Розробки уроків - Українська мова 8 клас І семестр - 2016 рік
Урок № 26. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК № 5. УСНИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ ЗА КАРТИНОЮ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ
Мета:
• навчальна: ознайомити восьмикласників з вимогами до написання твору-опису за картиною в публіцистичному стилі; закріпити знання про опис як тип мовлення, його особливості та структуру;
• розвивальна: удосконалити вміння учнів усно складати твір-опис за картиною, користуючись відповідною термінологією та художніми засобами;
• виховна: прищеплювати почуття любові до культурної спадщини своєї країни.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ Й ЗАВДАННЯМИ УРОКУ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Насамперед нам потрібно пригадати особливості опису, типи і стилі мовлення. Пам’ятка — це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся.
► Які типи мовлення ви знаєте? (Розповідь, опис, роздум)
Під час опису пам’ятки власне описові речення зазвичай поєднують з розповідними. Опис пам’ятки історії та культури будуємо за схемою опису предмета.
► Пригадайте, які стилі мовлення ви знаєте.
Опис пам’ятки історії та культури може бути як у художньому, так і в науковому та публіцистичному стилях. Отже, твір-опис — це зв’язне висловлювання, складене мовцем, з використанням власних спостережень, додаткової інформації з різних джерел. В описі йдеться про ознаки самого предмета та ознаки його частин. Мета публіцистичного опису пам’ятки — передати найбільш важливі ознаки, а також викликати певне ставлення.
IV. РОБОТА ЗА РЕПРОДУКЦІЄЮ КАРТИНИ ХУДОЖНИКА О. ВОЛНЕНКА «СОФІЯ КИЇВСЬКА»
Розповідь про художника (повідомлення учня)
Волненко Олександр Анатолійович народився 23 березня 1941 року в м. Харкові в сім’ї художника. Українець. Батько — Волненко Анатолій Никонович — заслужений діяч мистецтв України. Мати — Бондаренко-Коломойцева Тетяна Іванівна. Під час війни батько був на фронті. З 1946 по 1948 рік Олександр Анатолійович проживав разом із батьком у Москві, де був зарахований до першого класу середньої школи. 1949 року разом із батьком переїхав жити до Києва. До 1954 року вчився в Київській школі № 54. У 1955 року вступив до Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка, яку закінчив 1959 року, а потім продовжив навчання в Київському державному художньому інституті на факультеті живопису.
У серпні 1962 року Олександр Анатолійович був у Німецькій Демократичній Республіці з групою студентів на практиці, де виконав цілу серію робіт у техніці олійного живопису, акварелі, сепії, чорнила, туші.
1965 року він закінчив інститут, захистивши на відмінно дипломну роботу на тему «Тарасові шляхи», яка потім експонувалася на виставці дипломних творів. У середині 1965 року після закінчення художнього інституту був направлений на роботу до Київського державного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. 1968 року брав учать у виставці художників театру та кіно, де експонувалося п’ять ескізів до театральної постановки Г. Жуковського «Туманність Андромеди». У травні 1969 року працював художником- постановником у Київському державному академічному театрі опери та балету. 1969 року був в Угорщині у місті Сегеді, де за його ескізами було виконано сценічне оформлення балету «Бахчисарайський фонтан». 1972 року за ескізами Волненка О. А. були виконані нові костюми до опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З 1972 по 1975 рік працював викладачем у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевченка. 1975 року був запрошений на педагогічну роботу до Київського державного художнього інституту, де працював до 1979 року.
Член Національної спілки художників з 1979 року.
V. ЗАГАЛЬНЕ ОСМИСЛЕННЯ ЗОБРАЖЕНОГО НА КАРТИНІ
VI. КОЛЕКТИВНЕ ОПРАЦЮВАННЯ РОБОЧИХ МАТЕРІАЛІВ (РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ)
|
Заснування собору |
Засновником храму був великий київський князь Ярослав Мудрий. Закладено собор 1037 року на честь перемоги над печенігами |
|
Етимологія (походження) назви собору |
Назва собору походить від грецького слова «софія» — мудрість |
|
Загальна характеристика собору |
Софія Київська завдовжки — 29,5 метрів, завширшки — 29,3 м, а разом із галереями — відповідно 41,7 та 54,6 м, площа собору становить близько600 кв. м, а загальна площа — 2310 кв. м. Висота від підлоги собору до зеніту центрального купола — 29 м. Хори також мають значну площу — 260 кв. м |
|
Складові комплексу собору |
Національний заповідник «Софія Київська» є комплексом давньої архітектури, до складу якого входять монастирські споруди: дзвіниця, митрополичий дім, трапезна, братський корпус, бурса, консисторія, Південна вежа, брама Заборовського, зведені у XVIII-ХІХ ст. та огороджені міцним муром |
Творче опрацювання картини
♦ У яку історичну епоху зображено Софію Київську? Свою думку обґрунтувати.
♦ У яку пору року зображено Софію Київську? Яку кольорову гаму використав художник у своїй картині?
♦ За допомогою яких деталей досягається велич і цілісність цієї пам’ятки?
♦ Описати фасад Софійського собору, його бані, укриті листовим свинцем, оформлення центрального входу.
♦ Що найбільше привертає вашу увагу в описі собору? Які почуття й настрої викликає у вас пам’ятка?
VІІ. СКЛАДАННЯ ТВОРУ-ОПИСУ ЗА КАРТИНОЮ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ (УСНО)
VIІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Підготувати розповідь-презентацію про побачену раніше пам’ятку історії та культури.
