Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Розробки уроків - Українська мова 8 клас І семестр - 2016 рік

Урок № 8. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 2. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: АУДІЮВАННЯ, ГОВОРІННЯ, ЧИТАННЯ, ПИСЬМО. РІЗНОВИДИ АУДІЮВАННЯ. ВИВЧАЛЬНЕ ЧИТАННЯ

Мета:

• навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів про види мовленнєвої діяльності, зупинившись зокрема на особливостях аудіювання та його видах;

• розвивальна: формувати комунікативно-мовленнєві вміння, орфографічні та пунктуаційні навики, сприяти розвитку пам'яті, уваги, мислення;

• виховна: виховувати повагу до видатних діячів української історії.

Внутрішньопредметні зв'язки: текст.

Соціокультурна лінія: Я і українська історія.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Мозковий штурм

► Підготувати усне повідомлення на лінгвістичну тему, користуючись поданою опорною схемою.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Привіт, проблемо!

► Прочитати текст наукового стилю, визначити тему та основну думку. Скласти план прочитаного, підготувати усну розповідь про різновиди аудіювання. Аудіювання — це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його. Для успішного здійснення аудіювання потрібно бути уважним, уміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання, мати треновану короткочасну і розвинену довготривалу пам’ять, здатність результативно працювати у визначених часових межах. Цього можна і треба спеціально навчатися.

Успіх аудіювання залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від уміння мовця виділяти головне, встановлювати контакт з аудиторією тощо.

Сприймати інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично.

Глобальне аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, вміння визначати тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Детальне сприйняття тексту часто вимагається тоді, коли проводиться, наприклад, такий вид роботи, як переказ почутого тексту; переказ пояснення вчителя; коли потрібно запам’ятати декілька завдань, не записаних учителем на дошці, з метою їх виконання в певній послідовності; під час дискусії, диспуту, виступу на зборах та ін.

Критичне аудіювання, вимагає висловлення власної думки з приводу почутого, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням, критичного осмислення сприйнятого на слух тощо.

Критичне аудіювання практикується у процесі роботи над переказом тексту із творчим завданням.

V. ПРОВЕДЕННЯ ВИВЧАЛЬНОГО ЧИТАННЯ. ЧАС ЧИТАЧА

► Ознайомитись із пам’яткою. Прочитати мовчки текст, скориставшись вивчальним різновидом читання.

Пам'ятка

Вивчальне читання мовчки текстів різних стилів

Читаючи мовчки текст:

♦ глибоко проникайте в його зміст;

♦ максимально повно охоплюйте нову інформацію;

♦ зрозумійте взаємозв’язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті;

♦ з’ясовуйте особливості композиції тексту;

♦ визначайте основну і другорядну інформацію;

♦ запам’ятовуйте причиново-наслідкові зв’язки між явищами;

♦ ставтесь до прочитаного творчо і критично.

Видатний історик

«Огрядний крутоплечий грамотій із запорозькими вусами», «кремезнющий характерник» — так в одному зі своїх романів описує Дмитра Яворницького письменник Олесь Гончар.

Справді грандіозний внесок зробив Яворницький, цей видатний науковець і популяризатор наукових знань, невтомний збирач історичних пам’яток, в українську культуру.

Дмитро Іванович Яворницький народився на Харківщині, у сім’ї псаломщика села Сонцівки. По закінченні Харківської повітової школи навчався в духовній семінарії. Не закінчивши її, вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету.

Завершивши навчання, Яворницький якнайсерйозніше взявся до вивчення історії Запорозької Січі. Захоплення молодого науковця історією козацтва привернуло увагу царських чиновників — ревних оборонців великодержавницької політики царського уряду, який за українською культурою не визнавав права на самостійний розвиток. 1884 року Яворницького проголосили сепаратистом. Йому заборонили досліджувати українську історія як «нікому не потрібну», водночас відмовивши в державній стипендії, а потім взагалі вислали до Ташкента.

Відбувши вислання й оселившись у Петербурзі, історик зблизився із земляками з України, зокрема зі студентами Петербурзької академії мистецтв Сергієм Васильківським, Миколою Самокишем, Опанасом Сластьоном. Щосуботи на товариських зустрічах, де жваво обговорювалися події з історії України, Яворницький як історик та етнограф розповідав про свої дослідження з історії Січі. Своїми розповідями він запалював серця молодих художників-українців на відображення багатющої історії рідного народу.

Якось Дмитро Яворницький познайомився з видатним художником, теж своїм земляком, уродженцем містечка Чугуєва на Харківщині — Іллею Рєпіним. Той саме працював над картиною про запорожців. Задум Рєпіна захопив ученого. Як історик і справді видатний знавець життя запорожців він висловив чимало зауважень, що змусило художника внести в ескіз полотна значні виправлення. Із власної колекції Яворницький передав митцеві деякі атрибути козаччини і навіть погодився позувати для образу козацького писаря.

Яворницький передав художникові один із декількох варіантів козацького листа до турецького султана. Що ж, як не цей лист, допомогло Рєпіну осягнути характери й настрої зображуваних ним людей та геніально передати їх на полотні!

Картина «Запорожці» широковідома, улюблена в народі. Та чи стала б вона такою, якби не той, віднайдений ентузіастом-істориком лист?

Пошукам матеріалів з української старовини і, зокрема, з історії запорозького козацтва Яворницький присвятив усе своє життя. Незважаючи на погрози й усілякі заборони, терплячи постійні утиски царських чиновників, Яворницький наполегливо працював над вивченням історії України і різними способами популяризував свої дослідження: читав лекції, друкував у періодиці статті й нариси, видавав книжки. Він написав сотні праць з історії, етнографії, фольклористики. Є в нього й літературні твори.

Широку популярність здобули книжки Яворницького про видатних козацьких ватажків Петра Конашевича Сагайдачного, Івана Дмитровича Сірка, останнього кошового Запорозького війська Петра Івановича Калнишевського. Яворницький надрукував чимало розвідок про кобзарство, гайдамацький рух в Україні, зібрав та опублікував велику кількість історичних і побутових народних пісень та дум. Він нагромадив величезний матеріал для словника української мови. Вінцем його дослідницької праці стала тритомна «Історія запорозьких козаків». У своїх творах науковець сміливо викривав ганебну політику російського царату щодо знищення козацтва.

З 1902 року Яворницький — завідувач Катеринославським музеєм старожитностей (пізніше — Дніпропетровський державний історичний музей). Водночас він завідував кафедрою українознавства Інституту народної освіти. Учений активно вів археологічні розкопки на Дніпропетровщині, постійно поповнюючи музей все новими й новими експонатами.

Помер Дмитро Іванович Яворницький 1940 року. Поховано його на території керованого ним музею в Дніпропетровську (За А. В’юником; 500 сл.).

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Дмитро Іванович Яворницький народився.

А на Львівщині;

Б на Харківщині;

В на Дніпропетровщині;

Г на Київщині.

2. Своє життя Дмитро Яворницький присвятив вивченню історії.

А українського мистецтва;

Б українських стародруків;

В українських промислів;

Г українського козацтва.

3. Заборонивши Яворницькому досліджувати українську історію, його вислали.

А до Симбірська;

Б до Орла;

В до Ташкента;

Г на Кос-Арал.

4. Слово сепаратист має таке значення:

А особа, що обстоює ідею переваги однієї нації над іншими;

Б особа, що прагне до відокремлення та створення власної держави чи автономії;

В особа, що проповідує виключність одних народів і цькування інших;

Г особа, що свідомо розпалює ворожнечу між народами.

5. У Петербурзі Яворницький зблизився із земляками з України...

А С. Васильківським, М. Самокишем, О. Сластьоном;

Б К. Трутовським, К. Костанді, М. Кузнєцовим;

В В. Орловським, М. Пимоненком, С. Світославським;

Г О. Мурашком, Ф. Кричевським, І. Тушем.

6. У роботі над картиною про запорожців Яворницький допомагав...

А Миколі Пимоненку;

Б Олександрові Мурашку;

В Сергію Васильківському;

Г Іллі Рєпіну.

7. Широку популярність здобула книжка Яворницького про останнього кошового Запорозької Січі...

А Івана Дмитровича Сірка;

Б Петра Конашевича Сагайдачного;

В Петра Івановича Калнишевського;

Г Богдана Михайловича Хмельницького.

8. Вінцем дослідницької праці Яворницького стала тритомна.

А «Історія русів»;

Б «Історія України-Руси»;

В «Історія Запорозької Січі»;

Г «Історія запорозьких козаків».

9. Яворницький керував роботою.

А Харківського історичного музею;

Б Київського історичного музею;

В Катеринославського (Дніпропетровського) історичного музею;

Г Січеславського (Запорізького) історичного музею.

10. В Інституті народної освіти Яворницький завідував кафедрою.

А історії України;

Б українознавства;

В фольклору;

Г етнографії.

11. Наука етнографія вивчає.

А усну народну творчість;

Б культуру, побут народів світу, їхнє походження, розселення, культурні зв’язки;

В особливості поведінки, зумовлені національною належності;

Г походження слів.

12. Царський уряд переслідував історика Д. Яворницького.

А за пропаганду української державницької ідеї;

Б за свідоме перекручення історичних фактів;

В за викриття ганебної політики російського царату щодо козацтва та його знищення;

Г за заклики до відновлення Запорозької Січі.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Скласти коротке висловлювання на тему: «Що легше — слухати, читати, говорити чи писати?»









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.