Урок 41-42. Розділові знаки (тире)

Мета: актуалізувати відомості про вживання тире в різних синтаксичних конструкціях, уміти обґрунтовувати вживання тире в безсполучниковому складному реченні, акцентувати увагу на стилістичній ролі та інтонації цього речення; розвивати й вдосконалювати навички грамотного письма, культури зв’язного усного й писемного мовлення; виховувати любов до художнього слова, прагнення до синестезії художнього мислення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної і мовленнєвознавчої компетенції).

Засоби навчання: підручник, дидактичний матеріал (речення на картках), таблиця «Тире між частинами безсполучникового складного речення», фонограма із записом звучання хурделиці, мультимедійні засоби, зразок твору-мініатюри (їх зміст —у конспекті уроку).

Перебіг уроку

1. Організаційний етап.

Створення емоційно-позитивного фону.

1. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь та навичок.

Пунктуаційна розминка (на мультимедійній дошці).

— Прочитайте речення, коротко обгрунтувавши вживання тире в різних синтаксичних конструкціях.

• І небо, і земля — усе одпочива.(Після однорідних членів речення перед узагапьнювальним словом).
• Справжня дружба — чисте джерело. Жити — Вітчизні служити.(Між підметом і присудком, які виражені іменними частинами мови, інфінітивами).
• Бджола жалить жалом, а людина — словом. Пісня і праця — великі дві сили.(На місці пропущеного члена речення або зв'язки при іменному присудку).
• Згадаймо гордість нашої культури — класичний «театр корифеїв», що уславив себе грою братів Тобілевичів.(При відокремленій прикладці).
• Є віра — невже цього мало, — що ти в тому місті живеш.(При вставлених конструкціях).
• Література кінця ХIХ - початку XX століття.(Між двома словами, що вказують на просторову, часову, кількісну межу).
• «Цінуйте життя людське!» — закликав командир своїх бійців.(При прямій мові).
• — Не мучте нас! Не мучте народ!

— Який народ? Хто народ?

— Ми, ми, ми народ! (Перед кожною реплікою в діалозі).

Ситуативне завдання.

— Уявіть себе в ролі вчителя. Пригадайте і розкажіть своїм однокласникам про безсполучникові складні речення з однорідними (однотипними) й неоднорідними (різнотипними) частинами, смислові відношення між ними.

1. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Робота з таблицею «Тире між частинами безсполучникового складного речення».

Тире між частинами безсполучникового складного речення

Правило	Приклад	Відношення	Інтонація
1. Зміст частин речення протиставляється або зіставляється	Шумлять не ліси — скрипкові оркестри лунають (Є. Гуцало).	Зіставлення, протиставлення	Між двома частинами велика пауза, друга частина вимовляється з посиленням голосу
2. У першій частині вказується на час дії, про яку йдеться в другій частині	Прийде осінь — у засіках буде хліб золотий (О. Десняк).	Часові відношення	Тривала пауза, слова зі смисловим значенням виділяються наголосом
3. У першій частині вказується на умову дії, про яку говориться у другій частині	Любиш кататись — люби і саночки возить (Нар. творч.).	Умовні відношення	Тривала пауза, слова зі смисловим значенням виділяються наголосом
4. Друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій	Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко).	Наслідкові відношення	Пауза, друга частина вимовляється пришвидшено
5. У другій частині міститься порівняння 3 тим, про що йдеться в першій	Гляне — холодною водою зіллє (Марко Вовчок).	Порівняльні відношення	Пауза, друга частина вимовляється з пониженням голосу

Зауважте!

У поетичній мові зіставлені конструкції набувають значення образного паралелізму. Наприклад: Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко).

Безсполучникові складні речення зі значенням протиставлення допомагають побудувати стилістичну фігуру — антитезу. Вони є засобом експресії. Наприклад: В мужика землянка вогка — в пана хата на помості (Леся Українка).

Виконання вправ навчального та експериментального характеру.

Спостереження. Виразне читання.

— Поясніть уживання тире в безсполучникових складних реченнях, установіть зв’язки між їхніми частинами. Виразно прочитайте, дотримуючись належної інтонації.

1. На зеленій траві білі чайки сидять — білі свічі горять на тарелях латать(Д. Павличко).
2. Перемелеться лихо — добро буде.
3. Не посій — не вродить.
4. Здобудеш освіту — побачиш більше світу(3 народ. творч.).
5. Глянеш на небо — небо високе, глянеш на хмари — хмари летять(П. Тичина).
6. Минали дні — брат не повертався(О. Десняк).
7. Нема мого миленького — ні з ким розмовляти.
8. Як хмелині вгору витись — тичини немає; як дівчині не журитись — козак покидає(3 народ. творч.).

— Як ви розумієте зміст третього і четвертого речень?

Дослідження-конструювання.

— Перебудуйте речення на складнопідрядні. Запишіть. Поставте розділові знаки.

1. Пройшли дощі стрясають срібні сльози зелені віти...(В. Сосюра).
2. Посієш вчасно вродить рясно(Народ. творч.).
3. Жінки співали на далекім полі пливли в блакитних небесах пісні(Д. Павличко).
4. Ластівки низько літають дощ обіцяють.
5. Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне (П.Тичина).
6. Не бійся — я обороню тебе...(С. Васильченко).

— Зміст яких речень (безсполучникових чи складнопідрядних) буде виразнішим?

— Чому саме безсполучникові речення вживають у прислів’ях? Яка їхня роль?

Практикум — синтаксичний розбір.

Махнула осінь на ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими красками (І. Франко). Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне (2 прості речення), безсполучникове, друге речення виражає наслідок, ставиться тире.

[ ] - [ ].

1. Махнула осінь на ліси... — речення двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
2. ...вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими красками — речення двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями.
3. Закріплення набутих знань та вмінь.

Завдання на вибір.

А — Продовжте речення.

1. Грім гримить — ...
2. Любіть книгу — ...
3. Погляньте —...
4. Пройшла гроза — ...
5. Пішов дощ дрібний та тихий — ...
6. Несподівано пролунала команда — ...

Б Складання твору-мініатюри «Бенкет хурделиці».

— Складіть власне висловлення на тему «Бенкет хурделиці», обов’язково увівши в нього безсполучникові речень з тире.

Завдання можна виконувати під фонограму із записом звучання хурделиці.

Бесіда.

— Які речення можна використати, щоб показати інтенсивність змін у природі, коли починається хурделиця? (Безсполучникові речення).

— Які члени речення слід використовувати в художньому стилі, щоб картина була динамічною, виразною? (Однорідні члени речення, тобто ампліфікацію).

— Для чого використовують узагальнювальні слова при однорідних членах речення? (Для досягнення більшої виразності).

— Як надати твору емоційності, образності? (Використати відокремлені члени, художні засоби).

Бенкет хурделиці

За вікном справляла бенкет віхола, зла й несамовита. На подвір’ї, городі, у саду, на вулиці — скрізь діловито й погрозливо хазяйнувала. Стогнали старі яблуні у саду, гнулися молоді берізки край дороги, щулились, тулячись один до одного, кущі смородини. Небо потемніло... Подув рвучкий вітер — з небесного решета посипався сніг. Колючі сніжинки стукали у шибку, пробиралися у найменші шпаринки, все огорнула сива пелена. Гуляла хурделиця...

1. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

— Яка роль зорових образів у вашому творі та слухових у музичному записі? (Створюють гармонійну картину навколишнього світу, тривожного, суворого; поєднується холод слів і звуків). Матеріал для вчителя.

Синестезія — одночасне виникнення двох відчуттів різної модальності. Наприклад, музика або дотик ароматів, тепло/холод кольорів і звуків, смак слів...

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Що вдалося на уроці, а що — ні?

— Чи справдилось очікування від уроку?

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Диференційовані завдання.

• Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
• Виписати з хрестоматії української літератури 8 безсполучникових речень з тире.
• Дібрати із творів Лесі Українки та Павла Тичини приклади синестезії.
• Скласти твір-мініатюру «Фантазії хмар».