Українська мова 8 клас - Розробки уроків - 2016 рік

Урок 41. Вставні Слова (словосполучення і речення). Групи вставних слів і словосполучень за значенням. Розділові знаки при вставних словах

Мета: ознайомити восьмикласників з відомостями про вставні слова і словосполучення; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити вставні слова і словосполучення в реченнях та визначати їх стилістичну роль у мовленні, правильно інтонувати речення зі вставними словами та словосполученнями, відрізняти їх від речень з однозвучними словами; розвивати творчі вміння складати речення зі вставними словами та словосполученнями і використовувати їх в ус- йому й писемному мовленні; виховувати культуру мовлення, уміння правильно й доречно вживати вставні слова і словосполучення у мовленні.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, проектор, таблиця «Групи вставних слів (словосполучень) за значенням» (її зміст —у конспекті уроку).

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап (полікультурна компетентність).

Перевірка домашнього завдання.

  1. Актуалізація опорних знань учнів (компетенція саморозвитку і самоосвіти). Поетична хвилинка.

Аналіз орфограм і пунктограм.

Весно,весно, весняночко,

Прийди до нас, подоляночко.

Прийди до нас, теплом утіш.

А ти, сонечко, світи ясніш!

Виконання тестових завдань.

  1. Позначте твердження, яке є правильним  

А у реченні звертання виконує синтаксичну роль підмета

Б у реченні звертання виконує синтаксичну роль додатка

В звертання ніколи не буває членом речення

Г звертання може бути будь-яким членом речення

  1. Укажіть речення, у якому звертання стоїть на початку

А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлими наші хати і просторий світ.

Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя.

В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх.

  1. Укажіть речення, у якому звертання стоїть у кінці

А Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов.

Б Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік.

В Гей рицарю жадібний, стережись.

Г Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю!

  1. Позначте речення з поширеними звертаннями

А Душа твоя мені до болю близька, наш святославний, милий Новгород.

Б Земле! Силу для співу позич.

В Вас пам’ятаю, ясени, як проводжали у дорогу.

Г Люблю тебе — і небо входить в дім, блакитним словом колискову творить.

  1. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки при звертанні

А О світе, мій, невже без таїни народжуєш троянди й полини?

Б Прости мені земле, коли не такий, як треба синам твоїм бути.

В Ой ти, ниво моя, ниво золотая.

Г Мій, Боже, милий, як то мало святих людей на світі стало.

  1. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки при звертанні

А Чуєш мамо, горлиця мені знову нагадала давню пісню колискову.

Б Щоб, ти ясеню, став ще вищий, а ти ружо, красніша.

В Ой ти, дівчино, моя зоре, попливем, серденько, через це море.

Г Широкий Дніпре, мій, з тобою ми в розлуці.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку (інформаційна компетентність). Мотивація уміння.

Учитель читає гумореску П. Глазового.

Вже ніч надворі. Не спить дитина.

Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку.

— Послухай, — каже, — синочку, казку.

Так, значить, дід жив і, значить, баба.

Була в них, значить, ще й курка ряба.

І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко.

Дід бив яєчко і баба била.

Ну, баба, значить, теж не розбила.

А, так сказати, пробігла мишка... —

І тут синочок схопився з ліжка:

— Все значить, значить та так сказати...      .

Не треба казки! Я хочу спати!

Бесіда.

— Яким чином автор гуморески досягає комічного ефекту?

— Чому розповідь батька виявилася малоцікавою і обурила сина?

— Отже, як ви вже здогадалися, сьогодні на уроці мова піде про вставні слова, словосполучення, речення та розділові знаки при них.

— Чи знайоме вам поняття «вставні слова»?

— Чи завжди ми знаємо, як і де правильно вживати ті чи інші вставні слова?

  1. Сприйняття й усвідомлення учнями фактичного матеріалу (компетенція саморозвитку і самоосвіти).

Лінгвістичне спостереження.

—  Прочитайте речення. Укажіть, якими словами та відтінками значень вони різняться.

Автобус запізнюється.

Автобус, здається, запізнюється.

Автобус, кажуть, запізнюється.

Автобус, безперечно, запізнюється.

На жаль, автобус запізнюється.

Майте на увазі, автобус запізнюється.

Отже, автобус запізнюється.

Орієнтовний теоретичний матеріал.

Вставними називають слова або сполучення слів, за допомогою яких той, хто говорить (мовець), висловлює ставлення до того, що він повідомляє. Вставні слова (словосполучення) не є членами речення, але тісно пов’язані зі змістом речення, можуть стосуватися всього речення або окремих його членів. Наприклад: Може, годину йшло товариство тою трудною, нетоптаною дорогою (І. Франко).

Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу («групи вставних слів з а значенням»).

Групи вставних слів (словосполучень) за значенням

Значення

Слова та словосполучення

1. Упевненість чи невпевненість.

Може, може бути, мабуть, можливо, здається, очевидно, безумовно, без сумніву, справді.

2. Джерело повідомлення.

Кажуть, по-моєму, мовляв, на мою думку, як мені здається, за свідченням, як відомо, як зазначено.

3. Ставлення до висловлюваного.

На щастя, на жаль, на диво, на сором, як навмисне, дивна річ.

4. Оцінка повідомлюваного як звичайного.

Як завжди, було, бувало, як водиться.

5. Послідовність викладу думок.

По-перше, по-друге, нарешті, отже, таким чином, виходить, значить, виявляється, до речі, наприклад.

6. Увічливість.

Будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте, даруйте на слові, майте на увазі.

7. Привертання уваги.

Правду кажучи, між нами кажучи, словом, ніде правди діти, зверніть увагу, вірите, знаєте, уявіть.

Завжди вставними є слова: мабуть, по-перше, щоправда, крім того, а втім, отже, либонь, будь ласка, власне кажучи, по-перше, по-друге, наприклад.

Вставними не бувають: адже, раптом, все-таки, наче, одного разу, навіть, лише, майже, принаймні, взагалі, ось, мовби.

Значення, які властиві вставним словам, можуть виражатися і цілими реченнями. Наприклад: 1. Як ми вже знаємо, по дорозі з Харкова Гребінка зупинився в Кременчуці. 2. Ну а ви, я бачу, здружилися.

До основного речення вставне речення приєднується за допомогою сполучника або без нього.

Стилістичні особливості. Вставні слова (словосполучення, речення) вживаються в різних стилях мови. У науковому та публіцистичному здебільшого вживаються ті з них, що вказують на послідовність висловлення думки, джерело інформації, достовірність висловленого тощо.

  1. Закріплення вивченого матеріалу (компетенція саморозвитку і самоосвіти).

Вибірковий диктант.

— Випишіть вставні слова, з’ясуйте їх види за значенням.

  1. Кажуть, мудрість приходить з роками.
  2. Даруйте на слові, але я вас не зрозумів.
  3. Коваль, здається, це сам зрозумів.      
  4. На мою думку, такого наказу виконувати не слід.
  5. А подумайте, пане, може, ви в молодості когось образили?
  6. На жаль, правда твоя, бідолашна моя, люба моя Міго!
  7. Мов стародавній дуб-велетень, стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності. І певно, не без радості міг він глядіти на них.
  8. Пам’ятається, один з льотчиків розповідав, що він літав над Плюєшті.

Вибірково-розподільний словниковий диктант.

— Запишіть в одну колонку звертання, а в другу — вставні слова, словосполучення, речення.

Поясніть їх правопис.

— Складіть по три речення зі звертаннями і вставними конструкціями. З’ясуйте їх роль у реченнях.

Сину, треба думати, сизокрилий, соромно сказати, Вітчизно моя, може, люди, дозвольте, Ніно Павлівно, тато його був у відрядженні, Україно, з іншого боку, червоні троянди, безумовно,, брати, між іншим, дорогі мої однокласники, зрештою, мово рідна, мій друже, без сумніву між нами кажучи, о земле, будь ласка, по-моєму, чудовий краю, на мою думку, по-перше, вітре, далі солов’їні, по-друге, до речі, щастя мені тоді настало, вечірнє сонце, безперечно.

Лінгвістичне дослідження.

— Прочитайте речення із творів Т. Шевченка й знайдіть у них слова, що виражають ставлення

мовця до висловленої думки. Які відтінки думок та почуттів вони виражають?

  1. На жаль чимало літ перевернулось, води чимало утекло.
  2. Тричі так би мовити крига замерзала, тричі розтавала...
  3. Як на зло занедужала небога, уже й причащали...              
  4. Будь ласкава Катре вийди з хати: я щось маю розпитати, дещо розказати.
  5. Просвітити кажуть хочуть материні очі современними огнями.
  6. Воно може б так і сталось, якби не осталось сліду панського в Украйні.

Диктант з коментуванням.

  1. Сміх, кажуть, віку додає.
  2. Мені, правда, не хотілося говорити про Чепура на педраді, але іншого виходу справді не було.
  3. І я виходжу в гомін трав і припадаю до сліда, бо, значить, хтось мене чекав, а може, й зараз вигляда.
  4. За східним звичаєм, гості не сміють відмовлятися від дарунків, бо то була б господарям образа.
  5. Здавалося, загримів десь на небі грім.
  6. Пізнати й оцінити Довженка один чоловік, мабуть, не в змозі.
  7. На думку Федоренка, до ворожої застави лишилося яких-небудь півтораста кроків.
  8. Полювання, як ви потім побачите, потребує багато часу.

«Два-чотири — всі разом».

— Поміркуйте, у яких двох реченнях є вставні слова. Доведіть свою думку.

  1. «Може, я міг би вам допомогти?» — довірливо запитав незнайомий.
  2. Ніхто не може світа пережити.
  3. Генерал, видно, був чимось не вдоволений.
  4. Видно місто, далі поле у моєму вікні.

«Навчаючи — учусь».

Творче завдання з прийомом взаємоперевірки.

— Складіть чотири пари речень, щоб в одних слова кажуть, чуєте, здавалось, виходить були вставними, а в інших ці самі слова виступали в ролі членів речення.

Зразок. Треба, виходить, іти на додаткове заняття з алгебри. — 3 класу виходить гарна дівчина.

— Здійсніть взаємоперевірку виконаного завдання.

Гра «Я — редактор».

— Уявіть, що ви працюєте у редакції будь-якої газети. Щоб стаття вийшла друком, її потрібно відредагувати. Спробуйте відредагувати речення.

— У яких випадках вставні слова, словосполучення є зайвими?

  1. Як відомо, свято української коляди відзначають, між іншим, протягом двох тижнів — з 7 до 19 січня.
  2. Це, звичайно, як кажуть, комплекс новорічних обрядів, куди, як відомо, входять Різдво, Василя та Водохреща.
  3. Як вже мовилося, серед різноманітних страв на Святвечір обов’язково, безперечно, мала бути кутя.
  4. Кутю, як відомо, з давніх-давен вважали, здається, основною обрядовою стравою.

Творча робота.

— Уведіть у текст потрібні за змістом вставні слова.

Рушник у хаті. Давній наш звичай. Не було ... жодної в Україні оселі, котрої б не прикрашали рушниками. ... з рушником ушановували появу немовляти в родині, ... з ним виряджали в дорогу рідних, зустрічали гостей, ... проводжали людину в останню путь,... ним прикривали хліб на столі.

  1. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання (ціннісно-смислова компетентність).

Міні-есе.

— Уявіть, що вашого однокласника не було на уроці. Коротко передайте йому зміст уроку.

Вправа «Мікрофон».

— Чи всі поставлені завдання вирішено?

— Чи вдалося вам досягти поставлених цілей?

— Для мене найцікавішим (найскладнішим) на уроці було...

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (компетентність продуктивної творчої діяльності).

Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

Виконати вправу.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити