Розробки уроків - Українська мова. 8 клас. ІІ семестр - 2016 рік

Урок № 33. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ (ЗІ СПОЛУЧНИКОВИМ, БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ І ЗМІШАНИМ ЗВ'ЯЗКОМ). ПОШИРЕНІ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ (ЄДНАЛЬНІ, ПРОТИСТАВНІ, РОЗДІЛОВІ)

Мета:

• навчальна: поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні члени речення та визначати їхній вид, аналізувати зв'язок між ними (сполучниковий, безсполучниковий чи змішаний), а також смислові відношення, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними членами;

• розвивальна: розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні, навчити моделювати схеми речень з однорідними членами;

• виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до національної культури, любов до Батьківщини.

Правопис: кома між однорідними членами речення.

Внутрішньопредметні зв'язки:

• Лексикологія: засвоєння нових слів.

• Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з однорідними членами з використанням сполучників; дотримання правильної інтонації в реченнях з однорідними членами з різними видами зв'язку.

• Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення в текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв'язки: однорідні члени речення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Пошуково-дослідницька робота

► Прочитати текст, визначити його тему. Назвати головні члени кожного речення. Знайти члени речення, які відповідають на одне й те саме питання й належать до одного члена речення. Пригадати і дати визначення однорідним членам речення. З’ясувати лексичне значення виділеного слова.

УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОК

Вінок у багатьох народів — це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір’я. Уважали, що вінок із живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. До українського вінка вплітали різноманітні квіти: троянду, лілію, волошку, мальву, безсмертник, калину, ромашку тощо. кожна квітка щось символізувала. Наприклад, ромашка — мир, ніжність, кохання. До віночка також в’язали кольорові стрічки: світло-коричневі, жовті, зелені, блакитні, фіолетові, рожеві. А по краях — білі, що є символами чистоти (З інтернет-джерел).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником

► Опрацювати теоретичний матеріал, поданий у підручнику. Визначити, що нового в ньому є.

Дослідження-конструювання

► Прочитати виразно речення. Ускладнити кожне речення однорідними членами, визначити їхню синтаксичну роль. З’ясувати, що є засобом зв’язку однорідних членів.

1. Ще й сьогодні ми маємо у своїх звичаях поєднання різних культур. 2. Староукраїнська традиція увійшла у плоть наших звичаїв. 3. Багата наша культура на символи. 4. Усе віє на серце кожного з нас чаром рідної стихії. 5. Звичаї об’єднують окремих людей в один народ. 6. Той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається Богом.

Довідка: 1. Староукраїнська, дохристиянська, християнська культури. 2. Кров, традиції. 3. Кутя, писанка, клечання, дідух. 4. Рухи, дії, слова. 5. Мова, націю. 6. Традиції, людьми.

Творча робота

► Скласти зв’язне висловлювання за темою «Традиції моєї родини», уживаючи однорідні члени з різними відношеннями (єднальними, розділовими, протиставними).

Вибіркова робота

► Виписати з вірша «Як наші бабуні» речення з однорідними членами, з’ясувати, що є засобом зв’язку між ними.

ЯК НАШІ БАБУНІ

На Великдень я прокинуся раненько,

Певно, ще раніш від пташечки на клуні —

Так колись ранесенько вставали

Наші всі бабуні й прабабуні.

З татом, з мамою до церкви я поїду,

Не залишимо й маленької Лідуні,

Хай вона «Христос Воскрес» співати вчиться,

Як співали ще бабуні й прабабуні.

На Великдень принесемо посвятити

Круглу пасочку і писанки-красуні.

Так колись давним-давно робили

Наші всі бабуні й прабабуні.

А потому ще й гаївку заспіва їм —

Коло церкви ми дівчатка гожі.

Як колись співали на Великдень

Наші всі бабуні й прабабуні.

Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту

► Прочитати текст мовчки. Записати по пам’яті ключові слова і словосполучення та переказати текст. Дати відповідь на запитання, сформульоване автором у заголовку до тексту і в останньому реченні.

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ПІДСНІЖНИКИ?

Уже почали з’являтися перші підсніжники — провісники початку весни. А що ми про них знаємо? Виявляється, підсніжники — дуже давні квіти. їм понад 300 мільйонів років! Вони росли ще тоді, коли на землі жили динозаври.

Підсніжники з’явилися дуже давно, тож про їх виникнення складено багато легенд.

Так, слов’янська легенда стверджує, що одного разу баба Зима зі своїми супутниками Морозом і Вітром вирішили не пускати на землю Весну. Але сміливий Підсніжник випростався, розправив пелюстки й попросив захисту в Сонця. Сонце помітило квіточку й відкрило дорогу Весні.

Є й така стародавня легенда, у якій йдеться про те, що Бог вигнав з раю Адама та Єву, йшов сніг, і Єва змерзла. їй на втіху кілька сніжинок перетворилися на ніжні білі підсніжники. Єва зраділа і зрозуміла, що незабаром потепліє. Відтоді підсніжник уважають провісником тепла.

Цікаво, що ж допомогло підсніжникам вистояти з давніх пір і до сьогодні та як удалося пристосуватися до навколишнього середовища? (За Т. Видайко).

► Назвати речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені? До якого слова в реченні належать? З’ясувати зв’язок між однорідними членами речення. Визначити їхню синтаксичну роль.

► Зробити фонетичний розбір виділених слів. Увести їх у речення з однорідними членами.

Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу, все гаразд!

Відновлення речень з однорідними членами

► Прочитати речення. Записати їх, розставляючи й пояснюючи розділові знаки.

1. Був погожий золотистий жовтневий ранок (Ю. Збанацький). 2. Весна квітчає буйні коси і вирушав далеку путь (Л. Дмитерко). 3. Я з дитинства люблю теплі лагідні вересневі дні (І. Цюпа). 4. Тепла липнева ніч пролітає садками посадками скиртами в полях (О. Гончар). 5. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі та спускають на землю розкішні мокрі коси (М. Коцюбинський). 6. На високих жовтогарячих шпилястих тополях іскрилося осіннє сонце (Я. Баш). 7. Осінній терпкий вітерець бавиться різноколірними кружальцями вибагливо встеляє ними асфальт доріжок (Б. Волинець). 8. З північного заходу повільно напливала широким півколом низька кучерява хмара (В. Бабляк).

► З’ясувати лексичне значення виділених слів і дібрати до них синоніми.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Тестова робота

1. Укажіть речення з однорідними членами.

А Собака стояв під грушею і не зводив з Миколки здивованих очей.

Б Почувся шерхіт босих хлоп’ячих ніг, чіпкі руки пригнули голову білого коня.

В Падуть листочки зів’ялі, зів’ялі — от так і сам я впаду далі.

Г За городом срібною гладінню розлився ставок, за ставком верби до води похилилися, за вербами на пагорбі хати біліють, і баня церкви невеликої з-за дерев виблискує.

Д Лелека — гайстер поволі, але впевненою ходою йде по вуличці.

2. Укажіть правильний варіант характеристики зв’язку між однорідними членами.

Усе в такий день вогке, відволожене, змокріле.

А За допомогою сполучників та інтонації переліку;

Б тільки за допомогою інтонації;

В обома цими способами.

3. Укажіть речення з поширеними однорідними членами.

А Воля пахла живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна.

Б Барви поля і лугу, барви лісу — скільки ненаситної пристрасті!

В Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки, кермена та молодого кураю.

Г У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування.

4. Укажіть речення з однорідними присудками.

А Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій млі.

Б Сіроманець похлебтав з калюжі води, лугом відбіг від лісу і від дороги, заліз на копицю сіна.

В А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя.

Г А дрібненький зяблик моститься десь на верху явора чи тополі та ще й уміло ховає гніздечко від людського ока.

5. Укажіть речення, у яких однорідні члени поєднуються єднальними сполучниками.

А Зеленіє степ весною, з кожним днем пишніш стає, то обсиплеться росою, то враз пахощі поллє.

Б Сіно тут уже було давно скошено й завезено у стоги.

В А зібравшись, вирушає в дорогу, кликнувши за собою малого, проте бідового песика Кузьку.

Г Дивуються старі мої та й моляться Богу.

6. Укажіть речення, у яких однорідні члени поєднуються протиставними сполучниками.

А Марко всього везе, та не знає, що діється дома.

Б Старий батько з усієї сили з молодицями танцює, та двір вимітає, та прохожих, проїжджачих у двір закликає.

В Верхівки дерев, погойдуючись, уже не тонуть у мороці, а купаються в м’якій, прохолодній тиші.

Г Пташина зграя начебто ходила ходором, та опускаючись донизу, то підлітаючи догори.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Моя відповідь — краща»

► Закінчити обірвані речення.

1. Однорідними називаються ...

2. Однорідні члени речення можуть пов’язуватися ...

3. Між однорідними членами речення можуть бути такі смислові відношення ...

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Вивчити теоретичний матеріал за підручником.

► Виконати вправу за підручником.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити