Українська мова 9 клас - Розробки уроків - 2017 рік

Урок 30 Тренувальні вправи. Контрольна робота (диктант)

Мета: з’ясувати рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності учнів; удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; розвивати орфографічну пильність, слухову пам’ять; виховувати почуття любові й поваги до історичного минулого.

Тип уроку: урок контролю знань, умінь і навичок (перевірки володіння всіма видами мовленнєвої діяльності).

Засоби навчання: текст диктанту.

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

III. Основний зміст роботи.

Повторення вивчених правил пунктуації у складнопідрядних реченнях (з одним і кількома підрядними).

Написання учнями контрольного диктанту.

Диктант № 1

Таємниці козацьких могил

Могили повідають про те, як на них зупинялися постоєм козаки, варили саламату, а кобза дзвеніла у тихе надвечір’я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем, і під той сум, під ту жалобу схиляв порубану, у шрамах, голену, з буйним оселедцем голову старий козак і згадував вірне товариство, що полягло десь під Кафою чи Трапезундом. І здавалося козакові, що там, у степу, ворушиться щось, іржуть коні. І вже не рокотання бандур чути звідти, а ледве вловимий передзвін щабель, тому не сиділося старому, не їлася йому саламата, свербіла рука до шаблюки, до бою кликало серце. Може, степові трави шепочуть про те, як отут, у бур’янах, лежав зарубаний татарин і вороння клювало йому очі, щоб із того світу не дивилися вони на священну землю степового лицарства. А може, про те, як козак бився тут до загину і востаннє ткнувся вустами в рідну землю, цілуючи її на вічне прощання.

Мовчать могили, безмежним морем тече до самого обрію припорошений весняною пилюкою степ, петляє в степову безвість покручений шлях (За Г. Тютюнником).

Хліб на столі

За всіх часів і у всіх народів було найбільшою святістю, коли лежав хліб на столі. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід. А коли він зникав, неодмінно приходило лихо.

Здавна батьки привчали дітей своїх до традицій берегти хліб. Ще з молоком матері засвоювалися високі шанобливі форми бережливого ставлення до святая святих. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювалися перевернути її. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури.

Хліб на столі. Зайшовши до хати, возрадуймося його присутністю, освятімося його терпким запахом, віддаймося пошанівком тим, хто зростив його, рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце паляниці. Хай завжди він — совість наша — буде в хаті, як диво, свіжий і святий, покритий вишитим рушником. Знімімо перед ним капелюхи, уклонімося, аби одвічно він був на нашому столі, щоб не черствів, бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб, то і душі черствіють (За В. Скуратівським).

  1. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час написання контрольного диктанту.
  2. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
  • Повторити види складнопідрядних речень і розділові знаки в них.
  • Дібрати приклади речень, що відповідали б за будовою тим реченням диктанту, у написанні яких виникли труднощі.


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити