Розробки уроків - Українська мова 8 клас І семестр - 2016 рік

Урок №25. НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:

• навчальна: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена;

• розвивальна: розвивати творчі вміння аналізувати та узагальнювати; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення;

• виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення до народних традицій.

Внутрішньопредметні зв'язки:

• Лексикологія: засвоєння фразеологізмів (а також прислів'їв і приказок), крилатих висловів (у формі односкладних і неповних речень).

• Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми. Уживання в описах називних речень для позначення часу й місця. Використання неповних речень у діалозі, а також у складних реченнях для уникнення невиправданих повторень. Правильне інтонування неповних речень.

• Текст (риторичний аспект): використання ключових слів для підготовки усного висловлювання.

Міжпредметні зв'язки: односкладні й неповні речення як виражальний засіб у художніх творах (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Бесіда

♦ Яка різниця між двоскладними та односкладними реченнями?

♦ Назвіть типи односкладних речень.

♦ Чим виражений головний член у кожному з них?

♦ Чи можуть бути односкладні речення частинами складного речення? Наведіть приклади.

♦ На що або на кого вказує головний член в означено-особових реченнях? Наведіть приклади?

♦ У яких стилях мовлення найчастіше вживають односкладні речення?

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНО МАТЕРІАЛУ З ТЕМИ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Опрацювання схеми

♦ Що ви дізналися з опорної схеми про неозначено-особові речення?

♦ На чому допомагає зосередити увагу вживання неозначено-особових речень?

♦ Чим виражений присудок у неозначено-особових реченнях?

IV. ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВИХ ЗАВДАНЬ ПІЗНАВАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ

► Запишіть речення. Підкресліть у неозначено-особових реченнях присудок. Укажіть, чим він виражений.

1. Поступово ставали млявіші, в’яли, як рослини в спеку (Є. Гуцало).

2. З письма слова не викидають (Нар. творч.). 3. Вже закінчили жати жито (Є. Маланюк). 4. Висунули мене кандидатом у депутати (Ю. Яновський). 5. Дзвонять в усі дзвони (А Шиян). 6. Решетом воду не носять (Нар. творч.).

► Запишіть кілька прислів’їв, приказок, що виступають як неозначено-особові речення. Поясніть, чи можна вважати подані вислови фразеологізмами. Розкрийте їхній зміст. З’ясуйте тип кожного односкладного речення.

1. Не святі горшки ліплять. 2. Б’ють Хому за Яремину вину. 3. Дали вовчий білет. 4. І не хоче курка на вечорниці, так несуть. 5. Нагодують калачем та й у спину рогачем. 6. Назад тільки раки лазять (Нар. творч.).

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Коментоване письмо.

► Запишіть текст. З’ясуйте його стиль. Знайдіть неозначено-особові речення. Підкресліть у них присудок, укажіть, чим він виражений.

РІЗДВЯНІ АТРИБУТИ

Нині ми звиклися з тим, що головним атрибутом Нового року та Різдва є зрубана й прикрашена по-сучасному ялинка. Проте ще в середині XX століття переважна більшість українців ялинок в оселях не ставила. Прикрашання ялинки не є українською традицією. Цей звичай свого часу був штучно насаджений царем Петром І.

Традиційною українською символікою на Різдво, на Новий рік був дідух. Виготовляли його до свят з першого зажинкового снопа. Обплітаючи кожен із кільканадцяти пучків соломинками, господар ув’язував їх у пишний вінок. Знизу робили тририльчасте розгалуження для рівноваги і стійкості. За гілки дідуха правили зібрані до купи пучки. Їх прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами (За В. Скуратівським).

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

► Прочитати мовчки текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. З’ясувати стильову належність висловлювання. Дослідити його синтаксичну організацію.

Художнє оздоблення полотна — давня традиція українського народу. Вишивання набуло особливого поширення серед простого люду. У середньовіччі майже в кожній родині захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові вироби: сорочки, скатертини, рушники тощо.

Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість рецептів отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Традиційно виготовляли барвники з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого випадку були свої строки збирання й заготівлі сировини, суворий режим дозування, чітка технологія заварювання тощо.

Практично з кожної бадилинки можна було отримати барвник. З дикої груші, наприклад, виготовляли кілька фарб: з кори — коричневу, з листя — жовту, з кисличок рецептували жовтавий. Для темно-синіх барвників використовували цвіт сону, а для зеленої — чорної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку тканину (За В. Скуратівським).

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.