укажіть рядок, який містить означено-особове речення.

А Боїшся вовка — не йди до лісу.

Б Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година.

В За правду, браття, єднаймось щиро.

Г Смеркалося...

7. Установіть відповідність між односкладним простим реченням і його видом.

1

неозначено-особове

А

Там ціле підземне місто спорудили.

Б

Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу.

2

безособове

3

узагальнено-особове

В

Надворі вже зовсім смеркало.

Г

І всі ми як один підняли вгору руки.

8. Установіть відповідність між виділеним словом в односкладному реченні та їхньою синтаксичною функцією.

1

додаток

А

Вам не втекти від правди суду ні

2

підмет

в небесах, ні на землі.

3

присудок

Б

Герой користі не шукає зроду.

В

Не бійся досвітньої мли,— досвітній вогонь запали.

Г

Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.

9. Виконайте синтаксичний розбір кожного речення.

Треба було дочекатися Світу.

Степи і ніч.

Небо дасть дощу, а земля — зерна.

Відповіді: 1Г, 2Б, ЗБ, 4В, 5А, 6В, 7: 1А, 2В, ЗБ; 8: 1В, 2Г, ЗА.

ü Проведення контрольного читання мовчки.

1. Читання учнями тексту.

СЕРЕД ХВИЛЬ АЙВАЗОВСЬКОГО

Море... Певно, немає художника, який би не намагався зобразити його. Однак лише Айвазовський цілком і повністю віддав свій величезний талант мариністичному живопису.

Художник мав винятково різнобічне обдарування, у якому поєднувались якості, необхідні для художника-мариніста. Крім поетичного складу мислення, він був обдарований прекрасною зоровою пам’яттю, яскравою уявою, абсолютно точною зоровою сприйнятливістю і твердою рукою, що встигала за стрімким летом його творчої думки.

Народився Іван Костянтинович Айвазовський 17 липня 1817 року у Феодосії. Будиночок Айвазовських стояв на околиці міста, на узвишші.

Від природи він був наділений блискучим талантом, який швидко розвинувся завдяки щасливим обставинам і середовищу, у якому минали його дитинство і юність. Малювати Іван почав дуже рано й майже одразу — «по-дорослому». З дитинства він марив подвигами народних героїв. На схилі років писав: «Перші картини, бачені мною, коли в мені розпалювалася іскра полум’яної любові до живопису, були літографії, які зображують подвиги героїв двадцятих років, що борються з турками за звільнення Греції. Думка про цю величну країну згодом часто виникала в мене у вигляді битв на суші і на морі».

Щасливий випадок привів 16-річного Айвазовського до Петербурга, де в 1833 році за представленими дитячими малюнками він був зарахований до Академії мистецтв у пейзажний клас професора М. Воробйова — автора перших вітчизняних марин і морських баталій. Учився Айвазовський легко, охоче і захоплено, студіюючи творчість своїх великих попередників і сучасників — Сильвестра Щедріна, Карла Брюллова, Федора Бруні.

Дарування Айвазовського розкрилося надзвичайно рано. У 1835 році за етюд «Повітря над морем» йому була присуджена срібна медаль. А в 1837-му на академічній виставці він показав шість картин, що одержали високу оцінку громадськості й Ради Академії мистецтв. Щоправда, через молодість його спершу на два роки відіслали в Крим для самостійних робіт.

За кордон Айвазовський поїхав у 1840 році вже сформованим майстром-мариністом. Маршрут його закордонного відрядження вражає. Особливу увагу він приділяє, звісно, Італії — Венеція, Рим, Болонья, Сорренто, Амальфі, Неаполь. У1844 році, на два роки раніше визначеного терміну, Айвазовський повернувся в Петербург. Тут йому за видатні успіхи в живописі військово-морське відомство присудило почесне звання художника Головного морського штабу з правом носіння адміралтейського мундира.

У 1848 році Айвазовський повертається у Феодосію — назавжди.

Феодосія багато чим зобов’язана Айвазовскому. Міський концертний зал, археологічний музей, порт і навіть залізниця — в усіх цих проектах художник брав найактивнішу участь. Завдяки його зусиллям у Феодосії було відкрито художню школу. А найбільшим подарунком майстра рідному місту стала Феодосійська картинна галерея, що носить тепер його ім’я.

У творчості майстра можна зустріти полотна найрізноманітнішої тематики. Чимало робіт він присвятив Україні, красі її природи, своєрідності побуту («Чумацький обоз», «Український пейзаж», «Млини на березі ріки, Україна», «Під час жнив в Україні», «Весілля в Україні»).

Та попри все, головний «натурник» Айвазовського — море. У 1898 році Айвазовський написав марину «Серед хвиль», що стала вершиною його творчості. Художник зобразив бурхливу стихію — грозове небо й бурхливе море, укрите хвилями, що немов киплять у зіткненні одна з одною. Він відмовився від звичних у своїх картинах деталей — уламків щогл і кораблів, що гинуть, загубившись у безбережному морському просторі. Він знав багато способів, як драматизувати сюжети своїх картин, але не використав жодного з них. Майстерність твору «Серед хвиль» — плід довгої й завзятої праці всього життя художника. Незважаючи на те що після створення цієї роботи він ще два роки працював, улаштовував виставки в Римі, Лондоні й Петербурзі, цю картину він не вивозив із Феодосії і разом з іншими творами заповів рідному місту.

(540 сл.) (Т. Коржакова)

2. Виконання учнями тестових завдань.

1. Як звали Айвазовського?

А Іван Костянтинович

Б Іван Дмитрович

В Костянтин Іванович

Г Дмитро Іванович

2. До якого стилю мовлення належить прослуханий текст?

А художнього

Б розмовно-побутового

В публіцистичного

Г наукового

3. Що відображає заголовок прослуханого тексту?

А основну думку тексту

Б тему тексту

В проблематику тексту

Г тему й основну думку тексту

4. Де народився Айвазовський?

А у Феодосії

Б у Петербурзі

В у Неаполі

Г у Ялті

5. Скільки років було Айвазовському, коли він потрапив до Петербурга?

А 16

Б 18

В 21

Г 23

6. За яку картину Айвазовському було присуджено срібну медаль?

А «Чумацький обоз»

Б «Повітря над морем»

В «Український пейзаж»

Г «Серед хвиль»

7. Чим Айвазовський марив з дитинства?

А морем

Б читанням класичної літератури

В подвигами народних героїв

Г творчістю великих художників

8. Що стало найбільшим подарунком Айвазовського Феодосії?

А міський концертний зал

Б Феодосійська картинна галерея

В археологічний музей

Г порт і залізниця

9. Як називається картина, що зображує морський пейзаж?

А гравюра

Б літографія

В марина

Г декор

10. Скільки картин Айвазовський показав на академічній виставці?

А 2

Б 4

В 6

Г 12

11. До якого професора Айвазовський був зарахований у пейзажний клас?

А Брюллова

Б Воробйова

В Щедріна

Г Бруні

12. Якій країні Айвазовський приділяє особливу увагу?

А Іспанії

Б Греції

В Франції

Г Італії

Відповіді: 1А, 2В. ЗБ, 4А, 5А, 6Б, 7В, 8Б, 9В, 10В, 11Б, 12Б.

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити теоретичний матеріал.

2. Виконати вправи.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Після того як здано зошити, учитель дає відповіді на запитання учнів.







Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити