Українська мова 9 клас - Розробки уроків - 2017 рік

Урок 22. Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники і сполучні слова в СПР.

Мета: дати поняття про СПР, пояснити, якими сполучниками пов’язуються його частини; поглиблювати вміння впізнавати складнопідрядні речення, визначати їхні граматичні основи, розряди сполучників підрядності, якими поєднуються частини складнопідрядного речення; розпізнавати сполучники підрядності і сполучні слова; покращувати пунктуаційну грамотність; розвивати логічне й образне мислення, усне й писемне мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної і мовленнєвознавчої компетенції).

Засоби навчання: підручник, роздавальний матеріал, мультимедійні засоби.

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Установчо-мотиваційний етап.

Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація учіння.

III. Відтворення та узагальнення учнями понять і опанування відповідної системи знань (компетенція саморозвитку і самоосвіти).

Інтерактивна гра «Мікрофон».

— Які речення називають складними?

— Як з’єднуються між собою частини складного речення?

— На основі чого складні речення поділяють на складносурядні і складнопідрядні?

— Якими сполучниками поєднуються між собою частини складносурядних речень?

— Пригадайте групи сполучників підрядності.

  1. Вивчення нового матеріалу(компетенція саморозвитку і самоосвіти).

Лінгвістичний практикум.

— Запишіть речення, підкресліть граматичні основи.

— Чи є прості речення, що входять до складного, рівноправними за змістом? Від якого речення можна поставити питання до іншого? Поставте такі питання.

— Як пов’язані між собою частини складного речення?

  1. Ти знаєш, що ти — людина?(В. Симоненко).
  2. Люблю людей землі моєї, бо й я землі своєї син(В. Сосюра).
  3. Щоб пізнати людину, потрібно її полюбити (П.Фейсрбах).
  4. Хоч на щастя життя багате, але кожну людину ждуть і печалі, і біль, і втрати(В. Симоненко).
  5. Люди, які накидаються на все, які розмінюють свої почуття направо й наліво, мусять відчувати себе злидарями(О. Гончар).

— Укажіть, у якій позиції розміщені підрядні частини складного речення. Зробіть висновок. Накресліть схеми першого, третього, п’ятого речень.

Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу.

Пояснювальний диктант (компетентність саморозвитку і самоосвіти).

— У кожному з речень підкресліть граматичні основи, поставте питання від головної до підрядної частини. Накресліть схеми речень.

  1. Доки людина здорова, їй вода солодка.
  2. Не викидайте з пісні слова, якого не замінить інше.
  3. Хтось із мудрих мовив, що байдужість — то душевна підлість.
  4. Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати.
  5. Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.
  6. Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнє щастя могла розказать?
  7. Якщо ти хочеш бути красивим, працюй до самозабуття.

Матеріал для вчителя.

Засоби звязку між головною і підрядною частинами. Підрядні сполучники є основним засобом поєднання підрядної частини з головною. За будовою, як відомо, їх поділяють на прості (що, як, бо, хоч, мов, наче, коли та ін.) і складені (тому що, через те що, так що, дарма що, для того щоб, незважаючи на те що та ін.).

У ролі сполучних слів виступають:

  • відносні займенники:хто, що, який, чий, котрий, скільки (у всіх відмінках);
  • прислівники:де, коли, куди, звідки, поки, як ти ін.

Займенники й прислівники є самостійними повнозначними словами, тому вони не лише з’єднують підрядне речення за головним, а й виступають членами підрядного речення.

Щоб розрізнити сполучники і сполучні слова, потрібно пам’ятати такі способи розпізнавання:

1) сполучне слово є членом підрядного речення; до нього можна поставити питання; на нього падає логічний наголос; його не можна пропустити, тому що речення втрачає зміст; його як правило, можна замінити іншим сполучним словом або іншою самосійною частиною мови: У слові рідному велика сила є, що розбива граніт і золото кує (М. Рильський). Благословенна та ясна година, коли дитя читає «Кобзаря» (Д. Павличко);

2) сполучник не виступає членом речення, а лише виконує службову функцію; до нього не можна поставити питання; на нього не падає логічній наголос, його можна пропустити, при цьому смисл речення зберігається; його можна замінити лише сполучником: Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти (Л. Дмитерко). Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво (Б.-І. Антонич).

Практичні прийоми розрізнення омонімічних сполучників і сполучних слів. Лише три слова «що», «коли» і «як» можуть бути і сполучниками, і сполучними словами.

  1. Що:
  • колищо можна замінити відносними займенниками який, котрий — то це сполучне слово: Я честь віддам титану Прометею, що не творив людей своїх рабами [який не творив...]Леся Українка;
  • коли нащо не падає логічний наголос — то це сполучник. У реченні Я знаю, що ти скажеш залежно від того, де зробити логічний наголос, що може виступати і сполучником, і сполучним словом: Я знаю, що [якесь повідомлення] ти скажеш — сполучне слово; Я знаю, що ти [а не хтось інший] скажеш [а не промовиш] — сполучник.

— Порівняйте роль слова що в таких реченнях:

Пахнуть хлібом слова,

Що мене їх навчила мати.

Пахне хлібом земля,

Що дала мені сонце й крила (Д. Павличко).

У першому реченні «що» — сполучник, у другому — сполучне слово (яка дала крила).

  1. Коли:
  • якщоколи приєднує підрядне речення часу, умови — то це сполучник: Смутно і сумно людині [за якої умови?], коли висихає і сліпне уява (О. Довженко);
  • якщоколи приєднує підрядне означальне, з’ясувальне — то це сполучне слово: Як я люблю оці години праці [які?], коли усе навколо затиха (Леся Українка).
  1. Як:
  • колияк приєднує підрядне часу, умови, порівняльне — то це сполучник: Розум без книжки, як птах без криз (Нар. тв.);
  • колияк приєднує підрядне з’ясувальне, способу дії — то це сполучне слово: Книга вчить [чого?], як на світі жить (Нар. тв.).

Співвідносні слова. Сполучникам і сполучним словам у головній частині можуть відповідати відносні займенники або займенникова прислівники. їх називають співвідносними, або вказівними, словами: такий, той, там, тоді, звідти, стільки та ін.

Співвідносні слова разом зі сполучними словами утворюють сполучникові пари: такийякий, такяк, тамде, тодіколи, той хто тощо.

  1. Коли німують живі людські душі,

Тоді і роси кам’яніють на землі (Т. Осьмачка).

  1. А де нема любові і страждання,

Там не живе, не б’ється і життя (Олександр Олесь).

  1. В житті не помилявся той ніколи,

Хто доброго нічого не зробив (В. Вихрущ).

  1. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру(полікультурна компетентність).

Творче конструювання.

— Завершіть прислів’я.

  1. Книга вчить, як...(на світі жить).
  2. Ніхто не знає, що...(його чекає).
  3. З самого початку подумай, який...(буде кінець).
  4. Не тямить голова, що...(язик лепече).
  5. Не поможе булава, коли...(немудра голова).
  6. Куди орли літають, туди...(сорок не пускають).
  7. Наговорив стільки, що...(і в шапку не збереш).
  8. Коли моє не в лад, то...(зі своїм назад).
  9. Як у хліб у торбі, то...(сядеш на горбі).
  10. Хоч кілки на голові теши, а...(він своє).
  11. Узагальнення й систематизація вивченого (компетентність продуктивної творчої

діяльності).

— До записаних на дошці головних частин складнопідрядних речень усно додайте підрядну частину, використовуючи у мовленні здобуті на уроці знання.

  1. Я розумію, що...
  2. Мені відомо,...
  3. Я згоден, що...
  4. Мені здається, що...

VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання (компетентність саморозвитку і самоосвіти).

— Чи досягли мети, поставленої на уроці?

— Що запам’ятали?

— Оцініть свою роботу на уроці.

VIII.Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (полікультурна, соціальна компетентність).

  • Обов’язкове: опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу.
  • За бажанням: виписати 10 прислів’їв, які є підрядними реченнями. Усно розкрити значення двох.


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити