Українська мова 8 клас - Розробки уроків - 2016 рік

Урок 43. Використання звертань і вставних слів для передачі ставлення до адресата. Інтонація речень зі звертаннями і вставними конструкціями. Синонімічність вставних слів і речень у тексті

Мета: поглибити знання восьмикласників про звертання та вставні конструкції, їх стилістичну роль у мовленні; розвивати вміння виділяти в реченнях непоширені і поширені звертання, вставні слова, словосполучення і речення, правильно інтонувати такі речення; формувати загальнопізнавальні вміння визначити спосіб морфологічного вираження звертань й особливості вираження смислових значень за допомогою вставних конструкцій; удосконалювати творчі вміння складати речення зі звертаннями та вставними конструкціями за опорними словами, за моделями, розширювати речення шляхом самостійного введення в них слів-звертань чи вставних конструкцій, використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєвої комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і пошану до історії рідної мови, грамотну мовну особистість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Засоби навчання: підручник, проектор, роздавальний матеріал.

Епіграф до уроку:

Хочеш бути розумним, навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати й припиняти розмову, коли нічого більше сказати.

Й. Лафатер, швейцарський письменник

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

Колективна робота.

— Вичленуйте з рядів літер лінгвістичні терміни. Підкресліть і поясніть терміни, пов’язані із синтаксисом.

1. ІМЕННИКОЗНАЧЕННЯЗВЕРТАННЯМОРФОЛОГІЯЗВУКДІАЛЕКТИЗМИ

2. ОДНОСКЛАДНІРЕЧЕННЯПРИСУДОКНАГОЛОСВИГУКДІЄСЛОВО

3. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯДІАЛОГСПОЛУЧНИКВСТАВНІКОНСТРУКЦІЇЛЕКСИКА

4. ЧЕРГУВАННЯПАРОНІМИДРУГОРЯДНІЧЛЕНИТЕКСТ   .

5. МЕТАФОРАІНФІНІТИВПІДМЕТІНВЕРСІЯ

Експрес-опитування.

— Звертання — це...

— Вставні слова — це...

— Чи виконують звертання та вставні слова синтаксичну роль головного або другорядного члена речення?

— Які інтонаційні особливості речень зі звертаннями?

— Які особливості мають речення зі звертаннями та вставними конструкціями в усному мовленні?

— Які особливості мають речення зі звертаннями та вставними конструкціями в писемному мовленні?

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Сьогодні ще одна зустріч на синтаксичному перехресті рідної мови. У центрі нашої уваги на уроці — звертання, вставні слова, словосполучення, речення. Від вас я очікую активної творчої праці й пропоную продовжити фразу, яка стане епіграфом сьогоднішнього уроку:

Хочеш бути розумним, навчися...

Учні висловлюють свої думки, згодом учитель оголошує епіграф повністю.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Робота з текстом.

— Прочитайте виразно текст, дотримуючись особливостей інтонації при звертанні. З’ясуйте стиль і тип мовлення, жанр висловлювання.

— Опишіть обставини й умови використання цього тексту. Чому автор називає мову «стражденницею», «великомученицею»?

— Доповніть текст власними міркуваннями за темою висловлювання.

Мово наша! Пречиста незаймана Діво! З козацьких степів яничарами впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий мир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищі продана!

Стражденнице, великомученице! Матір Божа наша, в сибіри й на колими погната, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською погибеллю засіяна!

Мово наша! Убога прочанко з простягнутою рукою! Передчасно постаріла, посивіла, змаліла, на хресті мук розіп’ята, на палю посаджена, за ребро на гак повішена дітьми-покручами.

Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю (К. Мотрин).

— Перекажіть текст від першої особи, використовуючи слова-звертання.

— З’ясуйте лексичне значення виділених слів (за контекстом або за тлумачним словником).

Матеріал для вчителя.

Звертання — інтонаційно виділене в реченні слово або сполучення слів (не член речення), що ним називають істоту чи персоніфікований предмет, якому адресується мовлення в усній або писемній формах. Морфологічно звертання має дві форми вияву — кличний і називний відмінки іменника або ж субстантивованого слова.

Інтонацію звертання можна назвати звертальною: воно вимовляється сконцентровано, дещо відокремлено, з певним відмежуванням від усього речення, але в той же час без виразної інтонаційної відірваності від членів (члена) речення.

Звертання на початку речення зазвичай вимовляється активніше, енергійніше, з дотриманням тривалішої паузи після нього, ніж звертання в середині чи в кінці речення. Проте щоразу це реалізується дещо індивідуально, залежно від почуттєвого стану мовця, мети висловлювання і всієї структури речення із звертанням.

За стилістично-функціональною ознакою найчастіше виділяють власне звертання і риторичні звертання.

Власне звертання — найуживаніші звичайні масові звертання-назви особи (осіб), до якої (яких) мовці звертаються за найрізноманітніших комунікативних умов і з певною метою. Основна сфера вживання власне звертань — усне розмовно-побутове мовлення. Меншою мірою власне звертання простежуються в інших стилях мовлення.

Звертання найчастіше вживаються в таких комунікативних різновидах речень, як спонукальні й питальні. Формою таких речень співрозмовника спонукають до певної дії, до відповіді: Де зараз ви, кати мого народу? (В. Симоненко); Учителю! Навчайте нас життю — своїх дітей своєї батьківщини (М. Сингаївський); Любове грізна! Світла моя муко! Непереможна радосте моя! Бери мене! У материнські руки бери моє маленьке грізне Я! (В. Симоненко).

Риторичні звертання змістом, стилістичною зорієнтованістю, функцією, мовленнєвою метою відрізняються від власне звертань. Риторичним звертанням не спонукають співрозмовника до відповіді на поставлене запитання. Мовець, адресуючи риторичне звертання самому собі, ставить за мету не спілкування з особою, до якої звертається, а виявляє свій душевний стан, думки, почуття тощо: Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка); Вона вас любила, рожевії квіти, і про вашу долю любила співать (Т. Шевченко); Ой сніги, мої сніги, срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті (В. Сосюра).

До риторичних звертань найчастіше вдаються у мовленні розмовно-побутовому, художньому і в деяких жанрах публіцистичного мовлення. Майже не властиві риторичні звертання офіційно-діловому мовленню.

Спостереження над мовним матеріалом.

— Порівняйте речення правої колонки з реченням у лівій, виконайте їх синтаксичний розбір. Укажіть, чим вони різняться. Яке уточнення в основне повідомлення вносить до кожного речення вставне слово?

1. Завтра буде сонячно.     1. Можливо, завтра буде сонячно.

2. Він не прийшов на зустріч.    2. На жаль, він не прийшов на зустріч.

3.Я це зроблю.       3. Я, без сумніву, це зроблю.

Учитель. Запам’ятайте: вставні конструкції членами речення не бувають.

Стилістична роль вставних конструкцій полягає насамперед у їх достатньо широко розвиненій синоніміці, адже значення, властиві вставним словам, можуть виражатися й цілим реченням: Кажуть, зима в цьому році буде тепла. — Люди кажуть, зима в цьому році буде тепла.

До основного речення вставне може приєднуватися за допомогою сполучника або без нього. Тому цілком можливим є і такий варіант: Люди кажуть, що зима в цьому році буде тепла.

Вставні слова (словосполучення, речення) вживаються в різних стилях мовлення. У розмовній мові та в художньому стилі застосовуються слова з різною семантикою, а для наукового чи публіцистичного мовлення характерними є конструкції, що вказують на джерело повідомлення, порядок думок, достовірність висловленого тощо.

V. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

Пояснювальний диктант.

— Запишіть речення. Виконайте їх синтаксичний розбір, позначте вставні конструкції та звертання, поясніть пунктограми. З’ясуйте, які смислові значення виражають вставні конструкції.

1. Чисте небо не налягало на гори, а, навпаки, своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх.

2. Може, Олеже, саме ця натхненна віра у свій народ сповнила тоді Шуру певністю в неминучості її особистого щастя.

3. Війна в горах, як бачите, це насамперед війна за шляхи.

4. Перед ним стояв, як йому здалося, той самий смаглявий румун, з яким він мав випадкову й конфузну зустріч на висоті.

5. Михайле, напишіть, будьте ласкаві, їй.

6. Нею [доріжкою], здавалось йому, можна було б проїхати хоч кілометр у потрібному напрямі (Із творів О. Гончара).

Робота з текстом.

— Прочитайте висловлювання. Чи можна назвати його текстом? Аргументуйте свою думку.

— Доберіть заголовок. Визначте межі речень, зробіть поділ на абзаци, розставивши розділові знаки.

— Назвіть речення зі звертаннями і вставними словами й проаналізуйте їх.

У кожного з вас друзі є найпотаємніша найсвітліша мрія про майбутнє ким бути один напевно хоче стати льотчиком другий металургом третій комбайнером четвертий учителем адже безліч світлих доріг перед юними громадянами демократичної країни і в кожного з них безумовно є своє заповітне бажання як добре мріяти про майбутнє як кажуть людина без мрії що птах безкрилий однак тільки та мрія не безплідна яка тісно пов’язана з життям з працею в ім’я Батьківщини над усе ми цінуємо труд ми славимо тих чиї груди прикрашають ордени й золоті медалі у нас не повинно бути ледарів дармоїдів білоручок ви друзі мабуть найщасливіші люди на Землі бо жити вам і творити у світлому майбутньому (За Б. Баклановим).

Довідка. У кожного з вас, друзі, є найпотаємніша, найсвітліша мрія про майбутнє. Ким бути? Один, напевно, хоче стати льотчиком, другий — металургом, третій — комбайнером, четвертий — учителем. Адже безліч світлих доріг перед юними громадянами демократичної країни. І в кожного з них, безумовно, є своє заповітне бажання.

Як добре мріяти про майбутнє! Як кажуть, людина без мрії — що птах безкрилий. Однак тільки та мрія не безплідна, яка тісно пов’язана з життям, з працею в ім’я Батьківщини.

Над усе ми цінуємо труд. Ми славимо тих, чиї груди прикрашають ордени й золоті медалі. У нас не повинно бути ледарів, дармоїдів, білоручок. Ви, друзі, мабуть, найщасливіші люди на Землі, бо жити вам і творити у світлому майбутньому (За Б. Баклановим).

Проблемне запитання.

— Чому, на ваш погляд, вставні конструкції та звертання не є членами речення?

Учитель. Деякі слова можуть бути вставними й невставними залежно від контексту. Наприклад: Здається, ми вже тут були. — Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка).

У першому реченні слово «здається» є вставним, тому що означає сумнів мовця в повідомлюваному, а в другому реченні це слово виступає частиною присудка. Подібні функції можуть виконувати деякі дієслова (здається, кажуть, думаю, бачу, видно), прислівники (звичайно, можливо, навпаки, взагалі), іменники (правда, на жаль, на щастя). Якщо до слова в реченні можна поставити запитання від інших слів, то воно не є вставним і комами не виділяється.

Ніколи не бувають вставними слова навіть, майже, приблизно, нібито, все-таки, тобто, адже, мовби, особливо, неначе.

Творче завдання.

— Складіть і запишіть речення, у яких подані слова виступали б спочатку в ролі вставних, а потім були б членами речення.

Може, видно, правда, навпаки.

Комунікативне завдання.

— Складіть і запишіть діалог на тему «Чи потрібно дотримуватися мовних норм у повсякденному житті?», використовуючи вставні конструкції. Розіграйте діалог з однокласником.

Вправа — лінгвістичне дослідження.

— Доповніть речення вставними конструкціями, які мали б значення, вказане в дужках. Утворені речення запишіть, розставивши розділові знаки.

— Укажіть, для якого стилю мовлення характерним є вживання таких вставних конструкцій і чому.

1. І, (упевненість), француз Боплан приклав тут усього свого досвіду, щоб зробити Кодак необоримою фортецею (А. Коваль).

2. Голуб, (невпевненість), втихомирився й заснув (У. Самчук).

3. Кінь, (невпевненість), зупинився біля її хати (М. Стельмах).

4. Марко ніколи не бачив на материнім виду таких крихітних сліз, (невпевненість), старість чи лихоліття здрібнили їх, як здрібнювали все на світі (М. Стельмах).

5. (Сумнів), так і треба (У. Самчук).

6. Тепер повернули, (упевненість), до лісу (В. Близнець).

7. (Невпевненість), нема уже на світі правди! (Невпевненість), вона уже за море утекла! (Є. Гребінка).

8. Це як, (привертання уваги), вірувати в Бога і продавати душу сатані (Л. Костенко).

9. Небо, (сумнів), захмарене, бо на ньому ані вогника (В. Шевчук).

10. (Задоволення, радість), Федько не може чути ніяких порад і щасливо добирається до берега (В. Винниченко).

Довідка: справді; видно; здається; напевне; здавалося; без сумніву; мабуть; скажімо; очевидно; на щастя.

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні тематикою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

Рефлексія.

Учні мають відзначити «+» відповідну колонку.

Моє ставлення до пропонованого завдання

Колективна робота з текстом

Комунікативне завдання

Творче

завдання

Лінгвістичне

дослідження

Пояснювальний

диктант

Корисно

Цікаво

Пізнавально

Як завжди

Не зрозуміло

Сумно

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

Виписати із творів українських письменників по 8 речень із вставними словами (словосполученнями, вставленими реченнями) та звертаннями, виконати їх синтаксичний розбір. З’ясувати, на що вказують вставні конструкції, з якою інтонацією доцільно вимовляти речення зі звертаннями.

Розставити розділові знаки в реченні.

Ліс або як кажуть серби шума це не просто сосни та дуби (М. Рильський).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.