Українська мова 9 клас - Розробки уроків - 2017 рік

Урок 12. PM № 5. Складання та розігрування діалогів відповідно до певної ситуації (офіційна та неофіційна розмова, діалог-домовленість) на запропоновані учнями актуальні й цікаві для них теми. Складання та обговорення переліку умов успішного спілкування в сучасному молодіжному середовищі, зокрема з використанням мобільного зв’язку. Підготовка до контрольної здачі діалогів

Мета: узагальнити знання учнів про діалогічне мовлення, ситуацію спілкування; формувати вміння і навички використовувати здобуті теоретичні знання на практиці відповідно до конкретної ситуації; удосконалювати пунктуаційну грамотність, навички роботи з таблицями, схемами, орфоепічні навички; розвивати вміння самостійно працювати, узагальнювати та робити висновки, логічне мислення, мовлення; виховувати повагу до співрозмовника, ввічливість.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: підручник, роздавальні матеріали.

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Установчо-мотиваційний етап.

Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Сьогодні суспільству потрібні люди із нестандартним мисленням, які вміють вийти із будь-якої ситуації, не бояться ризикувати, нетрадиційно вирішувати питання, здатні адаптуватися, навчатися протягом життя, безперервно розвиватися.

Сучасний школяр має поєднувати в собі активність, ініціативність, рішучість, комунікабельність, відповідальність, впевненість, а також вміння працювати в колективі та самостійно, здійснювати самоконтроль, аналізувати, робити висновки. «Заговори, щоб я тебе побачив», — казав Сократ. А східний мудрець Сааді поетично висловив це так: «Чи розумний ти, чи дурний, чи великий ти, чи малий, не знаємо ми, поки слово не промовив». Саме вміння правильно розпочати бесіду, підтримувати діалог, чітко і зрозуміло формулювати свою точку зору, аргументувати власну позицію повинна вміти кожна людина, що прагне успіху. Тому на уроці ми закріпимо навички складати і розігрувати діалоги відповідно до запропонованої ситуації, рецензувати та редагувати їх, оцінювати власну мовленнєву діяльність.

III. Операційно-пізнавальний етап.

Актуалізація мотиваційних резервів.

Вправа на встановлення відповідностей.

— Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.

1 Діалог

2 Полілог

3 Тире ставиться

4 Репліка

5 Якщо слова автора передують репліці,

6 Репліки можуть супроводжуватися або

7 Якщо після репліки ідуть слова автора

8 Монолог

А слова кожного учасника діалогу

Б перед кожною реплікою

В після них ставиться двокрапка

Г дослівно відтворена розмова двох осіб

Ґ розділові знаки ставляться, як при прямій мові

Д мовлення однієї людини, яке звернене до самого себе чи інших

Е розмова між кількома особами

Є не супроводжуватися словами автора

Робота з текстом (компетентність саморозвитку та самоосвіти).

— Прочитайте текст. Скільки осіб бере участь у розмові? Прочитайте за особами, правильно інтонуючи речення. Поясніть уживання розділових знаків.

— Добрий вечір, паніматко!

— Добрий вечір, чемний пане!

— Чи приймете в свою хатку,

— Поступіть. Нам мило буде.

Будьте ласкаві сідати.

Таж недаром кажуть люди:

Заки дощик перестане?

«Гість до хати. Бог до хати» (Б. Лепкий).

Пунктуаційний практикум.

— Поставте потрібні розділові знаки, правильно оформляючи діалог.

Один учений подорожуючи пароплавом запитав моряка

Чи знаєте ви граматику?

Недосконало відповів моряк.

Тоді ви загубили половину свого життя.

Раптом розбурхалося море і пароплав розгойдало. Моряк запитав ученого

Чи вмієте ви плавати?

Ні відповів той

Тоді ви загубили усе своє життя.

Опрацювання теоретичного матеріалу.

Робота зі схемою та текстом (інформаційна компетентність).

— Розгляньте схему та запропонований теоретичний матеріал, на їх основі складіть лінгвістичне повідомлення про діалог. Наведіть власні приклади.

Діалог-домовленість відбувається при вирішенні співрозмовниками питання про наміри, плани тощо. Це може бути діалог між двома друзями, двома студентами-медиками, двома вузько профільними спеціалістами різних галузей.

Діалог-розпитування може бути одностороннім чи двостороннім. Двосторонній діалог позначає ініціативність обох партнерів. Це може бути діалог на тему відсутності одного із учнів у школі, обговорення опрацьованого навчального матеріалу, домашнього завдання, неправильно призначеного лікування. Найчастіше використовується діалог-розпитування зразка Лікар-Пацієнт (пацієнт має скарги, лікар розпитує), Учень-Учитель (учень розпитує вчителя про незрозумілий матеріал).

Наступним за складністю є діалогобмін враженнями (думками), метою якого є виклад свого бачення предмета, явища, події, коли співрозмовники висловлюють свою думку, погоджуються чи спростовують думки партнера. Створення діалогів такого типу передбачає володіння не лише спеціальною лексикою, але й багатогранність знань, їх комплексність.

Найскладнішим є діалог-обговорення (дискусія), коли співрозмовники намагаються виробити певне рішення, дійти певних висновків. Такі діалоги є абсолютно спонтанними і можуть виникати на різноманітних конференціях, зустрічах тощо.

Складання й розігрування діалогів відповідно до ситуації спілкування.

  1. Скласти й розіграти діалог, можливий між дев’ятикласником та працівником шкільної бібліотеки наприкінці навчального року. Мета дев’ятикласника: домовитися з бібліотекарем про користування підручниками під час підготовки до вступу до технікуму протягом літа.
  2. Скласти й розіграти діалог, можливий між випускником дев’ятого класу й секретарем приймальної комісії професійно-технічного училища (технікуму). Мета випускника: домовитися із секретарем приймальної комісії про день і час подачі документів для вступу, з’ясувати форму та дату проведення співбесіди.

Робота з таблицею (компетентність саморозвитку та самоосвіти).

Перед тим як розпочати спілкування, слід УЗЯТИ ДО УВАГИ:

ситуація спілкування

де спілкуємося?

• в офіційній обстановці

• неофіційній обстановці

хто адресат?

яка мета спілкування?

• повідомлення

• з’ясування

• спонукання

Залежно від цього потрібно ВИЗНАЧИТИ:

тему

висловлювання

головну думку

форму (діалог чи монолог)

Дослідження-аналіз з елементами зіставлення (навчально-пізнавальна компетентність).

Завдання 1

— Прочитайте текст. З’ясуйте переваги та недоліки телефонних розмов. Аргументуйте свій вибір.

Телефон останнім часом став чи не найважливішим засобом комунікації. Ми не уявляємо свого життя без телефону вдома, ні на роботі. Майже не пишемо листів. Навіщо їх писати, коли всі питання можна швидко з'ясувати телефонічно?

Сьогодні по телефону ведуться як особисті розмови, так і ділові бесіди, переговори, узгоджується час ділової зустрічі. Дослідники стверджують, що за останні роки середня тривалість телефонної розмови збільшилася втричі, хоч обсяг інформації, що передається, залишився тим самим.

Психологи вважають, що час телефонних розмов збільшується, зокрема, за рахунок емоційного забарвлення. Збільшення часу телефонної розмови формує мовну нечіткість і неділовитість фраз. Під час такої розмови передача ділової інформації займає дві третини часу, а третина йде на паузи між словами і фразами, прояв своїх емоцій. Це переконує в тому, що люди не можуть чітко і стисло викласти свої думки. Тому дві третини часу йде на передачу інформації, а решта — на паузи між словами.

Американські психологи прийшли до висновку, що телефон при всіх його перевагах, скорочує життя сучасної людини на 3-4 роки. І справа не в тому, що по телефону ми отримуємо неприємні новини, а в постійному напруженні нервової системи через чекання дзвінка в будь-яку хвилину.

Розмовляючи по телефону, людина має пам’ятати про культуру спілкування, делікатність (це виявляється у вибаченні за те, що відірвали від справ, у подяці за послугу, у тоні розмови, у вмінні добирати слова, щоб передати своє шанобливе ставлення до співрозмовника тощо).

Телефонна розмова — це один із видів усного ділового мовлення.

Оскільки комуніканти не бачать один одного, то жести, міміка, вираз очей не відіграють ролі в діловому спілкуванні (За кн. Т. Гриценко «Етика ділового спілкування»)

Завдання 2

— Ознайомтеся із рекомендаціями умов успішного спілкування, зокрема з використанням мобільного зв’язку. Що б ви додали до цих порад?

  • Найбільш оптимальний час для телефонних розмов з 9.30 до 21.30. У виняткових і екстремальних випадках можна телефонувати в будь-який час.
  • Необхідно пам’ятати, що телефонна розмова, як і ділове спілкування, залежить від емоційного забарвлення, в якому вона відбувається. Не випадково у підручниках для підготовки секретарів є така фраза: «При відповіді на телефонний дзвінок тон вашого голосу повинен бути таким, ніби ви хочете сказати: «Який я щасливий, що можу надати вам послугу».
  • Що коротша і насиченіша телефонна бесіда, то більше від неї користі.
  • Не можна ставити запитань на зразок: «Що вам потрібно?», «Що ви хотіли?». Краще запитати: «Чим я можу вам допомогти?»
  • Вести розмову потрібно доброзичливим тоном, говорити привітно.
  • Мобільний телефон під час занять, ділових бесід, переговорів має бути відімкненим.
  • Суть справи потрібно викладати чітко, лаконічно, без зайвих подробиць. Цього можна досягти за рахунок детально продуманого переліку головних і другорядних питань, які вимагають короткої і конкретної відповіді. Речення мають бути короткими (краще сприймаються на слух).
  • Телефонна розмова має бути діалогічною, а не монологічною.
  • Закінчувати розмову може той, хто зателефонував, або ж старша за віком чи службовим становищем людина.
  • У розмові часто вживаними можуть бути формули ввічливості: Прошу! Пробачте за турботу! Дякую за увагу! Дякую за консультацію! Дякую за інформацію! До побачення!
  • Звертатися до співрозмовника потрібно на ім’я та по батькові, називаючи його посаду чи звання. Якщо забули, то краще попросити вибачення і перепитати. Уживати весь час займенник «ви» не можна.

Творче конструювання.

— Ознайомтеся із прикладом ділової телефонної розмови. Наведіть із своїм однокласником приклад власної телефонної розмови.

А. — Алло, «Інгерконгрес».

Б. — Здрастуйте, я вам вчора телефонувала щодо симпозіуму.

А. — Добрий день, слухаю вас.

Б. — Ви можете надати нам приміщення на сто тридцять - сто сорок чоловік?

А. — Так. Ми можемо забронювати для вас конференц-зал на сто п’ятдесят місць.

Б. — Це нам підходить, спасибі. А як оформити оренду меблів?

А. — У заявці потрібно точно вказати назву всіх предметів і їх кількість.

Б. — Як надіслати вам заявку?

А. — Ви повинні надіслати на нашу адресу гарантійний лист. У ньому ви вкажіть всі види послуг та їх вартість.

Б. — Зрозуміло. Лист можна надіслати і поштою, і факсом?

А. — Так.

Б. — І через скільки днів ви його отримаєте?

А. — Лист йде зазвичай два-три дні.

Б. — Це досить довго.

А. — Можна надіслати з кур’єром, тоді воно прийде до нас протягом двох годин.

Б. — Так ми і зробимо. Спасибі за вичерпну інформацію.

А. — Будь ласка. Всього доброго.

  1. Підсумки. Рефлексія.

Картка самооцінювання «Мої думки».

— На уроці...

  • я дізнав(-ла)ся про...
  • цікавим було...

— Набуті на уроці знання застосую...

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
  • Обов'язкове: скласти діалог-домовленість на запропоновані вчителем теми.
  • За бажанням: скласти усне повідомлення про умови успішного спілкування в сучасному молодіжному середовищі.


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити