Українська мова 8 клас - розробки уроків для шкіл з українською мовою навчання - 2016 рік

УРОК № 69 Просте неускладнене речення

Тема. Просте неускладнене речення.

Мета: узагальнити й систематизувати знання восьмикласників про просте неускладнене речення; удосконалити вміння й навички працювати над визначенням його видів та структури, способів вираження головних і другорядних членів речення; розвивати вміння правильно інтонувати прості неускладнені речення та розставляти розділові знаки в них; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання простих неускладнених речень у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; виховувати любов до рідного краю та до своєї держави.

Очікувані результати: учні виділяють односкладні й неповні речення з-поміж інших видів речень; визначають типи односкладних речень; оцінюють виражальні можливості і роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; правильно інтонують ці речення; знаходять і виправляють помилки на вивчені правила; конструюють односкладні речення вивчених видів; доречно використовують їх у власному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Тип уроку: узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Перевірка домашнього завдання.

ü Робота з текстом.

Прочитайте текст мовчки. З'ясуйте стиль і тип мовлення. Що відбиває заголовок: тему чи основну думку? Аргументуйте відповідь. Чи бували ви коли-небудь в українському селі? Поділіться спогадами і враженнями, продовжуючи текст і зберігаючи авторський задум (усно).

ПИШНІ СЕЛА НАВЕСНІ

Які пишні села в цім краї бувають весною, коли зацвітуть садки! Одно село зовсім запало в глибоку долину і наче потонуло в білому цвіті садків, як у молочному озері; друге стоїть на спадистій горі й красується в яблунях та черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі. Там десь на широкій долині розлився довгий став; кругом ставка над самим берегом біліє смуга з вишневих та черешневих садків. Ставок блищить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами, закутані дорогою білою, прозорою тканиною. А там далі, серед зеленого лісу на долинці, стоїть присілок у садках,— і здається, ніби серед лісу схопилося біле полум’я, а здорові груші та яблуні, подекуди розкидані між зеленими грабами, стоять у цвіту, наче срібні канделябри, розкидані по лісі.

(За І. Нечуєм-Левицьким)

Довідка.

Канделябр — свічник для кількох свічок або електричних ламп.

Завдання до тексту.

— Складіть речення із виділеним словом у ролі головного члена.

— Складні речення перебудуйте у прості та підкресліть у кожному простому реченні граматичну основу. З’ясуйте спосіб вираження головних членів речення.

— Із першого речення випишіть словосполучення і зробіть їхній синтаксичний розбір.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми узагальнимо й систематизуємо знання про прості неускладнені речення, удосконалимо навички правильного їх використання в усному й писемному мовленні.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Робота з підручником.

Виконання вправ і завдань.

ü Лінгвістичне дослідження.

Прочитайте текст. Визначте тип мовлення. Доберіть заголовок. Порівняйте із заголовками, дібраними однокласниками, найкращий — запишіть. Визначте вид тексту за емоційним забарвленням. Який настрій створює він у читача? Виконайте завдання до тексту.

Берег. Але чий він? Добре, коли це Кавказ і свої люди. А якщо знову севастопольська земля, яку зайняли фашисти? Що тоді? Стільки страждав він у морі, й потрапити знову в лапи ворога? О ні! Тільки не це. Павло ще знайде в собі силу кинутись у море і не датися до рук ворога живим. Невже його прибило назад до кримських берегів? Носило по морю, носило і раптом назад. Ох, як йому важко! Як боляче від усього цього! Що ж робити? Що? Не спи, капітане! Не спи! Уже земля близько. Там берег...

(За В. Кучером)

Завдання до тексту.

— Погрупуйте речення й запишіть в такій послідовності: 1) означено-особові; 2) узагальнено-особові; 3) безособові; 4) називні. Визначте в кожному реченні граматичну основу і поясніть, чим вона виражена.

— Виділені слова розберіть як частину мови.

— Схарактеризуйте речення за метою висловлювання.

ü Вибірковий диктант.

Випишіть односкладні речення. Визначте їхні види. Виконайте повний синтаксичний аналіз виділених речень.

Київ побачиш... Тут уже не задумуйся. Без ризику взагалі нікого і ніколи не побачиш.

Опісля довгих вагань зважуюсь. Почуваюсь, немов уві сні, тремчу всім сухорлявим тільцем. Тремтить і сосонка, як не озветься людським голосом: куди ж ото тебе несе, дурню. Головне — не дивитися ні вниз, ні вгору. Головне — пильнувати сучків, якими сосна була обтикана зусібіч, та міцно обіймати ногами теплий сосновий стовбур.

Відігнавши геть сторонні думки та сумніви, перекидаю ногу з сосонки в сторону сосни, стаю на ледь помітний сучечок і не помітив, як приліпився до гарячого стовбура велета. (За Ю. Збанацьким)

ü Творча робота (за варіантами).

Складіть й запишіть різні за метою висловлювання речення, у яких підметами були б подані слова і словосполучення. Зробіть синтаксичний розбір одного з речень.

Варіант 1 — знайомий, багато школярів, шість восьмикласників, дві деревини, стадо кіз, кожний із нас, один із хлопців, кілометрів з двадцять, служити.

Варіант 2 — багато сіна, мати з дитиною, три танкісти, дехто з відсутніх, уповноважений, одна з учениць, сім хлопців, творити, метрів з тридцять.

ü Вибіркове письмо.

Випишіть спочатку речення зі складеним іменним присудком, а потім — зі складеним дієслівним присудком. Поясніть, як вони утворюються. Підкреслити другорядні члени речення і з'ясувати, чим вони виражені. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.

Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом. (Панас Мирний) Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. (П. Тичина) Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи. (О. Донченко) У льотчиків серце несхитне й тверде. (М. Бажан) Усе більше сутеніло, став накрапати дощ. (О. Гончар) Андрійко був повновидий, ясноокий, кучерявий. (Марко Вовчок) Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. (М. Коцюбинський) До чистої мети треба йти чистою дорогою. (Леся Українка) Лише гуртом і пущі, і пустині з піснями, з гуком можна перейти. (М. Рильський) Голос Маланчин ставав теплішим. (М. Коцюбинський)

ü Самостійна робота з творчим завданням.

Перепишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкресліть підмет і присудок у кожному реченні.

Народи наші як брати. (М. Познанська) Наша сила сім’я єдина. (Нар. творч.) Гласність, критика і самокритика гарантія здорового розвитку суспільства. (З газети) Найкраща насолода, найвища радість життя відчувати себе потрібним і близьким людям. (М. Горький) Той день для нас як музика крилата. (В. Сосюра) Праця творчість. (П. Попович) Батьківщина це труд і свято. (А. Костецький) Березень повінь рожевого цвітіння. (Б. Чалий)

ü Робота з текстом.

Прочитайте текст. Проаналізуйте речення щодо повноти / неповноти їхньої структури. Який член речення пропущено в неповних конструкціях? Визначте стиль мовлення. Сформулюйте основну думку поезії.

Не питай, моя мати, чи довго у гостях пробуду у тебе —

Кінь при брамі стоїть, висох піт на сідлі.

Рибі добре у сипім Славуті, а соколу — в ясному небі!

А солдату — в походах трудних на землі.

Не питай, рідна мати, із шляху якого мене виглядати,

І очей не тумань, стоячи на юрбі.

Прийде час — всі дороги на світі повернуть у край наш крилатий,

На печаль ворогам, на утіху тобі.

(За М. Стельмахом)

ü Розподільний диктант.

Запишіть подані речення в такому порядку: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові; називні. Підкресліть у них головні члени речення.

Жити буду! (Леся Українка) Не берися не за своє діло. (Нар. творч.) Треба любити людину. (Остап Вишня) Зрябілий пагорб. Всохлі небеса. Ячмінь. Маслини. Ящірка. Ожина. (М. Вінграновський) Поховали громадою як слід, по закону. (Т. Шевченко) В лісі, в горах, наморі вивіри повороти... День... Зоря... (М. Лобелян) Не лізь у горох, то не скажеш «ох». (Нар. творч.) До ночі визоріло. Йдеться на мороз. (Н. Петренко) Натягнула старомодне пальто, взяла на голову капелюшок, махнула Андрієві рукою і пішла. (О. Мак)

ü Синтаксичний практикум.

1. Спишіть речення. Укажіть двоскладні й односкладні. Визначте види односкладних речень. Виконайте синтаксичний розбір двох із них.

І зоря таємну має владу. Ляда. Чоколяда. Коляда. (Ю. Андрухович) Січень. Хрещенські морози. (А. Кичинський) Село. Майдан. Малесенька церковця, а біля неї липи розцвіли. (О. Неприцький-Грановський) Морозний день! (Т. Стрижинська) Пора кохання. Раз людині кожній вона дається, друзі, на віку. (Д. Луценко) Листи, листи. Як приємно одержувати їх від друзів і добрих знайомих. (І. Цюпа)

2. Укажіть речення односкладні та неповні. Поясніть відмінність між ними. Виконайте синтаксичний розбір одного неповного речення.

Степ навкруги. В траві стежинка біла. Безмежна тиша. Мирна далина. (Д. Павличко) Лужок. Дві яблуні та хатка. Вечірній промінь на вікні. (М. Стельмах) Село. Дитинства дальні дні. За тином — поле неозоре. (В. Сосюра) Рід наш — з кореня верби. Не шукай древніше знаті. (Б. Олійник) Заорано. Рілля переді мною. (Д. Павличко) Камінь. Пісок. Жарота. На плацу — рота. (Р. Лубківський)

ü Творче завдання.

За поданим початком і кінцем складіть твір-мініатюру (6-7 речень) у художньому стилі, використовуючи односкладні речення.

РІДНА СТОРОНА

Проїхавши бором, станеш підніматися на високу гору... Слухаєш не наслухаєшся, як не наслухається мати своєї дитини, бо та мова солодша для неї від медової речі найрозумнішої людини.

(За О. Стороженком)

ü Завдання учням.

Прочитайте діалог за особами, замінюючи неповні речення повними. Виграв чи втратив діалог від такої заміни?

— Тату, не кажіть «потилиця», а кажіть «затилок».

— Добре тебе, синку, в школі навчили! А як по-вченому буде гній?

— Гноятус!

— А вила?

— Вилатус!

— От як гарно вивчився! Відтепер не чухатимеш затилок, а братимеш вилатус, ними — гноятус та на возатус! Вчись та розуму не провчи.

(Нар. творч.)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити теоретичний матеріал.

2. Виконати вправи.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

ü Завдання учням.

Подумайте і дайте відповіді на запитання, виконайте завдання.

— Які ознаки має просте двоскладне речення? Наведіть приклади двоскладних речень.

— Схарактеризуйте прості односкладні речення. Наведіть приклади.

— Які речення називаються неповними?

— Розкажіть про другорядні речення.

— Сформулюйте правила написання прикладок.

— Назвіть види обставин і наведіть приклади речень з їхнім використанням.

— Складіть речення з порівняльним зворотом і з’ясуйте його роль у реченні.

ü За самостійно складеним «Листом самооцінки» оцініть свої знання з теми «Просте неускладнене речення».



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити