Українська мова 9 клас - Розробки уроків - 2017 рік

Урок 3. PM № 2. Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація. Особливості орієнтування в ситуації спілкування в інтернет-просторі, зокрема в соцмережах. Уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про вимоги до мовлення, мовні норми, удосконалювати вміння й навички помічати й виправляти мовні й мовленнєві помилки, правильно і комунікативно доцільно використовувати мовні засоби; поглибити знання про мовленнєву ситуацію як організаційний чинник мовленнєвої діяльності, аналізувати мовленнєву ситуацію, визначаючи адресата й адресанта мовлення, мотив і мету, формувати вміння будувати спілкування залежно від ситуації; з’ясувати особливості ситуації спілкування в Інтернет просторі, зокрема в соціальних мережах; окреслити шляхи уникнення небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам; спонукати до роздумів про необхідність мовної самоосвіти та безперервного самовдосконалення; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, культуру усного й писемного мовлення; виховувати тактовність, ввічливість, повагу до співрозмовників.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Засоби навчання: мультимедійний проектор, екран, роздавальний матеріал.

Випереджувальне завдання: учні готують міні-повідомлення, презентації на теми «Лексика кіберпростору», «Небезпека в Інтернеті (фітинг, клікфорд, кібербулінг, спам, тролінг)», «Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібербулінгу», «Правила мережевого етикету», «Чи знаєте ви, що...? (Цікава статистика про спілкування в Інтернет просторі)», «Про Інтернет з гумором (тематичні жарти)».

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

Бліцопитування.

— Що таке мова?

— Які функції мови ви знаєте? (Пізнавальна, комунікативна, мислеоформлювальна, номінативна, виражальна, об’єднувальна, емоційна, естетична).

— Що таке мовлення?

— У чому полягає відмінність між мовою та мовленням? Чи можна оволодіти мовленням, не

опанувавши мови?

Робота з текстом.

— Виберіть з довідки і вставте замість крапок пропущені слова чи цифри. Поясніть значення ключових слів-термінів.

Розрізняється спілкування вербальне — контактне — безпосереднє — усне — ..., міжособистісне — ..., монологічне — приватне — інформативне — нормативне — етикетне —... та ін.

Традиційно мовленнєву діяльність поділяють на активну й пасивну. Залежно від матеріальної форми реалізації активна мовленнєва діяльність своєю чергою поділяється на ... і ..., а пасивна — на ... й ... . Сучасна цивілізована людина, за статистикою, на писання й читання витрачає ...%, на слухання й говоріння — ...% спілкувального часу (Я. Радевич-Винницький).

Для довідки: офіційне, масове, невербальне, неетикетне, опосередковане, ненормативне, дискантне, діалогічне, полілогічне, неінформативне, писемне, слухання, говоріння, читання, писання, 30, 70.

III. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

  1. Операційно-пізнавальний етап.

Слово вчителя.

Мовлення людини - її візитна картка. Якщо людина володіє культурою мовлення, то про неї кажуть, що це людина розвинутого інтелекту і високої загальної культури.

Методична ремарка.

Інформацію можна спроектувати на екран, або роздрукувати для кожного учня, або її озвучить для всього класу вчитель.

Основні вимоги до мовлення:

1) змістовність (потрібно продумувати текст і основну думку висловлювання; розкривати їх повно; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого);

2) правильність і чистота (дотримуватися норм літературної мови);

3) точність (добирати слова, які найточніше передають зміст висловлювання);

4) логічність і послідовність;

5) багатство (використовувати різноманітні мовні засоби, уникати невиправданих повторів, однотипних конструкцій речень);

6) доречність (ураховувати, кому адресовано висловлювання, як воно буде сприйняте за певних обставин);

7) виразність і образність (бути оригінальним у висловлюванні і вміти впливати на співрозмовника).

Слово вчителя.

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримування загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Нормативність — це дотримання правил усного і писемного мовлення. Володіння нормами будь-якої мови - це свідчення рівня освіченості, культури.

Колективна робота.

— Доповніть таблицю, самостійно дібравши 2-3 приклади

з/п

Назва норм

Що регулюють норми

Приклади

1.

Орфоепічні

Правильну вимову звуків і звукосполучень

2.

Акцентуаційні

Правильний наголос у словах і словоформах

3.

Лексичні

Уживання слів у властивому для них значенні, правильну лексичну сполучуваність

4.

Граматичні:

а) морфологічні

б) синтаксичні

Правильне творення і вживання слів та їх форм Правильну побудову словосполучень і речень

5.

Стилістичні

Уживання мовних засобів залежно від змісту, мети й умов висловлювання (відповідно до стилю мовлення)

6.

Правописні:

а) орфографічні

б) пунктуаційні

Правильне написання слів

Правильне розставлення розділових знаків

Робота в групах.

Група 1

— Установіть відповідність.

Назва норм

1 акцентуаційні

2 лексичні

3 стилістичні

4 орфоепічні

Допущені помилки

А ефективна поведінка

Б [загатка], [їжак]

В кілометр, дрова

Г Директорка школи привітала гостей.

Група 2

— Установіть відповідність.

Назва норм

1 граматичні (морфологічні)

2 граматичні (синтаксичні)

3 правописні (орфографічні)

4 правописні (пунктуаційні)

Допущені помилки

А Загула флейта, мов осіння не погода під стріхою.

Б Довелося йти за хлібом.

В Саме головне у навчанні — наполегливість.

Г Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Група 3

— Відредагуйте кальковані конструкції.

Ваше кінцеве рішення, я до вас по справі, вірна відповідь, говорить на українській мові, виключіть світло, по суботах, зібрались усі бажаючі, мішаємо вчитися, поступати в університет, працювати круглодобово.

Слово вчителя.

Мова наша багата, їй властива розвинена синоніміка та варіантність на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Наше завдання — розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації. Поняття «мовленнєва ситуація» є базовим поняттям лінгвопрагматики — науки, що вивчає, як людина поводиться в процесі мовного спілкування і як використовує мову для впливу на адресата. Від чого залежать особливості мовної поведінки людини? Як виявилося, від багатьох причин та факторів. Сукупність цих чинників і називається мовленнєвою ситуацією.

Методична ремарка.

Складові мовленнєвої ситуації:

  • наявність адресанта (той, хто говорить, пише) і адресата (той, хто слухає, читає);
  • мотив — те, що спонукає до мовлення (потреби у висловлюванні, бажання запитати, сказати, виразити ставлення до якихось подій, фактів, явищ);
  • мета — те, чого мовець прагне досягти своїм висловлюванням;
  • місце спілкування.

Ситуації мовлення реалізовуються у різних сферах: соціально-побутовій; громадсько-політичній; соціально-культурній та професійно-трудовій.

Завдання «Моделюю ситуацію».

Колективна робота.

— Уявіть, що ви переїхали до нового будинку і написали листа своєму другові, поділившись враженнями про нове житло, про переїзд загалом. Поміркуйте, хто є адресантом і адресатом мовлення. Визначте мотив, мету і зміст висловлювання.

Робота в групах.

Група 1. Уявіть, що ви перебуваєте в незнайомому місті й шукаєте потрібну вулицю. З якими словами ви звернетеся до перехожого, який поспішає? Що скажете на прощання?

Група 2. Ви не згодні з висловленою думкою співбесідника. Як ви про це скажете йому? Запропонуйте кілька варіантів.

Група 3. Ви хочете попросити вибачення в товариша, якого вчора безпідставно образили. З якими словами звернетеся до нього? Запропонуйте кілька варіантів.

Група 1. Сформулюйте правила мовленнєвого етикету, які стосуються розмови по телефону.

Група 2. Запишіть найуживаніші формули висловлення прохання і вдячності.

Група 3. Перелічіть та охарактеризуйте (усно) основні невербальні (несловесні) засоби спілкування. (Прогнозована відповідь: посмішка, погляд, порухи голови, брів, рухи рук, положення ніг, поза, хода, покашлювання, інтонація тощо). За допомогою невербальних засобів передайте різні почуття, зокрема радість, погорду, презирство, захоплення, подив, розчарування, гнів.

Колективна робота.

— Розгляньте схеми. Що вони ілюструють? Назвіть інші сфери вашого спілкування з навколишнім світом.

Я ←→ МОЯ СІМ’Я (мати, батько, сестра чи брат)

Я ←→ ШКОЛА (однокласники, учителі)

Я ←→ ТЕЛЕБАЧЕННЯ, РАДІО

Я ←→ КОМП’ЮТЕР

Слово вчителя.

Наприкінці XX ст. завдяки розвитку комп’ютерних технологій з’явилося так зване віртуальне спілкування — спілкування з віртуальним співрозмовником у віртуальному просторі за допомогою електронних засобів. Спілкування в Інтернеті набуває великого значення і поступово стає одним з основних видів комунікації людей у світі.

Бесіда.

— Які є форми спілкування в Інтернеті? (Телеконференція, чат, веб-пейджери, форум, соціальні мережі, електронна пошта...)

— Які найбільш популярні соцмережі у світі? В Україні?

— Хто така «віртуальна особистість»? («Віртуальна особистість», у найпростішому її визначені, це особистість, яка «проживає» у «кіберпросторі»).

— У чому позитив спілкування в Інтернеті?

— У чому полягають недоліки віртуальної комунікації?

— Що таке інтернет-залежність? Симптоми? Хто винен? (У розвитку інтернет-залежності і зниженні мовленнєвого рівня людини винна не Всесвітня мережа, а сама людина й особисті риси її характеру).

— Які особливості стилю інтернет-спілкування? (Інтернет-стиль — нове мовне явище: він поєднує окремі риси розмовного, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового і наукового стилів. Крім того, в мережі стирається різниця між: усним і писемним мовленням. Як відомо, одиницею усного мовлення є діалог. Одиницею писемного мовлення є текст, який має бути уніфікованим, стандартизованим і нейтральним. На екрані монітора змішується усне і писемне мовлення, стирається межа між діалогом і монологом, а також наявна емоційна забарвленість. Змінити ситуацію неможливо через різний мовний рівень відвідувачів Інтернету. Але жодному стилю такі тексти не відповідають).

Учнівські міні-повідомлення, презентації (заздалегідь підготовлені).

  • «Лексика кіберпростору».
  • «Небезпека в Інтернеті (фітинг, клікфорд, кібербулінг, спам, тролінг)».
  • «Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібербулінгу».
  • «Правила мережевого етикету».
  • «Чи знаєте ви, що...? (Цікава статистика про спілкування в Інтернет просторі)».
  • «Про Інтернет з гумором (тематичні жарти)».
  1. Контрольно-рефлексивний етап.

Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з’ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життєвого досвіду.

Учитель характеризує проведену навчально-пошукову діяльність учнів, окреслює перспективи подальшої їхньої роботи щодо вивченої теми.

Завдання «Народ скаже, як зав’яже».

— Розкрийте значення поданих прислів’їв і приказок. Сформулюйте за прислів’ями правила красномовства.

  1. Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.
  2. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
  3. Що маєш казати — наперед обміркуй.
  4. Краще недоговорити, ніж переговорити.
  5. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.
  6. Умієш говорити — умій слухати.
  7. Краще мовчати, ніж брехати.

Слово вчителя.

Мистецтво спілкування, культура мовлення — це загальноприйнятий мовний етикет: типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення тощо. Неабияке значення має й тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Уважність, чемність і ввічливість — основні вимоги мовного етикету. Прагніть до того, щоб спілкування з вами було приємним і корисним.

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
  • Скласти конспект, термінологічний словник або таблицю (на вибір) «Культура мовлення в Інтернеті».
  • Підготуватися до дискусії з теми «Чи потрібна культура мовлення у час Інтернету?».


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити