Розробки уроків - Українська мова. 8 клас. ІІ семестр - 2016 рік

УРОК № 57. КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ

Мета:

• навчальна: оцінити рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності учнів з уживання вивчених орфограм і пунктограм у реченнях; удосконалювати вміння охайно оформлювати роботу (каліграфія, відсутність виправлень);

• розвивальна: удосконалювати вміння учнів сприймати на слух незнайомий текст, розуміти його зміст з першого прослуховування, з'ясовувати тему й основну думку прослуханого висловлювання; розвивати вміння давати відповіді на післятекстові запитання;

• виховна: виховувати повагу до людей праці.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

По-моєму, мова поезій мусить бути граціозною, легкою, звучною, щоб, читаючи, не зачіпався язик, щоб справляла естетичне враження.

П. Грабовський

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту й проведення інструктажу щодо його написання.

IV. НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОГО ДИКТАНТУ

Перше читання контрольного диктанту вчителем

Під час першого слухання тексту диктанту учні сприймають його зміст, звертають увагу на вивчені орфограми і пунктограми.

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими реченнями. Написання диктанту

Текст 1

АВТОР «СЛОВА»

Нещодавно відомий український учений Леонід Махновець видав ґрунтовну монографію під промовистою назвою «Про автора «Слова о полку Ігоревім». Вона стала підсумком багаторічної роботи дослідника над поемою. Ретельно проаналізувавши життєві біографії, суспільне становище і ступінь близькості до князя Ігоря кількох тисяч його сучасників, Л. Махновець назвав ім’я людини, яка, за його переконанням, є автором геніальної поеми: Володимир Ярославич, син галицького князя Ярослава Осмомисла — батько Ігоревої дружини Ярославни. Ось як характеризує його Л. Махновець: «Дивовижно обдарований поетичними здібностями, учень славетного Бояна, котрого він, вважаю, знав особисто, Володимир Ярославович, інтелектуал, інтелігент ХІІІ віку, володіючи енциклопедичними історичними, державними, політичними, природничими та іншими знаннями, будучи на висоті передових — по суті, всенародних поглядів свого часу, залишив високоідейний і високохудожній твір колосальної сили». Версія українського вченого видається насправді переконливою (М. Слабошпицький; 123 слова).

Текст 2

ПАМ’ЯТЬ СЕРЦЯ

Олівці, зошити, книжки! Нерозлучні супутники наших дитячих літ! Пройде час... Може, виростуть з цих кустратих хлопчиків і закосичених дівчаток вчителі, агрономи, інженери.. Певно, що виростуть! Та ніколи вони не забудують, як уперше взяли до рук книжку в школі, як пахла вона друкарською фарбою, а може, й весною, як розглядали вони її з побожністю і хвилюванням. Що не сторінка, то все нові й нові дива. Як потім дома, сівши за дубовим простим дощатим столом, читали вони вголос батькові і матері вірші, оповідання, казки.

Дитинство моє, школярські літа! Перший дзвінок, перша книжка! Вас ніколи мені не забути. І як шкода часом стає, що немає вас зі мною! Коли б знати, зберіг би зошита, на сторінках якого виводив свої перші каракулі! Яка б це була чудесна пам’ять! (І. Цюпа; 131 слово).

Заключне читання тексту диктанту вчителем

Самоперевірка учнями написаного

Відповіді на запитання учнів, що виникли під час написання диктанту.

V. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЗБІР ЗОШИТІВ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

VІ. ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ

Читання вчителем незнайомого тексту. Сприймання тексту учнями.

ОСТАННІЙ ГЕТЬМАН

Ця історія дуже подібна до казки.

Жив у селі Лемеші пастушок Олексій, син Наталки Розум, а в просторіччі — Розумихи. Співав у церковному хорі, допомагав дячкові. А тут сталося диво. Селом проїздив високий російський сановник, котрий, почувши рідкісний голос Олексія, забрав юного співуна з собою до Петербурга. Привіз прямісінько в хор при царському дворі. Там юнак упав в око царівні Єлизаветі Петрівні. Вона гаряче полюбила вродливця з Лемешів. Олексій став дворянином, йому подаровано великі маєтності. Але це ще не все! Впливовий сановник став не просто фаворитом Єлизавети Петрівни, вона, як виявилося, таємно з ним обвінчалася! Невдовзі Олексій отримує звання фельдмаршала Російської імперії.

Цікаво, що Олексій Розум умудрився не втратити від такої запаморочливої кар’єри голову. Російські, а за ним і радянські історики показували Розумовського лакеєм та пияком. Факти ж свідчать про те, що він був розумним, вольовим, наполегливим і рідкісно артистичним чоловіком, який блискуче виконував роль, яку сам для себе написав і зрежисирував. Він свідомо вдавав із себе пияцюгу, повсякчасно повторюючи, що політика йому не цікава. Проте цей вдавано простодушний і підкреслено наївний чоловік зазвичай грав людьми, як шаховими фігурами. На відміну від царського двору, потаємна канцелярія імперії аж ніяк не вважала Розумовського простаком, яким він намагався удаватися. Польський історик схарактеризував його так: «Був він вдачі насмішкуватої, без жодного натяку на лестощі і мав власний, справді широкий філософський погляд.»

Єлизавета Петрівна багато зробила для російської культури. Саме при ній відкрилися Московський університет та Академія мистецтв. Як писав історик, «при новій государині помітно змінилися звичаї: народ біг дивитися вже не на смертну кару — до речі, зійшовши на престол, Єлизавета її відмінила, — а ломився в театр.».

Олексій мав на 19 років молодшого брата Кирила. Опосівши в Петербурзі здобуту висоту, він послідовно взявся опікувати брата. Найперше допоміг йому здобути добру європейську освіту. Кирило навчався в Німеччині, Франції та Італії. А коли повернувся до Росії, на нього, як грім з неба, впало звання президента Петербурзької академії наук. Це було 1746 року. Президентові академії наук виповнилося 18 років!

Під час подорожі імператриці Україною козацька старшина передала їй чолобитну з проханням відновити гетьманство. Після смерті Скоропадського царський уряд заборонив обирати нового гетьмана. його обов’язки тимчасово виконував наказний гетьман Петро Полуботок, закатований за патріотичні настрої Петром І. Пізніше, коли в Росії загострилися стосунки з Туреччиною й виникла загроза війни, російський двір визнав за необхідне дозволити знову обирати в Україні гетьмана — козацька воєнна машина була вкрай необхідна. Гетьманом став старий миргородський полковник Данило Апостол. Після його смерті влада зосередилась в руках так званого «Правління гетьманського уряду», що складалося з чиновників.

І ось цариця видає спеціальну грамоту, якою дозволяє обирати в Україні гетьмана й рекомендує козацькій старшині Кирила Розумовського. Усе це нагадувало спектакль, адже гетьманом мала стати людина, якої ніхто не знав. Все ж ця подія була важлива, адже в Україні відновлювалася посада гетьмана. Це відроджувало сподівання на повернення колишніх українських прав і козацьких вольностей.

Царський указ від 5 червня 1750 року затвердив сходження Кирила Розумовського на гетьманську посаду. Згодом під його владу передано й Запорозьку Січ. Після підведення до присяги Кирилові було вручено булаву й клейноди. Гетьманською столицею було йому призначено сплюндрований Меншиковим Батурин.

Гетьман Кирило Розумовський плекав великі плани. Він почав активно втручатися в господарсько-економічні справи України, домігся ліквідації поборів з населення. У його задумах був університет у Батурині, у якому мали навчатися козацькі діти.

Самостійність Розумовського у діях викликала невдоволення царського уряду. І це в той час, коли він мав таких сильних захисників, як всемогутній брат Олексій і сама імператриця Єлизавета! Але російським урядовцям постійно ввижався привид українського сепаратизму...

Гетьманові забороняють мати листування з іншими державами, самостійно призначати в українські полки полковників, його обсаджено російськими радниками.

Після появи на царському престолі Катерини ІІ гетьман Розумовський звернувся до неї з чолобитною, у якій йшлося про відновлення давніх прав українців в Україні. Була така важлива деталь: він наполягав на необхідності перетворення Києво-Могилянської академії на університет та заснування університету в Батурині.

Однак царському уряду український університет був не потрібен, оскільки він ніяк не вписувався у відверто колоніальний статус України. Сміливий проект Розумовського був назавжди похований.

Через якийсь час Катерина ІІ зажадала, щоб Розумовський зрікся гетьманського звання. Гетьман навідріз відмовився, і його було викинуто з імператорського оточення. Врешті Розумовський написав таки зречення. 10 листопада 1764 року з’явився царський указ про ліквідацію гетьманства взагалі. Тепер українськими справами займалася спеціальна Малоросійська колегія, у відання якої було передано й Запорозьку Січ. Так рішуче руйнувалися рештки нашої державності.

Невдовзі після зречення гетьманства Розумовський складає з себе повноваження президента Петербурзької академії наук і надовго виїздить за кордон. Катерина заборонила йому й бувати в Україні. І лише через 12 років він зміг повернутися в рідний край.

Поховано останнього українського гетьмана в трапезній Батуринської церкви Воскресіння Христового, що він її відбудував на руїнах мазепинської церкви, яку зруйнували під час розгрому Батурина російські війська. Подробиця символічна. У ній можна побачити прагнення Розумовського бути будівничим, як і Мазепа. Історія йому такого шансу не дала. Проте він робив для свого краю все, що міг (За М. Слабошпицьким; 815 сл.).

Тестові завдання до тексту

1. Брати Розумовські родом із...

А Батурина; Б Глухова; В Лемешів.

2. До Петербурга Олексій Розумовський потрапив завдяки.

А родинним зв’язкам;

Б здібностям до малювання;

В музичним здібностям.

3. Імператриці Єлизаветі Петрівні Олексій Розумовський стає.

А радником; Б фаворитом; В чоловіком.

4. Олексій Розумовський був оголошений.

А імператором Російської імперії;

Б фельдмаршалом Російської імперії;

В міністром Російської імперії.

5. Брат Кирило був молодшим від Олексія.

А на 5 років; Б на 10 років; В на 19 років.

6. Кирило Розумовський навчався.

А в Австрії, Франції та Італії;

Б у Німеччині, Франції та Італії;

В у Німеччині, Франції та Швейцарії.

7. Президентом Петербурзької академії наук Кирило Розумовський став, маючи.

А 30 років; Б 25 років; В 18 років.

8. Перед Кирилом Розумовським гетьманом України був.

А Павло Полуботок;

Б Данило Апостол;

В Іван Скоропадський.

9. Сходження Кирила Розумовського на гетьманську посаду відбулося.

А 1750 року; Б 1760 року; В 1775 року.

10. Гетьманською столицею Кирилові Розумовському було йому призначено.

А Глухів; Б Батурин; В Чигирин.

11. Зречення Розумовським гетьманського звання зажадала.

А імператриця Єлизавета;

Б імператриця Катерина І;

В імператриця Катерина ІІ.

12. Гетьманство в Україні було повністю зліквідоване.

А 1760 року; Б 1764 року; В 780 року.

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

Збір зошитів.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати усне повідомлення про одного з відомих гетьманів Війська запорізького.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити