Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОК № 64 Відокремлені уточнюючі члени речення. Додатки й обставини

Тема. Відокремлені уточнюючі члени речення. Додатки й обставини.

Мета: дати учням поняття про відокремлені уточнюючі члени речення; формувати вміння правильно інтонувати речення з відокремленими уточнюючими членами, навчити вживати розділові знаки при них; виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого нашої країни.

Очікувані результати: учні вміють знаходити в реченні відокремлені уточнюючі члени; розрізняють їх за видами та значенням; правильно розставляють розділові знаки при них; знаходять і виправляють допущені пунктуаційні та граматичні помилки; доречно інтонують речення з уточнюючими членами, будують речення з відокремленими уточнюючими членами.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Бесіда.

— Які члени речення називаються відокремленими?

— Які ви знаєте відокремлені члени речення?

— Яку функцію виконують відокремлені члени речення в мовленні?

ü Лінгвістичне спостереження.

Прочитайте речення. Укажіть, яку роль виконують у них виділені слова і сполучення слів. Чи можуть вони доповнювати, конкретизувати чи звужувати значення тих слів, після яких стоять?

Сонце заходило червоно, на вітер. (Гр. Тютюнник) Восени, перед вилітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство. (М. Стельмах) Справді було душно, аж жарко, так душно. (Панас Мирний)

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Запитання учням.

— Подумайте і скажіть, чи достатньо такої фрази, щоб домовитися про зустріч: Зустрінемося завтра в парку. Що слід уточнити?

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Слово вчителя.

Уточнюючі члени речення служать для уточнення, конкретизації, пояснення тих членів речення, після яких стоять. Уточнюватись може будь-який член речення. Найчастіше уточнюючими бувають обставини місця і часу: Звідси, з високої Софїіної альтанки, видно майже весь асканівський степ. (О. Гончар) У неділеньку у святую, у досвітнюю годину, у славному-преславному місті Чигирині задзвонили в усі дзвони. (Т. Шевченко)

Рідше в ролі уточнюючих членів речення уживаються обставини способу дії, означення, додатки, підмети, присудки: Рівно, на повні груди, дихає степ. Обидва, Сергій і Віктор, охоче погодилися з батьком.

Уточнюючі члени бувають поширеними і непоширеними.

В усному мовленні уточнюючі члени речення вимовляються з дещо зниженою інтонацією, із невеликими паузами на їхній межі; на письмі виділяються комами або тире.

Робота з підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

2. Виконання вправ і завдань.

ü Тренувальні вправи.

1. Прочитайте подані речення, усно визначте уточнюючі члени речення.

Внизу, за скелями, глухо шуміло море. За вісімнадцять кілометрів від слобідки, десь за обрієм, проходить на морі кордон. З краю, на мілині, ледь коливались червоні водорості, а далі темніла глибочінь. (О. Донченко) Криниці, священні для українців місця, копали біля верби. (О. Потапенко) Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій. До Десни верст п’ять ґрунтової дороги, хоч і дуже складної. (О. Довженко)

2. Спишіть речення, вставляючи замість крапок дібрані з довідки уточнюючі члени речення та розставляючи розділові знаки. Поясніть уживання розділових знаків.

Внизу ... був присмерк. У серпні ... смеркає дуже рано. (В. Арсеньєв) Край берега ... прив’язані човни. (Л. Глібов) Звідти ... чуємо крізь садки: гуп-гуп! (О. Гончар)

Довідка: у затишку, та ще в похмурий день, під деревами, згори десь.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Практична робота.

Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Підкресліть відокремлені уточнюючі члени речення.

Тихо поволі нога за ногою пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. На горизонті між жовтим житом та синім небом зеленіли тополі. (М. Коцюбинський) Ви на горі на самому вершечку. (Панас Мирний) В одному з мальовничих місць Ялти біля самого моря височать корпуси будинку відпочинку. (О. Донченко) А полум’я йшло далі в осередок току до клуні. Микола з товаришами помандрував на сахарні в Канівщину в Стеблів. (І. Нечуй-Левицький)

ü Робота з текстом.

Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Знайдіть уточнюючі члени речення, поясніть розділові знаки.

По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, наближалися до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі й по сивій бороді, сказати б, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга. Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що їдуть не зблизька.

Не доїжджаючи верстов зо дві чи зо три до Києва, повернули вліво, та й подалися гаєм, по кривій доріжці. І хто тільки бачив, як вони з поля повернули в гай, усяке зараз домислилось, куди вони простують. Крива доріжка вела до Череваневого хутора, Хмарища.

(За П. Кулішем)

ü Пояснювальний диктант.

Запишіть речення. Знайдіть відокремлені члени, поясніть розділові знаки.

Та й раді ж були обоє, і Наум, і Настя. Отак раз, на Клечальній неділі, була Маруся у своєї подруги у дружках на весіллі і сиділа за столом. (Г. Квітка-Основ’яненко) От і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькі: Тарас Трясило, Павлюк, Остряннця. Тільки ж Петру, Шрамовому синові, здалось найкраще у пекарні, хоч там не було ні шабель, ні сагайдаків. (П. Куліш) Найчастіше припливав молодий Козак Семен, уродливий парубок. (Марко Вовчок) А ви, капрал Бая, не маєте охоти ще з рік послужити? (Ю. Федькович)

ü Лінгвістичне конструювання.

Поширте речення уточнюючими членами. Правильно розставте розділові знаки.

Директор проголосив промову і привітав переможців спортивних змагань. Чумацький Шлях було видно неозброєним оком у нічному небі. Київ мерехтів золотом своїх величних храмів. Моя сестричка відмінно навчається. Наша Батьківщина славиться цілим гроном видатних діячів.

ü Пунктуаційний практикум.

Запишіть речення. Поставте, де потрібно, розділові знаки. Поясніть пунктограми.

А надокучить їй дома сидіть до дідуся Гната побіжить батька Михайлового. У селі Вербівці живе чоловік із жінкою може хто знає Михайло Панасенко. На літо в кінці весни приїжджає додому Оленка. Ніде їх брать було у своєму селі у Степурівку ходила сусіднє село. Дід Гнат батько Василів та Михайлів. (Із тв. А. Тесленка)

ü Самостійна робота.

Запишіть текст, поширте його уточнюючими членами речення. Поясніть розділові знаки.

Лісове озеро стояло у найгустіших хащах. Оповите деревами і густими чагарниками, здається, відпочивало. Дзеркальна гладь води відбивала чарівну голубінь неба та білі хмаринки. Старі верби своїми вітами ніжно торкалися води. Усе навколо повнилося тишею та спокоєм. Легкий вітерець весело грався з маленькими хвильками, немов прагнучи наздогнати їх. Лише лісові мешканці, що приходили напитися водички, порушували спокій. Саме озерце наче вийшло з чарівної казки.

(З Інтернату)

ü Завдання учням.

Складіть речення з уточнюючими членами, щоб вони виступали в ролі: 1) додатка; 2) обставини; 3) означення.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Виконати вправи.

В. Індивідуальне завдання. Написати твір-мініатюру на тему «Мій улюблений предмет», використовуючи уточнюючі члени речення.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

ü Завдання учням.

Виразно прочитайте поезію. Поясніть, яку функцію в тексті виконують уточнюючі і вставні слова.

Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

(Л. Костенко)





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити