Урок 11. Діалог. Розділові знаки при діалозі (повторення й поглиблення вивченого)

Мета: повторити й поглибити набуті в попередніх класах знання дев’ятикласників про діалог і розділові знаки при діалозі; удосконалити вміння визначати спільні й специфічні ознаки діалогу і прямої мови; формувати навички учнів правильно розставляти розділові знаки при діалогах, виразно читати діалогічні тексти: розвивати творчі вміння правильно будувати репліки і складати діалоги; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів розуміння етикетних норм і моральної поведінки під час спілкування, а також повагу до співрозмовника.

Тип уроку: урок засвоєння знань (урок формування мовної і мовленнєвознавчої компетенції).

Засоби навчання: підручник, проектор.

Перебіг уроку

1. Організаційний етап.

Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

1. Установчо-мотиваційний етап.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація учіння.

III. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу.

Творче спостереження з елементами аналізу.

— Прочитайте спроектований текст, визначте відому і нову інформацію.

В основі спілкування українців лежать такі загальнолюдські морально-етичні цінності, як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шаноба, гречність. Про ці чесноти українського народу згадували й іноземні мандрівники. Так, французький аташе Жан Бенуа Шерер писав: «Українці — це рослі, сильні люди, привітні й гостинні». А данський посол Юлій Юст, проїжджаючи в 1709 році Україною, відзначав, що «...місцеві мешканці, як і все населення України, вдягаються чисто й чисто утримують доми, відзначаються великою охайністю і ввічливістю».

— Цікаво, а що означає слово «ввічливість»?

— Первісне значення цього слова пов’язується з формою «у вічі»: тобто увічливий — «той, хто дивиться у вічі».

— Як це зрозуміти?

— А ось як. Найперше, що треба показати співбесідникові, — це вияв миролюбності, відсутність ворожості, агресивності. Це мав засвідчити насамперед погляд людини, адже недаремно кажуть у народі, що очі — дзеркало душі. Тому, спілкуючись (вітаючись, прохаючи про що-небудь, дякуючи, запрошуючи тощо), співрозмовники дивились у вічі одні одному. Поступово прикметник «увічливий» переосмислився й набув переносного значення: «той, що дотримує правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність» (За М. Білоус).

Робота в парах.

— Прочитайте діалог, з’ясуйте мету, ситуацію спілкування, назвіть учасників діалогу. Дайте характеристику реплікам діалогу.

— Доповніть поданий діалог репліками-стимулами і репліками-реакціями.

Пригода з «Кобзарем»

Нас було двоє в батьків — я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим суддею. Тато розмовляв українською мовою, а мама сердилась і хотіла, щоб ми з братом чули тільки російську та французьку. Тата вона називала «мужиком». У нас булла гувернантка, багато прислуги. Зачісувала мене, укладала спати дівчина Марта. Ми з братом любили слухати ввечері її казки.

— Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!

— От дивіться! — дивується Марта. — Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люблять нашої мови, так вона їм і здається поганою, недотепною!

— Мама каже, що й наша панська мова не така делікатна, як французька.

— А мені своя найделікатніша! — усміхнувшись, каже Марта. — Одного разу тато (нам велено було завжди говорити «папа») привіз нову книжку — «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти (За Панасом Мирним).

Робота з підручником.

Робота в парах.

— Уявіть, що ви журналіст і розмовляєте з представником певної професії (учитель, економіст, лікар, менеджер, дилер і т. д.).

— Візьміть інтерв’ю, поставивши запитання: «Чим приваблює ця професія? Що вам відомо про її виникнення? Наскільки вона важлива сьогодні та в перспективі? Які ділові якості допомагають вам у професійній діяльності?»

— Запишіть побудований діалог. Поясніть розділові знаки.

1. Контрольно-рефлексивний етап.

Інтерактивна вправа « Мікрофон» (соціальна, комунікативна компетентність).

— Чого ви навчились на уроці?

— На якому етапі роботи у вас виникли труднощі?

— Що вам найбільше запам’яталось?

1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

• Скласти діалог, розкриваючи зміст однієї з мініатюр.

1. «Людину пізнати нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися».
2. «Якщо людина протягом дня почує одне добре слово, побачить один добрий вчинок і зробить одну добру справу, — вона проживе цей день недаремно».
3. «Освіта розумному показує, що він мало знає, а в дурня породжує ілюзію, що він знає багато».
4. «Найголосніший барабан стає беззвучним, якщо в нього не бити; найрозумніша людина стає неуком, якщо її не навчати».

• Розіграти діалог за ролями, дотримуючись відповідної інтонації, етикетних норм і культури мовлення.