Українська мова 8 клас - Розробки уроків - 2016 рік

Урок 67. PM № 16. Повідомлення на тему про мову, що потребує зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі

Мета: поглибити знання восьмикласників про особливості побудови усного повідомлення на тему про мову в науковому стилі; сформувати вміння й навички самостійно складати повідомлення на лінгвістичну тему, що вимагає зіставлення й узагальнення; удосконалювати вміння аналізувати, аргументувати власну позицію, рецензувати відповідь; розвивати усне монологічне мовлення; виховувати самокритичність, тактовність.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок (формування комунікативної компетенції). Засоби навчання: підручник, проектор, пам’ятки «Як готувати усну відповідь на лінгвістичну тему», «Доброзичливий критик» (їх зміст —у конспекті уроку).

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Установчо-мотиваційний етап.

Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

III. Операційно-пізнавальний етап.

Підготовка восьмикласників до моделювання повідомлень про мову в науковому стилі. Слово вчителя (інформаційна компетентність).

Усна розгорнута відповідь на уроці — це закінчене зв’язне монологічне висловлювання в науковому стилі, для якого характерні композиційна завершеність, чітка послідовність у викладі матеріалу. Це своєрідний звіт про роботу з мови за певний період.

Невміння побудувати зв’язну розгорнуту відповідь призводить до зниження оцінки за знання мовного матеріалу.

Отже, розгорнута відповідь на лінгвістичну тему — це переважно роздум. У ньому визначаються теоретичне положення (тези) і докази. Як вам відомо, доказова частина такої відповіді складається з аргументів, прикладів і їх пояснення, самостійне наведення яких указує на свідоме засвоєння вивченого матеріалу. Завжди дбайте про те, щоб мовний приклад відповідав суті теоретичного положення, яке висувається; думайте, коли достатньо навести для прикладу слово, словосполучення чи речення, а коли — порівняльні ряди певних мовних явищ.

Висловлювання на лінгвістичну тему має вступ, основну і завершальну частини. Вживайте вступні фрази типу: «Між іменником і прикметником є багато спільних і відмінних ознак»; для переходу від теоретичного матеріалу до прикладів та їх пояснень використовуйте слова і словосполучення наприклад, прикладом може служити, крім того, таким чином, отже, поряд з тим, по-перше тощо. Відповідаючи, дотримуйтеся нешвидкого темпу вимови, чітко діліть матеріал на частини, робіть паузи, правильний логічний наголос.

Опрацювання пам’ятки «Як готувати усну відповідь на лінгвістичну тему».

ПАМ'ЯТКА

«Як готувати усну відповідь на лінгвістичну тему»

1. Продумайте тему й основну думку висловлювання.

2. Повторіть теоретичний матеріал з мови, необхідний для розкриття теми.

3. Подумайте про будову усної відповіді (зачин, пояснення, висновок).

4. Доберіть приклади.

5. Для переходу від однієї думки до іншої використовуйте слова-«місточки»: по-перше, по-друге, таким чином, отже тощо.

6. Пам’ятайте, що відповідь має бути в науковому стилі мовлення.

Матеріал для вчителя.

Науковий стиль — різновид літературної мови, що використовується в наукових працях для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів.

Вимоги до наукового стилю:

■ чіткість та однозначність викладу думок;

■ уникання громіздких конструкцій;

■ чітке структурування;

■ логічна завершеність думок.

Інтелектуальна розминка.

— Що лежить в основі усного повідомлення? (Детальний, стислий або вибірковий переказ).

— У якому стилі будується повідомлення? (У науковому).

— Яка структура повідомлення? (Вступ, теза, докази, висновок).

— Які слова вживаються для переходу від однієї думки до іншої? («По-перше», «скажімо» тощо).

Творче спостереження над мовним матеріалом.

— Прочитайте учнівське повідомлення на тему «Ознаки, за якими визначаємо текст». Чи є в ньому зачин, чи переконлива відповідь? Відзначте слова, вжиті для переходу від однієї думки до іншої. Чи можна вважати це повідомлення повним, зв’язним?

Текст спроектовано на дошку.

Група речень, об’єднаних між собою темою, головною думкою та граматично, становить текст. По-перше, речення пов’язані за змістом. По-друге, наявна головна думка та її розвиток. По-третє, речення розташовані послідовно. По-четверте, речення пов’язані між собою за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів.

Робота з текстом з елементами узагальнення (навчально-пізнавальна компетентність).

— Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Доведіть, що висловлювання належить до наукового стилю.

Своєрідність структури односкладних речень, більша чи менша їх пов’язаність з тією або іншою сферою мовлення забезпечують їм важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису. ,

Для означено-особових речень характерне перенесення акценту з виконавця дії на дію. Вони вживаються в розмовному мовленні, у художніх текстах, часом — і в публіцистиці. Відомі такі речення й у науковому стилі, зокрема в навчальному та популярному його різновидах. Наприклад: Побудувавши зображення кожної точки фігури, дістанемо зображення самої фігури. Наведемо деякі властивості зображення фігури на площині, які випливають з описаної її побудови.

Неозначено-особові речення характерні тим, що виконавця дії не називають з якихось причин, він не відомий або не становить інтересу. Поширені такі конструкції в розмовному мовленні та в художньому стилі, рідше — у публіцистиці (особливо в заголовках) та в наукових текстах.

Узагальнено-особові речення містять узагальнені судження, уживаються переважно в розмовному мовленні, у народній творчості (здебільшого в прислів’ях та приказках). Узагальнений характер цих речень дає підстави застосовувати їх паралельно з інфінітивними конструкціями у висловах на позначення неможливості заради чогось. Наприклад: Нічого тут уже не вдієш. — То що вдіяти за таких обставин?

Синтаксична структура безособових речень зумовлює широке поле їх застосування, а пов’язаність із певними стилями та ступінь емоційної забарвленості залежать від лексичного наповнення. Спільним у всіх сферах мовлення є те, що в безособових реченнях наголошується на результаті дії, на

незалежності певного стану, у якому перебуває людина, від її волі, на об’єктивності природних процесів. Офіційно-діловий та науковий стилі використовують речення з дієсловами в безособовій формі та з конструкціями на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення. Широко вживані безособові конструкції і у фольклорі. Наприклад: Наорано, насіяно, та нікому жати. Вельми доречні безособові конструкції в описах природи та переживань людини, коли вона залишається віч-на-віч із природою. За допомогою таких речень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи автора (За О. Пономаревим).

— Зіставте стилістичну функцію означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових та безособових речень. Зробіть висновок про роль односкладних дієслівних речень у мовленні, узагальнивши матеріал, поданий в опрацьованому тексті.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

Практична робота з текстами на основі їх зіставлення (компетентність саморозвитку і самоосвіти).

— Прочитайте уважно тексти. Зіставте теоретичний матеріал і розкрийте спільні й відмінні ознаки односкладних та неповних речень.

Текст 1

Односкладними називають речення, які мають один головний член і не потребують поповнення структури другим головним членом. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію, явище навколишньої дійсності, а й виражає відношення до дійсності, набираючи певної граматичної форми і відповідної інтонації. Другого головного члена у таких реченнях або не може бути взагалі, або формально його можна встановити, але його відсутність не створює враження неповноти речення, а є їх структурною особливістю.

Залежно від способу морфологічного вираження головного члена односкладні речення поділяють на дієслівні та іменні. До дієслівних односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові; до іменних односкладних речень — називні.

Односкладні речення можуть бути поширеними і непоширеними залежно від того, пояснюється головний член другорядними членами речення чи ні (За М. Плющ).

Текст 2

Неповним називають речення, у якому пропущено один або кілька членів (головних чи другорядних), які зрозумілі з контексту або ситуації.

Неповнота граматичної структури таких речень не заважає їм бути засобом спілкування, оскільки пропуск тих чи інших членів не порушує їх смислової завершеності.

Неповні речення за своєю структурою поділяють на такі ж типи, як і повні: пропуск окремих членів речення може бути як у поширених речень, так і в непоширених, двоскладних і односкладних.

Неповні речення поділяють на контекстуальні та ситуативні. Контекстуальними називають неповні речення з пропущеними членами, які вже згадувались у контексті, або у найближчих реченнях, або в цьому ж реченні (якщо воно складне). Ситуативними називають неповні речення, у яких пропущені члени зрозумілі з ситуації (За М. Плющ).

Творчий практикум (компетентність продуктивної творчої діяльності).

Конструювання власного повідомлення.

— На основі опрацьованих текстів узагальніть матеріал у вигляді таблиці. Підготуйте усне повідомлення в науковому стилі на тему «Спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних речень».

Рецензування (полікультурна компетентність).

— Дайте об’єктивну оцінку усного повідомлення однокласника.

Орієнтовний план усного відгуку на відповідь товариша

1. Як розкрито тему? (Повно, не досить повно, частково).

2. Чи послідовно викладено матеріал?

3. Чи можна доповнити, уточнити відповідь?

4. Чи вдало зроблено вступ і висновки?

5. Чи дотримано вимог наукового стилю?

6. Чи вдало дібрані приклади до сформульованих правил?

7. Загальна оцінка відповіді.

ПАМ’ЯТКА

«Доброзичливий критик»

1. Доброзичливий критик завжди підкреслить головне, доцільне в запропонованій темі.

2. Він не лише критикуватиме, а й допоможе порадою.

3. Він висловить упевненість, що його зауваження спонукатимуть до цікавого обговорення.

4. Він схвалить обговорювану роботу.

V. Контрольно-рефлексивний етап.

Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа «Незакінчене речення» (соціальна, комунікативна компетентність).

— Найцікавішим на уроці було...

— Найбільші труднощі в мене були...

— Я не вмів(-ла), а тепер умію...

— Я зрозумів(-ла)...

VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (компетентність саморозвитку та самоосвіти).

Підготувати повідомлення в науковому стилі (на вибір):

■ «Головні і другорядні члени речення»;

■ «Речення, його основні ознаки»;

■ «Простий і складений дієслівний присудок»;

■ «Тире між підметом і присудком».






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.