Українська мова 8 клас - Уроки ІІ семестр - 2013 рік

Урок 65. Синонімічність простих речень із відокремленими членами і складних речень. Культура мовлення. Відокремлення як засіб художнього зображення (література), використання конструкцій із відокремленням у текстах наукового стилю (історія, географія, фізика, література)

Додаток 1

Варіант І

Перебудуйте прості речення, ускладнені відокремленими означеннями, вираженими дієприкметниковими зворотами, на складнопідрядні з підрядними означальними.

1. Справжня українська колоритна, барвиста сорочка, зроблена з льону та вишита вручну, оздоблена національними орнаментами та виконана різноманітними техніками вишивання, втілює всю родючість української землі та щедрість і гостинність українського народу.

2. Центральними мотивами візерунків подільської вишивки хрестиком є ромб, розміщений посеред двох горизонтальних ліній, і трикутник, утворений між ромбом та лініями, вишитий у вигляді завитків спеціальними скісними лініями.

3. Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, використовуваним у найрізноманітніших виробах.

4. Елементи орнаменту, виконані хрестиком, були рослинні та геометричні.

— До якого стилю належать ці речення?

— Чи можна використати їх у підручнику з народознавства?

— Чи змінилося їх стилістичне забарвлення після перебудови?

— Як ви думаєте, чи можуть бути в наукових текстах речення з іншими відокремленими або уточнювальними членами речення?

Варіант ІІ

Перебудуйте складнопідрядні речення з підрядними означальними на прості, ускладнені відокремленими означеннями, вираженими дієприкметниковими зворотами.

1. Особливо виразно та яскраво прикрашалась у давньослов’янському одязі квадратна або кругла горловина, яка могла бути пришита до одягу або вдягатись окремо.

2. Найпоширенішим символом на вишиванці є «дерево життя», яке зображується у формі гілок або листя.

3. Вишиванка, яку зробили люблячими руками мати або наречена, була наділена неймовірним приливом бадьорості та енергії.

4. На сорочці найчастіше були прикрашені ті частини, які не були закриті іншими деталями одягу, що допомагало досягти композиційної цілісності.

— До якого стилю належать ці речення?

— Чи можна використати їх у підручнику з народознавства?

— Чи змінилося їх стилістичне забарвлення після перебудови?

— Як ви думаєте, чи можуть бути в наукових текстах речення з іншими відокремленими або уточнювальними членами речення?

Додаток 2

Група 1

Невмирущий Байда, оспіваний українським народом, — історична постать. Це козацьке прізвисько князя Дмитра Вишневецького. Його ім’я вперше згадується в документах 1550 року.

А 1564 року Дмитро Вишневецький востаннє виступив проти Оттоманської імперії. З армією в чотири тисячі чоловік він зайшов до Молдавії, де якраз почалися міжусобні чвари. Але тут його захопили в полон, відправивши до Стамбула на страту.

Козацького ватажка скинули з фортечного муру в Галаті на гак. Він провисів на ньому три дні, доки турки, обурені прокльонами, спрямованими проти мусульманської віри, застрелили його з луків. Багато істориків, зокрема Микола Костомаров та Дмитро Яворницький, погоджуються з такою версією. Вони вважають, що розповідь про загибель Вишневецького лягла в основу славетної народної української «Пісні про Байду».

(За М. Шудрею)

Група 2

Закінчивши школу, Сагайдачний наприкінці XVI століття вступає до лав Війська Запорозького. Тут Петро Конашевич завжди вирізнявся своєю хоробрістю. Маючи значний розум і дотримуючись політичного такту, він швидко виділився зі свого середовища.

Запорозьке військо, прихистивши втікачів, набуло сили. Саме тоді запорозьку громаду очолив Петро Конашевич-Сагайдачний. Уперше його ім’я стає відомим 1605 року, коли внаслідок морського походу запорожці здобули турецьку фортецю Варну. Наступного року новий похід закріпив за ним славу ватажка запорожців, і його ім’я вже знала вся Україна. Під орудою Сагайдачного запорожці напали на Кафу, спаливши в гавані турецький флот, здобули фортецю й визволили звідти багатьох християнських бранців. Згодом він здійснив ще низку походів на турецькі володіння. Вони завжди були успішні, а це здобуло Конашевичу таку повагу й шану, яких досі не мав жоден козацький гетьман.

(За В. Антоновичем)

Група 3

Іван Дмитрович Сірко був могутньою особистістю. Родом він із козацької слободи Мерефи Слобідської України Харківської губернії. Про народження Сірка легенда свідчить, що він з’явився на світ із зубами. Щойно народившись, він одразу ж ухопив зі столу пиріг із начинкою і з’їв його. Це нібито було знаменням того, що йому судилося увесь вік свій гризти ворогів.

І свої, і чужі, і друзі, і недруги — всі однаково відгукувались про Сірка як про людину видатного військового хисту. Українські літописці називають його сильним і великим ватагом, славним кошовим отаманом. Інші історики прирівнюють його до Чингісхана або Тамерлана.

Татари називали Сірка урус-шайтаном, тобто руським дияволом, а татарські матері лякали його іменем своїх дітей. Подейкують, що турецький султан наказав молитися в мечетях про загибель козацького отамана.

(За Д. Яворницьким)

Група 4

Петро Дорошенко народився 1627 року в Чигирині в родині козака. Маючи лише 22 роки, він став козаком гетьманської сотні. Потім двадця- тишестилітнім козаком він очолив Прилуцький полк, яким орудував шість років. Його полк бере участь у поході проти полтавського полковника Мартина Пушкаря та російських військ.

Козаки проголошують Дорошенка наказним гетьманом, і на початку 1666 року він скликає в Чигирині козацьку раду, яка вручила йому булаву.

Своїми універсалами новий гетьман закликає лівобережних та правобережних козаків об’єднатися під його булавою. Та подальшим діям, спрямованим на возз’єднання України, зашкодила трагічна в історії українського народу подія.

30 січня 1667 року Росія і Польща таємно, за спиною українців, підписали Андрусівське перемир’я. Четверта стаття цієї угоди проголошувала, що Росія і Польща ділять між собою Дніпром Україну надвоє. Правобережжя знову поверталось під владу Речі Посполитої. А основна маса селян та козаків — у ненависне кріпацтво. Лівобережжя з Києвом відходило до Росії.

(За В. Антоновичем)

Група 5

Кілька століть дозволялося Мазепу лише проклинати, обливати брудом, паплюжити, залучаючи до цієї ганебної справи й землячків-перекинчиків, які прагнули догодити царатові, відхрещуючись від свого роду, української мови й культури.

Не будемо ідеалізувати постаті І. Мазепи. Але не будемо й замовчувати його роль в історії України, його велику місію у розвитку рідної культури. А тим більш, не будемо його відступ від царя Петра — душителя українського народу — називати зрадою. Кого зрадив Мазепа? Хіба той, хто прагне вирватися з кайданів, накинених йому ворогом-гнобителем, є зрадником, коли він повстав проти тирана?

Царат віроломно нищив ту основу, на якій Б. Хмельницький вступив у військовий союз із Росією. Цар Петро, продовжуючи політику своїх попередників, все більше й більше поневолював Україну, нищив козацтво. Це й стало причиною рішення І. Мазепи приєднатися до Карла ХІІ, разом із шведськими військами виступити проти Росії.

(За Ф. Погребенником)






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.