Українська мова 8 клас - Розробки уроків - 2016 рік

Урок 38. PM № 10. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне, критичне. Слухання-розуміння текстів, що належать до різних стилів та типів мовлення (зокрема опис пам’яток історії і культури). Контрольне аудіювання

Мета: систематизувати й узагальнити знання про види мовленнєвої діяльності; дати уявлення про механізм та різновиди аудіювання, види читання; удосконалювати комунікативні вміння, розвивати слухову й зорову пам’ять, збагачувати словниковий запас учнів;.

Тип уроку: урок контролю знань, умінь і навичок (перевірки володіння всіма видами мовленнєвої діяльності).

Засоби навчання: тестові завдання, текст для аудіювання.

Перебіг уроку

1. Організаційний етап.

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

III. Виконання вправ на застосування узагальнених знань.

Пояснювальний диктант.

— Поясніть, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі роботи над диктантом?

I. 1. Губами говори, а руками роби. 2. До чужого рота не приставиш ворота. 3. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. 4. Книга для людини — віконце в світ. 5. Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш. 6. Слухачам вуха не болять. 7. Красно говорить, а слухати нічого. 8. Як почалися жнива, будь скупішим на слова. 9. Що за сила в пері й чорнилі? 10. Що записано пером, не витягнеш і волом. 11. Так перо пише, як муха дише (Народна творчість).

II. 1. Слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти (Т. Шевченко).

2. Слова вибухали якісь майже вульгарні, руйнуючі, ішли ніби зовсім не з її вуст (О. Гончар). 3. Життя без книги — хата без вікна, тюрма глуха і темна, як труна. 4. Крізь вікна книг свободи світло ллється, майбутнього видніє далина (Д. Павличко). 5. На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф (Л. Костенко). 6. Ще ваше слово ляже на папір, обпікши душу, затуманить зір. (В. Гриценко). 7. Слово по слову — завели річ про мене (Панас Мирний).

IV. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Матеріал для вчителя.

Сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Для багатьох професій уміння сприймати-розуміти усне мовлення необхідне у процесі виконання службових обов’язків.

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання — це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання і розуміння усного мовлення.

Процес аудіювання забезпечується механізмом здогадки (про що йтиметься далі?), смислової орієнтації (на ситуацію спілкування, лексичне й граматичне оформлення виражальних засобів мови, інтонацію, жести, міміку мовця), тотожних замін (щоб утримати інформацію в оперативній (короткотривалій) пам’яті, потрібно «згортати», «спресовувати» зміст сприйнятого розгорнутого висловлювання до рівня тотожних за змістом ключових слів або стислих синонімічних структур: саме такі смислові «згустки», змістові «матриці» спроможна зберегти пам’ять). Дію цих механізмів можна удосконалювати тренуванням.

Важливою психологічною особливістю аудіювання є одноразовість, неповторність цього виду мовленнєвої діяльності у природних умовах спілкування. Тому вчені виділяють репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються у процесі проведення усних переказів (докладних, стислих чи вибіркових), а також під час підготовки до творчих робіт.

Аудіювання — це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації"). Для цього необхідно бути уважним, вміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, мати треновану короткочасну і розвинену довготривалу пам’ять, здатність результативно працювати у визначених часових межах. Цього треба спеціально навчатись.

Звичайно, смислове сприймання мовлення залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від його уміння виділяти головне тощо. Проте успішність смислового сприймання усного мовлення залежить і від підготовленості слухачів до сприймання, від того, як вони вміють слухати. Сприймати інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично. Особливого значення це набуває із запровадженням такої форми підсумкової державної атестації з української мови, як переказ із творчим завданням.

Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, вміння визначати тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Детальне аудіювання передбачає найповніше докладне сприймання змісту повідомлення, усвідомлюючи смисл кожного з його елементів. Детальне сприймання тексту часто вимагається тоді, коди проводиться, наприклад, такий вид роботи, як переказ почутого тексту; переказ пояснення вчителя; коли потрібно запам’ятати декілька завдань, не записаних учителем на дошці, з метою їх виконання в певній послідовності; під час дискусії, диспуту, виступу на зборах та ін.

Критичне аудіювання базується на глобальному і детальному, вимагає висловлення власної думки з приводу почутого, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням критичного осмислення сприйнятого на слух тощо. Цей вид аудіювання практикується під час переказу тексту з творчим завданням.

Визначення стилю і типу мовлення поданих уривків із текстів.

1. Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою! Але найбільш чарівним і гарним постає перед нами осінній ліс. Чудово, неначе в казці! Усе навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок.

З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід.

Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.

Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осене, за цю красу!

2. «Людина» — таке знайоме слово. Як часто ми чуємо: «Ось народилася ще одна людина», «Він буде великою людиною», «Оце так людина!» — і не замислюємося, що ж насправді криється за цими фразами. Хтось сказав: «Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу». Він ніякий — ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого виростають благородні люди? І чи всі мають право називатися людиною?

Я вважаю, що людина сама формує свою особистість. І найвищих форм підлості, так само як і благородства, людина може досягти сама саме тому, що вона людина. І їй самій необхідно обрати свій життєвий шлях. Тільки треба пам’ятати, що, на відміну від написаного на аркуші чистого паперу, вчинки людини не можна просто викреслити чи виправити.

Ми говоримо «зла людина» і «добра людина». Отже, всі — люди? Але ж ні, існує ще таке слово, як «людяність». І вже зла людина ніяк не може бути гуманною. А гуманність — це і щирість, і чесність, і порядність, і вихованість. Людина, що має такі риси, поєднує в собі духовне багатство, високу моральність і виявляє себе як неповторна індивідуальність. Тож з погляду біології всі ми можемо називатися людьми. А от чи кожен гідний називатися людиною з погляду моралі? Над цим запитанням повинен замислитися кожен.

3. Розрізняють велику панду й малу панду. Велика панда (бамбуковий ведмідь) — ссавець, якого тепер відносять до родини ведмедевих. Ця тварина нагадує ведмедя, але має круглішу голову, що нагадує чорно-білу маску. Велика панда живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском у гористих місцевостях центрального Китаю, таких як Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем моря.

Живляться панди різними рослинами і найперше — молодими пагонами бамбука, які вони розгризають міцними щелепами. Велика панда — це вимираючий вид, головною загрозою для якого є подальша втрата середовища проживання та дуже низький рівень народжуваності як у неволі, так і в дикій природі. Вважають, що близько 1600 панд досі проживають у дикій природі. Велика панда є символом Всесвітнього фонду дикої природи.

Мала панда (кошачий ведмідь) — вид ссавців ряду хижих, переважно травоїдна, розміром небагато більша за кішку. Особливих успіхів у розведенні цих тварин у неволі досяг зоопарк Хефей.

Систематичне положення малої панди довгий час було неясним, її відносили то до родини єнотових, то до ведмедевих, проте пізніше за даними молекулярних досліджень її виділили до окремої родини малопандових (За матеріалами Інтернет-джерел).

V. Аудіювання.

Читання тексту.

Фонтан на Контрактовій площі

За традицією в давнину у більшості європейських міст перед ратушею або магістратом споруджували фонтан. Такої відповідності дотримали й у Києві. У XV ст. на центральній площі Подолу, що мала назву Ринкової, стояла дерев’яна ратуша, а поряд — дерев’яний павільйон-криниця. 1697 р. на майдані було зведено мурований магістрат, а поряд — кам’яний фонтан-ротонду.

Пізніше фонтан було перебудовано. Проектними й будівельними роботами керував український архітектор Іван Григорович-Барський. На той час цей талановитий митець обіймав посаду магістратського зодчого. Ним уже було зведено Покровську та Набережно-Микільську церкви, дзвіницю Успенського собору, будівлю бурси та чимало інших відомих споруд. Будівлі Григоровича-Барського були вирішені в архітектурному стилі бароко, вони вирізнялися стриманістю, витонченістю та гармонією пропорцій.

На підставі аналізу описів мандрівників та архівних матеріалів встановлено, що збудований І. Григоровичем-Барським фонтан «Феліціан», що пізніше перетворився на фонтан «Самсон», було створено у 1748-1749 рр.

Фонтан мав форму ротонди — чотирикутного павільйону. Покрівля являла собою баню, що спиралась на чотири масивні стовпи, об’єднані арками. Покрівлю увінчувало плоске золочене зображення апостола Андрія Первозваного з хрестом у піднятій руці. Його постать ніби перегукувалась із фігурою богині правосуддя Феміди, що височіла на башті магістрату.

Усередині ротонди був колодязь із кам’яними стінками. Посеред колодязя на п’єдесталі було встановлено статую. Дерев’яна постать асоціювалася із давньоримською богинею щастя Феліцитою, хоча кияни зазвичай називали статую просто ангелом. У правій руці ангел тримав кухлика, з якого безперервно цебеніла вода.

Ангела з кухлем прозвали Феліціяном, від чого серед киян фонтан отримав назву — «Феліціанський». В архівних матеріалах поширена назва «Феліціан».

Фонтан «Феліціан» був на Подолі не єдиним. Усього існувало 12 колодязів, воду до яких було підведено підземними трубами. Труби було видовбано усередині соснових колод завдовжки 8-10 м, діаметром не менше як 40 см, з’єднаних залізними муфтами. Вода стікала з гори, на якій, за легендою, апостол Андрій, поблагословивши Київ, установив хрест.

Скульптурна частина фонтана — ангел з кухлем — простояла до 1808 р. У цьому році проводився ремонт дерев’яних труб. Напевно, під час цього ремонту статую замінили. За 60 років дерев’яна скульптура під впливом води могла пошкодитись. Отож «Феліціана» замінили на скульптурну групу «Самсон і лев».

Улітку 1811 року пожежа протягом дня знищила усі споруди цієї частини міста. Водогін також було пошкоджено.

Ротонду невдовзі було полагоджено, проте її капітальний ремонт було здійснено лише через 60 років. Тепер павільйон мав у плані коло. Скульптурна частина фонтана стояла на круглому п’єдесталі посередині дерев’яного басейну. Дерев’яний Самсон, що мав звичайний людський зріст, роздирав щелепи леву. Статую було пофарбовано олійними фарбами. Вода з левової пащі виливалася у басейн, а тоді спеціальними трубами стікала до Дніпра.

Головну роль у споруді грала архітектурна його частина — ротонда у стилі бароко. Статуя виконувала лише декоративну функцію.

Народний майстер створив постать міфологічного Самсона, який важко й упевнено спирається ногами на землю, чим створює враження моці й непереможності. Його дуже тіло переплітається зі згином тулуба звіра. Проте загальна виразність скульптурної групи дещо втрачається внаслідок грубуватої обробки дерева.

Розміри скульптури 1,5x1 м. З архітектурою фонтану скульптурна композиція створює єдиний ансамбль. Яскраве розмалювання статуї підсилює своєрідний декоративний ефект.

У житті киян фонтан відігравав помітну роль. Він був центральною фігурою урочистого хресного ходу, що відбувався у серпні в День святих мучеників Маккавеїв. Процесія на чолі з митрополитом святила воду фонтану. Крім того, ротонда фонтана була увінчана фігурою Андрія Первозваного з хрестом у руці. Саме Андрія Первозваного вважали божественним засновником Києва, і фонтан нагадував про це киянам.

Минав час, відбувся Жовтневий переворот, змінилась ідеологія, і замість християнських символів у Києві з’явились символи нової влади: зірки, серп і молот, червоний стяг, скульптури робітника, селянки, численні статуї вождя. 1934 р. фонтан «Самсон» було знищено як «пережиток минулого». Споруда виявилася міцною — зруйнувати її ломами не вдалося. Варварам довелося звернутися до військових. В архіві зберігається унікальна фотографія — руїни фонтана після вибуху.

Проте дерев’яний Самсон з левом врятувався! Перед початком Першої світової війни завбачливі кияни передали статую до міського музею, на її місці встановивши бетонну копію. Саме в пащу бетонного лева, як свідчать очевидці тих трагічних подій, військові й заклали динаміт. До свого варварського знищення вишукана ротонда проіснувала на Подолі близько 175 літ.

У 70-х роках минулого століття було порушено питання про відновлення фонтана. Почалися пошуки старих фотографій, розкопки фундаменту. У фондах музею українського мистецтва було знайдено унікальну річ — фігуру Андрія Первозваного, що зберігалась там як скульптура XVIII ст. роботи невідомого автора. Залишається захоплюватись сміливістю киян, які не побоялися перед вибухом зняти й сховати деталь споруди, щоб зберегти її для нащадків.

Будівництво фонтана велося з максимально можливим у наш час дотриманням будівельних прийомів XVIII ст. Постала проблема: як відновлювати постать Андрія Первозваного, коли в нього в руці хрест? Панувала соціалістична доба, і навіть до видавців путівників по Києву цензурою ставилась вимога показувати храми у такому ракурсі, щоб не було видно хрестів. У результаті напружених роздумів і тривалих консультацій ухвалили рішення: завершити ротонду фігурою апостола Андрія лише з нижньою частиною хреста, без поперечини, що сприймалося як посох.

Час спливав, і Україна здобула незалежність. Духовність почала повертатись в оселі й душі українців. Напередодні візиту до Києва французької делегації Андрієві Первозваному допаяли верхівку хреста. Відтоді святий апостол знову благословляє своїм хрестом подільський Контрактовий майдан, а з ним — увесь Київ (За Л. Толочно; 830 сл.).

Робота з тестами.

1. У добу середньовіччя в європейських містах перед ратушею або магістратом споруджували А собор

Б пам’ятник

Б фонтан

Г ансамбль будинків

2. Покровську та Набережно-Микільську церкви, дзвіницю Успенського собору та фонтан на Контрактовій площі було зведено київським зодчим

А Степаном Ковніром

Б Іваном Григоровичем-Барським

В Йоганном Шеделем

Г Богушем Гулькевичем-Глібовським

3. Первісно фонтан мав форму

А кола

Б ротонди — чотирикутного павільйону

В прямокутника із заокругленими кутами

Г трикутника

4. Покрівлю увінчувало плоске золочене зображення

А давньоримської богині щастя Феліцити

Б Богородиці

В апостола Андрія Первозваного

Г Георгія Переможця

5. Крім фонтану «Феліціан», на Подолі було ще

А 5 фонтанів

Б 12 фонтанів

В 20 фонтанів

Г 10 фонтанів

6. Улітку 1811 року фонтан і водогін були знищені

А паводком

Б землетрусом

В військовими діями

Г пожежею

7. Після відновлення фонтана над колодязем було встановлено статую

А Самсона з левом

Б Андрія Первозваного

В ангела

Г Миколая Чудотворця

8. Статую було виконано з

А мармуру

Б дерева

В глини

Г граніту

9. Як «пережиток минулого» фонтан «Самсон» було знищено

А 1917 року

Б 1934 року

В 1970 року

Г 1986 року

10. До місцевого музею статуя Самсона була передана киянами

А перед Першою світовою війною

Б у 30-ті роки XX ст.

В у 50-ті роки XX ст.

Г у 90-ті роки XX ст.

11. У 70-ті роки XX ст. у фондах музею українського мистецтва було знайдено таку деталь фонтана, як

А постать ангела

Б зображення лева

В хрест

Г фігуру Андрія Первозваного

12. Повністю фонтан було відновлено

А у 40-х роках XX ст.

Б у 70-х роках XX ст.

В у 80-х роках XX ст.

Г після проголошення незалежності України

VI. Підсумки. Рефлексія.

Вправа «Незакінчене речення».

— Найважливіше, що я засвоїв(-ла), — це...

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Скласти 6 речень з однорідними членами та узагальнювальними словами.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити