Розробки уроків - Українська мова. 8 клас. ІІ семестр - 2016 рік

Урок № 38. ДВОКРАПКА Й ТИРЕ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ У РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Мета:

• навчальна: поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення, удосконалити вміння знаходити узагальнювальні слова при них, домогтися засвоєння учнями правил уживання двокрапки й тире при узагальнювальних словах, формувати вміння пояснювати розділові знаки в реченнях з однорідними членами за допомогою пунктуаційних правил;

• розвивальна: розвивати загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами при узагальнювальних словах; розвивати навички конструювання речень, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв'язку між ними, зокрема з парними сполучниками, узагальнювальними словами при однорідних членах речення, побудови висловлювань у різних стилях мовлення;

• виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до найвідоміших українських архітекторів.

Внутрішньопредметні зв'язки:

• Лексикологія: засвоєння нових слів.

• Культура мовлення і стилістика: правильна побудова та інтонація речень з однорідними членами при узагальнювальних словах.

• Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення й узагальнювальних слів у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв'язки: узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Гра «продовж думку»

► Продовжити початки поданих речень.

• Узагальнювальним називається таке слово ...

• Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то ...

• Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, то …

ІІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Пошукова робота

► Прочитати текст. Визначити його тему й основну думку.

Українська земля славиться визначними представниками архітектурної справи. Найвідомішими й найславетнішими архітекторами України можна назвати Августиновича Віктора Домінікановича, Авдєєва Олексія Олександровича, Агеєнка Олександра Наумовича, Альошина Павла Федоровича, Андрієвського Володимира Охрімовича, Артинова Григорія Григоровича та багатьох інших. Основна архітектурна діяльність цих чоловіків пов’язана із забудовою українських міст на зламі ХІХ-ХХ ст. За їхніми креслениками було споруджено чимало об’єктів: житлові будинки, навчальні заклади, театри, лікарні, церкви, готелі, мости тощо. Полтава, Кременчук, Одеса, Миколаїв, Київ, Херсон, Львів — усі ці та інші міста мають пам’ятки, які створювали талановиті майстри архітектурного мистецтва.

► Знайти речення з однорідними членами, визначити їхню синтаксичну роль. З’ясувати, за якими правилами розставлені розділові знаки в цих синтаксичних конструкціях.

Фізкультхвилинка

Сильний вітер до землі

гне дерева молоді, (присідають)

А вони ростуть, міцніють, (піднімаються)

Вгору тягнуться, радіють. (встають навшпиньки, руки тягнуть вгору)

Усі ми звикли до порядку,

Дружно робимо зарядку.

Нахиляймось вправо, вліво,

Щоб нічого не боліло.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу, все гаразд!

Працювати перестали

І тепер всі дружно встали.

Будемо відпочивати,

Нумо, вправу починати!

Руки вгору, руки вниз

І легесенько пригнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз — присіли, другий — встали.

Всі за парти посідали.

Пояснювальний диктант

► Записати під диктовку текст, правильно розставляючи розділові знаки. Пояснити орфограми. Пояснити значення виділеного в тексті словосполучення.

Від середини XVIII ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицизму, який в архітектурі характеризується світлими барвами, чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення. Перший етап розвитку класицизму в архітектурі пов’язують з широким розгортанням містобудівельної діяльності, палацово-садибного будівництва. Другий етап характеризується розширенням забудови міст, їх переплануванням, удосконаленням планів і будівельних заходів. Третій етап доби класицизму в Україні — розпад його стильової єдності.

В останні десятиліття XIX — початку XX ст. в архітектурі утвердився новий стиль — модерн. Декоративність, використання елементів різних стилів-попередників, збереження національного колориту — усе це ознаки модерну.

Дослідження-трансформація

► Прочитати подані речення, трансформувати їх так, щоб у їхній будові були узагальнювальні слова. Записати речення з узагальнювальними словами при однорідних членах, накреслити схеми. Значення виділених слів з’ясувати за тлумачним словником.

1. На початку XX ст. масштабним стає будівництво банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків тощо. 2. У спорудах широко використовували метал, скло, залізобетонні конструкції, деревину. 3. Нові технології будівництва істотно змінили українські міста і населені пункти. 4. У містах споруджують електростанції, водонапірні башти, гаражі, санітарні очисні будівлі. 5. Яскравим зразком українського архітектурного модерну є «Будинок з химерами», будівля Державного банку, царський палац у Лівадії, «Ластівчине гніздо».

Навчальне редагування

► Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідовності. Прочитати речення. Визначити узагальнювальні слова та однорідні члени речення.

Поміркувати, якими членами речення вони виступають. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргументувати свій вибір.

1. Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М. Стельмахом). 2. Замолоду грандіозне нас уяву великі вабить і збуджує все великі дерева листочки маленькі а суцвіття потім ріки ми пишні й починаємо квіточки нашу травинки помічати (За Ю. Мушкетиком). 3. У людського й рівних є троянди щастя виноград крила красиве і два корисне (За М. Рильським). 4. Наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою). 5. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуй-Левицьким). 6. Тут і комахи всю птахи усе ніч не замовкаючи скрегоче й на мить (За Л. Дмитерком). 7. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини й любисток (За Л. Костенко).

Матеріал для вчителя

1. Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збуджує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, травинки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй- Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому саду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).

► Зробити синтаксичний розбір двох речень на вибір.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ТЕСТОВОГО ХАРАКТЕРУ

1. Речення з однорідними присудками...

А Не тіло, а душа є людиною.

Б Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви.

В А наше слово чисте, запашне.

Г Шлях освіти та науки нас навіки поєднав!

2. Речення з неоднорідними означеннями (розділові знаки пропущено).

А Вже українське (?) щире слово почув, збагнув і визнав світ.

Б У світ ідемо щирими (?) гостинними.

В І сум шалений (?) непримиренний знов крає серце на чужині.

Г Сонце розсіва своє пекуче (?) іскристе проміння.

3. Кома не ставиться в реченні...

А Я був у власному житті і машиніст (?) і пасажир.

Б Один оце я тільки — ні в тин (?) ні в ворота.

В Не схотіла душа бунтівна ні тепла (?) ні смачного пшона.

Г Слизняк не виросте ні лебедем (?) ані орлом.

4. Перед однорідними членами речення потрібно ставити двокрапку, а після них — тире в реченні (розділові знаки пропущено).

А Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.

Б Підручні Гетьмана Перебийніс Богун Нечай теж були добре відомі всім.

В І право людське і воля й закон усе потоптано.

Г Козаки були озброєні шаблями списами а також вогнепальною зброєю мушкетами пістолями.

Д Земля безсмертя кожному дала поету космонавту гречкосію.

5. Перед однорідними членами речення потрібно ставити двокрапку, а після них — тире в реченні (розділові знаки пропущено).

А І стежка у росах і тиха діброва то все моя рідна співуча земля.

Б Усе постава непорушна тоненькі ніжки розвилки рогів на його голівці усе було сама довершеність і краса.

В Все забуваєм скруту і нужду і те здається що й забути годі.

Г Мерещились мені здаля ліси поля квітучі площі уся утрачена земля що за життя мені дорожча.

Д Усе ніби поменшало і звузилось і дорого і стежка в березі і круча над Россю.

6. Узагальнювальне слово після однорідних членів є в реченні (розділові знаки пропущено)

А Січ дала видатних полководців славних державних діячів Наливайка Сагайдачного Хмельницького Сірка.

Б Шевченкові були підвладні всі жанри літератури поезія проза драматургія.

В Несуть пани осавули козацькую збрую литий панцир порубаний шаблю золотую.

Г Козацтво було озброєне вогнепальною зброєю мушкетами пістолями рушницями.

Д Іван Богун Данило Нечай Максим Кривоніс ці підручні гетьмана були відомі всім.

VІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Фронтальна бесіда за питаннями виконання вправи

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Вивчити матеріал за підручником.

► Виконати вправу за підручником.


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити