Українська мова 8 клас - Розробки уроків - 2016 рік

Урок 40. Звертання непоширені і поширені. Риторичне звертання. Розділові знаки при звертанні

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати знання учнів про звертання, повторити відомості про поширене звертання; удосконалювати вміння виділяти їх у реченні інтонацією і розділовими знаками; формувати вміння зв’язно висловлювати свої думки, зіставляти, узагальнювати; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву учнів; виховувати любов до України, повагу до Шевченка та його геніальної творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, таблиця «Розділові знаки при звертаннях» (її зміст —у конспекті уроку).

Перебіг уроку

I. Організаційний етап (полікультурна компетентність).

Прийом «Психологічний настрій».

Я — учень.

Я — творча особистість.

Я думаю, аналізую, висловлюю свої думки.

II. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми поглибимо знання про звертання, удосконалимо вміння визначати їх у реченні, навчимося ставити розділові знаки при звертанні.

III. Операційно-пізнавальний етап.

Клоуз-тест.

— Звертання — це...

— Звертання виражається...

— Звертання бувають...

— Основна функція звертання...

— Звертання може стояти...

Матеріал для вчителя.

Звертання — це слово або кілька слів, що називають особу чи предмет, до якого звернена мова. Звертання бувають поширені (складаються з кількох слів) і непоширені (складаються з одного слова). Звертання може стояти на початку, в середині та в кінці речення. Звертання виражаються:

■ кличним відмінком іменника: Що, весілля, доню моя?

■ прикметником, ужитим у значенні іменника: Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Риторичне звертання (звернення) — риторична фігура, яка полягає в тому, що висловлення

адресується до неживого предмета, абстрактного поняття, відсутньої особи, чим посилюється його виразність. Це звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити ставлення мовця: О люди! Люди-небораки! Використовується для називання співрозмовника в уявному діалозі. Оформляється словом чи словосполученням у кличному відмінку часто з додаванням прикладок.

1) Кома та знак оклику при звертаннях.

Звертання на письмі виділяють комами або знаком оклику (залежно від інтонації) на початку речення й комами з двох боків у середині речення. Якщо звертання стоїть наприкінці речення, то кому ставлять перед ним: Обізвався старий батько: «Чого ждеш, небого?»

2) Виділення вигуків при звертаннях.

Вигуки відділяють від звертання комами або знаком оклику: Боже мій! Іване! І ти мене покидаєш?

3) Займенники, сполучники при звертаннях.

У складі поширеного звертання займенники ти, ви комами не виділяють: Моя ти доле молодая, не покидай мене.

Однорідні звертання, з’єднані сполучниками і, й, та, комою не розділяють.

Звертання виділяють комами разом зі словами, що належать до них: І тебе загнали, мій друже єдиний, мій Якове добрий!

IV. Узагальнення і систематизація знань (компетентність продуктивної творчої діяльності).

Опрацювання таблиці «Розділові знаки при звертаннях».

Розділові знаки при звертаннях

Пунктограма

Приклади

..., Зв, ...

Плачте, діти козацькії, така ваша доля!

Зв!...

Брати мої, діти! Дайте мені порадоньку, що будем робити?

Зв,...

Люде добрі, де шлях в Московщину?

..., Зв!(?)

Під хатою заночуєм, сину мій Іване!

Де ти в світі погибаєш, сину мій єдиний?

Робота з підручником (компетенція особистісного самовдосконалення).

Метод «Мозковий штурм».     .

— Дослідіть, при яких (з морфологічної точки зору) словах звертання виконує роль, близьку до уточнення.

Суть методу: учні висувають свої гіпотези стосовно того, яка частина мови, що виконує роль звертання, є близькою до уточнення. Відповіді записують на дошці, вчитель вибирає правильні й викреслює зайві.

1. Прощай же ти, моя нене, удово-небого, годуй діток; жива правда у Господа Бога!

2. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, ще лучче, як батьки ходили.

3. «Чого ти ходиш на могилу? — насилу мати говорила. — Чого ти плачеш ідучи, чому не спиш ти уночі, моя голубко сизокрила?»

4.1, може, в тихій твоїй хаті я буду знову розмовляти з тобою, друже мій.

5. Ой ви, сльози, дрібні сльози! Ви змиєте гори.

6. А ти, Чигирине! А ти, старий Дорошенку, запорозький брате! Не здужаєш, чи боїшся на ворога стати? (Із творч. Т. Шевченка),

V. Усвідомлення набутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення вмінь.

Метод «Займи позицію».

— Визначте типи звертань за структурними ознаками: непоширені, поширені. Якими частинами мови виражаються пояснювальні частини в поширених звертаннях? Чи можна їх вважати членам речення?

1. Боже милий! Як хочеться жити, і любити твою правду, і весь світ обняти!

2. Надворі, бач, наступає свято... Тяжко його, друже-брате, самому стрічати.

3. А тобі, мій одинокий, мій друже єдиний, горе тобі на чужині та на самотині.

4. А ти, великомученице? Села минаєш, плачучи вночі.

5. А втім, як знаєш, пане-брате.

6. Возлюбленику муз і грацій, ждучи тебе, я тихо плачу і думу скорбную мою твоїй душі передаю.

7. Благословенная в женах, Святая праведная мати Святого сина на землі, не дай в неволі пропадати, летучі літа марне тратить. Скорбящих радосте! Пошли, пошли мені святеє слово, святої правди голос новий! (Із творч. Т. Шевченка).

Метод «Коло ідей».

— Які семантичні групи звертань ви можете назвати? (Відповіді мають ґрунтуватися на поданій вправі. Наприклад, явища природи, небесні тіла, конкретна особа і т. д.).

Учні поділені на 3 групи, кожна по черзі оголошує свою відповідь. Учитель записує всі ідеї на дошці. Разом з учнями вибирає правильні й викреслює зайві.

1. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками.

2. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу.

3. Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!

4. Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, то дай злої! злої!

5. Широкая, високая калино моя, не водою до схід сонця поливаная.

6. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.

7. Дністре, водо каламутна, винеси на волю!

8. Прилітайте ж, мої любі, тихими речами привітаю вас, як діток, і заплачу з вами.

9. Прощавай же ти, моя нене, удово-небого, годуй діток; жива правда у Господа Бога!

10. Прощавай, світе, прощавай, земле, неприязний краю, мої думи, мої люті в хмари заховаю.

11. А ти, моя Україно, безталанна вдово, я до тебе літатиму з хмари на розмову. ,

12. Ходім, ходім, отамане, батьку ти мій, брате, мій єдиний! (Із творч. Т. Шевченка).

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Рефлексійна анкета.

— На уроці я...

■ дізнав(-ла)ся...

■ повторив(-ла)...

■ навчив(-ла)ся... зрозумів(-ла)...

■ відчув(-ла) труднощі...

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (компетентність саморозвитку та самоосвіти).

Підготувати лінгвістичне повідомлення-узагальнення про звертання за таким планом:

1) визначення звертання;

2) семантичні групи звертань;

3) засоби вираження звертань;

4) структурні типи звертань;

5) стилістичні функції звертань;

6) своєрідність інтонації звертань і речень із звертаннями;

7) правила вживання розділових знаків при звертаннях.

Кожне положення проілюструвати прикладами.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити