Українська мова 8 клас - Розробки уроків - 2016 рік

Урок 35. PM № 9. Особливості побудови опису пам’яток історії і культури.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії і культури в художньому стилі

Мета: пояснити особливості опису пам’яток історії та культури, формувати вміння вирізняти опис пам’ятки в тексті й переказувати його зі збереженням стильових вимог вихідного зразка; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, культуру мовлення, сприяти збагаченню словникового запасу учнів; виховувати любов і повагу до культурної спадщини свого народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: текст для переказу, проектор, пам’ятка «Як працювати над вибірковим переказом» (її зміст — у конспекті уроку).

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Під час прогулянки містами ми прагнемо збагатитися їх внутрішнім змістом, пізнати їх особливість. Можливо, міста приховують свою вишуканість у пам’ятках історії та культури. Саме біля таких споруд, збудованих людьми творчими, натхненними, забуваєш про життєву метушню, про труднощі й тривоги.

Отже, сьогодні ми поведемо мову про пам’ятки історії та культури, які залишили нам у спадщину предки.

Діти записують тему уроку в зошити.

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Бесіда.

— Що ви вважаєте пам’яткою історії та культури? (1. Предмет матеріальної культури минулого, який зберігся; щось таке, що здатне відновити і берегти людську пам’ять. 2. Твір давньої писемності, архітектури).

Отже, є літературні пам’ятки та пам’ятки історії.

— Які з відомих українських пам’яток архітектури ви можете назвати? (Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Почаївська лавра).

— Чи доводилось вам описувати сучасні будівлі, історичні споруди?

— Які види переказів ви знаєте? Назвіть особливості вибіркового переказу. (Вибірковий переказ — це детальний, логічно послідовний виклад змісту одного з питань переказуваного тексту. Переказувати вибірково означає вибрати з тексту місця, які відповідають конкретному питанню, вузькій темі).

Над описом пам’ятки історії та культури працюватимемо протягом кількох уроків. Результатом нашої роботи буде твір-опис пам’ятки культури та історії.

IV. Підготовка до роботи над усним вибірковим переказом.

Ознайомлення учнів з пам’яткою «Як працювати над вибірковим переказом».

ПАМ’ЯТКА

«Як працювати над вибірковим переказом»

1. Прочитайте текст.

2. Визначте його тему й основну думку.

3. Вдумайтеся в суть теми, запропонованої для вибіркового переказу.

4. Виберіть із тексту матеріал, необхідний для розкриття теми (він може бути в різних місцях

тексту).

5. Визначте основну думку тексту

6. Продумайте композицію переказу, тип мовлення.

7. Випишіть слова-терміни.

8. Складіть план переказу.

V. Робота з текстом.

Читання тексту для переказу.

Високий замок у Львові

Будівництво замку розпочато, за переказами, 1362 р. Він будувався тривалий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого розташування і для відрізнення від іншого замку в місті, що звався Низьким. Високий замок починався з великого пригородка. Він був заввишки 120 м, завширшки 23 м. Тут були склади дерева, сіна, соломи, й тут тримали худобу. Пригородок був оточений із трьох сторін мурами, з четвертої, східної, межував із меншим пригородком, також із мурами. Мури обох пригородків мали стрільниці для стрільби. На рогах і в деяких інших місцях були башти, або вежі, на три й чотири поверхи. Усіх веж було шість. Вежі служили і для оборони, і в’язницями для «своєвільних людей». Від сходу одна вежа звалася «шляхетська», де сиділа шляхта, друга — «гультяйська» — для всіх інших злочинців. На вежах і мурах відбували сторожу замкові «драби» вдень і вночі: в часи небезпеки били тривогу й смоляними бочками освітлювали темноту. До оборони замку служили гармати, гаківниці й рушниці.

У замку як в’язні перебували в 1410 р. німецькі рицарі-хрестоносці, що потрапили в полон під Грюнвальдом. У 1559 р. тут була замкнена славна княгиня Гальшка з Острога, донька князя Іллі Острозького, що по батькові дістала величезну спадщину. Мати княжни вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Не бажаючи віддати доньки воєводі Луці з Гурки, що з нею підступно взяв шлюб, замкнулася з донькою в монастирі домініканців. Князь, перебраний за старця, дістався потайно до монастиря, але воєвода влаштував його облогу. Врешті було перетято рури, якими йшла вода до домініканців, і монастир мусив піддатися. Остаточно дві сторони вирішили, що Гальшка буде затримана в «секвестрі» у Високім замку аж до рішення короля. Львівський староста приїхав за княжною і перевіз її на замок, на знак почесті стоячи на ступні карети. Але Гальшка була невтішна, сиділа на ліжку лицем до стіни і не хотіла нічого їсти. Король вирішив, що княжна має вертатися до чоловіка. Староста віддав її Гурці, і хоча Гальшка не хотіла сідати до повозу і заливалася слізьми, мусила покоритися.

Замок стояв на такім неприступнім місці, що вороги рідко коли пробували його здобувати. Перший раз Високий замок здобув 1648 р. Максим Кривоніс.

Богдан Хмельницький, що тоді обложив Львів, не думав добувати міста й не вів проти нього майже ніяких воєнних операцій. Але щоб утримати львівських міщан у страху й присилувати їх до миру, він дозволив полкам черні здобути замок. Провід над черню мав полковник Максим Кривоніс, проводир народного повстання. Кривоніс під Львовом був хворий. Рана, яку дістав у бою, у лівий бік, вище серця, не гоїлася, але він дав команду наступати. 15 жовтня 1648 р. Високий замок дістався в українські руки. Через те ціле місто було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп.

По облозі 1648 р. Високий замок кілька років стояв пустий, зруйнований. Оновлено його невдовзі, і він перебув нову облогу Хмельницького 1655 р. і турецьку облогу 1672 р. Пізніше супроти зросту артилерійської вмілості замкові укріплення стали заслабі — і замок було занедбано. Коли 1704 р. під Львів прийшов шведський король Карл XII, Високого замку вже не боронено. Король дістався туди без перешкод і там уложив план, як добути місто.

Наприкінці XVIII століття замок стояв уже як руїна, що сама розсипалася під впливом дощів і повітря. За наказом австрійських властей почали розбирати мури й продавати їх на матеріал (За І. Крип’якевичем; 535 сл.).

Аналіз структури тексту.

— Визначте, що виражає заголовок: тему чи основну думку.

— З’ясуйте тип і стиль мовлення тексту.

— Які типи мовлення наявні в тексті?

— Виділіть у тексті частини, що належать до різних типів мовлення (розповіді й опису).

Аналіз змісту тексту.

— Назвіть історичні об’єкти, описані в тексті. З яких частин вони складаються, яке функціональне призначення мають (або мали)?

— Ваше завдання — усно переказати текст, детально зупинившись на описі Високого замку. Поміркуйте, які частини тексту можна пропустити.

Словникова робота.

Лексико-стилістична робота.

— Поясніть лексичне значення незрозумілих слів.

Лексико-орфографічна робота.

— Запишіть власні й загальні назви, ужиті в тексті. Поясніть їх правопис.

(Високий замок, Низький замок, місто Грюнвальд, княгиня Гальшка, князь Ілля Острозький, полковник Максим Кривоніс, Богдан Хмельницький, шведський король Карл XII).

— Запишіть опорні слова і сполучення слів під диктовку вчителя. Запам’ятайте й поясніть їх правопис.

(Пригородок, рицарі-хрестоносці, «шляхетська» і «гультяйська» вежі, замкові «драби»).

Повторне читання тексту по частинах і робота над планом, запис плану.

Звернути увагу на опис Високого замку.

Завершальне цілісне читання тексту.

VI. Самостійний переказ учнями прочитаного.

Індивідуальна допомога вчителя учням.

VII. Підсумки. Рефлексія.

VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити