Українська мова 9 клас - Розробки уроків - 2017 рік
Урок 22. Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники і сполучні слова в СПР.
Мета: дати поняття про СПР, пояснити, якими сполучниками пов’язуються його частини; поглиблювати вміння впізнавати складнопідрядні речення, визначати їхні граматичні основи, розряди сполучників підрядності, якими поєднуються частини складнопідрядного речення; розпізнавати сполучники підрядності і сполучні слова; покращувати пунктуаційну грамотність; розвивати логічне й образне мислення, усне й писемне мовлення; виховувати любов до рідного слова.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної і мовленнєвознавчої компетенції).
Засоби навчання: підручник, роздавальний матеріал, мультимедійні засоби.
Перебіг уроку
- Організаційний етап.
- Установчо-мотиваційний етап.
Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація учіння.
III. Відтворення та узагальнення учнями понять і опанування відповідної системи знань (компетенція саморозвитку і самоосвіти).
Інтерактивна гра «Мікрофон».
— Які речення називають складними?
— Як з’єднуються між собою частини складного речення?
— На основі чого складні речення поділяють на складносурядні і складнопідрядні?
— Якими сполучниками поєднуються між собою частини складносурядних речень?
— Пригадайте групи сполучників підрядності.
- Вивчення нового матеріалу(компетенція саморозвитку і самоосвіти).
Лінгвістичний практикум.
— Запишіть речення, підкресліть граматичні основи.
— Чи є прості речення, що входять до складного, рівноправними за змістом? Від якого речення можна поставити питання до іншого? Поставте такі питання.
— Як пов’язані між собою частини складного речення?
- Ти знаєш, що ти — людина?(В. Симоненко).
- Люблю людей землі моєї, бо й я землі своєї син(В. Сосюра).
- Щоб пізнати людину, потрібно її полюбити (П.Фейсрбах).
- Хоч на щастя життя багате, але кожну людину ждуть і печалі, і біль, і втрати(В. Симоненко).
- Люди, які накидаються на все, які розмінюють свої почуття направо й наліво, мусять відчувати себе злидарями(О. Гончар).
— Укажіть, у якій позиції розміщені підрядні частини складного речення. Зробіть висновок. Накресліть схеми першого, третього, п’ятого речень.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу.
Пояснювальний диктант (компетентність саморозвитку і самоосвіти).
— У кожному з речень підкресліть граматичні основи, поставте питання від головної до підрядної частини. Накресліть схеми речень.
- Доки людина здорова, їй вода солодка.
- Не викидайте з пісні слова, якого не замінить інше.
- Хтось із мудрих мовив, що байдужість — то душевна підлість.
- Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати.
- Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.
- Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнє щастя могла розказать?
- Якщо ти хочеш бути красивим, працюй до самозабуття.
Матеріал для вчителя.
Засоби зв’язку між головною і підрядною частинами. Підрядні сполучники є основним засобом поєднання підрядної частини з головною. За будовою, як відомо, їх поділяють на прості (що, як, бо, хоч, мов, наче, коли та ін.) і складені (тому що, через те що, так що, дарма що, для того щоб, незважаючи на те що та ін.).
У ролі сполучних слів виступають:
- відносні займенники:хто, що, який, чий, котрий, скільки (у всіх відмінках);
- прислівники:де, коли, куди, звідки, поки, як ти ін.
Займенники й прислівники є самостійними повнозначними словами, тому вони не лише з’єднують підрядне речення за головним, а й виступають членами підрядного речення.
Щоб розрізнити сполучники і сполучні слова, потрібно пам’ятати такі способи розпізнавання:
1) сполучне слово є членом підрядного речення; до нього можна поставити питання; на нього падає логічний наголос; його не можна пропустити, тому що речення втрачає зміст; його як правило, можна замінити іншим сполучним словом або іншою самосійною частиною мови: У слові рідному велика сила є, що розбива граніт і золото кує (М. Рильський). Благословенна та ясна година, коли дитя читає «Кобзаря» (Д. Павличко);
2) сполучник не виступає членом речення, а лише виконує службову функцію; до нього не можна поставити питання; на нього не падає логічній наголос, його можна пропустити, при цьому смисл речення зберігається; його можна замінити лише сполучником: Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти (Л. Дмитерко). Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво (Б.-І. Антонич).
Практичні прийоми розрізнення омонімічних сполучників і сполучних слів. Лише три слова «що», «коли» і «як» можуть бути і сполучниками, і сполучними словами.
- Що:
- колищо можна замінити відносними займенниками який, котрий — то це сполучне слово: Я честь віддам титану Прометею, що не творив людей своїх рабами [який не творив...] — Леся Українка;
- коли нащо не падає логічний наголос — то це сполучник. У реченні Я знаю, що ти скажеш залежно від того, де зробити логічний наголос, що може виступати і сполучником, і сполучним словом: Я знаю, що [якесь повідомлення] ти скажеш — сполучне слово; Я знаю, що ти [а не хтось інший] скажеш [а не промовиш] — сполучник.
— Порівняйте роль слова що в таких реченнях:
Пахнуть хлібом слова,
Що мене їх навчила мати.
Пахне хлібом земля,
Що дала мені сонце й крила (Д. Павличко).
У першому реченні «що» — сполучник, у другому — сполучне слово (яка дала крила).
- Коли:
- якщоколи приєднує підрядне речення часу, умови — то це сполучник: Смутно і сумно людині [за якої умови?], коли висихає і сліпне уява (О. Довженко);
- якщоколи приєднує підрядне означальне, з’ясувальне — то це сполучне слово: Як я люблю оці години праці [які?], коли усе навколо затиха (Леся Українка).
- Як:
- колияк приєднує підрядне часу, умови, порівняльне — то це сполучник: Розум без книжки, як птах без криз (Нар. тв.);
- колияк приєднує підрядне з’ясувальне, способу дії — то це сполучне слово: Книга вчить [чого?], як на світі жить (Нар. тв.).
Співвідносні слова. Сполучникам і сполучним словам у головній частині можуть відповідати відносні займенники або займенникова прислівники. їх називають співвідносними, або вказівними, словами: такий, той, там, тоді, звідти, стільки та ін.
Співвідносні слова разом зі сполучними словами утворюють сполучникові пари: такий — який, так — як, там — де, тоді — коли, той — хто тощо.
- Коли німують живі людські душі,
Тоді і роси кам’яніють на землі (Т. Осьмачка).
- А де нема любові і страждання,
Там не живе, не б’ється і життя (Олександр Олесь).
- В житті не помилявся той ніколи,
Хто доброго нічого не зробив (В. Вихрущ).
- Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру(полікультурна компетентність).
Творче конструювання.
— Завершіть прислів’я.
- Книга вчить, як...(на світі жить).
- Ніхто не знає, що...(його чекає).
- З самого початку подумай, який...(буде кінець).
- Не тямить голова, що...(язик лепече).
- Не поможе булава, коли...(немудра голова).
- Куди орли літають, туди...(сорок не пускають).
- Наговорив стільки, що...(і в шапку не збереш).
- Коли моє не в лад, то...(зі своїм назад).
- Як у хліб у торбі, то...(сядеш на горбі).
- Хоч кілки на голові теши, а...(він своє).
- Узагальнення й систематизація вивченого (компетентність продуктивної творчої
діяльності).
— До записаних на дошці головних частин складнопідрядних речень усно додайте підрядну частину, використовуючи у мовленні здобуті на уроці знання.
- Я розумію, що...
- Мені відомо,...
- Я згоден, що...
- Мені здається, що...
VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання (компетентність саморозвитку і самоосвіти).
— Чи досягли мети, поставленої на уроці?
— Що запам’ятали?
— Оцініть свою роботу на уроці.
VIII.Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (полікультурна, соціальна компетентність).
- Обов’язкове: опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу.
- За бажанням: виписати 10 прислів’їв, які є підрядними реченнями. Усно розкрити значення двох.