Розробки уроків - Українська мова 8 клас І семестр - 2016 рік

Урок № 2. ПОВТОРЕННЯ й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Мета:

• навчальна: повторити й поглибити знання учнів із розділів мовознавства «Лексикологія» та «Фразеологія»; узагальнити засвоєний мовний матеріал;

• розвивальна: формувати уміння й навички усного мовлення, вміння швидко орієнтуватися у запропонованій ситуації; виховувати наполегливість у здобутті знань, інтерес до вивчення рідної мови; розвивати в учнів пам'ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;

• виховна: виховувати любов до рідної мови.

Міжпредметні зв'язки: українська література.

Внутрішньопредметні зв'язки: граматика, стилістика.

Соціокультурна лінія: Я і українська мова.

Тип уроку: урок повторення й узагальнення вивченого.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Усміхніться й тихо промовте: «Я вчуся. Я хочу вчитися. Я працюю. Я готовий до праці». Налаштуймося на роботу. Покладіть долоню на серце. Відчуваєте, як воно б’ється — теж працює. Таке маленьке, а так багато працює. От і ми попрацюємо на уроці. Ви все вмієте, ви все знаєте, ви розумні, творчі.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Хвилинка-цікавинка

► Розгадати кросворд. За ключовим словом назвати тему уроку.

1. Ледача людина.

2. Художнє означення в літературі.

3. Народне оповідання про вигадані події.

4. Головне місто держави.

5. Яку букву не пишуть на початку слів?

6. Орган у птаха, що служить для польоту.

7. Особа, що написала твір.

Ключове слово: лексика.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

Слово вчителя

Слова, слова, вони в собі всі різні —

Тривожні й тихі, радісні й сумні.

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні.

Слово — це схованка мудрості народу, скарбниця його життєвого досвіду. У ньому невмирущість народу, його безсмертя.

Скільки ж слів створив наш народ? Це і загальновживані слова, і наукові терміни, і діалектні слова, і нові, що тільки народилися. Сьогодні будемо говорити про життя слова.

IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

Мовна скарбничка

► Дати відповіді на запитання.

♦ Що вивчає лексикологія?

♦ Що таке лексика?

♦ Що таке лексичне значення слова?

♦ Де зібрано основний лексичний запас слів?

♦ У яких словниках пояснюється лексичне значення слова?

♦ Яке значення, крім лексичного, мають слова? Наведіть приклади.

♦ Чим розрізняються слова, ужиті в прямому і переносному значеннях?

♦ У яких стилях мовлення вживаються слова в переносному значенні?

♦ Які групи слів за значенням ви знаєте?

♦ Що таке синоніми? Наведіть приклади синонімічного ряду.

♦ Що таке антоніми? Наведіть приклади антонімічних пар.

♦ Що таке омоніми? Наведіть приклади омонімічних пар.

♦ Яка роль синонімів та антонімів у мовленні?

Хвилинка ерудита

► Записати речення. З’ясувати лексичне і граматичне значення виділених слів. За потреби звернутися до тлумачного словника.

Моя любов, квітуча Україно! Мов білий легіт вишень навесні, люблю я слово й пісню солов’їну, що предок в спадок залишив мені (І. Турчин).

Лінгвістична студія

► Прочитати подані віршики Д. Білоуса. Про яке лексичне явище в них ідеться? Виписати багатозначні слова й усно пояснити їх значення.

Текст 1

Як говориш, будь обачним:

Є слова багатозначні.

Ось вам відповідь жива:

Що то значить «голова»?

Має голову людина,

І тварина, і пташина,

Голова — це керівник,

Дуже цінний працівник.

Скільки значень? Скільки слів?

Слово лиш одне-єдине,

Значень... не одно — родина!

Текст 2

Багато є значень у слові «земля».

Земля — це Вітчизна твоя і моя,

І ґрунт, що орють весняної пори,

Земля — темно-бура складна речовина

І наша планета, це царство людини,

І суша, що вабить мандрівника в морі

І кличе його в водяному просторі.

Текст 3

Що це «вал»? Висока хвиля,

Що у морі на привіллі,

Гнана вітром, в час прибою

З берегом шука двобою.

Довгий насип із землі

Також валом нарекли.

А страшний снарядів шквал

Люди звуть вогневий вал.

Вправа з ключем

► Замінити визначення словами — омонімами. З перших літер омонімів складеться слово. Записати його і поставити наголос.

1. Найбільший духовий клавішний інструмент — складова частина організму людини і тварини.

2. Літературний жанр — м’яка бавовняна тканина.

3. Швидка тварина — спосіб бігу.

4. Представниця корінного населення Угорщини — сорт сливи видовженої форми.

5. Назва козацького човна — морська пташка.

Розумне перо

► Замість крапок поставити потрібні за змістом антоніми.

1. ... в навчанні, зате ... в роботі. 2. На ... землі ... хліб родить. 3. З ... хмари ... дощ. 4. Праця людину ..., а лінь ... . 5. Краще ... правда, ніж ... брехня. 6. Де ... слів, там ... діла. 7. Що ... не зробиш, то ... не наздоженеш.

Лінгвістична гра (робота в групах)

► Якнайшвидше згрупувати подані синоніми в синонімічні ряди.

Міркувати, іграшка, охайний, снігопад, метелиця, забавка, думати, чистий, бігти, хурделиця, нестися, мислити, цяцька, акуратний, мчати, завірюха, розмірковувати, горизонт, ароматний, сторож, охоронець, екватор, духмяний, запашний, оберіг, небокрай, пахучий, доглядач, небозвід.

Мозковий штурм

► Дати відповіді на запитання.

• Що вивчає фразеологія?

• З якими розділами вона пов’язана?

• Яку роль відіграють фразеологізми в нашій мові?

• Назвіть основні ознаки фразеологізмів.

• У яких стилях мовлення найбільше вживаються емоційно-експресивні фразеологізми?

Фразеологічний двобій (робота в парах)

► Пояснити значення фразеологізмів, відповідаючи один за одним. Скласти одне речення з будь-яким фразеологізмом.

• Плутатись під ногами — заважати

• Робити з мухи слона — перебільшувати

• Сім п’ятниць на тиждень — дуже швидко і легко змінювати свої рішення

• Як кіт наплакав — дуже мало

• Братися за розум — порозумнішати, виправитись

• Муха вкусила — бути в поганому настрої, гніватись, нервуватись

• Задирати ніс — зазнаватися, ставати зарозумілим

• Як вітром здуло — швидко зникнути

• Замилювати очі — обдурити, ошукати когось

• Засукати рукава — завзято, енергійно взятись за якусь роботу

Клуб розумників і розумниць

► Дібрати фразеологізми до слів.

• Ніколи — ... (тоді, як рак свисне; тоді, як довбня зацвіте).

• Осоромитися — ... (пошитися в дурні, вскочити в сливки, вскочити в халепу).

• Далеко — ... (у чорта на болоті, за тридев’ять земель).

• Закінчити справу — ... (довести до краю, доїхати до кінця).

• Шукати — ... (вітру в полі, рибу в каламутній воді).

• Кидати — ... (слова на вітер, виклик).

• Кров — ... (грає, з молоком, холоне в жилах).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Давньогрецький драматург Есхіл сказав: «Мудрий не той, хто надто багато знає, а той, чиї знання корисні». Тому важливо вміти застосовувати здобуті знання, уміння та навички на практиці.

Незакінчене речення

► Висловити свої враження від уроку, продовживши речення:

♦ Я знаю ...

♦ Я зрозумів (зрозуміла), що ...

♦ Найбільші труднощі я відчув (відчула) ...

♦ Мені б хотілося ще ...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Додаток

Тексти для диктантів

Текст 1

Над містом котився важкий, тисячоголосий гомін. Він народжувався десь там, по темних вузьких завулках, на запилюжених дорогах за міськими ворітьми. Короткі перемовки, сонні вітання, скрип коліс, брязкіт металу, старече покашлювання сотнями маленьких струмінців плинули, вбирали в себе інші й врешті вихлюпували на гору. Часто, з похлипом калатав рибний дзвін, тугі м’ячі ударів або злітали в гору й падали на плоскі покрівлі будинків, або скочувались униз, тут їх чавили, утоптували в ще холодний брук сотні черевиків вершників і рабів, різьбярів і виноробів, софістів і гончарів, архонтів і селян.

Агора* клекотіла, й вирувала, й дихала одними велетенськими грудьми. Агора вбирала всіх. Агора — це життя, а ще й провість на врожай, чутки про війну, мудра бесіда філософа, придбана корисна річ і корисні знайомства. Ось і рибний ряд. Риба з моря — не тільки користь, улюблена їжа, а й утіха для ока, й кожного разу диво, і якась несподіванка (За Ю. Мушкетиком).

Текст 2

Хоч убога-убога наша хатина, та в цей вечір вона покращала, побагатшала. Її бідність скрасили вишиті рушники і кетяги калини, запашне сіно на покуті й святвечірній стіл. На ньому зараз лежать три хлібини, грудка солі, височіє стос гречаних млинців і стоять з різними пісними стравами ті святошні мальовані полумиски, що бажають добрим людям і здоров’я, і щастя, і червоного цвіту.

От батько поглянув у засніжену далечінь і тричі покликав Мороза: «Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти!» Але й після цього ні на вулиці, ні на городах не обізвалися кроки дідугана. Він, мабуть, забарився на якійсь лісовій чи степовій дорозі.

Потім тато навстіж відчиняє наші скрипливі ворота. Може, приб’ється яка добра людина з дороги, то й погріє душу теплою стравою. І тільки після цього ми йдемо вечеряти.

Тепер за столом я й не писну, прислухаючись до мови-сподівання батьків. Оті великі надії на хліб новий, на рік золотий, на щастя у дворі сходяться в нашій хатині (За М. Стельмахом).

* Агора — народні збори, а також майдан, де вони відбувалися.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.