Урок № 67. ПРОСТЕ НЕУСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ НЬОМУ

Мета:

♦ навчальна: узагальнити й систематизувати знання учнів про синтаксис простого неускладненого речення;

♦ розвивальна: удосконалити вміння й навички визначати ознаки простого речення, його види та структуру, способи вираження головних і другорядних членів речення; розвивати вміння правильно інтонувати прості речення та розставляти розділові знаки в них; розвивати усне мовлення, орфографічну й пунктуаційну грамотність;

♦ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до людини.

Внутрішньопредметні зв'язки:

♦ Лексикологія і фразеологія: синоніміка простих речень

♦ Культура мовлення і стилістика: правильне інтонування простих речень (пов- них/неповних), урахування їх структури та стилю мовлення.

♦ Текст (риторичний аспект): використання простих речень з різним порядком слів у висловлюваннях.

Соціокультурна лінія: видатні українці.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

► Пригадати відомості про речення і дати відповіді на запитання.

♦ Назвіть основні синтаксичні одиниці.

♦ Яка одиниця синтаксису називається словосполученням (реченням)?

♦ Чим відрізняється речення від словосполучення?

♦ Що становить основу речення?

♦ Якими ознаками характеризується речення?

♦ Які речення називаються двоскладними (односкладними)?

♦ Які види підметів (присудків) вам відомі?

IV. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ НА ОСНОВІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Колективна робота з текстом

► Прочитати текст мовчки. З’ясувати стиль і тип мовлення. Дібрати заголовок. Борис Лятошинський — один із відомих композиторів двадцятого століття. його симфонії не поступаються Шостаковичу, чи гордості Фінляндії Сибеліусу. Проте Сибеліус і Шостакович відомі в усьому світі, а Лятошинського мало хто знає. Чому так? Тому що його твори мало виконують. його симфонії потрібно зіграти по-справжньому. У нього ж така вагнерівська оркестровка, що навіть наш колонний зал філармонії буде малим. його музика повинна бути виконана в Лондонській або Берлінській філармонії і там же записана. Тоді і прозвучить.

Якось український оркестр записав третю симфонію Лятошинського. Було зроблено фундаментальний запис, який набув міжнародного значення. А чи знаєте про це? Музика! Українська музика — це цілий недосліджений материк. За масштабами обдарування український музичний материк не поступається німцям і французам. Єдиною відмінністю є те, що вони займаються плеканням своїх геніїв, їхньої творчості, пам’яті про них, а ми — ні (Мирослав Новакович).

► Простежити, які речення переважають у тексті. Чим вони відрізняються від складних?

► Визначити, які члени речення виражені словосполученнями. Чому?

► Складні речення перебудувати у прості. Назвати в кожному реченні граматичну основу. З’ясувати спосіб вираження головних членів речення.

► Указати на відмінності між двоскладними і односкладними реченнями.

► Із першого речення виписати словосполучення і зробити їх синтаксичний розбір.

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними однокласниками, найкращий — записати. Визначити вид тексту за емоційним забарвленням. Який настрій створює він у читача? Берег. Але чий він? Добре, коли це Кавказ і свої люди. А якщо знову севастопольська земля, яку зайняли фашисти? Що тоді? Стільки страждав він у морі, й потрапити знову в лапи ворога? О ні! Тільки не це. Павло ще знайде в собі силу кинутись у море і не датися до рук ворога живим. Невже його прибило назад до кримських берегів? Носило по морю, носило і раптом назад. Ох, як йому важко! Як боляче від усього цього! Що ж робити? Що? Не спи, капітане! Не спи! Уже земля близько. Там берег... (За В. Кучером).

► Погрупувати речення й записати в такій послідовності: 1) означено-особові; 2) узагальнено-особові; 3) безособові; 4) називні. Визначити в кожному реченні граматичну основу і пояснити, чим вона виражена.

► Виділені слова розібрати як частину мови.

Пояснювальний диктант

► Прочитати. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок. Визначити вид тексту за емоційним забарвленням. Який настрій створює він у читача? Записати, ставлячи і пояснюючи розділові знаки.

Колись ще в повоєнний час студент запитав свого педагога видатного композитора Бориса Лятошинського Чи правда що музику до вистав пишуть здебільшого другорядні композитори? Так відповів професор на жаль правда І посміхнувшись додав Ось і я вчора відніс свою музику до драмтеатру (З кн. «Музиканти сміються»).

► Назвати види речень в тексті. За якими ознаками вони класифіковані?

► Визначити, який спосіб передачі чужого мовлення використано в тексті.

► Скласти усне повідомлення про способи передачі чужого мовлення.

Вибіркове письмо

► Виписати спочатку речення зі складеним іменним присудком, а потім — зі складеним дієслівним присудком. Пояснити, як вони утворюються.

1. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом (Панас Мирний). 2. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина). 3. Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О. Донченко). 4. У льотчиків серце несхитне й тверде (М. Бажан). 5. Усе більше сутеніло, став накрапати дощ (О. Гончар). 6. Андрійко був повновидий, ясноокий, кучерявий (Марко Вовчок). 7. Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків (М. Коцюбинський). 8. До чистої мети треба йти чистою дорогою (Леся Українка). 9. Лише гуртом і пущі, і пустині з піснями, з гуком можна перейти (М. Рильський).

► Підкреслити другорядні члени речення і з’ясувати, чим вони виражені.

► Зробити фонетичний розбір виділених слів.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати доповідь у науковому стилі на тему «Просте неускладнене речення. Розділові знаки в ньому».