Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОКИ №44 Розвиток зв'язного мовлення. Твір-опис пам'ятки історії та культури в публіцистичному стилі (за фотоілюстрацією із зображенням пам'ятника Т. Г. Шевченку в Харкові)

Тема. Твір-опис пам'ятки історії та культури в публіцистичному стилі (за фотоілюстрацією із зображенням пам'ятника Т. Г. Шевченку в Харкові).

Мета: формувати вміння учнів складати твори-описи пам'ятника за власним спостереженням; розвивати вміння правильно, виразно говорити; виховувати любов до української культури.

Очікувані результати: учні вміють визначати тему, основну думку, тип і стиль мовлення тексту; складають твори-описи пам'ятника за власним спостереженням; знають, що таке скульптура; уміють правильно, красиво, логічно і послідовно викладати думки; сформувати естетичний смак.

Обладнання: словники, фотоальбом «Харків і харків'яни», фотографії із зображенням пам'ятника Т. Г. Шевченку.

Тип уроків: формування вмінь та навичок.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Бесіда.

— Що таке скульптура? (Мистецтво, що увічнює в мармурі, граніті, металі, дереві, гіпсі та інших матеріалах історичні події, видатних людей.)

— Чому скульптура є одним із видів просторового мистецтва? (Основний засіб зображення об’єкта — використання об’ємної форми.)

— На які види поділяється скульптура за своїм призначенням? (Монументальна — великі пам’ятники, станкова — скульптура малих форм.)

— Яке завдання має архітектор під час спорудженні пам’ятника? (Він виконує архітектурну частину пам’ятника.)

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Вступне слово вчителя.

У прекрасну пору золотої осені ми з вами були на оглядовій екскурсії по Харкову. Скільки приємних вражень отримали від подорожі! Парк Шевченка вражає своєю чарівністю та незвичайністю. Одразу потрапляєш у затишний полон стежок, алей. Але найбільше зачаровує і вражає пам’ятник Т. Г. Шевченку, що ніби виріс серед первісної природи.

III. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

ü Слово вчителя.

У 1930-1933 роках, коли столицею України був ще Харків (до 1934 р.), було оголошено кілька конкурсів на проект пам’ятника Шевченку. Перемогли в конкурсі скульптор Матвій Генріхович Манізер і архітектор Йосип Григорович Лангбард.

Пам’ятник спорудили в парку, на вулиці Сумській. Постамент виконано з лабрадориту, заввишки він — 16 м, постать поета з бронзи — 4,5 м. Відкриття монумента відбулося 1935 року.

24 березня 1935 року в Харкові велике свято — відкриття монумента геніальному синові українського народу, поетові, художнику, революціонеру-демократу, непримиренному борцеві проти царизму та кріпацтва Т. Г. Шевченку.

Народ заповнив Сумську, площу Дзержинського... Починається мітинг. Зачитуються вітальні листи. Народний поет Білорусії Ян- ка Купала читає свої вірші, присвячені Т. Г. Шевченку.

ü Читання уривка з твору Янки Купали «Тарасова доля».

Чому в серці білоруськім

Тарасове слово

Забриніло, заспівало

Буйно, червіньково?

Чому вітер з України

Гордо та крилато

Долетів до Білорусі,

Зашумів у хату?

Бо та доля білоруса —

Доля й українця.

Випивали спільну чашу,

Де тих сліз — по вінця...

ü Учнівське повідомлення про перший пам'ятник Т. Г. Шевченку в Харкові.

Зразок повідомлення

ПЕРШИЙ ПАМ’ЯТНИК КОБЗАРЮ В ХАРКОВІ

Перший у країні пам’ятник великому Кобзарю — погруддя в мармурі — було встановлено нелегально 1899 року в Харкові, в саду, поруч з особняком X. Д. Алчевської, відомої прогресивної діячки, фундаторки жіночої недільної школи для дорослих. Автор пам’ятника — харків’янин, відомий російський скульптор, професор Петербурзької Академії мистецтв В. О. Беклемішев. У його трактовці Т. Г. Шевченко — філософ і борець, готовий до рішучих активних дій. Біля цього пам’ятника часто збиралася студентська молодь, вихованці недільної школи. Поети-початківці, сповнені віри у світле майбутнє народу, читали тут свої вірші. 1901 року, напередодні 40-річчя від дня смерті Т. Г. Шевченка, «по высочайшему указу» пам’ятник було демонтовано.

До 100-річчя від дня народження поета прогресивна громадськість організувала збирання коштів на пам’ятник Кобзареві в Києві. Подія набула всенародного характеру. Від 1909 до 1914 року відбулося чотири конкурси на кращий проект пам’ятника, у які включилося багато відомих скульпторів Росії. Але пам’ятник не було встановлено: царський уряд заборонив святкувати ювілей « поета-бунтаря».

1918 року в Петрограді встановлено пам’ятник Кобзареві у гіпсі, монумент проіснував лише до 1926 р. 2000 року тут поставлено монумент роботи канадського скульптора Лео Мола. Пам’ятник- погруддя поета (скульптор Б. Н. Кратко) відкрито 1919 року в Києві. Протягом наступних 20 років у багатьох містах споруджено пам’ятники Т. Г. Шевченку роботи скульпторів Ф. П. Балавенського, І. П. Кавалерідзе, Б. Н. Кратка та ін. Один із них — величний і неповторний — прикрасив місто Харків.

ü Учнівське повідомлення про скульптора М. Г. Манізера.

Зразок повідомлення

Працюючи над проектом пам’ятника Т. Г. Шевченку, М. Г. Манізер здійснив подорож шевченківськими місцями, зробив багато пейзажних та жанрових етюдів. Він ретельно вивчив листування і портрети Т. Г. Шевченка, особливо цінними для скульптора були автопортрети поета, його нечисленні фотографії та посмертна маска. М. Г. Манізер неодноразово перечитував «Кобзар», мемуарну літературу.

Не відразу прийшов скульптор до образу Шевченка-борця. Перший проект пам’ятника (1929) він виконав у дещо конструктивістській манері. Величезних розмірів голова Шевченка була встановлена на циліндричному постаменті з барельєфом гайдамаки-повстанця, який, стоячи на коліні, гнівно потрясає кайданами. На обличчі поета лежав вираз глибокої задумливості.

У другому проекті (1931) М. Г. Манізер розмістив статую поета на п’єдесталі з низьким рельєфом, на якому були зображені персонажі з творів Кобзаря. Третій варіант проекту (1933), нарешті, приніс скульпторові задоволення й перемогу в конкурсі. Доктор архітектури професор Й. Г. Лангбард майстерно вирішив архітектурну частину пам’ятника, підкоривши форму п’єдесталу ідейному та художньому задуму скульптора.

Пам’ятник являє собою багатопланову композицію, кожна з частин якої проглядається поступово, в міру знайомства з монументом. Водночас пам’ятник сприймається як єдине ціле.

ü Бесіда.

— Коли відкрито пам’ятник Кобзарю в Харкові?

— Хто є авторами цього пам’ятника?

— Де встановлено скульптуру?

— Яка висота пам’ятника, постаті поета?

— З яких матеріалів зроблено монумент?

ü Зачитування зразка твору-опису пам'ятника Т. Г. Шевченку в Харкові.

Зразок твору-опису

Справжнім символом і окрасою Харкова є пам’ятник великому синові українського народу Т. Г. Шевченку в затишному саду, названому його іменем. Створений для нащадків видатним скульптором М. Г. Манізером образ Кобзаря по праву можна вважати кращим серед пам’ятників поету-демократу.

Бронзова статуя поета заввишки 4,5 м встановлена на тригранному пілоні з полірованого чорного лабрадориту. Пілон оточують по спіралі 16 фігур, що символізують боротьбу народу за незалежність.

Постать Шевченка сприймається досить реально: зосереджене обличчя, гнівний проникливий погляд очей, міцно стиснуті вуста — все це переконливо передає внутрішній стан поета-бунтаря.

Він стоїть, глибоко замислившись, зсунувши брови. Енергійним жестом він ніби скидає одвічне ярмо рабства, надихає поневолений народ України на боротьбу.

Починає і завершує скульптурну композицію жіночий образ. Катерина, яка відкриває галерею чудових скульптур, символізує пригнічену Україну.

Поряд з Кобзарем — найулюбленіші герої його творів — Ярема, Гонта, солдат-рекрут, кріпак із жорнами.

Визвольна ідея монумента розкрита автором досить виразно і переконливо.

Ця композиція символізує тісний зв’язок поета-пророка з народом, його долею.

ü Самостійна робота учнів над написанням твору-опису пам'ятника Т. Г. Шевченку.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконати вправи.

V. ПІДСУМКИ УРОКІВ

ü Заключна бесіда.

— Що нового й цікавого ви дізналися на уроках?

— Чия розповідь вам найбільше сподобалася й допомогла в роботі?

— Що було найскладнішим?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити