Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОК № 63 Розвиток зв'язного мовлення. Тематичні виписки

Тема. Тематичні виписки.

Мета: познайомити учнів із поняттям тематичні виписки і зразками оформлення виписок; формувати такі комунікативні вміння, як уміння читати, слухати, сприймати й робити виписки з почутого й прочитаного; розвивати культуру писемного мовлення, увагу, пам'ять, удосконалювати вміння вибирати головне, опускаючи другорядне й менш істотне; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова.

Очікувані результати: учні вміють робити виписки з почутого й прочитаного текстів, вибирають головне.

Обладнання: зразки тематичних виписок, пам'ятка «Як працювати над виписками».

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Бесіда.

— Які види мовленнєвої діяльності вам відомі?

— Які причини спонукають людей до читання?

— Чи можна сказати, що підвищення загальної культури людей, їхня освіта, поглиблення і розширення знань пов’язані насамперед із читанням? Чому?

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКІВ

ü Запитання учням.

— Як потрібно читати, щоб читання принесло користь?

— Які записи роблять у процесі читання з метою кращого засвоєння і запам’ятовування сприйнятого?

— Що таке тематичні виписки? Для чого їх роблять? Дайте аргументовані відповіді на запитання.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Слово вчителя.

Читання є одним із видів мовленнєвої діяльності, що пов’язаний зі сприйняттям і розумінням писемного мовлення. Читання — це своєрідний творчий процес.

Щоб повно й змістовно запам’ятати і переказати текст, його слід виразно прочитати. Правильне читання вимагає уважного, вдумливого виділення основних положень, формулювання висновків із прочитаного, роботи над незрозумілими словами, висловами, записування власних думок з приводу прочитаного.

Для чого люди читають? Очевидно, можна виділити три причини, що спонукають людей до читання. По-перше, вони читають, щоб оволодіти якоюсь спеціальністю, по-друге — щоб задовольнити свої художні запити, із любові до прекрасного. Нарешті, ми читаємо, щоб одержати інформацію про навколишній світ.

Отже, підвищення загальної культури людей, їхня освіта, поглиблення і розширення знань — все це пов’язане з книгою. Звичайно, читання може приносити велику користь, проте може і не залишити помітного сліду в розумі і серці людини. Уся справа в умінні читати.

Щоб правильно користуватися книгою, потрібно читати уважно, вдумливо виділяти основну думку, робити спостереження і висновок із прочитаного, не залишати поза увагою незрозумілі слова, вирази, користуватися словниками. Корисно вести зошити з написом

«Облік прочитаних книг», у яких фіксовувати тези, уривки конспективного характеру, виписки, власні думки з приводу прочитаного.

Намагайтеся співвідносити прочитаний матеріал з уже відомим, визначаючи при цьому, чим збагатило вас читання, якою інформацією ви б хотіли поділитися зі своїми близькими, друзями, знайомими.

Під час роботи з книгою, щоб краще запам’ятати і засвоїти почуте і прочитане, складають план, роблять тематичні виписки, занотовують тези, пишуть конспект.

Тематичні виписки — це особливий спосіб запису змісту почутого або прочитаного. Працюючи над джерелами інформації, корисно виписувати цікаві і важливі думки, окремі факти, цифри, схеми, влучні вислови тощо. Цей матеріал можна використати для підготовки наукового повідомлення, доповіді, замітки в стінгазету, виступу під час диспуту та ін.

Найважливіші місця з прочитаних книжок можна записати дослівно, а іноді і своїми словами, якщо не потрібне точне посилання на статтю, посібник, брошуру.

Найчастіше виписки оформляються у вигляді цитат — дослівного наведення чиїхось слів. Виписування цитат сприяє запам’ятовуванню окремих фактів, надає викладу матеріалу документальної точності, збагачує культуру мовлення.

Зверніть увагу! Виписки роблять одночасно із читанням твору. Тематичні виписки можуть мати різні форми: дослівний запис найважливіших думок; передача прочитаного чи почутого своїми словами; повний чи скорочений запис.

Оформлення запису змісту почутого чи прочитаного у вигляді цитати (дослівного наведення чиїхось слів) — найуживаніший спосіб, оскільки він надає викладу матеріалу точності, достовірності, виразності і сприяє кращому запам’ятовуванню фактів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Опрацювання пам'ятки.

ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД ВИПИСКАМИ

1. Виберіть із тексту потрібний матеріал і випишіть його на картки як цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.

2. Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не відриваючи від змісту тексту, з якого вони взяті.

3. Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за правилами пунктуації при прямій мові.

4. Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і починається з малої букви.

Зразок

«Рівність українського слова серед світових мов виборювали видатні культурні діячі, письменники, які добре розуміли, що без мови немає народу».

Культура української мови. Довідник / За ред. В. Русанівського.— К. : Либідь, 1990.— С. 21.

ü Робота з текстом.

З опорою на пам'ятку зробіть виписки для виступу на засіданні шкільного історичного гуртка.

НЕВТОМНИЙ МАНДРІВНИК

Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві довелося припинити через хворобу. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську академію.

1724 року, на двадцять третьому році життя, Василь вирушає у мандрівку чужими землями. Він прямує святими місцями до Рима, потім до гори Афону, далі — на Схід. У подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустелі просто неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.

З Афону мандрівник вирушає святими місцями до Палестини, потім протягом двох років живе в Єгипті, Сирії. Тут він був пострижений у ченці. Проте потяг до подорожей знову перемагає, і ось Василь знову в дорозі. Якийсь час він живе у монастирі на Афонській горі. Змушений до того обставинами, 1747 року він повертається до Києва, де через шість тижнів помирає.

Подорожні нотатки Барського тривалий час розповсюджувались у рукописах і лише 1778 року коштом князя Григорія Потьомкіна були видані в Петербурзі. «Пешеходца Василия Барского путешествие к святым местам» витримало вісім перевидань. Книжку було проілюстровано власними малюнками автора. Читачів видання приваблювало точністю описів, зрілістю міркувань, чудовим стилем викладу. Надзвичайно цікавими були докладні географічні відомості про землі, якими Барський подорожував, розповіді про звичаї їхніх мешканців, описи храмів, церковних свят. Майже весь другий том присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон. Докладно описано руїни палестинських міст, переказано їхню історію.

Твори українського мандрівника, його світобачення є цікавими й для наших сучасників.

(За П. Орленком)

ü Прослуховування й обговорення виписок, зроблених двома-трьома учнями.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайдіть у домашній або шкільній бібліотеці книгу чи статтю про мову. Випишіть 2-3 цитати про українську мову (її багатство, чистоту, милозвучність).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

ü Бесіда.

— Що ви дізналися про виписки?

— Для чого і коли їх можна використовувати?



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити