Урок 19. Розділові знаки між частинами складносурядного речення. Тренувальні вправи

Мета: поглибити знання дев’ятикласників про складносурядні речення; формувати вміння правильно розставляти розділові знаки та інтонувати складносурядні речення; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення за поданим початком або з кількох простих речень, а також використовувати їх в усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти удосконаленню знань з історії рідної держави.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної і мовленнєвознавчої компетенції).

Засоби навчання: підручник, роздавальні картки, таблиця «Смислові зв’язки у складносурядному реченні» (її зміст —у конспекті уроку), проектор.

Перебіг уроку

1. Організаційний етап(полікультурна компетентність).
2. Установчо-мотиваційний етап.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

III. Операційно-пізнавальний етап.

Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів.

Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу.

— Прочитайте текст мовчки. Визначте тип і стиль мовлення.

— Доберіть заголовок, який би відображав тему тексту. Аргументуйте свій вибір.

Яка хвилина!.. Уявіть собі, тітко, що наші батьки й брати пішли в похід. Але не на наказ царя й за царя, а за Україну, за її визволення. Борються, як боролися предки, перемагали. 1 отже, Бог дав, що остаточна перемога за нами. Уявіть собі, тітусю: ми побілили, Україна вільна! І нема вже ні чужих регіментарів у нас, ні московських воєводів, ні цар нам не пан, ні король, ні хан, а гетьман заправляє нашою країною — наш український гетьман! І ось він на сивому коні в’їжджає з поля боїв в золотоверхий Київ. Дзвони грають, сурми трублять на валах тої твердині, що цар нашими руками будував, із гармат палять, народ хвилюється, як море. Усі очі радісно горять, а груди воля розпирає: Осанна! Осанна! Дівчата квіти під ноги сиплють, малинові хоругви лопотять, як птиці, що крила широко розпустили, бо вже вилетіли із кліток. Осанна! Осанна! Осанна!

Уже наших козаків не поженуть копати канали московські, і вже на їхніх костях не будуть класти нової столиці. І забувають матері й сестри про синів і братів, що у визвольній боротьбі свої голови поклали, й підносять маленьких дітей на руках високо, понад голови юрби і кажуть: «Дивіться, це той, що нам виборов волю! Це гетьман!..»

Ах, як я такої хвилини бажаю! Хай би я її бачила з вікна чернечої келії, хай би мені серце з великої радості надвоє розірвалося, але знала б я, що була щаслива (Б. Лепкий).

— Охарактеризуйте складносурядні речення (визначте будову, смислові зв’язки між частинами).

— Поміркуйте, чим відрізняється інтонація складносурядних речень від інтонації простих.

— Поясніть уживання розділових знаків.

Матеріал для вчителя.

Осанна — молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; слава (хвала) Богу!

Регімент — полк найманого війська.

1. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи з теми. Колективна робота з таблицею «Смислові зв’язки у складносурядному реченні».

— Розгляньте таблицю й розкажіть про смислові зв’язки у складносурядному реченні. Приклади запишіть.

Смислові зв’язки у складносурядному реченні

Розряди	Сполучники	Смислові зв’язки	Приклади
Єднальні	і, й, ні... ні, ані, також	одночасність, послідовність	Зітхання лісів лунає легке, і чується квітів зітхання (Г. Книш).
Протиставні	а, але, та (але), проте, зате, однак	протиставлення, зіставлення	Пливи, косо, уплин за водою, а я піду услід за тобою (Нар. творчість).
Розділові	або, то, чи, хоч, то... то, не то... не то, хоч... хоч, або... або	чергування явищ, можливість одного явища з названих, взаємовиключення	Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар).

Коментар учителя (інформаційна компетентність).

Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення залежать як від семантики тексту, так і від сполучників.

Розрізняють три основні види зв’язків у складносурядному реченні: єднальні, протиставні, розділові.

1. Складносурядні речення з єднальними зв’язками передають події, що відбуваються (відбувалися чи відбуватимуться) одночасно або послідовно. Для цього використовують відповідну інтонацію та єднальні сполучникиі, й. та (і), ні...ні, ані, також. Наприклад: Небо вночі чисте, і видно зірки (Є. Гуцало).
2. Складносурядні речення з протиставними або зіставними зв’язками називають події, що протиставляються, йдуть усупереч одна одній, або події чи явища, які існують паралельно і зіставляються. Засобами зв’язку в таких реченнях є протиставні сполучникиа, але, та (але), проте, зате, однак. Наприклад: Навкруг рясні стоять сади, платани і каштани, та шелест верб у нам’яті не тане (М. Рильський).
3. Складносурядні речення з розділовими зв’язками передають події, які чергуються або виключають одна одну. Засобами зв’язку в таких реченнях є роздільна інтонація і парні сполучникито...то. не то...не то, хоч...хоч, або...або. Наприклад: Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).

Інтонація у складносурядному реченні залежить від смислових зв’язків між його частинами, а ці зв’язки — від сполучників. Розрізняють два типи інтонації складносурядних речень: перелічення і зіставлення. При інтонації перелічення в кінці кожної частини складносурядного речення, крім останньої, підвищується тон і робиться пауза. Ця інтонація притаманна реченням, що передають одночасність або послідовність подій. Наприклад: На південному схилі горбика сонце вже розтопило сніг, і вітер шелестить густою осінньою травою (О. Копиленко).

При інтонації зіставлення в кожній частині логічний наголос падає на той член речення, який протиставляється. Наприклад: Добро не пропадає, а зло вмирає (Нар. творчість).

Частини складносурядного речення відділяють одну від одної комою, крапкою з комою і зрідка — тире.

Колективне опрацювання матеріалу.

Матеріал спроектовано на дошку.

— Сформулюйте правила вживання розділових знаків у складносурядному реченні.

Складносурядне речення

[ ], і [ ].

Розділові знаки: кома (,), крайка з комою (;), тире (—).

1. Кому слід ставити перед сполучниками сурядності:і (й), та, а, але, однак, зате, проте, аби, чи, ні...ні, то...то. або...або. не то...не то. чи то...чи тота ін.

Кому не ставлять, якщо:

• сполучник і, та (і), чи, або — неповторюваний;
• частини мають спільний другорядний член речення;
• обидві частини складносурядного речення однотипні (називні, безособові, окличні або питальні).

2. Крапку з комою слід ставити між ускладненими або далекими за змістом частинами.
3. Тире слід ставити, якщо друга частина речення виражає висновок, наслідок і вимовляється з різким підсиленням голосу.
4. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на формування пунктуаційних умінь.

Дослідження-аналіз.

— Прочитайте виразно речення. Зробіть їх інтонаційно-змістовий аналіз.

1. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій(Л. Костенко).2. Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався у високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях розлогих; то вливавсь в душу якимсь несвідомим щастям (Панас Мирний). 3. Я воду пив з твого лиця, а ти, мов зіронька, пишалась (Р. Лютий).4. А за садами левада, за левадою долина, а в долині тихий ледве журкотить струмок, оброслий вербою й калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М. Шумило). 5. Чи нам відчиняться пізнань важкі ворота, чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко). 6. Ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус). 7. То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).

— Запишіть речення, поясніть пунктограму «кома і крапка з комою у складносурядному реченні».

— Дослідіть, що з’єднують повторювані сполучники в другому реченні — однорідні члени чи частини складносурядного речення. Свою відповідь аргументуйте.

Розвиток мовлення учнів.

— Прочитайте початок тексту. Продовжте його роздумом про те, чи є у вас сила духу та як ви її виховуєте. У висловлюванні використайте складносурядні речення. Поясніть розділові знаки.

Як набути силу духу? Найкращий союзник — праця, а найстрашніші вороги — лінощі й розхлябаність. Треба боротися з «я не хочу» і говорити собі «я повинен». Усі палять, а ти не пали. Непогано було б подивитися кіно по телевізору, але ще не зроблено уроки. Значить, треба сісти за письмовий стіл... Поступово прийде почуття того, що ти володієш своїми емоціями, вчинками, звичками... (За П. Поповичем).

— Чи є у вашому колективі недисципліновані однокласники? Як до них ставляться?

— Які поради слід давати таким людям? Сформулюйте їх, дотримуючись культури мовлення.

Творче моделювання.

— Змоделюйте складносурядні речення, дібравши першу частину так, щоб кома між ними не ставилася.

1.... та шумлять густі ліси. 2.... і солов’їний чується дзвінкий спів. 3.... й сонце на горизонті піднялося. 4. ... і весняне повітря на нас дихне теплом. 5. ... та калина гарна чекає холодів. 6. ... і туман стелився до річки. 7. ... та снилась їм чудова літня подорож. 8. ... і хлопці переможуть у змаганнях із футболу. 9.... і хочеться творити заради людства.

— Зробіть синтаксичний розбір перших трьох речень.

Лінгвістичне дослідження.

— Прочитайте речення. З’ясуйте, чим зумовлена виразність складносурядних речень, з яким стилем мовлення пов’язано їх вживання.

— Дослідіть особливості інтонування таких речень і визначте, за яких умов ставиться тире між частинами складносурядного речення.

1. Найменший шелест або стук — і моє серце падає і замирає. 2. Вона [Соломія] приклала до рани мокру холодну ганчірку — і Остапові стало легше. 3. їй [Соломії] жаль стало молодого змарнованого життя — і вона заплакала. 4. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів. 5. Йому [Остапові] докучило дивитись на жовті стіни комишу — і він заплющив очі.
2. Гіца з Раду підвечір прокидалися — і в задимленій хатці ставало весело й гамірно(Із те. М. Коцюбинського).

— Накресліть схеми речень.

Методичний коментар.

Аналізуючи смислові зв’язки й інтонаційне оформлення поданих складносурядних речень, учні доходять висновку, що тире ставиться, по-перше, якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи несподівану зміну подій, думок або різко протиставляються; по-друге, якщо є інтонація зіставлення (перша частина вимовляється вищим тоном, а друга — нижчим). Отже, тире у складносурядних реченнях, як правило, вказує на додаткові смислові, емоційні та стилістичні відтінки.

1. Узагальнення н систематизація знань учнів з теми.

Комунікативний практикум.

Учні об'єднуються в малі групи (5-6 чоловік) і розподіляють ролі: спікер (керівник групи), секретар (веде записи), посередник (стежить за часом і заохочує групу до роботи), доповідач (висловлює думку групи та результати її роботи).

— Розподіліть запитання з розділу «Складносурядне речення» між групами й обговоріть, як найцікавіше дати відповідь на нього.

1. Які розділові знаки потрібно ставити у складносурядних реченнях?
2. З'ясуйте, чому в поданому реченні кома не ставиться. Наведіть власні приклади.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

3. Сформулюйте правила вживання крапки з комою і тире у складносурядних реченнях. Наведіть приклади.
4. Схарактеризуйте інтонаційні особливості складносурядних речень.

VII. Контрольно-рефлексивний етап.

Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

• За поданими початками утворити складносурядні речення з єднальними або протиставними сполучниками. Поставити розділові знаки.

1. У пристанційному скверику озватися солов’ї...
2. Хати ховатися за кучерявим осокорами..,
3. На подвір’ї нікого не було...
4. У темряві вулиці спалахнули фари...
5. Раптом пролунала команда...
6. Гриміли постріли салюту...
7. На Дніпрі тремтіли вогники...